Рішення

від 18.09.2024 по справі 333/6269/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №333/6269/22

Провадження №2/752/2135/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ» про захист прав споживачів, стягнення безпідставно отриманих коштів за договором з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Працевитий Геннадій Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Укб» (далі - ТОВ «Геос-Укб») про захист прав споживачів, стягнення безпідставно отриманих коштів за договором з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між сторонами 02.11.2017 був укладений Договір купівлі-продажу майнових прав №6НП/ПН від 02.11.2017 на нежитлове приміщення під будівельним номером 6 на мінус першому поверсі в багатоповерховому житловому комплексі з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 (будівельна адреса), вартість договору складає 6724480 грн. Строк введення об`єкта в експлуатацію - 4 квартал 2018 року.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором, сплатив відповідачу 6417128 грн. Проте в обумовлений строк введення об`єкта в експлуатацію не відбулось.

05.07.2022 відповідач підтвердив вартість майнових прав в сумі 6011600 грн., таким чином переплата позивача за договором становить 405528 грн. Вимогу позивача про повернення надлишку сплачених коштів відповідач залишив без задоволення.

Відповідач порушив умови договору та не виконав свої зобов`язання своєчасно, термін прострочення становить 1312 днів. Відповідач має сплатити пеню в розмірі 0,01% за кожен день прострочення відповідно до п.6.1. договору №6НП/ПН від 02.11.2017, що становить 759866,24 грн.

Також відповідач повинен сплатити повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти в сумі 405528 грн., як різницю між сплаченою та фактичною вартістю майнових прав на об`єкт.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач повинен сплатити 3% річних від суми безпідставно набутих грошових коштів за період з 19.04.2019 по 05.12.2022 в розмірі 44230,33 грн. та інфляційні втрати за період з 19.04.2019 по 05.12.2022 в розмірі 182739,95 грн.

Просив стягнути з відповідача зазначені грошові кошти та витрати на правову допомогу.

19.04.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що між позивачем та відповідачем 04.08.2022 було підписано акт приймання-передачі майнових прав без зауважень, з зазначенням, що покупець не має будь-яких претензій до продавця, а оскільки вказаний акт було підписано власноручно позивачем, то відповідно позивач підтвердив відсутність претензій до відповідача.

17.05.2023 позивач надав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Навів доводи, ідентичні тим, які обґрунтовують позовні вимоги.

25.10.2023 постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

01.04.2024 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.02.2024 подана заява про збільшення позовних вимог.

Позивач та його представник до суду не з`явилися. Представник позивача просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог. Згодом в судове засідання не з`явилася, просила продовжити розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.11.2017 між ТОВ «Геос-Укб» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №6НП/ПН, за умовами якого позивач купив майнові права на нежитлове приміщення під будівельним номером 6 на мінус першому поверсі в багатоповерховому житловому комплексі з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 (будівельна адреса) в умовах та у порядку визначених договором.

Згідно п. 1.2.3 договору від 02.11.2017 №6НП/ПН майнові права на нежитлове приміщення - право набути нежитлове приміщення у власність після прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію та на одержання необхідних документів для оформлення права власності на вказане нежитлове приміщення.

Згідно п. 1.3 договору від 02.11.2017 №6НП/ПН нежитлове приміщення, яке визначене в п. 1.1 договору, майнові права на яке купує покупець, має наступні характеристики: будівельний номер 6, поверх - 1 (мінус перший), загальна проектна площа 63,2 кв. м., план - викопіювання з проектної документації.

Відповідно п. 1.4 договору від 02.11.2017 №6НП/ПН продавець зобов`язаний передати покупцеві майнові права на нежитлове приміщення, а покупець прийняти їх в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі майнових прав після отримання продавцем сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкту капітального будівництва та проведення кінцевих розрахунків між продавцем та покупцем за фактично збудовану площу згідно технічного паспорту. Покупець набуває майнові права на нежитлове приміщення після підписання сторонами Акту приймання-передачі майнових прав до цього договору.

Пунктом 3.1 договору від 02.11.2017 №6НП/ПН зазначено, що на дату укладання цього договору вартість майнових прав на нежитлове приміщення становить 6724480,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1120746,67 грн., виходячи з вартості майнових прав в перерахунку на 1 кв. м. - 106400,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 17733,33 грн., яка сплачується покупцем продавцю.

Відповідно до пунктів 2.1.4 та 2.1.5 договору від 02.11.2017 №6НП/ПН продавець має право вносити зміни до технічної характеристики об`єкту капітального будівництва під час його будівництва. В односторонньому порядку встановлювати поточну ціну квадратного метру нежитлового приміщенні та переглядати її в залежності від стану ринкових та/або інфляційних процесів щодо несплаченої кількості вимірних одиниць нежитлового приміщення, про що письмово повідомляти покупця не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати зміни ціни.

Пунктом 4.2 договору від 02.11.2017 №6НП/ПН передбачено, що за порушення з вини продавця строку прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію, зазначеного в п. 6.1 цього Договору, на строк понад шість місяців, продавець сплачує покупцю неустойку (пеню) в розмірі 0,01% від вартості майнових прав на нежитлове приміщення за кожен день прострочення.

Відповідно п. 6.1 договору від 02.11.2017 №6НП/ПН продавець приймає на себе одностороннє зобов`язання вчинити дії спрямовані на будівництво об`єкту капітального будівництва. Строк введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію - ІV квартал 2018 року.

04.08.2022 сторонами було підписано акт прийому-передачі майнових прав на нежитлове приміщення до договору купівлі-продажу майнових прав №6НП/ПН від 02.11.2017, за яким відповідач передав, а позивач прийняв майнові права на нежитлове приміщення, яке має характеристики: номер нежитлового приміщення 6; номер по БТІ 123; поверх цокольний; загальна площа 56,5 кв.м., вартість майнових прав на нежитлове приміщення, що передається становить 6011600 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Підписанням акту позивач засвідчив, що він не має будь-яких претензій до відповідача стосовно площі, планування, якості, а також обладнання нежитлового приміщення та його розміщення, в тому числі внутрішніх мереж та комунікацій.

Згідно з довідкою ТОВ «Геос-Укб» від 05.07.2022 вартість майнових прав, яка складає 6011600 грн., на нежитлове приміщення №123 (будівельний №6), яке розташовано в багатоповерховому житловому комплексі з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 сплачена ОСОБА_1 в повному розмірі, що відповідає 100% у відсотковому співвідношенні.

28.02.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва виніс постанову у справі №640/26055/19, згідно з якою визнав протиправним та скасував рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.12.2019 №КВ 172193391170 про відмову у видачі сертифіката ТОВ «ІНБУДКОНСАЛТ» на об`єкт: «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 », зобов`язати видати сертифікат Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНБУДКОНСАЛТ» на об`єкт: «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 » та внести відомості про видачу сертифіката Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНБУДКОНСАЛТ» до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

19.05.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд виніс постанову, згідно з якою рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року залишив без змін.

12.06.2020 Департамент з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі №640/26055/19, акту готовності об`єкта до експлуатації від 19.11.2019 видав сертифікат серії КВ №162201640297 яким засвідчив відповідність закінченого будівництвом об`єкта багатоповерхового житловому комплексі з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 .

Відповідно ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного з відповідачем договору позивач набув майнові права на нежитлове приміщення, яке має такі характеристики: номер нежитлового приміщення 6; номер по БТІ 123; поверх цокольний; загальна площа 56,5 кв.м., вартість майнових прав на нежитлове приміщення, що передається становить 6011600 грн., в тому числі ПДВ 20%.

При цьому за укладеним договором позивач фактично сплатив грошові кошти в сумі 6724480,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1120746,67 грн., виходячи з вартості майнових прав в перерахунку на 1 кв. м. - 106400,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 17733,33 грн., виходячи з того, що площа об`єкта, яка зазначена в договорі, становить 63,2 кв.м.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про повернення безпідставно набутих коштів, оскільки фактична площа нежитлового приміщення, майнові права на яке передавались позивачу за актом прийому-передачі від 04.08.2022, не збігалась з тією площею, що була зазначена в договорі.

Суд вважає, що з дня встановлення фактичної площі нежитлового приміщення, яка не збігалась з тією площею, що була зазначена в договорі, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу надміру сплачені кошти.

При цьому та обставина, що в акті позивач засвідчив, що він не має будь-яких претензій до відповідача стосовно площі, планування, якості, а також обладнання нежитлового приміщення та його розміщення, в тому числі внутрішніх мереж та комунікацій, не звільняє відповідача від зазначеного обов`язку, оскільки умовами договору на позивача покладався обов`язок сплатити вартість майнових прав нежитлового приміщення, виходячи з його фактичної площі.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в сумі 405528 грн. підлягають задоволенню.

Також до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Суд вважає, що оскільки фактична площа нежитлового приміщення була визначена в акті прийому-передачі від 04.08.2022, то саме з наступного дня починається період нарахування платежів за ст. 625 ЦК України.

За розрахунком суду за період з 05.08.2022 по 26.02.2024 3% річних становлять 19026,85 грн., а інфляційні втрати - 53986,72 грн.

Щодо вимог про стягнення пені за договором суд відзначає наступне.

Аналіз п. 2.2.2., 4.2., 6.1. договору від 02.11.2017 №6НП/ПН дає підстави для висновку, що відповідач повинен сплатити пеню за порушення умов цього договору, які стались з його вини, тобто за порушення строків введення об`єкту в експлуатацію.

Умовами договору від 02.11.2017 №6НП/ПН було встановлено, що строк введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію - ІV квартал 2018 року, а відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,01 % від вартості майнових прав на об`єкт нерухомого майна наступає у випадку прострочення на строк понад шість місяців.

Судом встановлено, що об`єкт капітального будівництва був введений в експлуатацію 12.06.2020, оскільки саме в цей день Департамент з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі №640/26055/19, акту готовності об`єкта до експлуатації від 19.11.2019 видав сертифікат серії КВ №162201640297 яким засвідчив відповідність закінченого будівництвом об`єкта багатоповерхового житловому комплексі з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач допустив порушення п. 6.1. договору від 02.11.2017 №6НП/ПН за період з 01.07.2019 (перший день шестимісячного строку, який обліковується з 01.01.2019) по 11.06.2002 (день, що передує дню видачі сертифікату серії КВ №162201640297, яким засвідчена відповідність закінченого будівництвом об`єкта).

Таким чином, розмір пені за період з 01.07.2019 по 11.06.2020 становить 233339,47 грн. (6724480 грн. х 0,01% х 347 днів прострочки = 233339,47 грн.).

При цьому, суд враховує доводи представника позивача, яка посилалась на приписи ч.3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення за рішенням суду неустойки, та вважає зменшити розмір пені до до 70000 грн., щоб неустойка не набула ознак каральної санкції.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд відзначає наступне.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ч. 8 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано Договір про надання правової (правничої) допомоги від 04.10.2022, укладений між позивачем та АБ «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого, Додатковий договір від 04.10.2022 до договору про надання правової допомоги від 04.10.2022, Акт №1457 від 07.10.2022, Рахунок на оплату №1457 від 07.10.2022, а також ордер про надання правової (правничої) допомоги.

З наданих документів встановлено, що сума витрат на правову допомогу складає 6000,00 грн., яка документально підтверджена.

Пунктом 3.1 Додаткового договору до договору про надання правової (правничої) допомоги передбачено, що гонорар адвоката за надані послуги становить 10% від суми, що буде фактично стягнута на користь клієнта.

Судом було вирішено стягнути на користь позивача 699 743,08 грн., тобто сума гонорару повинна становити 69 974,31 грн.

Відповідачем була подана заява, в якій останній зазначив, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 10% від суми позову є неспівмірними з виконаною роботою, складністю справи, часом витраченим адвокатом на надання правової допомоги, а тому не підлягають задоволенню.

В той же час договір, що укладений між клієнтом та адвокатом не може обмежувати суд щодо визначення розміру судових витрат, у тому числі щодо відповідності таких витрат реальним обставинам справи, її складності, тощо.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині третій статті 141ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що сума гонорару за ведення справи у суді в розмірі 69 974,31 грн. не відповідає складності справи, а тому може бути зменшена до 20 000 грн., що на думку суду відповідає критерію розумності розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 5485,42 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті за договором від 02.11.2017 №6НП/ПН кошти в розмірі 405528 (чотириста п`ять тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 19026 (дев`ятнадцять тисяч двадцять шість) грн. 85 коп., інфляційні втрати в розмірі 53986 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 72 коп., пеню в розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп., що загалом становить 548541 (п`ятсот сорок вісім тисяч п`ятсот сорок одна) грн. 57 коп.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ» на користь держави судовий збір в розмірі 5485 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 42 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 27.09.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Петрозаводська, б. 2-А, код ЄДРПОУ 38825398.

Суддя Ж. І. Кордюкова