Рішення
від 16.09.2024 по справі 300/2434/23
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. справа № 300/2434/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

при секретарі Подольській Т.М.,

за участю:

представника позивача: Левицького А.О.,

представника відповідача: Гавадзина М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №: 000625/0705, 000628/0705, 000627/0705, 000621/2408, 000629/0705 від 08.02.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на висновках акту перевірки від 10.01.2023 за № 127/09-19-07-05/22192129, які, на думку позивача, не відповідають дійсності та суперечать нормам податкового законодавства. Зокрема, щодо порушень викладених у акті перевірки, позивач вказав, що в ході проведення перевірки, посадовими особами контролюючого органу, не обґрунтовано жодним належним доказом виявлені правопорушення, а самі результати проведення документальної перевірки не можуть чітко та об`єктивно виявити та підтвердити факт порушення позивач ем вимог податкового законодавства. Звернуто увагу суду на те, що позивачем для перевірки контролюючим органом надано всі первинні документи, які підтверджують факт придбання робіт (послуг) та реальне вчинення господарських операцій, а також підтвердження їх подальшого використання у господарській діяльності з метою отримання доходу у ФОП ОСОБА_1 . Поряд із тим, вказано на протиправність висновків відповідача в частині порушення позивачем порядку заповнення та подання звіту за формою 1-ДФ. Також, позивачем зазначено, що штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01 березня 2020 року та по останній календарний день місяця карантину не застосовується. Окрім того, вказано на безпідставність доводів представника відповідача щодо заниження інших операційних доходів. Як наслідок, просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення за №: 000625/0705, № 000628/0705, за 000627/0705, за 000621/2408, за 000629/0705 від 08.02.2023.

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження (т.2 а.с.202).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 300/2434/23 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті (т.2 а.с.246).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 клопотання державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" про заміну позивача задоволено, зокрема, допущено процесуальне правонаступництво, а саме замінено позивача Державне підприємство "Івано-Франківське лісове господарство" його правонаступником - державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" (т.3 а.с.29).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено (т.3 а.с.46).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 позовну заяву державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2023 - залишено без розгляду (т.3 а.с.64-67).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" задоволено. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 300/2434/23 скасовано та направлено справу для продовження розгляду в суд першої інстанції (т.3 а.с.92-94).

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 справу прийнято до розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом та продовжено розгляд адміністративної справи № 300/2434/23 (т.3 а.с.100).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено (т.3 а.с.112).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 29.05.2023, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Івано-Франківське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також іншого законодавства за період з 01.01.2022 по 30.11.2022 (у частині правильності визначення податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднанням за період з 01.01.2021 по 30.09.2022), за результатами якої складено акт від 10.01.2023 за № 127/09-19-07-05/22192129. Зазначено, що рентну плату за користування лісовими ділянками, які передані тимчасовим користувачам, сплачує до бюджету ДП «Івано-Франківське лісове господарство», яке в свою чергу отримує на рахунок кошти від тимчасових користувачів (призначенням платежу «оплата за оренду землі» відповідно до банківських виписок). За даними бухгалтерського обліку (журнал - ордер, оборотно-сальдова відомість по рахунку 377 «розрахунки з іншими дебіторами») ДП «Івано-Франківське лісове господарство» нараховано плату за користування лісовими ресурсами на суму 42399,19 грн. За період з 01.01.2021 по 31.12.2021 поступило від тимчасових користувачів лісових ресурсів на рахунок ДП «Івано-Франківське лісове господарство» кошти на суму 42399,19 грн. Таким чином, перевіркою встановлено заниження інших операційних доходів на суму нарахованої орендної плати в розмірі 42399 грн. Окрім того, в порушення вимог Наказу Міністерства юстиції від 18.06.2015 № 1000/5 відсутня інформація про реєстраційний індекс вхідної кореспонденції ДП «Івано-Франківське лісове господарство», внаслідок чого, встановлено в ході перевірки ДП «Івано-Франківське лісове господарство» занижено інші доходи на суму 42399 грн., за рахунок не відображення в фінансовій звітності та не враховано при визначенні об`єкта оподатковування податком на прибуток на суму нарахованої орендної плати в розмірі 42399 грн. Вказано, що під час перевірки контролюючим органом не встановлено необхідних документів, які б підтверджували факт придбання робіт (послуг) та реальне вчинення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 . Крім того, в акті перевірки зазначено, що ДП «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр» допущено порушення вимог абзацу першого п. 201.1 та абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок не складання та не реєстрації за операціями з безоплатної передачі товарно-матеріальних цінностей податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 2315 грн. На думку відповідача, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Разом з тим, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 176.2 статті 176 ПК України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, в частині подання податкового розрахунку з помилками, а саме: відображено виплату доходів в 3-му місяці, III-го кварталу 2022 року, фізичній особі в сумі 26 894,11 грн. за ознакою « 101», в сумі 11 040,00 грн. за ознакою « 146» та в сумі 1 060,00 грн. за ознакою « 126», з кодом помилки « 2» - податковий номер особи закрито у зв`язку із надходженням відомостей про смерть особи з Державного реєстру актів цивільного стану, що призвело до зміни платника податку та є підставою для застосування штрафної санкції, передбаченої пунктом 119.1 статті 119 ПК України. На підставі вищевикладеного, представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі (т.2 а.с.210-223).

12.06.2023 представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якого останній підтримує позовні вимоги з аналогічних до наведених мотивів позовної заяви (т.2 а.с.235-240).

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

На підставі направлень на перевірку від 13.12.2022 за № 3439, № 3440, № 3441 та на підставі наказів Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.11.2022 №2011-п, від 19.12.2022 № 2096-п, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Державного підприємства «Івано-Франківське лісове господарство» (ДП «Івано-Франківське лісове господарство») з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також іншого законодавства, за період з 01.01.2022 по 30.11.2022 (в частині правильності визначення податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними. підприємствами та їх об`єднанням за період з 01.01.2021 по 30.09.2022), відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 10.01.2023 № 127/09-19-07-05/22192129 (т.1 а.с.12-69), відповідно до змісту якого констатовано порушення позивачем, зокрема:

- п. 44.1, 44.6 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст. 135, п.140.5.10 Податкового кодексу України; пункту 5, пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999; пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000; розділу III Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013; пункту 11 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318; статті 1, статті 4, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; пп. 1.2 пункту 1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.15, пп.2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 в результаті чого занижено: податок на прибуток в загальній сумі 63483 грн., в т.ч. за 2021 рік в сумі 48183 грн.; 3 квартал 2022 року в сумі 15300 грн.; податок на прибуток в загальній сумі 2084 грн., в т.ч. 2 квартал 2022 року в сумі 2084 грн.;

- частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету на загальну суму та відповідно занижено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету: ДП «Івано-Франківське лісове господарство» на загальну суму 231360 грн., в т.ч.: за 2021 рік в сумі 175600 грн. (в т.ч. за 1 квартал 2021 року на 10790 грн., за півріччя 2021 року на 33012 грн., в т.ч. за 2 квартал 2021 року на 22222 грн., за 9-ть місяців 2021 року на 117754 грн., в т.ч. за 3-й квартал 2021 року на 84742 грн., за 4-й квартал 2020 року на 57846 грн.), за 9 місяців 2022 року в сумі 55760 грн. (3 квартал 2022 року в сумі 55760 грн.);

- п. 185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість ДП «Івано-Франківське лісове господарство» в сумі 27146 грн., в т.ч. по періодах: березень 2022 в сумі 27146 грн., травень 2022 року;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за операціями з безоплатної передачі товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 11577 грн., та відповідно ПДВ 2315 грн., в т.ч.: за травень 2022 року в сумі 2315 грн.;

- п.176.2 «б» статті 176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого х них податку № 1020 від 24.10.2020, відображено недостовірні дані у поданих розрахунках форми 1ДФ за 3 квартал 2022 року.

25.01.2023 позивач подав до ГУ ДПС в Івано-Франківській області заперечення на акт документальної позапланової перевірки від 10.01.2023 № 127/09-19-07-05/22192129 (т.1 а.с.108-115).

В подальшому, на підставі акту перевірки від 10.01.2023 № 127/09-19-07-05/22192129, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.02.2023:

- за № 000625/0705, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 ПК України та пп.20.1.18, пп.20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, пункту 123.2 статті 123 розділу 2 та пункту 109.1 статті 109 ПК України застосовані штрафні санкції на загальну суму 98351 грн. (т.1 а.с.116);

- за № 000627/0705, яким згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 ПК України та пп.20.1.18, пп.20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, пункту 123.2 статті 123 розділу 2 та пункту 109.1 статті 109 ПК України застосовані штрафні санкції на загальну суму 44192 грн. (т.1 а.с.117);

- за № 000628/0705, яким згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 ПК України та пп.20.1.18, пп.20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, пункту 123.2 статті 123 розділу 2 та пункту 109.1 статті 109 ПК України застосовані штрафні санкції на загальну суму 358431 грн. (т.1 а.с.118);

- за № 000621/2408, яким згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3 статті 54, пункту 119.1 статті 119 ПК України застосовані штрафні санкції на загальну суму 2040 грн. (т.1 а.с.119);

за № 000629/0705, яким відповідно до статті 120-1 ПК України застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 1158 грн. (т.1 а.с.120).

24.02.2024 позивач подав до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 08.02.2023 за № 000625/0705, за № 000628/0705, за № 000627/0705, за № 000621/2408, за № 000629/0705 (т.1 а.с.121-129).

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 19.04.2023 за № 9581/6/99-00-06-01-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення. Залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 08.02.2023 за № 000625/0705, за № 000628/0705, за № 000627/0705, за № 000621/2408, за № 000629/0705 (т.1, а.с.137-146).

Не погоджуючись з оскаржуваними податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Аналізуючи висновки акту перевірки контролюючого органу від 10.01.2023 № 127/09-19-07-05/22192129, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до статті 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Згідно з статтею 15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.

Так, відповідно до змісту акту перевірки від 10.01.2023 № 127/09-19-07-05/22192129, відповідач, зокрема, виклав висновки про завищення собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг на суму 310285 грн. по операціях з ФОП ОСОБА_1 , які фактично не відбувалися, а лише відображене на первинних документах.

Досліджуючи доводи відповідача про нереальність досліджуваних операцій, суд виходить із наступних мотивів.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії суду належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентом - ФОП ОСОБА_1 , мету придбання та обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Згідно матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що видами діяльності Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" є: код КВЕД 02.40 надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (основний), код КВЕД 01.29 вирощування інших багаторічних культур; код КВЕД 01.70 мисливство, відловлювання тварин і надання пов`язаних із ними послуг; код КВЕД 02.10 лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві; код КВЕД 02.20 лісозаготівлі; код КВЕД 42.11 будівництво доріг і автострад (т.2 а.с.197).

Видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є: 02.20 Лісозаготівлі (основний); 42.99 будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 42.11 будівництво доріг і автострад; 42.13 будівництво мостів і тунелів.

Аналізуючи надані документи, судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 були укладені наступні договори.

23 лютого 2021 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), був укладений договір на транспортування лісопродукції № 50-п, за яким Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується здійснити навантаження лісопродукції Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015(CPV 2008, IDN) (т.2 а.с.39).

23 лютого 2021 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Підрядник), був укладений договір про надання послуг по перевезенню деревини № 51-п, за яким Підрядник зобов`язується у 2021 році надати Замовникові послуги зазначені в цьому Договорі, Замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором прийняти та оплатити послуги, згідно Додатку № 1 до Договору (т.2 а.с.40-44).

Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору найменування послуги: послуги по перевезенню деревини по коду 60180000-3- Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015(CPV 2008, IDN).

24 березня 2021 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), укладено договір підряду № 77-п, за яким Виконавець зобов`язується у 2022 році надати Замовникові послуги зазначені в цьому Договорі, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором прийняти і оплатити такі послуги в кількості і по цінах вказаних в Договорі (т.2 а.с.46-51).

Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору найменування послуг: Лісозаготівельні послуги (77210000-5) (ДК 021:2015). Комплекс робіт по заготівлі деревини включає: підготовка лісосіки до рубки; звалювання дерев з обрубуванням гілок та сучків; трелювання деревини; розкряжування хлистів на сортименти (за умови вивезення сортиментів); сортування штабелювання деревини; очищення місць рубок.

Виконання послуг із заготівлі деревини відповідно до договору підряду № 77-п здійснюється у виділі 5, площа 9,2 га, Хрипелівського лісництва, об`єм хлиста 0,48, в кількості 97м3 по ціні 280,00 грн за 1м3.

24 березня 2021 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), був укладений договір підряду № 78-п, за яким Виконавець зобов`язується у 2022 році надати Замовникові послуги зазначені в цьому Договорі, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором прийняти і оплатити такі послуги в кількості і по цінах вказаних в Договорі (т.2 а.с.52-57).

Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору найменування послуг: Лісозаготівельні послуги (77210000-5) (ДК 021:2015). Комплекс робіт по заготівлі деревини включає: підготовка лісосіки до рубки; звалювання дерев з обрубуванням гілок та сучків; трелювання деревини; розкряжування хлистів на сортименти (за умови вивезення сортиментів);сортування штабелювання деревини; очищення місць рубок.

Виконання послуг із заготівлі деревини відповідно до договору підряду № 78-п здійснюється у виділі 15, площа 9,2 га, Хрипелівського лісництва, об`єм хлиста 0,43, в кількості 97м3 по ціні 280,00 грн за 1м3.

29 червня 2021 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), був укладений договір підряду № 179-п, за яким Виконавець зобов`язується у 2022 році надати Замовникові послуги зазначені в цьому Договорі, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором прийняти і оплатити такі послуги в кількості і по цінах вказаних в Договорі (т.2 а.с.58-63).

Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору найменування послуг: Лісозаготівельні послуги (77210000-5) (ДК 021:2015). Комплекс робіт по заготівлі деревини включає: підготовка лісосіки до рубки; звалювання дерев з обрубуванням гілок та сучків; трелювання деревини; розкряжування хлистів на сортименти (за умови вивезення сортиментів);сортування штабелювання деревини; очищення місць рубок.

Виконання послуг із заготівлі деревини відповідно до договору підряду № 179-п здійснюється у виділі 5, площа 6,1 га, Хрипелівського лісництва, об`єм хлиста 0,59, в кількості 196м3 по ціні 320,00 грн за 1м3.

29 червня 2021 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), укладено договір підряду № 180-п, за яким Виконавець зобов`язується у 2022 році надати Замовникові послуги зазначені в цьому Договорі, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором прийняти і оплатити такі послуги в кількості і по цінах вказаних в Договорі (т.2 а.с.64-69).

Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору найменування послуг: Лісозаготівельні послуги (77210000-5) (ДК 021:2015). Комплекс робіт по заготівлі деревини включає: підготовка лісосіки до рубки; звалювання дерев з обрубуванням гілок та сучків; трелювання деревини; розкряжування хлистів на сортименти (за умови вивезення сортиментів);сортування штабелювання деревини; очищення місць рубок.

Виконання послуг із заготівлі деревини відповідно до договору підряду № 180-п здійснюється у виділі 3, площа 4,9 га, Хрипелівського лісництва, об`єм хлиста 0,53, в кількості 226м3 по ціні 320,00 грн за 1м3.

29 червня 2021 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), укладено договір підряду № 181-п, за яким Виконавець зобов`язується у 2022 році надати Замовникові послуги зазначені в цьому Договорі, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором прийняти і оплатити такі послуги в кількості і по цінах вказаних в Договорі (т.2 а.с.70-75).

Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору найменування послуг: Лісозаготівельні послуги (77210000-5) (ДК 021:2015). Комплекс робіт по заготівлі деревини включає: підготовка лісосіки до рубки; звалювання дерев з обрубуванням гілок та сучків; трелювання деревини; розкряжування хлистів на сортименти (за умови вивезення сортиментів);сортування штабелювання деревини; очищення місць рубок.

Виконання послуг із заготівлі деревини відповідно до договору підряду № 181-п здійснюється у виділі 2, площа 6,5 га, Хрипелівського лісництва, об`єм хлиста 0,52, в кількості 250м3 по ціні 320,00 грн за 1м3.

29 червня 2021 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), укладено договір підряду № 182-п, за яким Виконавець зобов`язується у 2022 році надати Замовникові послуги зазначені в цьому Договорі, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором прийняти і оплатити такі послуги в кількості і по цінах вказаних в Договорі (т.2 а.с.78-83).

Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору найменування послуг: Лісозаготівельні послуги (77210000-5) (ДК 021:2015). Комплекс робіт по заготівлі деревини включає: підготовка лісосіки до рубки; звалювання дерев з обрубуванням гілок та сучків; трелювання деревини; розкряжування хлистів на сортименти (за умови вивезення сортиментів);сортування штабелювання деревини; очищення місць рубок.

Виконання послуг із заготівлі деревини відповідно до договору підряду № 182-п здійснюється у виділі 23.3, площа 1,2 га, Хрипелівського лісництва, об`єм хлиста 0,83, в кількості 110м3 по ціні 320,00 грн за 1м3.

04 листопада 2021 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), укладено договір підряду № 362-п, за яким Виконавець зобов`язується у 2022 році надати Замовникові послуги зазначені в цьому Договорі, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором прийняти і оплатити такі послуги в кількості і по цінах вказаних в Договорі (т.2 а.с.98-103).

Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору найменування послуг: Лісозаготівельні послуги (77210000-5) (ДК 021:2015). Комплекс робіт по заготівлі деревини включає: підготовка лісосіки до рубки; звалювання дерев з обрубуванням гілок та сучків; трелювання деревини; розкряжування хлистів на сортименти (за умови вивезення сортиментів);сортування штабелювання деревини; очищення місць рубок.

Виконання послуг із заготівлі деревини відповідно до договору підряду № 362-п здійснюється у виділі 11, площа 9,6 га, Хрипелівського лісництва, об`єм хлиста 0,56, в кількості 256м3 по ціні 300,00 грн за 1м3.

02 вересня 2022 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Підрядник), був укладений договір підряду № 411-п, за яким Замовник доручає, а Підрядник забезпечує, за рахунок власних механізмів та паливно-мастильних матеріалів, виконання робіт по поточному ремонту трелювального волока в: Урочищі «Стоги» кв.29, вид.11, с. Зелена Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство»; Урочищі «Стоги» кв.33, вид.5, с. Зелена Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство» (т.1 а.с.234-235).

29 вересня 2022 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Підрядник), укладено договір підряду № 461-п, за яким Замовник доручає, а Підрядник забезпечує, за рахунок власних механізмів та паливно-мастильних матеріалів, виконання робіт по поточному ремонту трелювального волока в: Урочищі «Мшірський» кв.38, вид.25, с. Зелена Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство»; Урочищі «Мшірський» кв.43, вид.20, с. Зелена Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство» (т.1 а.с.236-237).

17 жовтня 2022 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), укладено договір підряду № 476-п, за яким Виконавець зобов`язується у 2022 році надати Замовникові послуги зазначені в цьому Договорі, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором прийняти і оплатити такі послуги в кількості і по цінах вказаних в Договорі (т.1 а.с.238-242).

Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору найменування послуг: Лісозаготівельні послуги (77210000-5) (ДК 021:2015). Комплекс робіт по заготівлі деревини включає: підготовка лісосіки до рубки; звалювання дерев з обрубуванням гілок та сучків; трелювання деревини; розкряжування хлистів на сортименти (за умови вивезення сортиментів);сортування штабелювання деревини; очищення місць рубок.

Виконання послуг із заготівлі деревини відповідно до договору підряду № 476-п здійснюється у виділі 25, площа 0,3 га, Хрипелівського лісництва, об`єм хлиста 0,81, в кількості 58м3 по ціні 380,00 грн за 1м3.

17 жовтня 2022 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), укладено договір підряду № 479-п, за яким Виконавець зобов`язується у 2022 році надати Замовникові послуги зазначені в цьому Договорі, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором прийняти і оплатити такі послуги в кількості і по цінах вказаних в Договорі (т.2 а.с.1-5).

Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору найменування послуг: Лісозаготівельні послуги (77210000-5) (ДК 021:2015). Комплекс робіт по заготівлі деревини включає: підготовка лісосіки до рубки; звалювання дерев з обрубуванням гілок та сучків; трелювання деревини; розкряжування хлистів на сортименти (за умови вивезення сортиментів);сортування штабелювання деревини; очищення місць рубок.

Виконання послуг із заготівлі деревини відповідно до договору підряду № 479-п здійснюється в кварталі № 43, виділ 20, площа 0,2 га, Хрипелівського лісництва, об`єм хлиста 0,87, в кількості 50м3 по ціні 380,00 грн за 1м3.

17 жовтня 2022 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), був укладений договір підряду № 480-п, за яким Виконавець зобов`язується у 2022 році надати Замовникові послуги зазначені в цьому Договорі, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором прийняти і оплатити такі послуги в кількості і по цінах вказаних в Договорі (т.2 а.с.20-24).

Виконання послуг із заготівлі деревини відповідно до договору підряду № 480-п здійснюється в кварталі № 43, виділ 4, площа 6,5 га, Хрипелівського лісництва, об`єм хлиста 0,92, в кількості 206м3 по ціні 380,00 грн за 1м3.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано:

- акт виконання робіт ФОП ОСОБА_1 з 24 по 28 лютого 2021 року за Договором № 51-п від 23.02.2021 (т.1 а.с.147);

- акт виконання робіт ФОП ОСОБА_1 з 24 по 28 лютого 2021 року за Договором № 50-п від 23.02.2021 (т.1 а.с.148);

- акт виконання робіт ФОП ОСОБА_1 станом на березень місяць 2021 року за Договором № 51-п від 23.02.2021 (т.1 а.с.149);

- акт виконання робіт ФОП ОСОБА_1 станом на квітень місяць 2021 року за Договором № 51-п від 23.02.2021 (т.1 а.с.150);

- акт виконання робіт ФОП ОСОБА_1 станом на червень місяць 2021 року за Договором № 51-п від 23.02.2021 (т.1 а.с.151);

- акт № 1 приймання-передачі робіт та послуг від 31.05.2021 за Договором № 137-п від 28.05.2021 (т.1 а.с.152);

- акт № 2 приймання-передачі робіт та послуг від 31.08.2021 за Договором № 240-п від 30.08.2021 (т.1 а.с.153);

- акт № 3 приймання-передачі робіт та послуг від 31.08.2021 за Договором № 382-п від 15.11.2021 (т.1 а.с.152);

- акт № 5 приймання-передачі робіт та послуг від 12.09.2022 за Договором № 411-п від 02.09.2022 (т.1 а.с.155);

- акт № 6 приймання-передачі робіт та послуг від 12.09.2022 за Договором № 411-п від 02.09.2022 (т.1 а.с.156);

- акти виконаних робіт по договору на розробку лісових ресурсів (т.1 а.с.157-191);

- акт приймання-передачі лісосіки для розробки від 29.06.2022 за Договором № 182-п від 29.06.2022 (т.2 а.с.84);

- акт приймання-передачі виконаних робіт за Договором № 182-п від 29.06.2022 (т.2 а.с.94);

- акт приймання-передачі лісосіки для розробки за Договором № 362-п від 04.11.2021 (т.2 а.с.108);

- акт приймання-передачі виконаних робіт за Договором № 362-п від 04.11.2021 (т.2 а.с.113);

- пояснювальні записки, кошториси, відомості ресурсів щодо поточного ремонту трелювального волока в урочищі «Стоги» кв.29, вид.11 Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківськ лісове господарство» (т.2 а.с.117-148);

- пояснювальні записки, кошториси, відомості ресурсів щодо поточного ремонту трелювального волока в урочищі «Мшірський» кв.38, вид.25, с. Зелена Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство» (т.2 а.с.149-165);

- пояснювальні записки, кошториси, відомості ресурсів щодо поточного ремонту трелювального волока в урочищі «Мшірський» кв.48, вид.20, с. Зелена Хрипелівського лісництва ДП «Івано-Франківське лісове господарство» (т.2 а.с.166-181).

Разом з тим, за змістом акту перевірки від 10.01.2023 № 127/09-19-07-05/22192129 контролюючим органом встановлено відсутність необхідної кількості працюючих в ФОП ОСОБА_1 , що не дозволяє реально проводити господарську діяльність, щодо надання наступних послуг: перевезення лісопродукції, виконання робіт по поточному ремонту трелювального волока, зокрема, згідно поданих ФОП ОСОБА_1 до податкового органу Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, чисельність працюючих за 1 квартал 2021 року - 2 чол. (101 ознака, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка звільнена 19.02.2021), за 2-4 квартали 2021 року 1 чол. (101 ознака, ОСОБА_2 ), за 3 кв.2022 року 1 чол. (101 ознака, ОСОБА_2 ), за 3 квартал 2022 року 1 чол. (101 ознака, ОСОБА_2 ).

Окрім того, встановлено відсутність податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) щодо проведених розрахунків з контрагентами фізичними-особами підприємцями, в т.ч. щодо залучення ФОП ОСОБА_1 інших виконавців для надання послуг перевезення, навантаження, розвантаження лісопродукції, виконання робіт по поточному ремонту трелювального волока.

Відповідно даних інформаційних баз ДПС України у ФОП ОСОБА_1 зареєстровано такі об`єкти оподаткування: земельна ділянка для обслуговування житлового будинку (не більше як 0,10 га) за адресою АДРЕСА_1 , земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства (не більш як 2 га) за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно даних інформаційних баз у ФОП ОСОБА_1 відсутні відомості про об?єкти оподаткування (транспортні засоби, екскаватори, інша техніка) протягом 2021 року - вересень 2022 року (звітність за формою 20-ОПІІ), даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно, базою даних регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області, що свідчить про відсутність матеріальних ресурсів, транспортних засобів, іншої техніки для можливості здійснення ФОП ОСОБА_1 перевезення, навантаження, розвантаження лісопродукції, роботи по поточному ремонту трелювального волока.

Згідно представлених до перевірки документів на перевезення деревини, в ТТН-ліс вказано перевізника ФОП ОСОБА_1 , транспортний засіб - КАМАЗ НОМЕР_1 , власник транспортного засобу ОСОБА_4 (виплата доходів по 157 ознаці не проводилася), водій ОСОБА_5 , не перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 (виплата доходів по 101 та 157 ознаках не проводились).

Як висновок акту перевірки встановлено, що вищезазначені факти свідчать про неможливість здійснення господарських операцій, у зв`язку із відсутність факту реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності транспортних засобів, необхідної техніки, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких операцій ФОП ОСОБА_1 у досліджуваних періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доказує фіктивність та нереальність здійснення ФОП ОСОБА_1 надання відповідних послуг позивачу. Крім того, сторони не здійснювали постачання вищезазначених товарів/послуг про що свідчить відсутність відповідних виробничих потужностей та персоналу, необхідного для забезпечення господарської діяльності.

Вищенаведене, на переконання суду очевидно вказує на наявні ознаки штучного формування первинних документів, що не відображають фактичних даних та створені виключно з метою документування господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_1 .

При цьому, надані позивачем документи на підтвердження господарської діяльності його контрагента ФОП ОСОБА_1 враховані, проте, вказані документі не підтверджують реальність господарських операцій між останнім та позивачем у цій справі.

Суд зазначає, що ні під час перевірки, ні під час розгляду справи, позивачем не надано документів, які б спростовували наведені висновки контролюючого органу.

Також, матеріали справи не містять копій Довіреностей, які виписувались водіям, які здійснювали перевезення, навантаження, розвантаження лісопродукції.

Матеріали справи не містять доказів подальшої реалізації товару, зокрема, за відсутності вищезазначених документів та з огляду на висновки податкового органу, встановити ланцюг придбання та подальшої реалізації не видається можливим.

Таким чином, аналізуючи первинні документи, податкової та фінансової звітності позивача та його контрагента, суд погоджується з податковим органом про недоведеність господарської операції, внаслідок відсутності необхідних умов для відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Також, належить враховувати вимоги "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Так, відповідно до пунктів 2.4., 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

При цьому, суд зазначає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка в свою чергу є підставою для формування підприємством податкового обліку.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

З метою з`ясування факту здійснення господарської операції необхідно, серед іншого, встановити: наявність необхідних ресурсів (спеціального обладнання, технологічних транспортних засобів, кваліфікованого персоналу) у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання робіт, послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податків.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Встановлена судом відсутність у контрагента необхідних трудових ресурсів та механізмів у розрізі робіт, що він мав виконати за договором, укладеним із позивачем, свідчить на користь обґрунтованості висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин позивача з контрагентами.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На момент розгляду справи, додаткових пояснень, документів, що спростовують вищевказані факти та доводять реальність вказаних господарських операцій позивачем не надано.

З урахуванням вищевикладеного, первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_1 . Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товару, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань. Укладені між позивачем та вказаним вище контрагентом договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, що становить його предмет.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд приходить до висновку, що первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою і для формування податкового обліку платника податків.

Отже, судом не встановлено виконання послуг саме від заявлених у спорі контрагентів, подальший рух товару, у тому числі переміщення на виробництво, та його використання при виготовленні власної продукції, підтвердження фактичного існування зазначеного в таких документах товару як об`єктів цивільного обігу, які мають індивідуально визначені ознаки, виробника, сертифікати відповідності або якості не надані.

Відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності саме відсутність трудових, матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, транспортних засобів та обладнання унеможливлює здійснення господарської діяльності контрагента позивача.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі № 826/9534/17, від 26.02.2019 у справі № 826/1536/18, від 11.12.2018 у справі № 804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону № 996-ХIV.

Зокрема, Верховний Суд також у постанові від 28.12.2022 у справі № 520/1284/19 підкреслив наступне: «Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

У випадку, який розглядається, суд наголошує, що позивачем також не подано податкових накладних, виписаних за спірними операціями, як і документів податкової звітності.

Суд наголошує і на неподанні банківських і платіжних документів на підтвердження перерахування коштів позивачем контрагенту ФОП ОСОБА_1 .

Також не надані і документи бухгалтерського обліку операцій із спірними контрагентами.

Суд зазначає, що позивач також не пояснив і не обґрунтував вжиття заходів для перевірки свого контрагента ФОП ОСОБА_1 . У той же час, нездійснення заходів з перевірки контрагента є ризиком самого платника, внаслідок чого, саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді не підтвердження права на формування в податковому обліку податкового кредиту.

Суд наголошує і на тому, що операції по спірним договорам є складними, законодавець встановлює для їх виконання підвищені вимоги, у зв`язку із чим відсутність доказів перевірки позивачем свого контрагента на спроможність виконати такі роботи є доказом неналежної організації діяльності товариства позивача.

Доводи податкового органу про неможливість і неспроможність контрагентів виконати відповідні роботи з урахуванням реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, а також основних засобів, необхідних для виконання відповідної діяльності, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей, позивач також жодними доказами не спростував.

При цьому, доводи позивача про протиправність оскаржуваних повідомлень-рішень звелися фактично до неможливості нести відповідальність за інших платників податків.

Так, належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб`єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання.

Для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобов`язання, а його фактичне виконання.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Наявність первинних документів під час проведення перевірки є необхідною умовою для підтвердження правомірності формування даних податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати такі первинні документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з обов`язком контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів. Ненадання платником податків відповідних документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними чи іншими компетентними органами.

Відтак, суд критично ставиться до змісту та обсягу, тих первинних документів, які було надано разом із позовною заявою та під час розгляду справи, внаслідок чого, приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували обгрунтованість висновків відповідача, викладених ним щодо вказаних обставин в акті від 10.01.2023 за № 127/09-19-07-05/ НОМЕР_2 .

Окрім того, відповідно до змісту акту перевірки від 10.01.2023 за № 127/09-19-07-05/22192129, відповідач виклав висновки, що перевіркою встановлено заниження об`єкта оподаткування на прибуток в результату заниження інших операційних доходів на суму нарахованої орендної плати в розмірі 42399 грн.

В даному аспекті суд вказує на таке.

Податковий кодекс України визначає плату за землю як обов`язковий платіж у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII Податкового кодексу України - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з положеннями статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Суд зазначає, що згідно з абзацом 1 пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Так, перевіркою встановлено, що між ДП «Івано-Франківське лісове господарство» та юридичними, фізичними особами укладені договори про тимчасове користування лісами.

Згідно з розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації позивач надавав суб`єктам господарювання (як юридичним та і фізичним особам) для використання в рекреаційних, культурно-оздоровчих, туристичних та спортивних цілях у тимчасове користування лісові ділянки, всього площа, що виділена у тимчасове користування становить 23,668 га.

За даними бухгалтерського обліку (журнал-ордер, оборотно-сальдова відомість по рахунку 377 «розрахунки з іншими дебіторами») ДП «Івано-Франківське лісове господарство» у 2021 році нараховано плата за користування лісовими ресурсами в сумі 42399,19 грн.

Рентну плату за використання лісовими ділянками, які передані тимчасовим користувачам, сплачує до бюджету ДП «Івано-Франківське лісове господарство», яке в свою чергу отримує на рахунок кошти від тимчасових користувачів (призначення платежів «оплата за оренду землі» згідно банківських виписок) (т.1 а.с.192,195-198,200-203,205,207-208, 210,212,214,216,218,220-223,225,227-230,232-233), внаслідок чого, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 поступило від тимчасових користувачів лісових ресурсів на рахунок ДП «Івано-Франківське лісове господарство» кошти в сумі 42399,19 грн.

Згідно з пп. 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІІ П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73, Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Пунктом 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29 листопада 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153 встановлено, зокрема, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена; визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31 січня 2000 року, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічної вигоди у майбутньому внаслідок його погашення.

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З огляду на наведене, перевіркою правомірно встановлено, що ДП "Івано-Франківське лісове господарство" занижено інші операційні доходи в сумі 42399 грн., в результаті неправильного відображення в фінансовій звітності та не врахуванні при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму нарахованої орендної плати в розмірі 42399 грн.

Стосовно доводів позивача щодо самостійного направлення на його адресу листів з боку лісокористувачів із зазначенням у них про виправлення помилки у полі «Призначення платежу» у платіжних документах та наданих до заперечення на акт перевірки (т.1 а.с.193-194,199,204,206,209,211,213,215,217,219,224,226,231), то суд звертає увагу на відсутність доказів їх вручення підприємству, як то штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Крім того, суд наголошує, що уточнення здійснено одноособово платником, шляхом складення листів, без доказів погодження такої зміни іншою стороною.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 09.08.2023 у справі № 300/2848/21.

Окрім того, відповідач перевіркою встановив заниження фінансового результату до оподаткування на суму переданих запасів в розмірі 11577 грн. за первинними документами, які суперечать законодавчим та нормативним актам.

Так, за змістом акту перевірки судом встановлено, що ДП «Івано-Франківське лісове господарство» є правонаступником прав та обов`язків ДП «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр», на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 18.05.2022 № 400 «Про внесення змін до наказу Держлісагентства від 08.11.2021 № 736 «Про припинення ДП «Івано-Франківський лісовий селекційно-насінневий центр» та затвердження комісії з припинення.

Передавальний акт від 31.05.2022 балансових рахунків, основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, а також матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше ДП «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр», яке координується Івано-Франківським обласним управлінням лісового та промислового господарства, затверджено Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 07.06.2022 № 459.

Проведеною перевіркою встановлено, що у травні 2022 ДП «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр», згідно з листами виконавчого комітету Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 09.03.2022 № 301, № 302, передало домогосподарствам, де проживають тимчасово переміщені особи дрова на суму 11577 грн. та, як наслідок, відобразило вказану суму як витрати.

ДП «Івано-Франківське лісове господарство» (яке є правонаступником ДП «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр») для проведення перевірки не надало первинних бухгалтерських документів на підставі яких відбувалася передача дров, у зв`язку з чим неможливо визначити (ідентифікувати) кому, і в яких об`ємах передано дрова на суму 11577 грн.

Так, за операціями з передачі/надання товарів та послуг, які відповідно до абзацу четвертого пункту 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України не вважаються постачанням товарів/послуг, особи, які здійснюють таку передачу/надання, та особи, які отримують такі товари/послуги, повинні складати на підтвердження первинні документи бухгалтерського обліку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У пункті 198.5 статті 198 ПК України зазначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного податкового періоду і зареєструвати в Єдиному реєстр податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 201 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

6) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазнає, що ні під час судових засідань, ні під час проведення перевірки платником податків не надані докази того, що ним вчинялись будь-які дії, передбачені Податковим кодексом України, щодо надання (надіслання) ним первинних документів до контролюючого органу, які фахівцями контролюючого органу не були враховані під час проведення перевірки.

У разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності, внаслідок чого, викладені висновки контролюючим органом в акті віднайшли своє правове відображення під час судового розгляду.

Враховуючи викладене, операція з безоплатної передачі основних засобів для платника податку, який здійснює таку передачу, є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, внаслідок чого, позивачем занижено фінансовий результат до оподаткування з податку на прибуток на суму безоплатно наданих товарно-матеріальних цінностей на суму 11577 грн. в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у травні 2022 року на суму 2315 грн.

Окрім того, перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними на загальну суму 27146 грн.

Так, згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПКУ єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ (в редакції, чинній на момент виписки спірних податкових накладних) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ (в редакції, чинній на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Так, згідно з положеннями пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

До Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням: кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою; кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем (пункт 10 Порядку № 1246).

Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункт 11 Порядку № 1246).

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку № 1246).

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2019 у справі № 802/1825/16-а, від 12.12.07.2019 у справі № 0940/1600/18 та від 03.04.2020 у справі №160/5380/19.

Як слідує з матеріалів акту перевірки від 10.01.2023 за № 127/09-19-07-05/22192129, перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними на загальну суму 27146 грн., а саме у березні 2022 року на суму 27146 грн.

Так, згідно додатку № 1 до Декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням йог коригування (Д1)» до складу податкового кредиту у березні 2022 року включено суми податку на додану вартість по постачальнику ТОВ «ЕКОСПЕЦБУД» згідно податкових накладних виписаних у лютому 2022 року, а саме податкові накладні: за № 3 від 21.02.2022, за № 4 від 28.02.2022, за № 1 від 09.02.2022, за № 2 від 18.02.2022.

Як встановлено з матеріалів справи, платником податків не надані докази того, що ним вчинялися будь-які дії, передбачені Податковим кодексом України, щодо реєстрації вищевказаних податкових накладних в ЄРПН, внаслідок чого, на порушення вимог пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України позивачем завищено податковий кредит на суму 27146 грн.

Створення платником податків цілеспрямовано умов, які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.

Саме умисні дії особи (створення удавано, цілеспрямовано умов, які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог) визначають її вину (можливість дотримуватися встановлених Кодексом правил через вчинення дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності) у вчиненні податкового правопорушення.

Суд наголошує, що невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статтях 16, 36 Податкового кодексу України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.

Відповідно до пунктів 112.1, 112.2 статті 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Враховуючи наведене, накладення на позивача штрафної санкції у розмірі 29461 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є правомірною.

Суд наголошує, що стороною позивача під час судового розгляду жодним чином не спростовано вищевказані висновки контролюючого органу та не надано доказів, які б вказували на протилежне.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу, зазначених в акті та безпідставними заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №: 000625/0705, 000628/0705, 000627/0705, 000629/0705 від 08.02.2023, внаслідок чого, в задоволенні позову в даній частині слід відмовити.

Щодо можливості скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2023 за № 000621/0705, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту акту перевірки від 10.01.2023 за № 127/09-19-07-05/22192129, відповідач виклав висновки про те, що встановлено порушення порядку заповнення Податкового розрахунку № 1-ДФ, достовірності, повноти відображення в ньому відомостей, а саме в 3-му місяці, ІІІ-го кварталу 2022 року, відображено про виплачені кошти фізичній особі в сумі 11040,00 грн. за ознакою « 146» та в сумі 1060,00 грн. за ознако « 126» по РНОКПП, який має код помилки « 2» - податковий номер особи закрито у зв`язку із надходженням відомостей про смерть особи з Державного реєстру актів цивільного стану.

Так, у разі смерті найманого працівника роботодавець зобов`язаний розрахувати та нарахувати всі належні йому суми за період до моменту припинення роботи у зв`язку зі смертю, а саме: заробітну плату за фактично відпрацьований час; компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток та додаткових відпусток на дітей.

Ця виплата здійснюється відповідно до частини 1 статті 1227 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV членам сім`ї такого працівника, а в разі їх відсутності - входить до складу спадщини.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ заробітна плата та компенсація за невикористані дні відпусток, нараховані померлому працівнику, відображаються з ознакою доходу « 101».

При цьому необхідно вказати, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податку (ідентифікаційний номер) померлого працівника (незалежно від того, що такий дохід виплачується його сім`ї) та дату смерті працівника, оскільки згідно з пунктом 162.3 ПК України останній податковий період, в якому здійснюється утримання податку з доходу померлого працівника, закінчується днем, на який припадає смерть такого платника податку.

В зв`язку із вказаними обставинами, податковим повідомленням-рішенням від 08.02.2023 за № 000621/0705 застосовано до позивача відповідальність на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З наведеного встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань у нормативно визначених випадках.

Пунктом 119.1 статті 119 Податкового кодексу України визначено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень

Отже, критерієм застосування даної норми (пункт 119.1 статті 119 Податкового кодексу України) є наявність факту зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Аналогічне правозастосування міститься у постанові Верховного Суду від 06.04.2021 по справі №809/942/17.

В ході розгляду справи встановлено та не спростовано відповідачем, що після смерті реєстраційний номер облікової картки особи вважається недійсними, але у графі 2 «Податковий номер Податкового розрахунку необхідно зазначити номер облікової картки померлого, а не його родича, який фактично отримав дохід, внаслідок чого, в даному випадку подання недостовірних даних податкової звітності щодо платника податків, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ не призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податків, у зв`язку з чим контролюючим органом необґрунтовано застосовано штрафну санкцію у вигляді накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн. за відсутністю законодавчо обґрунтованих на те підстав.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що позовна вимога Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 08.02.2023 за № 000621/2408 підлягає задоволенню.

Підсумовуючи, позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на часткове задоволення позову (в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2023 за № 000621/0705), відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 2684,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 08.02.2023 №000621/2408.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 22192129, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019) частину сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 22192129, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019).

Відповідач:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі "30" вересня 2024 року.


Суд	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	16.09.2024
Оприлюднено	02.10.2024
Номер документу	121968238
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Шинкар Тетяна Ігорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.09.2024 по справі 300/2434/23ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —300/2434/23

Рішення від 16.09.2024

Рішення
від 16.09.2024 по справі 300/2434/23
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД