Ухвала

від 30.09.2024 по справі 502/2198/24

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/2198/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О.А.,

розглянувши заяву

про забезпечення позову в цивільній справі № 502/2198/24

за позовом

Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної (військової) адміністрації

до

ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»

про витребування земельної ділянки, скасування записів у Поземельній книзі щодо земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

27.09.2024 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшов позов Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельної ділянки, скасування записів у Поземельній книзі щодо земельної ділянки.

27.09.2024 року відповідним прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:001:1742 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2004617851223, номер запису про право власності 34988728).

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що Ізмаїльська окружна прокуратура звернулась до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення із кадастровим номером 5122383000:01:001:1742 площею 0,1000 га (рнонм 2004617851223) з володіння ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь належного власника, а також скасування в Поземельній книзі на земельну ділянку із кадастровим номером 5122383000:01:001:1742 запису від 16.12.2019 № 001 в частині відомостей про цільове призначення земельної ділянки.

Підставою для пред`явлення вказаної позовної заяви стало порушення відповідачем вимог Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, під час набуття права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:001:1742 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2004617851223, номер запису про право власності 34988728).

У позовній заяві обґрунтовано, що спірна земельна ділянка надана відповідачу у власність із земель державного лісового фонду, що перебувають у постійному користуванні філії «Ізмаїльське лісове господарство» ДП «Ліси України», фактично відноситься до земель лісогосподарського призначення та сформована в порушення приписів земельного законодавства. На даний час існує необхідність у застосуванні судом заходів забезпечення позову.

Так, ОСОБА_1 станом на теперішній час відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником земельної ділянки площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:001:1742.

Таким чином, останній як власник земельної ділянки має право на вільне володіння та розпорядження своїм майном, у тому числі здійснити відчуження земельної ділянки площею 0,1000 га на користь третіх осіб.

Накладання арешту на вказану земельну ділянку унеможливить дії з його сторони, зокрема щодо поділу, об`єднання земельної ділянки, а також вчиняти будь які дії через органи, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

На підставі вищезазначеного прокурор у відповідній заяві просив суд вжити вищенаведені заходи забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши відповідні положення законодавства, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 149ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову передбаченихстаттею 150 цього Кодексу.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК Українипередбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст.151 ЦПК Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17(провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, серед іншого, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Проаналізувавши доводи та обґрунтування, викладені в заяві про забезпечення позову, приходжу до висновку про те, що враховуючи предмет позову, а також реальну можливість відповідача здійснити протягом розгляду справи дії щодо відчуження спірної земельної ділянки, з метою недопущення ускладнення розгляду справи і забезпечення подальшого виконання рішення суду, є підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на відповідну земельну ділянку, тобто задоволення заяви повністю, оскільки вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

З урахуванням формулювання норми частини першої статті 154 ЦПК України та з огляду на застосований захід забезпечення позову, питання про зустрічне забезпечення не вирішується.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153, 258-260 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити повністю.

В порядку забезпечення позову по справі № 502/2198/24 за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельної ділянки, скасування записів у Поземельній книзі щодо земельної ділянки накласти арешт на належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:001:1742 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2004617851223, номер запису про право власності 34988728).

Зазначити дані стягувача: Ізмаїльська окружна прокуратура, адреса місцезнаходження: вул. Дмитрівська, 63, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 03528552.

Зазначити дані відповідача/боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса:

АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га з кадастровим номером 5122383000:01:001:1742, розташована на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» ухвалу може бути пред`явлено до виконання протягом трьох років з наступного дня після її прийняття.

Примірник ухвали направити заявнику та одночасно для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников