Рішення

від 27.09.2024 по справі 420/7372/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/7372/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, при секретарі Наталії ПЕРЕБИЙНІС,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Владислава ЛОСКУТОВА,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні технології"

до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2023 № 31146/15-32-23-01-17,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2024 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні технології" (далі - позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2023 № 31146/15-32-23-01-17.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду (суддя Корой С.М.) від 11.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду № 209 від 26.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 420/7372/24. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 справа № 420/7372/24 розподілена на суддю Хом`якову В.В.

Ухвалою суду від 04.07.2024 справа прийнята до провадження, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 20.08.2023 о 10 год. 30 хв.

В подальшому розгляд справи відкладений на 19.09.2024 на 10 год. 30 хвил.

В судове засідання 19.09.2024 прибули представники сторін, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги, представник відповідача заперечує щодо обґрунтованості позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, отримавши лист відповідача № 16612/6/99-00-23-02-01-06 від 23.06.2023 про надання документації з трансфертного ціноутворення за 2015-2021 роки, зобов`язався надати документацію не пізніше закінчення або скасування воєнного стану. Така відповідь повністю ґрунтувалась на чинному законодавстві. Обов`язок надавати відповідь на будь-який запит контролюючого органу був зупинений відповідно до п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ), відповідно до якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Що стосується подання документації з трансфертного ціноутворення, то обов`язок її подання платником в певні строки має ґрунтуватись не лише на положеннях ст.39 ПК України, але також і на положеннях ст.73 ПК України. Позивач вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що з 24.11.2022 (з дня набрання чинності Законом України від 03.11.2022 № 2719-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, що перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу") зняті обмеження щодо тимчасового зупинення перебігу строків, встановлених статтями 73 і 78 Кодексу (у частині податкового контролю ТЦ) та поновлено можливість проведення окремих перевірок, у тому числі з підстав, визначених пунктами 78.1.2, 78.1.14-78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, тому станом на момент надсилання запиту № 16612/6/99-00-23-02-01-06, не існувало жодних підстав для відстрочення строку надання відповіді на цей запит. Так, Закон № 2719-ІХ дійсно вніс зміни до п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, і скасував деякі з положень цього підпункту. В той же час, п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ зупиняв строки надання відповіді на запит контролюючого органу на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Натомість, в період з 24.11.2022 по 31.07.2023 діяла редакція п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, яка зупиняла максимальне широке коло податкових обов`язків, покладених на платника податків.

З 01.08.2023 набрали чинності зміни до п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, якими було обмежено зупинення перебігу строків до 1 серпня 2023 року. Враховуючи ці законодавчі зміни та поновлення строків на надання відповіді на запити податкових органів, позивачем 30.08.2023 було направлено відповідачу запитувану документацію з ТЦУ за 2015-2023 рр. Податкові органи самостійно використовували посилання на п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України як на підставу відтермінування розгляду звернень, надання індивідуальних податкових консультацій й відповідей на запити на інформацію.

Додатковою підставою скасування ППР є неправильний розрахунок штрафних санкцій податковим органом. ГУ ДПС в Одеській області наводить розрахунок штрафних санкцій за звітні податкові періоди з 2015 по 2021 рік та розраховує загальну суму штрафної санкції як за 7 окремих порушень. Статтею 120.6 ПК України встановлено відповідальність, зокрема, за несвоєчасне подання платником податків документації з трансфертного ціноутворення у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Відповідно до пп. 39.4.4 ст. 39 ПК України на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті. Документація подається саме стосовно певних контрольованих операцій, які мають бути зазначені у запиті, а не за окремі календарні роки. Відповідно до п.39.4.6 ст.39 ПК України документацією з трансфертного ціноутворення є сукупність документів або єдиний документ. ТОВ "Телекомунікаційні технології" отримало один запит щодо подання документації з ТЦО стосовно певних контрольованих операцій, а саме операцій із чотирма різними контрагентами із різним періодом для кожного з цих контрагентів. На відміну від звіту про контрольовані операції, який подається щорічно, подання документації з ТЦО за своєю формою є відповіддю на запит податкової стосовно конкретних операцій відповідно до запиту податкової. Оскільки в спірній ситуації мав місце лише один запит, то і несвоєчасна відповідь на запит може становити лише одне порушення, а не 7 окремих порушень. Об`єктивна сторона п. 120.6 ПКУ не містить такої ознаки, як календарний рік, а відтак - санкції мають застосовуватись виключно виходячи з кількості календарнихднівнесвоєчасного поданнядокументаціїз трансфертного ціноутворення та виходячи із кількості запитів, на які (на думку контролюючого органу) відповідь надано несвоєчасно. Жодною нормою ПКУ не передбачено такий розрахунок штрафних санкцій, як було застосовано відповідачем в оскаржуваному ППР. Відсутні підстави для розрахунку штрафних санкцій окремо за кожен календарний рік з 2015 по 2021 рр. Відповідач вийшов за межі своїх повноважень, порушив принципи обґрунтованості, добросовісності та пропорційності.

29.01.2024 ТОВ "Телекомунікаційні технології" через електронний кабінет платника податків направило до ДПС України скаргу на ППР . ТОВ "Телекомунікаційні технології" через електронний кабінет платника податків отримало лист ДПС України від 29.01.2024 № 2137/6/99-00-0603-01-06 щодо призначення дати розгляду скарги ТОВ "Телекомунікаційні технології" від 12.12.2023 №232 на 02.02.2024. Відповідно до п. 56.8 ст. 56 ПК України ДПС України , яка розглядала скаргу платника податків, зобов`язана прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку. Відповідно до п. 56.9 ст. 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту. Враховуючи, що ТОВ "Телекомунікаційні технології" направило скаргу 13.12.2023, повідомлення про продовження строку розгляду скарги мало бути надіслано включно до 02.01.2024. Однак ТОВ "Телекомунікаційні технології" такого повідомлення не отримувало. Юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку. Така позиція міститься, зокрема, у рішенні Верховного Суду № 815/1701/17 від 03.04.2020 року. Не направлення відповідного рішення є окремою самостійною підставою для задоволення позовних вимог, викладених у цій позовній заяві.

27.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву. ТОВ "Телекомунікаційні Технології" протягом 2015 - 2021 років здійснювались контрольовані операції з експорту, імпорту товарів та надання послуг переробки продукції з нерезидентами, по яких відповідно до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу Україні подано до ДПС України звіти про контрольовані операції та додатки до звіту "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях" та інформацію про пов`язаних осіб до таких звітів. На запит про надання документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, проведених платником податків з компаніями нерезидентами, позивач повідомив, що відповідь на запит ДПС України буде надано у строки, визначені відповідно до п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, тобто не пізніше завершення або скасування воєнного стану. В подальшому відповідь на запит була надана 25.08.2023. А 30.08.2023 позивач направив відповідачу документацію з трансфертного ціноутворення за 2015-2023, тоді як граничний термін подання документації платником податків - 03.08.2023. Так, в зв`язку із неподанням у 30-денний термін документації з трансфертного ціноутворення відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39, п.п. 78.1.2, п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст.78, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання документації з трансфертного ціноутворення.

Щодо зупинення строків, встановлених зокрема, статтями 73 та 78 Податкового кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів, то Законом України від 03.11.2022 № 2719-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" (далі - Закон № 2719-ІХ), який набрав чинності з 24.11.2022, внесені зміни до статтей 73 та 78 Податкового кодексу в частині податкового контролю з трансфертного ціноутворення, а саме - зняті обмеження щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів та поновлено можливість проведення окремих перевірок, в тому числі і з підстав, визначених підпунктами 78.1.2, 78.1.14 - 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу. Крім цього, Законом № 2719-ІХ внесено зміни в абзаці другому підпункті 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу знято обмеження щодо зупинення перебігу строків подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ "Телекомунікаційні Технології" протягом 2015 - 2021 років здійснювались контрольовані операції з експорту, імпорту товарів та надання послуг переробки продукції з нерезидентами, по яких відповідно до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу Україні подано до ДПС України звіти про контрольовані операції та додатки до звіту "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях" та Інформацію про пов`язаних осіб до таких звітів.

Державною податковою службою України відповідно до п.п. 39.4.4 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу листом від 23.06.2023 №16612/6/99-00-23-02-01-06 направлено на адресу ТОВ "Телекомунікаційні Технології" запит про надання документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, проведених платником податків з компаніями нерезидентами: PROGRESSIVE TECHNOLOGY F.Z.E (Об`єднані Арабські Емірати) за 2015-2021 роки, S.C.STARNET LOGISTIC S.R.L. (Республіка Молдова) за 2015 рік, OsOO "AKNET" (Республіка Киргизстан) 2015, 2016, 2018, 2019, 2020 роки, SC StarNet Solutii S.R.L. (Республіка Молдова) за 2018-2020 роки, термін надання - 30 календарних днів з моменту отримання.

На зазначений запит позивачем надано Головному управлінню ДПС в Одеській області (копія - Державній податковій службі України) відповідь листом від 28.07.2023 №134 про те, що відповідь на запит ДПС України буде надано у строки, визначені відповідно до п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, тобто, не пізніше завершення або скасування воєнного стану.

Наказом від 22.08.2023 №6636-п відповідачем було призначено документальну позапланову виїзну перевірку своєчасності подання товариством документації з ТЦУ за 2015-2021 роки. У рамках проведення цієї перевірки 23.08.23 відповідач надав запит про надання документів / копій документів у термін до 10-00 25.08.23, а саме - пояснень щодо неподання на запит ДПС 23.06.2023 № 16612/6/99-00-23-02-01-06 документації з ТЦУ за 2015-2021рр. та належним чином завірених копій документів, що засвідчують відповідальних за фінансово-господарські відносини осіб.

У відповідь на запит від 23.08.23 позивачем було направлено лист від 25.08.2023 з наданням пояснень. 30.08.2023 позивач направив відповідачу документацію з ТЦУ за 2015-2023 рр. з супровідним листом від 30.08.2023 №156, а також листом від 30.08.2023 № 157 "Про надання додаткової інформації на запит".

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Телекомунікаційні технології" з питань неподання документації з трансфертного ціноутворення за 2015-2021 роки позивач отримав довідку від 05.09.2023 №24105/15-32-23-01/8150668п . Відповідно до висновків довідки, перевіркою не встановлено порушення ТОВ "Телекомунікаційні технології" п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст.39 Податкового кодексу України, в частині не подання документації з трансфертного ціноутворення по здійснених контрольованих операціях з контрагентами - нерезидентами PROGRESSIVE TECHNOLOGY F.Z.E (Об`єднані Арабські Емірати) за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 рік, S.C.STARNET LOGISTIC S.R.L. (Республіка Молдова) за 2015 рік, OsOO "AKNET" (Республіка Киргизстан) за 2015, 2016, 2018, 2019, 2020 рік, SC StarNet Solutii S.R.L. (Республіка Молдова) за 2018, 2019 та 2020 рік.

Наказом відповідача від 15.09.23 №7357-п була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка з 23 жовтня 2023 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01.01.2015 р. по 31.12.2021 з метою здійснення податкового контролю за поданням (своєчасністю подання) документації з ТЦУ за період 2015-2021 роки.

За результатами другої перевірки ГУ ДПС в Одеській області склало акт від 03.11.2023 № 30282/15-32-23-0/31506682, в якому викладений висновок про порушення позивачем п.п. 39.4.4 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення по здійснених контрольованих операціях з контрагентами - нерезидентами PROGRESSIVE TECHNOLOGY F.Z.E (Об`єднані Арабські Емірати) за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 рік, S.C.STARNET LOGISTIC S.R.L. (Республіка Молдова) за 2015 рік, OsOO "AKNET" (Республіка Киргизстан) за 2015, 2016, 2018, 2019, 2020 рік, SC StarNet Solutii S.R.L. (Республіка Молдова) за 2018, 2019 та 2020 рік.

ТОВ "Телекомунікаційні технології" не погодилося із висновками, зазначеними в акті, та подало заперечення до акту листом від 10.11.2023. Однак ці заперечення не було взято до уваги, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2023 № 31146/15- 32-23-01-17 про застосування до ТОВ "Телекомунікаційні технології" штрафу в розмірі 661554 грн. згідно з п. 120.6 ст. 120 ПКУ.

З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що штраф застосований за кожний із 7 звітних періодів (2015-2021 рр.) в розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня кожного податкового (звітного) року, за 27 календарних днів несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня кожного податкового (звітного) року.

Податкове повідомлення-рішення оскаржено ТОВ "Телекомунікаційні технології" до Державної податкової служби України, скарга отримана ДПС України 13.12.2023.

Рішенням від 22.12.2023 № 37786/6/99-00-06-03-01-06 від 22.12.2023 продовжений строк розгляду скарги до 10.02.2024.

За результатами розгляду скарги ДПС України рішенням від 05.02.2024 № 2818/6/99-00-06-03-01-06 залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення- рішення від 29.11.2023 № 31146/15-32-23-01-17 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням та порядком його формування та надсилання, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку правовідносин, які виникли між сторонами, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі ПК України).

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПКУ податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1. 3 ст. 62 ПКУ визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Законами України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" були внесені зміни до Податкового кодексу. Так, відповідно до п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу тимчасово на період дії карантину зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 73 та 78 Податкового кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів.

Але Законом України від 03.11.2022 № 2719-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" (далі - Закон № 2719-ІХ), який набрав чинності з 24.11.2022, внесені зміни до статей 73 та 78 Податкового кодексу в частині податкового контролю з трансфертного ціноутворення, а саме - зняті обмеження щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів та поновлено можливість проведення окремих перевірок, в тому числі і з підстав, визначених підпунктами 78.1.2, 78.1.14 - 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу.

Крім цього, Законом № 2719-ІХ внесено зміни в абзаці другому підпункті 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу знято обмеження щодо зупинення перебігу строків подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39 2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу.

За приписами пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Згідно з пп. 39.4.3 ст. 39 ПКУ платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.

На запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті. Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.(пп. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Запит надсилається не раніше 1 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено.(пп. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Отже, приписами зазначених норм права встановлено обов`язок платника податків на запит центрального органу виконавчої влади , що реалізує державну політику , подати документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.

Відповідно до п. 120.6 ст. 120 ПКУ несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу -

тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Позивач не заперечує тієї обставини, що на запит від 23.06.2023 №16612/6/99-00-23-02-01-06 про надання документації з трансфертного ціноутворення (ТЦУ) за 2015-2021 роки, який надійшов до нього 03.07.2023, він спочатку відмовив, пославшись на воєнний стан в країні, та вважаючи, що відповідно до п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що діяв на момент отримання запиту позивачем, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. А в подальшому 30.08.2023 було направлено відповідачу запитувану документацію з ТЦУ за 2015-2023 р., оскільки з 01.08.2023 набрали чинності зміни до п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, якими було обмежено зупинення перебігу строків до 1 серпня 2023 року. Граничний термін подання документації платником податків - 03.08.2023.

Посилання позивача на зупинення строків внаслідок карантину в даному випадку не приймається до уваги, оскільки постановою від 27 червня 2023 року №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Щодо посилання позивача на п.69.9 Податкового кодексу як на підставу відтермінування відповіді.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 03.03.2022 № 2118-ІХ) для платників податків та контролюючих органів було зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення у позивача обов`язку по поданню звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, дотримання подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу.

Враховуючи наведені норми, перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не зупиняється щодо дотримання строків подання звітності.

Тому станом на момент надсилання запиту № 16612/6/99-00-23-02-01-06, не існувало жодних підстав для відстрочення строку надання відповіді на цей запит.

З огляду викладене, суд вважає правомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України.

Разом з тим, розмір штрафних санкцій обчислений невірно. Нормами п. 120.6 ст. 120 ПКУ передбачена відповідальність за несвоєчасне подання документації з трансфертного ціноутворення у вигляді штрафу в розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення.

Контролюючий орган наводить розрахунок штрафних санкцій за звітні податкові періоди з 2015 по 2021 рік та розраховує загальну суму штрафної санкції як за 7 окремих порушень - несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення по здійснених контрольованих операціях з контрагентами - нерезидентами PROGRESSIVE TECHNOLOGY F.Z.E (Об`єднані Арабські Емірати) за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 рік, S.C.STARNET LOGISTIC S.R.L. (Республіка Молдова) за 2015 рік, OsOO "AKNET" (Республіка Киргизстан) за 2015, 2016, 2018, 2019, 2020 рік, SC StarNet Solutii S.R.L. (Республіка Молдова) за 2018, 2019 та 2020 рік. Штрафні санкції обчислені за кожний рік окремо.

Суд вважає, що обов`язок надіслати документацію з трансфертного ціноутворення стосовно певних контрольованих операцій, у позивача виник після отриманні запиту контролюючого органу.

На відміну від звіту про контрольовані операції, який подається щорічно, подання документації з ТЦО за своєю формою є відповіддю на запит податкової стосовно конкретних операцій відповідно до запиту податкової. Оскільки в спірній ситуації мав місце лише один запит, то і несвоєчасна відповідь на запит може становити лише одне порушення, а не 7 окремих порушень.

Об`єктивна сторона п. 120.6 ПКУ не містить такої ознаки, як календарний рік, а відтак - санкції мають застосовуватись виключно виходячи з кількості календарнихднівнесвоєчасногоподання документації з трансфертного ціноутворення та виходячи із кількості запитів, на які (на думку контролюючого органу) відповідь надано несвоєчасно.

Відповідно до ст. 112.3 ПК України особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113.8 ПК України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Жодною нормою ПКУ не передбачено такий розрахунок штрафних санкцій, як було застосовано відповідачем в оскаржуваному ППР - окремо за кожен календарний рік з 2015 по 2021 рр. Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що ГУ ДПС в Одеській області безпідставно обчислило штрафні санкції за кожний окремий календарний рік, загальний розмір штрафної санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення 661554 грн. перевищує граничний розмір відповідно до статті 120.6 ПКУ - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, що у 2023 році становило 536800 грн.

Суд також зазначає, що не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо зміни чи визначення належної суми штрафних санкцій. Суд, виключно, досліджує прийняте рішення суб`єкта владних повноважень на предмет його відповідності закону.

Суд посилається на висновки Верховного Суду, наведені ним в постанові від 06 листопада 2018 року в справі №813/3274/17. Так, судом касаційної інстанції вказано, що повноваження щодо визначення суми грошових зобов`язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження, в даному випадку - щодо визначення суми недоїмки.

Що стосується доводів позивача про не направлення повідомлення про продовження розгляду скарги, то ця обставина підтвердилась при розгляді справи.

ТОВ "Телекомунікаційні технології" через електронний кабінет платника податків направило до ДПС України скаргу на ППР, яка була отримана ДПС 13.12.2023).

Пунктом 56.16 статті 56 ПК України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків установлений пунктом 56.8 статті 56 ПК України, у відповідності до якого контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

З урахуванням положень пункту 56.9 статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Наведене вище дає підстави для висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня.

Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку.

Рішенням від 22.12.2023 № 37786/6/99-00-06-03-01-06 від 22.12.2023 продовжений строк розгляду скарги до 10.02.2024. Це рішення помилково було надіслана поштовим зв`язком на неправильну адресу позивача - АДРЕСА_1 , замість АДРЕСА_2 , та повернулось відправнику. Доказів надсилання рішення про продовження строку розгляду скарги в електронній формі не надано.

Таким чином, рішення про продовження строку розгляду скарги не було отримано позивачем у строк до 02.01.2024 з вини ДПС України.

За результатами розгляду скарги ДПС України рішенням від 05.02.2024 № 2818/6/99-00-06-03-01-06 залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За встановлених у даній справі обставин відсутності доказів направлення товариству до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги рішення контролюючого органу вищого рівня за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, а також письмового повідомлення позивача про продовження строку розгляду цієї скарги, в силу вимог пункту 56.9 статті 56 ПК України така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а податкове повідомлення-рішення нечинним.

Юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня.

Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку. Така позиція міститься, зокрема, у рішенні Верховного Суду № 815/1701/17 від 03.04.2020 року.

Приписами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи дії контролюючого органу в частині прийняття спірного податкового повідомлення-рішення за критеріями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, без урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямована така дія, а тому прийняте рішення є протиправним і належить скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та необґрунтованість рішення відповідача, а тому, позов необхідно задовольнити повністю.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути судові витрати у виді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ТОВ "Телекомунікаційні технології" .

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 29.11.2023 № 31146/15-32-23-01-17 про застосування штрафних санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні технології" .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні технології" витрати по сплаті судового збору в сумі 9923 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять три) гривні 31 копійку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 27.09.2024.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА