Ухвала

від 23.09.2024 по справі 757/30529/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/30529/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5144/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваної ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року частково задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 грн.

Роз`яснено, що сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Вказано, що підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави зобов`язана внести кошти на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Роз`яснено, що невнесення визначеної слідчим суддею застави на відповідний рахунок може стати підставою для зміни запобіжного заходу.

Покладено на підозрювану ОСОБА_7 обов`язки:

- з`являтися до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками, спеціалістами, відповідно до наданого слідчим переліку, або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_7 , визначено до 11 вересня 2024 року (але в межах строків досудового розслідування з урахуванням виконання вимог ст. 290 КПК України).

Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 є безпідставною та такою, що суперечить вимогам процесуального та матеріального права, обставини, встановлені нею, не підтверджені документами, долученими до клопотання.

Вказує, що стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апелянт зазначає, що слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора за відсутності на те правових підстав, оскільки прокурором не надано доказів, що підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 201-2 КК України, а надані докази не підтверджують обставин, викладених у клопотанні та повідомленні про підозру.

Захисник стверджує, що в діях ОСОБА_10 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Вказує, що стороною обвинувачення не доведена наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення.

Також, захисник вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

В апеляційній скарзі захисник також посилається на те, що наведені прокурором доводи спростовуються тим, що 13.02.2024 року відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а 03.05.2024 року застосований запобіжний захід змінено на нічний домашній арешт. Після спливу раніше застосованого запобіжного заходу ОСОБА_7 добросовісно виконувала свої процесуальні обов`язки, з`являлася до слідчого за викликом, за межі України не виїхала, хоча мала таку можливість, однак не скористалась нею, порушень діючого законодавства не допускала. Наведені обставини свідчать про недоведеність неможливості застосування стосовно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання захисника, слідчим суддею при розгляді клопотання не врахована міцність соціальних зв`язків підозрюваної, дотримання нею умов застосованих запобіжних заходів, відсутність доказів, що доводять обставини, викладені у повідомленні про підозру. ОСОБА_7 заміжня, на утриманні має неповнолітнього сина, має постійне місце проживання в м. Харкові, здійснює підприємницьку діяльність в якості ФОП та забезпечує роботою найманих робітників, сплачує податки, раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, користується авторитетом серед працівників, має високу ділову репутацію серед суб`єктів господарської діяльності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05.10.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 5 ст. 191 КК України, за фактами розкрадання активів благодійної організації Благодійний фонд «Ми різні - ми рівні» під час воєнного стану.

06.02.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 201-2 КК України.

13.02.2024 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва по справі №757/6638/24-к щодо підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання цілодобово із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками, відповідно до наданого слідчим переліку, з підозрюваним ОСОБА_11 спілкуватися з урахуванням встановлених слідчим обмежень; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, на строк до 06.04.2024 року.

03.04.2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва (справа № 757/14773/24-к) продовжено підозрюваній ОСОБА_7 вищевказаний запобіжний захід, на строк до 06.06.2024 року.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2024 року у справі № 757/20198/24-к було продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 із забороною останній залишати місце проживання у період часу з 21 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_12 та свідками відповідно до наданого слідчим переліку; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, на строк до 03.07.2024 року.

27.06.2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000001350 від 05.10.2022 року завершено, сторону захисту повідомлено про можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження.

09.07.2024 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_7 .

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05.10.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 5 ст. 191 КК України, за фактами розкрадання активів благодійної організації Благодійний фонд «Ми різні - ми рівні» під час воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ХІ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022 та іншими і триває до теперішнього часу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що після 24.02.2022 року, але не пізніше 11.03.2022 року, у невстановленому місці у ОСОБА_11 виник умисел на розкрадання активів БФ «Ми різні - ми рівні», а саме благодійних пожертв у вигляді грошових коштів, які надходили до БФ «Ми різні - ми рівні» від благодійників, у якості благодійної допомоги на статутну діяльність БФ «Ми різні - ми рівні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою власного збагачення.

У цей же період часу ОСОБА_11 , усвідомлюючи неможливість самостійно вчинити кримінальне правопорушення, не бажаючи бути викритим у своїй кримінально протиправній діяльності, розробив план кримінально протиправної діяльності організованої групи, згідно якого залучив до вчинення кримінального правопорушення раніше знайому йому директора БФ «Ми різні - ми рівні» ОСОБА_12 , свою дружину ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб, які надали свою згоду на участь у вчиненні кримінального правопорушення організованою групою, довів до відома кожного з них вказаний план, розподілив між ними ролі та функції у вчиненні кримінального правопорушення, довів їх до відома кожного із учасників організованої групи.

Так, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи для реалізації вказаного умислу, керуючись корисливим мотивом, після 24.02.2022 року, але не пізніше 11.03.2022 року, у невстановленому місці, зорганізувались у стійке об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників, спрямованих на досягнення цього плану, що був відомий всім учасникам, тобто утворили організовану групу, керівництво якою здійснював ОСОБА_11 .

Відповідно до розробленого ОСОБА_11 злочинного плану, добровільну згоду на реалізацію та участь в якому надали члени організованої групи ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, функції її учасників були розподілені наступним чином:

ОСОБА_7 , будучи фізичною особою - підприємцем, дружиною ОСОБА_11 , виступила пособницею і співвиконавцем згідно плану вчинення кримінальних правопорушень, безпосередньо розпоряджалась згідно вказівок ОСОБА_11 грошовими коштами, які надходили на рахунок ФОП ОСОБА_7 від БФ «Ми різні - ми рівні», підписувала документи з метою маскування витрачання благодійних пожертв начебто для придбання харчової продукції.

Так, протягом березня - квітня 2022 року на рахунки БФ «Ми різні - ми рівні» надходили, зокрема, благодійні пожертви у виді грошових коштів, а саме:

- 10.03.2022 року від EEL PLANET LIMITED (Китайська Народна Республіка, Гонконг) в сумі 4 982 долари США;

- 15.03.2022 року від HUYNH LAN (Соціалістична Республіка В`єтнам) в сумі 4 980 доларів США;

- 22.03.2022 року від SANTIAGO GABRIEL SALEM KRONFLE (Республіка Еквадор) в сумі 5 000 доларів США;

- 23.03.2022 року від FOERDERVEREIN ROTARY CLUB (Федеративна Республіка Німеччина) в сумі 10 000 євро (на рахунок БФ «Ми різні - ми рівні» № НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк»);

- 24.03.2022 року від Єврейської релігійної громади в сумі 100 000 гривень;

- 29.03.2022 року від Єврейської релігійної громади в сумі 100 000 гривень;

- 29.03.2022 року від ОСОБА_13 в сумі 5 500 гривень;

- 31.03.2022 року від ELQUE AND CO (Республіка Індія) в сумі 7 000 доларів США (усі зазначені вище кошти у доларах США - надійшли на рахунок БФ «Ми різні - ми рівні» № НОМЕР_2 );

- 11.04.2022 року від Єврейської релігійної громади в сумі 300 000 гривень (усі зазначені вище кошти у гривні надійшли на рахунок БФ «Ми різні - ми рівні» № НОМЕР_3 у Харківському ГРУ АТ КБ «Приватбанк»).

У цей же період часу, тобто протягом березня - квітня 2022 року, ОСОБА_11 , перебуваючи у невстановленому місці, продовжуючи реалізацію плану кримінально-протиправної діяльності організованої групи, організував (у тому числі і шляхом спілкування у груповому чаті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у застосунку Telegram) конвертацію грошових коштів (активів) БФ «Ми різні - ми рівні», які благодійниками перераховувались у доларах і євро, у гривню згідно встановленого Національним банком України курсу, а у подальшому їх перерахування з рахунку БФ «Ми різні - ми рівні», від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_12 , на рахунок ФОП ОСОБА_7 , начебто з метою виконання правочинів щодо придбання харчової продукції, а саме 11.03.2022 року грошових коштів у сумі 67 800 грн., 16.03.2022 року - 125 640 грн., 22.03.2022 року - 146 274,50 грн., 25.03.2022 року - 100 000 грн. за начебто продукти харчування на підставі рахунків без номерів.

ОСОБА_7 у відповідності до покладених на неї функцій, не здійснюючи фактично підприємницьку діяльність щодо постачання вищевказаних товарів (продуктів харчування), перебуваючи за кордоном, зокрема у березні - квітні 2022 року, не маючи можливості самостійно виготовити та поставити харчову продукцію за отримані від БФ «Ми різні - ми рівні» грошові кошти, що надходили як благодійні пожертви, постачання харчової продукції не здійснила, а розпорядилася такими коштами згідно плану кримінально протиправної діяльності організованої групи, з метою особистого збагачення членів організованої групи, у тому числі шляхом перерахування з рахунку ФОП ОСОБА_7 № НОМЕР_4 у АТ «ТАСКОМБАНК» на рахунок ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» (ідентифікаційний код 41453496), керівником якого був ОСОБА_11 , № НОМЕР_5 у АТ «ТАСКОМБАНК» 14.03.2022 року грошових коштів у сумі 50 000 грн., 18.03.2022 року - 100 000 грн., 21.03.2022 року - 30 000 грн., 23.03.2022 року - 100 000 грн., 24.03.2022 року - 40 000 грн., 2 256 грн., 06.04.2022 року - 100 000 грн., 11.04.2022 року - 100 000 грн., 12.04.2022 року - 350 000 грн. з метою начебто оплати товару згідно договору № 12/11/2019 від 12.11.2019 року.

Перерахувавши у вказаний спосіб грошові кошти, які були благодійними пожертвами і призначались для здійснення статутної діяльності БФ «Ми різні - ми рівні», члени організованої групи розподілили отриманий прибуток між собою і розпорядились ним на власний розсуд.

У подальшому, з метою маскування незаконної витрати благодійних пожертв, нібито для придбання харчової продукції, учасники організованої групи ОСОБА_7 та ОСОБА_12 під керівництвом ОСОБА_11 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці склали ряд підроблених документів щодо наявності правочинів поставки харчової продукції від ФОП ОСОБА_7 до БФ «Ми різні - ми рівні».

Таким чином, організованою групою у складі організатора та співвиконавця ОСОБА_11 , співвиконавця ОСОБА_12 , пособниці та співвиконавця ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами протягом 11.03.2022 року - 25.03.2022 року здійснено розтрату активів (грошових коштів) БФ «Ми різні - ми рівні», які надходили до вказаної благодійної організації як благодійні пожертви від благодійників, на загальну суму 439 714 гривень.

Отже, ОСОБА_7 в умовах воєнного стану, будучи пособником та співвиконавцем вчинюваних організованою групою кримінальних правопорушень під керівництвом організатора ОСОБА_11 , усупереч ст. ст. 1, 3, 5, 6, 7, 11, 16 Закону № 5073-VI п.п. 1.4, 2.1, 2.2, 3.4, 5.6, 5.7, 7.3 статуту БФ «Ми різні - ми рівні», наданням свого статусу як фізичної особи - підприємця (включаючи надання необхідних банківських реквізитів для перерахунку грошових коштів, складення документів щодо здійснення господарських операцій) сприяла вчиненню та приховуванню розтрати протягом 11.03.2022 року - 25.03.2022 року активів (грошових коштів) БФ «Ми різні - ми рівні», які надходили до вказаної благодійної організації як благодійні пожертви від благодійників, на загальну суму 439 714 гривень, що становить великий розмір згідно п. 3 примітки до ст. 185 КК України, сприявши перерахуванню вказаних грошових коштів директором БФ «Ми різні - ми рівні» ОСОБА_12 , яка постійно обіймала у БФ «Ми різні - ми рівні» посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто є службовою особою згідно ч. 3 ст. 18 КК України, на свій банківський рахунок та оформленню відповідних документів для приховування витрачання благодійних пожертв, видаючи таке витрачання під виглядом начебто придбання харчової продукції.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 під час воєнного стану, будучи пособником та співвиконавцем вчинюваних організованою групою кримінальних правопорушень під керівництвом організатора ОСОБА_11 , усупереч ст. ст. 1, 3, 5, 6, 7, 11, 16 Закону № 5073-VI п.п. 1.4, 2.1, 2.2, 3.4, 5.6, 5.7, 7.3 статуту БФ «Ми різні - ми рівні», наданням свого статусу як фізичної особи - підприємця (включаючи надання необхідних банківських реквізитів для перерахунку грошових коштів, складення документів щодо здійснення господарських операцій) сприяла вчиненню та приховуванню використання благодійних пожертв БФ «Ми різні - ми рівні» протягом 05.04.2022 року - 29.04.2022 року на загальну суму 610 260 гривень, що становить значний розмір згідно п. 2 примітки до ст. 201-2 КК України, а також укладанню правочинів щодо придбання начебто харчової продукції за вказані грошові кошти, отримані БФ «Ми різні - ми рівні» як благодійні пожертви, з метою отримання прибутку, сприявши перерахуванню вказаних грошових коштів директором БФ «Ми різні - ми рівні» ОСОБА_12 , яка постійно обіймала у БФ «Ми різні - ми рівні» посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто є службовою особою згідно ч. 3 ст. 18 КК України, на свій банківський рахунок та оформленню відповідних документів для приховування витрачання благодійних пожертв, видаючи таке витрачання під виглядом начебто придбання харчової продукції.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України.

06.02.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Прокурор у клопотанні зазначав, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обґрунтовується зібраними під час розслідування доказами, що вказані у клопотанні та долучені до нього.

27.06.2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001350, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2022, завершено та в порядку ст. 290 КПК України відкрито стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування.

Крім цього прокурор вказав, що 03.07.2024 року закінчився строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_7 не втратили свою актуальність, у зв`язку з чим є необхідність застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави, оскільки менш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Таким чином, орган досудового розслідування, повідомивши ОСОБА_7 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, вбачає за необхідне застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави.

У клопотанні також вказано, що в ході досудового розслідування встановлено також інші обставини, які відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються під час застосування запобіжного заходу. Так, майновий стан підозрюваної ОСОБА_7 підвищує імовірність перелічених вище ризиків; про достатній майновий стан свідчать інформація про отримані доходи її чоловіком ОСОБА_11 , відомості із державного реєстру заборон, згідно якого ОСОБА_11 припинено обтяження рухомого майна у договорі із основним зобов`язанням на суму 15 млн. грн.

На думку прокурора, враховуючи виключні обставини, а саме, майновий стан підозрюваної, обставини вчинення кримінальних правопорушень, маскування кримінально-протиправної діяльності організованої групи, а також те, що загалом внаслідок кримінальних правопорушень підозрювані розікрали кошти благодійної організації у розмірі 1 049 974 грн., застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не забезпечить виконання покладених на підозрювану ОСОБА_7 обов`язків. Однак застава у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 058 050 грн, більшою мірою забезпечить виконання покладених на підозрювану ОСОБА_7 обов`язків, не суттєво різниться із максимальним розміром застави у типових кримінально-правових ситуаціях такого характеру, проте є фактично на рівні коштів, якими достовірно заволоділи члени організованої групи.

Посилаючись на викладене, прокурор просив застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 058 050 грн., із покладенням наступних обов`язків: не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; за першим викликом з`являтися до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками, спеціалістами, відповідно до наданого слідчим переліку, або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року частково задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

Роз`яснено, що сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Вказано, що підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави зобов`язана внести кошти на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Роз`яснено, що невнесення визначеної слідчим суддею застави на відповідний рахунок може стати підставою для зміни запобіжного заходу.

Покладено на підозрювану ОСОБА_7 обов`язки:

- з`являтися до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками, спеціалістами, відповідно до наданого слідчим переліку, або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_7 , визначено до 11 вересня 2024 року (але в межах строків досудового розслідування з урахуванням виконання вимог ст. 290 КПК України).

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зокрема, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 183 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останньої у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_7 до інкримінованих їй злочинів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч. 5 ст.27, ч.3 ст.201-2 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України, підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами у їх сукупності.

Крім того, прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих їй злочинів, дані про особу підозрюваної, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, правильним є висновок слідчого судді про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість переховування від слідства та суду), враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, покарання за яке встановлене виключно у виглядіпозбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому нижня межа санкції ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк сім років. Таким чином, у разі визнання ОСОБА_7 винуватою в обсязі повідомленої підозри, можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням в силу приписів ст. 75 КК України виключається. Вказане саме по собі може спонукати особу до переховування від органу досудового розслідування і суду.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на свідків) у кримінальному провадженні, беручи до уваги доводи, наведені у клопотанні, наявний з огляду на те, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень у співучасті із іншими особами, відтак підозрювана може особисто чи за допомогою своїх спільників незаконно впливати (шляхом залякування, умовляння, пропозиції грошової винагороди, погрозами тощо) на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою примушення їх до зміни наданих раніше показань. При цьому, доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.

Враховуючи сімейні зв`язки ОСОБА_7 з іншим підозрюваним - її чоловіком ОСОБА_11 , та отриману внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій інформацію щодо можливого підкупу останнім підозрюваної ОСОБА_12 з метою надання останньою свідчень, які можуть призвести до ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_11 , правильним є і висновок слідчого судді про можливість впливу ОСОБА_7 на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Окрім того, ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці до слідчого для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження на виконання вимог ст. 290 КПК України.

Погоджується колегія суддів і з висновком слідчого судді про недоведеність ризику знищення або спотворення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування, оскільки досудове розслідування наразі завершено і виконуються вимоги ст. 290 КПК України, що фактично виключає можливість знищення підозрюваною речей і документів, що мають значення для досудового розслідування.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_7 .

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На думку колегії суддів, слідчий суддя на час розгляду клопотання дійшов правильного висновку про те, що застава в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 058 050 грн., яку просив визначити прокурор у клопотанні, є завідомо непомірною для підозрюваної.

Урахувавши дані про особу підозрюваної та конкретні обставини інкримінованих їй злочинів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави в значно меншому розмірі, а саме, 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн., із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, її матеріальним станом, та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 і запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн., із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який, на думку колегії суддів, є обґрунтованим, і підстав для висновку про можливість незастосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у кримінальному провадженні колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність вказаних у клопотанні ризиків ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України з огляду на конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , на тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та дані про особу підозрюваної.

Посилання захисника на належну процесуальну поведінку підозрюваної під час дії застосованих щодо неї попередніх запобіжних заходів, саме по собі не забезпечує впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваної.

Посилання апелянта на відомості про особу підозрюваної, яка має постійне місце роботи та проживання, де мешкає разом зі своєю сім`єю, має міцні соціальні зв`язки, були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання прокурора, зокрема, при визначенні розміру застави, проте не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно з вимогами ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Станом на час розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , строк дії ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року закінчився 11 вересня 2024 року.

Крім того, як зазначив прокурор ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчено та обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 направлено до Київського районного суду міста Харкова для розгляду по суті.

З урахуванням наведеного, із закінченням стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні припиняється і судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4