Рішення

від 30.09.2024 по справі 160/20042/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 рокуСправа №160/20042/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд» про стягнення суми податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд» (далі відповідач), в якій позивач просить:

-стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд» (ЄДРПОУ 40325178) до бюджету у розмірі 81763,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд», яке має незаявлений до суду податковий борг з податку на додану вартість та по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 81763,41 грн. Заборгованість виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум зобов`язань, нарахованих контролюючим органом згідно із податковими повідомленнями-рішеннями №0164405330 від 08.10.2019, №0012555330 від 12.02.2020, №0003485343 від 07.11.2018, а також задекларованих податкових зобов`язань по податковій декларації №9311094286 від 28.02.2019. Позивач зазначає, що інформація про оскарження податкових повідомлень-рішень відсутня. Відповідно до статті 59 ПК України та у зв`язку із несплатою до бюджету податкового боргу по ТОВ «Інтер Агро Трейд» була сформована податкова вимога №418427-53 від 15.08.2019, яка направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку. Однак, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом

Ухвалою суду від 29.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/20042/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд» докази узгодження податкових повідомлень-рішень №0164405330 від 08.10.2019, №0012555330 від 12.02.2020, №0003485343 від 07.11.2018; докази погашення податкового боргу (за наявності).

Копія ухвали суду від 29.07.2024 надіслана сторонам, відповідачу засобами поштового зв`язку.

17.09.2024 на адресу суду повернувся конверт з вмістом поштового відправлення, яким на адресу відповідача надсилалася ухвала суду від 29.07.2024, з відміткою поштового відділення про невручення. При цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою місцезнаходження відповідача, зазначеного в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин частину 11 статті 126 КАС України, враховуючи положення частини першої статті 131 КАС України, а також те, що направлену відповідачеві копію ухвали суду від 29.07.2024 повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18.

Ухвалою суду від 18.09.2024 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та встановлено позивачеві строк - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду доказів на підтвердження вказаних у позові обставин наявності податкового боргу, а саме: докази направлення та вручення відповідачу податкового повідомлення-рішення №0003485343 від 07.11.2018 у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

24.09.2024 позивачем подано клопотання, в якому повідомив, що у контролюючого органу відсутні докази направлення та вручення відповідачу податкового повідомлення-рішення №0003485343 від 07.11.2018.

Ухвалою суду від 25.09.2024 продовжено розгляд адміністративної справи.

Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, витребувані ухвалою суду від 29.07.2024 докази не надав, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.

За приписами частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд» зареєстроване 05.03.2016 за ідентифікаційним кодом 40325178, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи №12341020000001206; місцезнаходження юридичної особи: 52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд.8-А.

Згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд» за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідач з 09.03.2016 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Дніпровсько-Новомосковське управління, Синельниківська ДПІ (м. Синельникове)).

Згідно із розрахунком, наведеним у позовній заяві, розрахунком виникнення податкового боргу, доданого до позовних матеріалів, та за даними інтегрованих карток платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 81763,41грн., з яких: 6520,51грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу - 14010100) та 75242,90грн. - з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу -11021000), який виник внаслідок несплати наступних податкових зобов`язань, а саме:

-станом на 19.10.2019 у сумі 6350,51грн. донарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 08.10.2019 №0164405330;

-станом на 06.03.2020 у сумі 170,00грн. донарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 12.02.2020 №0012555330;

-станом на 15.01.2019 у сумі 3528,90грн. - донарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 07.11.2018 №0003485343;

-станом на 11.03.2019 у сумі 71714,00грн. - задекларованих зобов`язань по податку на прибуток приватних підприємств за звітний 2018 рік від 28.02.2019 №9311094286.

Щодо зобов`язань, донарахованих контролюючим органом, матеріалами справи встановлено наступне.

Податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 08.10.2019 №0164405330 прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №49244/04-36-53-30/40325178 від 23.09.2019, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд» граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1.1 Податкового кодексу України.

У зв`язку із чим, 08.10.2019 позивачем прийнято вказане податкове повідомлення-рішення, згідно з яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6396,00 грн.

Копія податкового повідомлення-рішення від 08.10.2019 №0164405330 направлена відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою: 52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд.8-А, однак конверт з вмістом поштового відправлення повернуто відправнику з відміткою поштового відділення про невручення.

Податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 12.02.2020 №0012555330 прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №16011/04-36-53-30-40325178 від 13.12.2019, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд» граничних строків подання податкової декларації з ПДВ за жовтень 2019 рік.

У зв`язку із чим, 12.02.2020 позивачем прийнято вказане податкове повідомлення-рішення, згідно з яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн.

Копія податкового повідомлення-рішення від 12.02.2020 №0012555330 направлена відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою: 52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд.8-А, та була отримана 25.02.2020, відповідно до відмітки ц рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 07.11.2018 №0003485343 прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №49876/04-36-12-40/40325178 від 05.09.2018, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд» строку сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств.

У зв`язку із чим, 07.11.2018 позивачем прийнято вказане податкове повідомлення-рішення, згідно з яким до відповідача застосовано штрафу сумі 3528,90 грн.

Доказів направлення податкового повідомлення-рішення від 07.11.2018 №0003485343 позивачем не надано, матеріали справи не містять.

15.08.2019 відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ю» №418427-53 на суму 75242,90 грн., яка надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою: 52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд.8-А, однак конверт з вмістом поштового відправлення повернуто відправнику з відміткою поштового відділення про невручення.

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

За змістом підпункту 14.1.157. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За змістом пунктів 58.2., 58.3. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 45.2 статті 45 ПК України).

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положенням підпунктів 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 ПК України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до пункту 41.4. статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За змістом пунктів 95.1., 95.2. статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктами 20.1.19., 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Дніпровсько-Новомосковське управління, Синельниківська ДПІ (м. Синельникове)) та має не погашений податковий борг з ПДВ та податку на прибуток приватних підприємств у сумі 81763,41грн.

За даними інтегрованих карток платника податків податкова заборгованість, що заявлена до стягнення, виникла за відповідачем внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за податковою декларацією за звітний 2018 рік від 28.02.2019 №9311094286 у сумі 71714,00грн., яка збільшена за рахунок донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями №0164405330 від 08.10.2019 у сумі 6350,51грн., №0012555330 від 12.02.2020 у сумі 170,00грн. та №0003485343 від 07.11.2018 у сумі 3528,90грн.

При вирішенні питання узгодженості податкових повідомлень-рішень є необхідним дослідження питання належного направлення таких податкових повідомлень-рішень на адресу платника податків.

Аналіз положень статей 42, 58 ПК України свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення є належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, належним доказом вручення податкового повідомлення-рішення, навіть у разі фактичного невручення належним чином надісланого податкового повідомлення-рішення, є повідомлення про вручення поштового відправлення або конверт, на яких поштовою службою робиться відповідна відмітка про причини невручення поштового відправлення. В цьому випадку, саме з дати, вказаної поштовою службою на повідомленні про вручення, пов`язується початок перебігу десятиденного строку узгодження податкових зобов`язань.

Судом встановлено, що місцезнаходження відповідача є: 52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд.8-А.

В матеріалах справи наявні докази надіслання відповідачу податкових повідомлень-рішень№0164405330 від 08.10.2019 та №0012555330 від 12.02.2020 на податкову адресу відповідачу та відсутні докази їх оскарження.

З огляду на викладене, нараховані штрафні санкції за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями набули статусу податкового боргу.

На виконання положень статті 59 Податкового кодексу України відповідачу сформовано податкову вимогу форми «Ю» №418427-53 від 15.08.2019.

В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу вказаної податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.

За таких обставин, позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 78234,51грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо стягнення такого податкового боргу, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3528,90грн. виникла за податковим повідомленням-рішенням №0003485343 від 07.11.2018.

Однак, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу податкового повідомлення-рішення №0003485343 від 07.11.2018.

При цьому, такі докази відсутні і у контролюючого органу, про позивач повідомив суд у клопотанні від 24.09.2024.

За встановлених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0003485343 від 07.11.2018 не є узгодженими в силу приписів Податкового кодексу України, які для позивача як суб`єкта владних повноважень є обов`язковими для виконання.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За правовою позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якою державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки держава в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не виконала свій обов`язок щодо надіслання на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення№0003485343 від 07.11.2018, позивачем не доведено його узгодження з відповідачем у встановленому законодавством порядку, а відтак і наявності податкового боргу в сумі 3528,90грн., що заявлений до стягнення, то негативні наслідки таких дій мають покладатися саме на державу, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, тому кошти в сумі 78234,51грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд» (код ЄДРПОУ 40325178; місцезнаходження: 52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд.8-А) про стягнення суми податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Агро Трейд» (код ЄДРПОУ 40325178; місцезнаходження: 52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд.8-А) до бюджету в сумі 78234,51грн. (сімдесят вісім тисяч двісті тридцять чотири гривні 51 копійку) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова