Ухвала

від 27.09.2024 по справі 380/16888/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

27 вересня 2024 рокусправа №380/16888/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі відповідач-1, в/ч НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, в/ч НОМЕР_3 ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_3 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період 20.04.2017 по 27.04.2020 включно;

- зобов?язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 20.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року відповідно положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року Nє1078 №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що угримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення виходячи із фіксованої величини 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 03.04.2018 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн за період з 04.04.2018 по 27.04.2020 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою від 08.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем-2 21.08.2024 (вх. №63726) подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем передбаченого частиною другою статті 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (в редакції від 19.07.2022) працівник може звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Відтак тримісячний строк звернення до суду закінчився 19.10.2022. Однак позивач звернувся до суду із даним позовом 06.08.2024, а тому пропустив строк звернення до суду.

Суд, розглянувши заяву, перевіривши доводи сторін на їх обґрунтування, дійшов таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.

Стаття 233 КЗпП України (в редакції, чинній на дату подання позовної заяви до суду) врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів таким чином.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Cтаттею 233 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Як встановлено судом, згідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_3 по стройовій частині від 27.04.2020 №90 молодшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та знято зі всіх видів забезпечення з 27.04.2020, тобто в період дії норми частини другої статті 233 КЗпП України, яка передбачала право звернення до суду для отримання усіх належних особі виплат без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено встановлений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду.

З огляду на встановлені фактичні обставини, суд виснує про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись статтями 122, 183, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволені заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про залишення позовної заяви без розгляду, відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О. П. Хома