Рішення

від 30.09.2024 по справі 240/7824/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/7824/24

категорія 111000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюдін Мол-Трейд" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюдін Мол-Трейд" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати винесені ГУ ДПС у Житомирській області податкові повідомлення-рішення №00081640710, №00081630710 та №0008165710 від 11.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Дюдін Мол-Трейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2022 та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 24.03.2015 по 31.12.2022. За результатами зазначеної документальної перевірки ТОВ "Дюдін Мол-Трейд" контролюючим органом складено акт №4631/06-30-07-10/39705461 від 15.03.2024 в якому зазначено про порушення: п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, ст.3, ст.4, ст.9 та ст.11 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п.2,1, п.2.3, п.2.14, п.3.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п.6 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п. 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за N?336/22868, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 290145 грн., у тому числі по періодах: за 2021 рік - на суму 133755 грн.; за 2022 рік - на суму 156390 грн. та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2021 рік на 64300 грн.; п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, абзацу «г» п.198.5, п. 198.6 ст. 198 п.200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 322383 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2021 - на суму 42173 грн.; за вересень 2021 - на суму 83035 грн.; за жовтень 2021 - на суму 49921 грн.; за грудень 2021 - на суму 102087 грн.; за січень 2022 - на суму 35995 грн.; за лютий 2022 - на суму 9172 грн. та встановлено завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду по рядку 21 Декларації за грудень 2022 року на суму 20125 грн., у зв`язку з чим прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Не погоджуючись із прийняти податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 03.06.2024 об 10 год. 30 хв.

23.05.2024 через систему "Електронний суд" від представника Головного управління ДПС у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що результаті вищенаведеного, товариством в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст.3, ст.4, ст.9 та ст.11 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п.2.1, п.2.3, п.2.14, п.3.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за №893/4186, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за N?336/22868, занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на загальну суму 1611916 грн. Таким чином, враховуючи вищенаведене, товариством занижено об`єкт оподаткування шляхом безпідставного зменшення фінансового результату на витрати, не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов`язковість ведення яких передбачено правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 1611916 грн., у тому числі по періодах: за 2021 рік - на суму 1386083 грн.; за 2022 рік - на суму 225833 грн., а тому вважає, що за результатами проведеної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

03.06.2024 через систему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив.

Також, 03.06.2024 представником відповідача подано клопотання до якого долучено додаткові документи.

03.06.2024 протокольною ухвалою судом оголошено перерву в судовому засіданні до 18.06.2024 о 12 год 00 хв.

14.06.2024 представником позивача подано заперечення на клопотання представника відповідача від 03.06.2024 щодо долучення додаткових доказів.

18.06.2024 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 18.06.2024 судом закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 23.07.2024 об 12 год. 00 хв.

23.07.2024 протокольною ухвалою судом оголошено перерву в судовому засіданні до 20.08.2024 об 11 год 00 хв. та викликано в якості свідка завідувача Бердичівського сектору перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Житомирській області Щербаня Богдана та головного державного інспектора Бердичівського сектору перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Житомирській області Черниша Олега.

Судове засідання призначене на 20.08.2024 не проводилось у зв`язку із надходженням клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача. Наступне судове засідання призначено на 10.09.2024 об 11 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою від 10.09.2024, суд, заслухавши думку сторін, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що посадовими особами проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Дюдін Мол-Трейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2022 та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 24.03.2015 по 31.12.2022.

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ "Дюдін Мол-Трейд" посадовими особами відповідача складено акт №4631/06-30-07-10/39705461 від 15.03.2024.

Актом перевірки встановлені наступні порушення ТОВ "Дюдін Мол-Трейд", зокрема:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, ст.3, ст.4, ст.9 та ст.11 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п.2,1, п.2.3, п.2.14, п.3.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п.6 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п. 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за N?336/22868, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 290145 грн., у тому числі по періодах: за 2021 рік - на суму 133755 грн.; за 2022 рік - на суму 156390 грн. та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2021 рік на 64300 грн.;

- п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, абзацу «г» п.198.5, п. 198.6 ст. 198 п.200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 322383 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2021 - на суму 42173 грн.; за вересень 2021 - на суму 83035 грн.; за жовтень 2021 - на суму 49921 грн.; за грудень 2021 - на суму 102087 грн.; за січень 2022 - на суму 35995 грн.; за лютий 2022 - на суму 9172 грн. та встановлено завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду по рядку 21 Декларації за грудень 2022 року на суму 20125 грн.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, встановленими в акті перевірки, позивачем подано заперечення на акт перевірки.

Розглянувши подані заперечення, ГУ ДПС в Житомирській області листом від 05.04.2024 за №8134/6/06-30-07-10 висновки за результатами перевірки (акт №4631/06-30-07-10/39705461 від 15.03.2024) по ТОВ "Дюдін Мол-Трейд" залишено без змін.

В подальшому, на підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення

- №00081640710 від 11.04.2024 на суму 643000,00 грн. із зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість;

- №00081630710 від 11.04.2024 на суму 329242,50 грн. (в т.ч. 290145,00 грн. з податку на прибуток та 39097,50 грн. штрафної санкції);

- №0008165710 від 11.04.2024 на суму 402978,75 грн. (в т.ч. 322383,00 грн. з податку на додану вартість та 80595,75 штрафної санкції).

Позивач, вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Житомирській області протиправним та таким, що порушують його законні права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).

Згідно з п.п.14.1.181ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою 193.1ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (п. 66 Постанови).

Матеріалами встановлено, що 01.08.2021 між ТОВ "Дюдін Мол-Трейд" (Покупець) та ТОВ "Директ Ойл" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №10, згідного якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти в порядку та на умовах даного договору (а.с. 73).

Згідно п. 2.1 вказаного договору, асортимент, ціна, кількість та загальна вартість товару визначається в рахунках-фактурах постачальника або видаткових накладних при поставці кожної партії.

Поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії даного договору. Строк поставки партії товару - п`ять календарних дні з дня отримання постачальником передплати від покупця. В разі поставки товару на умовах базису постачання EXW, покупець зобов`язаний вибрати/вивезти товар (з резервуару АЗС/нафтобази зберігання/акцизного складу пересувного (автоцистерни) постачальника) в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання постачальником передплати (п.4.1 договору).

Згідно п.5.2 постачання товару, в рамках цього договору, здійснюється в рамках наступних базисів доставки:

а) СРТ - пункт призначення, вказаний покупцем в заявці на відвантаження повару, постачання транспортом і за рахунок постачальника;

6) EXW - резервуар нафтобази зберігання, вказаний постачальником, вивіз повару транспортом (та за рахунок) покупця.

Базис постачання тієї чи іншої партії товару, а також «приблизна» дата поставки (відвантаження товару) може визначатися згідно заявки на постачання товару, поданої з боку покупця, в рамках дії цього договору.

Передачу товару здійснено на підставі товарно-транспортних накладних №03085 від 03.08.2021, №5084 від 05.08.2021, №03995 від 09.08.2021, №04002 від 19.08.2021, №04015 від 27.08.2021, №04060 від 08.09.2021, №04065 від 10.09.2021, №04031 від 22.09.2021, №09112 від 09.11.2021, №17123 від 17.12.2021, №17124 від 17.12.2021, №25124 від 25.12.2021, №30124 від 30.12.2021, №12011 від 12.01.2022 та видатковими накладними №2049 від 03.08.2021, №2068 від 05.08.2021, №2068 від 09.08.2021, №2075 від 19.08.2021, №2094 від 27.08.2021, №2081 від 08.09.2021, №2151 від 10.09.2021, №2163 від 22.09.2021, №3500 від 09.11.2021, №4083 від 17.12.2021, "4084 від 17.12.2021, №4240 від 25.12.2021, №4307 від 30.12.2021, №61 від 12.2022 (а.с. 78-105).

Аналіз наданих позивачем первинних документів, у своїй сукупності, відображають реальність господарських операцій по отриманні нафтопродуктів від контрагента.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що на порушення п.44.1, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), п.1.2, п.1.3, п.2.1, п.2.3, п.2.4, п.2.15, п.3.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом України 05.06.1995 за №168/704, ТОВ "Дюдін Мол-Трейд" занижено фінансовий результат всього в сумі 1611916 грн. за рахунок включення до складу собівартості реалізованих товарів по Д-ту рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» вартість пального, придбання якого не підтверджено первинними документами транспортування, а саме:- у ході перевірки встановлено, що ТОВ «Дюдін Мол-Трейд» відображено в даних бухгалтерського обліку по Д-т 281 «Товари на складі» - К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» надходження товару (дизельне паливо, бензин), що не підтверджено первинними документами по наступному контрагенту: ТОВ "Директ Ойл", код згідно з ЄДРПОУ 43575953, на суму 1611916 грн. ТОВ "Дюдін Мол-Трейд" занижено фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за рахунок включення до складу собівартості реалізованих товарів по Д-ту рахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" вартості дизельного палива та бензину, придбання якого не підтверджено первинними документами транспортування, всього в сумі 1611916 грн., в тому числі по періодах: за 2021 рік - на суму 1386083 грн. та за 2022 рік - на суму 225833 грн.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (стаття 135 ПК України).

З аналізу наведених норм слідує, що визначення фінансового результату до оподаткування для цілей формування об`єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку, у якому відображені реальні господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

При оцінці реальності взаємовідносин ТОВ "Д.дін Мол-Трейд" з контрагентом ТОВ "Директ Ойл" в акті перевірки зазначається що відповідно до інформаційних баз даних ГУ ДПС у Житомирській області, а саме: за даними форми 20-ОПП у ТОВ "Директ Ойл" відсутні складські приміщення, паливні склади чи інші об`єкти нерухомості, що можуть бути задіяні при реалізації ПММ, що також не підтверджує факт реалізації ПММ.

Суд зазначає, що така інформація не ґрунтується на фактичних обставинах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів, основних засобів та ін., які економічно необхідні для виконання господарських операцій.

При цьому навіть відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу, при цьому відсутність такої інформації у інформаційних базах контролюючого органу не свідчить про відсутність укладання таких договорів зазначені обставини мають бути встановлені за наслідком проведення відповідної документальної перевірки, проведеної в порядку, визначеному Податковим кодексом.

Суд зауважує, що податкова інформація не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

Судом встановлено рух активів між позивачем і його контрагентом (як продавцями, так і покупцями) та зміни у майновому стані позивача, а саме - понесення витрат на придбання товару, його оприбуткування та подальше використання у власній діяльності чи для подальшого продажу третім особам, отримання прибутку від продажу товарів контрагентам.

Вказані обставини є підтвердженням реальності господарської операції, з урахуванням того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що узгоджується зі змістом постанов Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/22154/15 та від 26.06.2018 у справі №826/13029/14.

Сумнівність господарських операцій позивача обґрунтована податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу не може слугувати підтвердженням нереальності господарської операції, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників (покупців), без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові від 20.03.2020 у справі №813/5407/15, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18.

В свою чергу, суд звертає увагу, що поданий відповідачем витяг з бази даних ДПС України стосовно ТОВ "Дюдін Ойл" сформований станом на 20.05.2024 в той час коли перевірку позивача було здійснено за період фінансово-господарської діяльності платника податків за 2021-2022 роки, а тому не є належним та допустимим доказом нереальності господарської операції.

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковим органом таких доказів не наведено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

На момент здійснення спірних поставок ТОВ "Дюдін Мол-Трейд" та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

В судовому засіданні було допитано в якості свідка завідувача Бердичівського сектору перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Житомирській області Щербаня Богдана, який в своїх поясненнях зазначив, що з метою повного та всебічного дослідження взаємовідносин ТОВ "Дюдін Мол-Трейд" із контрагентом, податковим органом були направлені запити до ТОВ "Директ Ойл". Однак, зазначив, що ТОВ "Директ Ойл" не звітує з жовтня 2022 року та станом на 2024 рік за місцем реєстрації відсутній.

Сук критично відноситься до вказаних доводів податкового органу, оскільки, як вже було зазначено судом, перевірка проводилась за період фінансово-господарської діяльності платника податків за 2021-2022 роки.

Суд бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що під час перевірки ТОВ "Дюдін Мол-Трейд" не було надано товарно-транспортних накладних на перевезення пального від ТОВ "Директ Ойл".

Однак, суд зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом у постанові від 11 вересня 2018 року по справі №804/4787/16 (провадження №К/9901/3335/17).

В свою чергу, варто звернути увагу, що під час розгляду справи встановлено, що позивачем разом із запереченнями до акту перевірки №4631/06-30-07-10/39705461 від 15.03.2024 були надані всі товарно-транспортні накладні щодо транспортування придбаного пального від ТОВ "Директ Ойл" до складу покупця, однак такі не були враховані податковим органом при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому доводи відповідача щодо вказаного порушення є необґрунтованими.

Також, в судовому засіданні ОСОБА_1 у своїх поясненнях підтвердив, що позивачем до заперечення були надані товарно-транспортні накладні, однак такі не були взяті до уваги контролюючим органом.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів суд прийшов до переконання, що висновки контролюючого органу про порушення встановлені згідно акту перевірки №4631/06-30-07-10/39705461 від 15.03.2024 є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області №00081640710, №00081630710 та №0008165710 від 11.04.2024 є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 177, 241-245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюдін Мол-Трейд" (вул. Перемоги, 10, с. Старий Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13133. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39705461) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781), про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00081640710, №00081630710 та №0008165710 від 11.04.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюдін Мол-Трейд" судовий збір в сумі 20 628 (двадцять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 33 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

30 вересня 2024 р.

30.09.24