Постанова

від 23.09.2024 по справі 820/3280/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 р.Справа № 820/3280/18Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№12 )" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., повний текст складено 08.04.24 року по справі № 820/3280/18

за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№12 )"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2018 року Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому, з підстав протиправності дій, просить суд:

- визнати протиправними дії Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо перерозподілу в інтегрованій картці платника податків Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)" (код 08680841) сплачених грошових коштів з 30.06.2015 по 26.02.2016 та зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям: № 9013045585 від 11.02.2015 на суму 114599,00 грн.; №9035811518 від 12.03.2015 у сумі 131570,00 грн.; № 9073506950 від 20.04.2015 у сумі 121848,00 грн.; №9100038616 від 19.05.2015 у сумі 106809,00 грн.; №9128345359 від 19.06.2015 у сумі 181185,00 грн.; №9150858339 від 17.07.2015 у сумі 84981,00 грн., а також нарахуванню пені у розмірі 66777,09 грн. на суму цих грошових зобов`язань з податку на додану вартість;

- зобов`язати Східну об`єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та Головне управління ДФС у Харківській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)" (код 08680841) шляхом виключення (списання) з неї податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 740992,00 грн. та пені по податку на додану вартість у розмірі 66777,09 грн. (шістдесят шість тисяч сімсот сімдесят сім грн. 09 коп.).

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 04.07.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Інспекції щодо перерозподілу в інтегрованій картці платника сплачених грошових коштів з 30.06.2015 по 26.02.2016 та зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям: № 9013045585 від 11.02.2015 на суму 114599,00 грн; №9035811518 від 12.03.2015 у сумі 131570,00 грн; №9073506950 від 20.04.2015 у сумі 121848,00 грн; №9100038616 від 19.05.2015 у сумі 106809,00 грн; №9128345359 від 19.06.2015 у сумі 181185,00 грн; №9150858339 від 17.07.2015 у сумі 84981,00 грн, а також нарахуванню пені у розмірі 66777,09 грн на суму цих грошових зобов`язань з податку на додану вартість. Зобов`язано Управління здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника шляхом виключення (списання) з неї податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 740992,00 грн та пені по податку на додану вартість у розмірі 66777,09 грн. У частині позовних вимог щодо зобов`язання Інспекції здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника шляхом виключення (списання) з неї податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 740992,00 грн та пені по податку на додану вартість у розмірі 66777,09 грн відмовлено.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, постановою від 25 січня 2024 року касаційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №820/3280/18 та продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 замінено відповідачів у справі №820/3280/18 зі Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, з Головного управління ДФС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)" відмовлено.

Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає його необґрунтованим , оскільки під час розгляду зазначеної справи судом неповною мірою з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що у зв`язку з невірною реалізацію повноважень, що передбачені п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України (перерозподілу коштів в рахунок грошових зобов`язань, які самостійно та своєчасно сплачені та були предметом розгляду справи № 820/8657/15) привели до відображення в ІКП позивача неіснуючого податкового боргу в розмірі 740992,00 грн. та відбулось неправомірне нарахування непі з 30.06.2015 по 24.11.2015 в сумі 66777,09 грн. на суму грошових зобов`язань, які самостійно та своєчасно сплачені та буди предметом розгляду справи №820/8657/15 ХОАС. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, прийняти нове , яким позов задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти доводів та вимог апеляційної скарги,пояснила , що всі платежі зараховувались в автоматичному режимі в порядку черговості на погашення існуючої заборгованості, пеня нараховувалась в автоматичному режимі , рішення суду по справі №820/8657/15 не враховувалось.

Сторони належним чином повідомленні про час та дату судового засідання.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , висновки та мотиви , викладені в постанові Верховного суду від 25 січня 2024 року , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що відповідач, як суб`єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність відображення відомостей в інтегрованій картці ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)» щодо обліку податку на додану вартість та пені.

Проте , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі- ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України).

Таким чином, у разі якщо пеня нараховується на погашену суму заборгованості, що виникла в результаті самостійно нарахованого платником податків узгодженого грошового зобов`язання, то відповідно контролюючий орган у будь - якому випадку позбавлений права нараховувати таку пеню до спливу 90 - денного строку з дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання.

За правилами, встановленими пунктами 32.1, 32.2, 32.3 статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Положеннями пункту 100.1 статті 10 ПК України встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Наведене свідчить, що виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання протягом установленого строку.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 ПК України).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 ПК України).

Як зазначалось раніше, скаржник у касаційній скарзі посилається на неврахування судами, що сплачені позивачем кошти по деклараціям 2015 року, були правомірно зараховані ним на погашення податкового боргу платника, який виник раніше і був стягнутий за рішенням суду у справі 2а-3772/12/2070 та, у подальшому, розстрочений за ухвалами суду, згідно з черговістю його виникнення відповідно до вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України.

Частиною першої статті 263 КАС України (в редакції, що діяла на час вирішення питання про розстрочення виконання судових рішень) встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд враховує майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 378 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017), за змістом якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналізуючи положення статті 263 КАС України в системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації (статті 105 та 162 Кодексу), суд приходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин процедура виконання судового рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами ПК України (порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється положеннями статей 95-99 ПК України).

Зі змісту наведених законодавчих норм вбачається, що відстрочення застосовується як у процедурі примусового стягнення податкового боргу, так і під час добровільного погашення платником грошових зобов`язань. А відтак відстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; відстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інституту розстрочення не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.

Суд звертає увагу, що оскільки розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу, то відповідно при такому розстроченні має враховуватись приписи статті 100 ПК України, яка містить правове регулювання з цього питання. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

Постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості - податковий борг - несплачена сума узгодженого (самостійно задекларованого) грошового зобов`язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати такого і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Судове рішення про стягнення податкового боргу, яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України.

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженийНаказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року№ 422(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881). Цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Пунктом 2 Розділу І Порядку надані наступні визначення:

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;

коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю;

первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);

первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;

перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (пункт 4 Розділу І Порядку).

Згідно з пунктом 5 Розділу І Порядку контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Розділ IV Порядку регламентує перенесення до ІКП визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов`язань, податкових, митних та інших платежів та методи контролю відповідності показників результатів контрольно-перевірочної роботи даним ІКП.

Так, пунктом 1 глави 4 РозділуПорядку передбачено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Пункт 2 глави 4 Розділу IV Порядку визначає, що залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема,інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Розділом VI Порядку №422 врегульовано відображення в інтегрованій картці платника податків сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Пунктом 1 глави 1 вказаного Розділу визначено, що, по-перше, кожний випадок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань або податкового боргу оформлюється окремим рішенням, по-друге, первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов`язань (податкового боргу) перед бюджетом та скасування наданих розстрочень (відстрочень), є, зокрема, і графік погашення розстрочених (відстрочених) сум боргу, складений на підставі рішення суду або відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення).

Крім того, абзацами 4, 7 пункту 1 глави 1 Розділу VI вказаного Порядку №422 передбачено, що при нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного у поданій ним звітності), а з наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) розпочинається нарахування процентів, які нараховуються по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) включно.

Таким чином, вказаним Порядком визначено лише облік сум погашеного податкового боргу, розстрочених (відстрочених) зобов`язань (боргів ) та внесення таких сум до інтегрованої картки платника, проте не визначено порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків та нарахування пені.

У пункті 3 глави 1 Розділу VII Порядку зазначено, що у разі виявлення помилок, допущених під час введення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, вони підлягають виправленню (коригуванню) відповідальним юристом протягом робочого дня, коли виявлено помилку, зі збереженням достовірної інформації.

Під час занесення результатів розгляду справи у суді відповідальний юрист та керівник підрозділу (або особа, що виконує його обов`язки):

вилучає інформацію, що помилково занесена до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження;

виправляє помилки, допущені при реєстрації позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг та документів;

вилучає збережені невірні цифрові копії документів та зберігає вірні;

вилучає невірну інформацію про оскаржений документ, внесену до базового запису про справу, та зберігає вірну.

В подальшому , 15 березня 2021 р. Міністерством фінансів України був виданий наказ № 5, яким затверджений Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу І Порядку № 5, оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі. Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень. Відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу II Порядку № 5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Згідно з п.4-5 розділу І Порядку відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.

Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах №816/2042/16 від 13 січня 2018 року, від 10 квітня 2020 року по справі №813/1760/18 та від 01 липня 2020 року по справі №640/8980/19.

Розділ VII визначає відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу VII Порядку №5 у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов`язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист).

Інформація про призначення юриста вноситься до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, безпосередньо юристом не пізніше дня, наступного за днем його призначення. Інформація про заміну юриста вноситься до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, керівником (або особою, що виконує його обов`язки) не пізніше дня, наступного за днем його заміни.

Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сканована цифрова копія документа, що надійшла до територіального органу ДПС, або електронна копія документа, підготовлена територіальним органом ДПС, із додатками приєднується юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.

Оскаржені документи приєднуються юристом до базового запису про відкриття провадження у справі не пізніше трьох робочих днів від дня отримання відповідної ухвали суду шляхом встановлення зв`язку із відповідними записами інформаційної системи через екранні форми інтерфейсу інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація про дату наступного судового засідання у справі заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше наступного робочого дня після призначення засідання.

Інформація про встановлення або зміну контрольного терміну оскарження рішення суду (ухвали, постанови, рішення) вноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, для кожного документа окремо не пізніше наступного робочого дня з моменту проголошення або складання у повному обсязі (якщо представник податкового органу відсутній у судовому засіданні - з дня отримання копії постанови, ухвали, рішення) рішення суду, прийнятого не на користь податкового органу.

Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

З метою забезпечення контролю за повнотою внесення інформації до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, за первинними документами засобами інформаційної системи щоденно формується реєстр справ, де суми у загальному результаті не співпадають із сумами податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, та звіт щодо кількості помилок, допущених працівниками територіальних органів ДПС під час занесення до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судових оскаржень, що знаходяться на розгляді, щодо яких зупинено або закінчено провадження у звітному періоді.

Інформація, внесена та збережена юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

На основі первинних документів та первинних показників засобами інформаційної системи щоденно формується загальний реєстр про стан судового оскарження (початок процедури, стан та результати розгляду судового оскарження).

Складові результату аналізу первинних документів та первинних показників реєстру про стан судового оскарження:

інформація про первинні документи та первинні показники, яка не підлягає завантаженню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;

інформація про первинні документи та первинні показники, яка потребує доопрацювання перед завантаженням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;

інформація про первинні документи та первинні показники, що знаходяться у процесі судового оскарження та не пов`язані з контрольно-перевірочною роботою, яка підлягає завантаженню до інформаційної системи;

інформація про первинні документи та первинні показники, що знаходяться у процесі судового оскарження та не пов`язані з контрольно-перевірочною роботою, яка не підлягає завантаженню до інформаційної системи.

З метою забезпечення контролю за повнотою передачі інформації, внесеної в інформаційну систему, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним, формується реєстр співставлення донарахованих сум.

Відпрацювання записів у реєстрі співставлення донарахованих сум забезпечується відповідно до підрозділу 5 розділу V цього Порядку.

Для забезпечення повноти та своєчасності відображення в підсистемах інформаційної системи резолютивної частини рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов`язаних з контрольно-перевірочною роботою, структурним підрозділом судового оскарження щодекадно проводиться попередній контроль.

В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр контролю виконання рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов`язаних з контрольно-перевірочною роботою (далі - реєстр контролю виконання рішень судів), щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним.

Відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів здійснюється підрозділом судового оскарження спільно зі структурними підрозділами за напрямами роботи у період з дня, наступного за днем формування такого реєстру, до третього робочого дня місяця, наступного за звітним, включно.

Фактом проходження попереднього контролю є відсутність записів у реєстрі контролю виконання рішень судів.

Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів забезпечується керівником підрозділу, що здійснює судове оскарження.

Отже, оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах №816/2042/16 від 13.02.2018, від 10 квітня 2020 року по справі №813/1760/18 та від 01 липня 2020 року по справі №640/8980/19.

Скасовуючи рішення суддів попередніх інстанцій у даній справі, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.01.2024 вказав на те, що суди, дійшовши до висновку про своєчасність сплати платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вказаними вище податковими деклараціями, послалися на судові рішення у справі №820/8657/15, в якій податковому органу відмовлено у задоволенні позову до підприємства про стягнення заборгованості. У той же час, суди не надали оцінку доводам відповідача щодо черговості погашення боргу, з урахуванням розстрочення податкового боргу у справі №2а-3772/12/2070, правомірності зарахування коштів, сплачених по деклараціям 2015 року в рахунок погашення податкового боргу платника, який виник раніше і був стягнутий за рішенням суду у справі №2а-3772/12/2070. Судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено обставини щодо нарахування пені, правильності нарахування пені з огляду на терміни погашення простроченої заборгованості, яка була розстрочена (відстрочена) за рішеннями судів, строки погашення такої заборгованості та терміни виникнення такої заборгованості.

Відповідно до вимог ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

З огляду на обов`язковість наведених мотивів та висновків суду касаційної інстанції у постанові від 25.01.2024 , апеляційний суд виходить з такого.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 по справі № 2а-3772/12/2070, що набрала законної сили 21.05.2012, адміністративний позов Основ`янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№12)" про стягнення коштів за податковим боргом - задоволено. Стягнуто з державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№12)" кошти в розмірі 468858,8 грн. в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок готівки, що йому належить, на користь Державного бюджету України .

Як встановлено вказаною постановою суду , вказана заборгованість виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань з податкову на додану вартість та несплати податкового зобов`язання, визначеного податковим органом згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, а саме на підставі :

- податкової декларації № 80711 від 18.01.2012 в розмірі 66294,00 грн. з граничним строком сплати 30.01.2012 відповідно до ст. 57 ПК України;

- податкової декларації № 75834 від 20.12.2011 в розмірі 115839,00 грн. з граничним строком сплати 30.12.2011 відповідно до ст. 57 ПК України;

- податкової декларації № 74623 від 21.11.2011 у розмірі 19382,00 грн. з граничним строком сплати 30.11.2011 відповідно до ст. 57 ПК України;

- податкової декларації № 66831 від 19.10.2011 в розмірі 27324,00 грн. з граничним строком сплати 30.10.2011 відповідно до ст. 57 ПК України;

- податкового повідомлення - рішення № 0004391520 від 30.09.2011 в сумі 24196,80 грн.; термін сплати 30.09.2011;

- податкової декларації № 60739 від 20.09.2011 в розмірі 32950,00 грн. з граничним строком сплати 30.09.2011 відповідно до ст. 57 ПК України;

- податкової декларації № 58258 від 17.08.2011 в розмірі 39664,00 грн. з граничним строком сплати 30.08.2011 відповідно до ст. 57 ПК України;

- податкової декларації № 50732 від 20.07.2011 у розмірі 50477,00 грн. з граничним строком сплати 30.07.2011 відповідно до ст. 57 ПК України;

- податкової декларації № 43848 від 20.06.2011 у розмірі 30219,00 грн. з граничним строком сплати 30.06.2011 відповідно до ст. 57 ПК України;

- податкової декларації № 41254 від 19.05.2011 у розмірі 21015,00 грн. з граничним строком сплати 30.05.2011 відповідно до ст. 57 ПК України;

- податкового повідомлення-рішення № 001971520 від 21.04.2011 у сумі 170,00 грн.; термін сплати 21.04.2011;

- податкової декларації № 15092 від 17.03.2011 у розмірі 38907,00 грн. з граничним строком сплати 30.03.2011 відповідно до ст. 57 ПК України;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ № 22077 від 25.03.2011 у розмірі 27,00 грн. з граничним строком сплати 25.03.2011;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ № 22076 від 25.03.2011 у розмірі 8,00 грн. з граничним строком сплати 25.03.2011;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ № 22075 від 25.03.2011 у розмірі 35,00 грн. з граничним строком сплати 25.03.2011;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ № 17204 від 18.03.2011 у розмірі 1167,00 грн. з граничним строком сплати 18.03.2011;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ № 17200 від 18.03.2011 у розмірі 269,00 грн. з граничним строком сплати 18.03.2011;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ № 17188 від 18.03.2011 у розмірі 888,00 грн. з граничним строком сплати 18.03.2011.

Ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 (набрала законної сили 25.09.2012) та від 18.04.2016 (набрала законної сили 04.05.2016) по справі № 21а-3772/12/2070 задоволені заяви позивача про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 по справі № 2а-3772/12/2070 (а.с.37-40).

Також, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 по справі № 2а-11438/12/2070, яка набрала законної сили 28.12.2012, зобов`язано Основ`янську МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС внести зміни до облікових даних платника податків шляхом винесення за картку особового рахунку заборгованості у розмірі 468858,80 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 по справі № 820/2745/15, що набрала законної сили 07.07.2015, адміністративний позов Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12" про стягнення податкового боргу - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12" заборгованість у сумі 469700, 54 грн. з податку на додану вартість з рахунків у банках, які обслуговують його на користь держави (а.с.44-45).

Як встановлено у вказаній постанові суду вказана заборгованість виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань, що виникли на підставі податкової декларації з податку на додану вартість № 9067711101 від 20.11.2014 з граничним строком сплати 30.11.2014, податкової декларації з податку на додану вартість № 9072857429 від 17.12.2014 з граничним строком сплати 30.12.2014, податкової декларації з податку на додану вартість № 9078524321 від 21.01.2015 з граничним строком сплати 30.01.2015.

Ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 та від 09.03.2016 по справі № 820/2745/15 задоволено заяви ДП «Підприємство ДКВСУ (№12)» про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 по справі №820/2745/15 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2016 по справі № 820/2745/15 розстрочено державному підприємству "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12" виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 в адміністративній справі № 820/2745/15, згідно з графіком погодження заборгованості з Основ`янською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, шляхом присудження до виплати частини суми боргу в розмірі 438500,54 грн. протягом 10 років, починаючи з квітня 2016 року по грудень 2024 року включно, в сумі 3600,00 грн. щомісячно; з січня 2025 року по листопад 2025 включно, в сумі 5045,00 грн. щомісячно та за грудень 2025 року в сумі 5005,54 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 по справі № 820/10725/15, що набрала законної сили 22.12.2015, зобов`язано Основ`янську МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС внести зміни до облікових даних платника податків шляхом винесення за картку особового рахунку заборгованості у розмірі 469700,54 грн. (а.с.50-51).

Також, контролюючим органом було вжито заходи щодо примусового стягнення сум податкового боргу за даними деклараціями, зокрема, податкові зобов`язання за податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.08.2013 № 9051721722 на суму 88 639,00 гривень та податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.09.2013 № 9059032231 на суму 92 338,00 гривень стягувались контролюючим органом в межах судової справи № 820/10678/13-а, а податкові зобов`язання за податковою декларацією з податку на додану вартість від 17.07.2015 № 9150858339 на суму 84 981,00 гривень стягувались контролюючим органом в межах судової справи №820/8657/15.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 у справі № 820/10678/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 року по справі №820/18839/14 адміністративний позов Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 12)" заборгованість у сумі 707113,36 грн. з податку на додану вартість з рахунків у банках, які обслуговують його на користь державного бюджету.

Вказаний спір виник у звязку несплатою сум узгодженого грошового зобов`язання по деклараціям з податку на додану вартість, а саме: № 9028232450 від 19.05.2014 року у сумі 103612,00 грн., № 9035156155 від 19.06.2014 року у сумі 137936,00 грн., № 9040152424 від 15.07.2014 року у сумі 80797,00 грн., № 9048011261 від 19.08.2014 року у сумі 73551,00 грн., № 9053329809 від 17.09.2014 року у сумі 177375,00 грн., № 9059836261 від 17.10.2014 року у сумі 38583,00 грн.

24 березня 2015 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду, заяву державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12" про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 року задоволено. Розстрочено виконання судового рішення по адміністративній справі №820/18839/14 за позовом Основ`янської об`єднаної податкової інспекції м Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 12)" про стягнення податкового боргу на на 5 (п`ять) років зі сплатою щомісячними платежам: липень 2015 року - червень 2017 року по 6000,00 (шість тисяч) грн., щомісяця; липень 2017 року - травень 15642,00 (п`ятнадцять тисяч шістсот сорок дві) грн., щомісяця; червень 15643,51 (п`ятнадцять тисяч шістсот сорок три) грн., з відстрочкою першого платежу до липня 2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 р зобов`язано Основ`янську об`єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області здійснити винесення за картку особового рахунку державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12" суми податкового боргу у розмірі 707113 (сімсот сім тисяч сто тринадцять) грн. 36 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі №820/8657/15,залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015, у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства «Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№12)» про стягнення заборгованості - відмовлено. Вказаною постановою судом встановлено, що заборгованість позивача у розмірі 1 115 884,60 грн. є грошовим зобов`язанням за самостійно узгодженою сумою ПДВ з лютого 2015 року по липень 2015 року, яка ним сплачена, що підтверджується копіями платіжних доручень.

За висновками вказаних судових рішень заборгованість позивача за податковими деклараціями від 20.08.2013 № 9051721722, від 20.09.2013 № 9059032231 та з лютого 2015 року по липень 2015 року є грошовим зобов`язанням за самостійно узгодженою сумою ПДВ, яка ним сплачена, що підтверджується копіями платіжних доручень та відповідачем не заперечується.

Також , постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 по справі № 820/10353/14, набрала законної сили згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024, визнано противоправними дії Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів щодо нарахування державному підприємству "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 12)" пені з податку на додану вартість, на кошти сплачені згідно платіжних доручень: № 38 від 20.01.2012р. на суму 20000,00грн., №46 від 27.01.2012р. на суму 46294,00 грн., №64 від 30.01.2012р. на суму 5000,00грн., № 121 від 10.02.2012р. на суму 10000,00 грн., № 141 від 17.02.2012р. на суму 10000,00грн., № 164 від 22.02.2012р. на суму 25000,00 грн., № 167 від 23.02.2012р. на суму 5 000,00грн., № 199 від 29.02.2012р. на суму 10000,00 грн., № 288 від 30.03.2012р. на суму 30000,00грн., № 289 від 30.03.2012р. на суму 29277,00грн., №385 від 25.04.2012р. на суму 23000,00грн., № 404 від 28.04.2012р. на суму 21000,00грн., № 405 від 28.04.2012р. на суму 2000,00грн., № 522 від 25.05.2012р. на суму 35500,00грн., № 546 від 30.05.2012р. на суму 35355,00грн., № 654 від 27.06.2012р. на суму 33000,00грн., № 773 від 27.07.2012р. на суму 30000грн., № 776 від 30.07.2012р. на суму 9200,00грн., № 931 від 30.08.2012р. на суму 6570,00грн., № 1073 від 24.09.2012р. на суму 40000,00грн., № 1091 від 27.09.2012р. на суму 96034,00грн., № 1172 від 30.10.2012р. на суму 31093,00грн., № 1177 від 31.10.2012р. на суму 47306,00грн., № 1259 від 30.11.2012р. на суму 47400,00грн., № 8 від 30.11.2012р. на суму 13580,00грн., № 9 від 30.11.2012р. на суму 737,00грн., № 120 від 27.12.2012р. на суму 92252,00грн., № 87 від 23.01.2013р. на суму 30000,00грн., № 127 від 31.01.2013р. на суму 70400,00грн., № 271 від 27.02.2013р. на суму 25000,00грн., № 287 від 28.02.2013р. на суму 51975,00грн., № 399 від 28.03.2013р. на суму 45000,00грн., № 410 від 29.03.2013р. на суму 73012,00грн., №411 від 29.03.2013р. на суму 1035,00грн., № 524 від 30.04.2013р. на суму 83195,00грн., № 614 від 22.05.2013р. на суму 10000,00грн., № 660 від 29.05.2013р. на суму 26645,00грн., № 696 від 30.05.2013р. на суму 26645,00грн., № 672 від 30.05.2013р. на суму 334,00грн., № 821 від 27.06.2013р. на суму 33700,00грн., № 822 від 27.06.2013р. на суму 17300,00грн., №990 від 29.07.2013р. на суму 32150,00грн., № 995 від 30.07.2013р. на суму 32150,00грн. , № 1189 від 22.08.2013р. на суму 20000,00грн., № 1225 від 29.08.2013р. на суму 30000,00грн., № 1281 від 10.09.2013р. на суму 47520,00грн., № 1364 від 19.09.2013р. на суму 44200,00грн., № 1403 від 27.09.2013р. на суму 640,00грн., та платіжними дорученнями № 655 від 27.06.2012 року, № 766 від 25.07.2012 року, № 888 від 22.08.2012 року, № 1074 від 24.09.2012 року, № 1173 від 30,10.2012 року, № 1250 від 23.11.2012 року, № 166 від 27.12.2012 року, № 88 від 23.01.2013 року, № 248 від 25.02.2013 року, № 396 від 25.032013 року, № 248 від 25.02.2013 року, № 396 від 25.03.2012 року, № 508 від 25.04.2013 року, № 622 від 22.05.2013 року, № 800 від 25.06.2013 року, № 949 від 22.07.2013 року, № 1131 від 14.08.2013 року, № 1390 від 25.09.2013 року, № 1548 від 24.20.2013 року, № 1727 від 20.11.2013 року, № 1896 від 24.12.2013 року, № 70 від 23.01.2014 року, № 236 від 25.02.2014 року, № 325 від 25.03.2014 року, № 506 від 24.04.2014 року на суму 3907 грн. кожне.

Зобов`язано Основ`янську об`єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів внести зміни до картки особового рахунку державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області шляхом виключення з неї нарахованої пені, з урахуванням висновків суду в даній адміністративній справі.

Визнано неправомірними дій Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів щодо нарахування державному підприємству "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 12)" з 25 січня 2013 року платежу по розстроченню в сумі 50158 (п`ятдесят тисяч сто п`ятдесят вісім) грн. 06 коп.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 р. по справі 820/5367/15, яке набрало законної сили, зобов`язано Основ`янську об`єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області здійснити винесення за картку особового рахунку державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12" суми податкового боргу у розмірі 707113 (сімсот сім тисяч сто тринадцять) грн. 36 коп.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 по справі № 520/14388/19, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 р., адміністративний позов державного підприємства "Підприємство Державної кримінально виконавчої служби України та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0071915805 від 02.12.2019 про застосування штрафних санкцій в сумі 341556 (триста сорок одна тисяча п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 68 коп.

Вказаним судовим рішенням встановлено , що за результатами перевірки складено акт № 3263/20-40-58-05-10/08680841 від 24.07.2019, яким зафіксовано несвоєчасну сплату ДП "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№ 12)" узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податкових деклараціях за жовтень 2016 року від 17.11.2016 № 9220761166, за грудень 2017 року від 18.01.2018 № 9295978261, за січень 2018 року від 19.02.2018 № 9024798649, за лютий 2018 року від 19.03.2018 № 9047624403, за березень 2018 року від 18.04.2018 № 9071059013, за квітень 2018 року від 18.05.2018 № 9096586897, за травень 2018 року від 19.06.2018 № 9122973214, за червень 2018 року від 20.07.2018 № 9149769642, за липень 2018 року від 16.08.2018 № 9173292282, за листопад 2018 року від 18.12.2018 № 9282624098, за грудень 2018 року від 18.01.2019 № 9307341487, по рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 21.01.2013 по справі № 2А-3772/12, від 18.06.2015 по справі № 820/5367/15, від 29.02.2016 по справі № 820/2745/15, від 28.04.2015 № 2, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 21.06.2018 № 9124753722, чим порушено п. 57.1 ст.57 ПК України.

До складу документів, які були охоплені камеральною перевіркою податкової звітності та на підставі яких податковий орган визначив грошові зобов`язання для нарахування штрафних санкцій, увійшли вказані вище рішення Харківського окружного адміністративного суду про розстрочення, відстрочення сплати податкового боргу по справах № 820/2745/15, № 2а-3772/12, 820/5367/15.

Граничний строк сплати грошових зобов`язань, що увійшли до складу податкового боргу, стягнутого постановами суду по вказаним справам, припадає на період березня 2011 року січня 2012 року, листопада 2014 року січня 2015 року.

При цьому, норма п.102.1 ст.102 ПК України пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Отже, факт розстрочення сплати грошових зобов`язань за ухвалою суду, а також фактична дата сплати розстрочених грошових зобов`язань не впливають на дату початку перебігу вказаного 1095-денного строку, оскільки розстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу, що підтверджується і відповідачем по справі у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, враховуючи граничні строки сплати вказаних податкових зобов`язань та дату оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (02.12.2019), суд вказує, що податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесене поза межами 1095-денного строку, встановленого ст.102 ПК України.

Також, суд зазначає, що в розумінні вищенаведених положень ПК України та Порядку № 574 підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно зі ст.126 ПК України, в даному випадку є податкова декларація з податку на додану вартість, або податкове повідомлення-рішення, у яких визначається сума грошового зобов`язання, що підлягає сплаті у строки, встановлені ст. 57 ПК України.

Натомість, саме по собі рішення суду про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу) не є підставою для нарахування штрафних санкцій та/або пені, а лише є підставою для укладення відповідного договору, без якого рішення податкового органу є неправомочним.

Між тим, виходячи зі змісту акту перевірки від 24.07.2019, відповідач підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій визначив саме рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу від 29.02.2016 № 820/2745/15, від 21.01.2013 по справі № 2а-3772/12, від 18.06.2015 по справі № 820/5367/15.

Враховуючи викладене, колегія суддів при розгляді справи № 520/14388/19 дійшла висновку , що відповідачем протиправно нараховано позивачу штраф у податковому повідомленні-рішенні № 0071915805 від 02.12.2019 в порядку статті 126 ПК України за сплату податкового боргу в строки, встановлені рішеннями про розстрочення, відстрочення такого боргу.

Також, судом при розгляді справи № 520/14388/19 встановлено . що грошове зобов`язання, визначене податковими деклараціями з ПДВ за жовтень 2016 року від 17.11.2016, , за грудень 2017 року від 18.01.2018, за січень 2018 року від 19.02.2018 , за лютий 2018 року від 19.03.2018, , за березень 2018 року від 18.04.2018, за квітень 2018 року від 18.05.2018, за травень 2018 року від 19.06.2018, за уточнюючим розрахунком від 21.06.2018 за квітень 2018 року, у податковій декларації за червень 2018 року від 20.07.2018, за липень 2018 року від 16.08.2018, за листопад 2018 року від 18.12., за грудень 2018 року від 18.01.2019 сплачене позивачем вчасно. Доказів погашення позивачем грошових зобов`язань за жовтень 2016 року, грудень 2017 року, січень-липень, листопад-грудень 2018 року пізніше, ніж дати сплати коштів за вищевказаними платіжними дорученнями, відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції. Отже, у спірних відносинах відповідачем не доведено наявність факту несвоєчасної сплати грошових зобов`язань по деклараціям за жовтень 2016 року, грудень 2017 року, січень-квітень, червень-липень, листопад-грудень 2018 року, що виключає застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату відповідних сум податкового зобов`язання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 по справі № 520/7482/21, адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби (12)» (вулиця Лелюківська, 1, місто Харків, код ЄДРПОУ: 08680841) до Головного управління ДПС в Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43143704) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Харківській області щодо не визначення податкового боргу Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)» безнадійним та щодо не проведення його списання та нарахованої на даний борг пені у загальній сумі 275 554,22 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Харківській області прийняти рішення про списання як безнадійного податкового боргу та нарахованої на даний борг пені Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)» у сумі 275 554,22 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Харківській області внести інформацію в інтегровану картку Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)» про відсутність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 275 554,22 грн шляхом списання як безнадійного податкового боргу.

Вказаною постановою встановлено , що позивач неодноразово звертався із заявами до відповідача з проханням повідомити про стан виконання судових рішень суду у справах № 820/10678/13-а, № 820/8657/15 та приведення у відповідність до них інтегрованої картки платника податків шляхом виключення податкового боргу на загальну суму 275 554,22 грн. за деклараціями від 20.08.2013 № 9051721722 у сумі 88 639,00 грн, від 20.09.2013 № 9059032231 у сумі 92 338,00 грн, від 17.07.2015 № 9150858339 у сумі 84 981,00 грн та нарахованої пені в електронному кабінеті платника податків за 2020 рік по вказаним деклараціям у розмірі 1 587,66 грн, у розмірі 5 422,68 грн, у розмірі 2 585,88 грн, які не розглянуті відповідачем.

Суд вирішуючи справу № 520/7482/21 дійшов висновку , що податковий борг у вказаному розмірі у відповідності до положень ПК України підлягає визнанню безнадійним за ознакою збігу строку давності, протягом якого цей борг може бути стягнутий з ДП «ПДКВСУ», контролюючий орган повинен був привести у відповідність данні інтегрованої картки платника податків шляхом виключення з неї податкового боргу на загальну суму 275 554,22 грн по деклараціям від 20.08.2013 № 9051721722 у сумі 88 639,00 грн, від 20.09.2013 № 9059032231 у сумі 92 338,00 грн, від 17.07.2015 № 9150858339 у сумі 84 981,00 грн та нарахованої пені в електронному кабінеті платника податків за 2020 рік по вказаним деклараціям відповідно у розмірах 1 587,66 грн, 5 422,68 грн та 2 585,88 грн, однак таких дій не вчинив, чим допустив протиправну бездіяльність. Стверджуючи про відсутність у ДП «ПДКВСУ» за даними ІТС «Податковий блок» станом на 01.06.2021 податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який підлягає списанню з датою виникнення більше ніж 1095 днів, відповідач посилається на вчинення контролюючим органом дій протягом 2015 року щодо погашення заборгованості, в стягненні якої було відмовлено судом, в порядку черговості за рахунок самостійно сплачених платником податків коштів, що вказує на незаконність таких дій, а тому не може бути враховано судом апеляційної інстанції в якості підстави для відмови в задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів при розгляді справи № 520/7482/21 погодилась з висновками суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС в Харківській області щодо не визначення податкового боргу Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)» безнадійним та щодо не проведення його списання та нарахованої на даний борг пені у загальній сумі 275 554,22 грн.

Враховуючи наявність вказаних судових рішень, обов`язковість мотивів та висновків суду касаційної інстанції у постанові від 25.01.2024,для належного розгляду справи та з`ясування всіх обставин у справі колегія суддів ухвалою від 10.09.2024 витребувала у Головного управління ДПС у Харківській області письмові пояснення щодо черговості погашення боргу, з урахуванням розстрочення податкового боргу у справі 2а-3772/12/2070 з вказанням термінів погашення простроченої заборгованості, яка була розстрочена (відстрочена) за рішеннями судів, строків погашення такої заборгованості , термінів виникнення такої заборгованості та розмірів зарахування коштів, сплачених по деклараціям 2015 року в рахунок погашення податкового боргу платника, який виник раніше і був стягнутий за рішенням суду у справі 2а-3772/12/2070.

На виконання вимог ухвали податковим органом до суду надано письмові пояснення, в яких, крім іншого, вказано , що судовими рішеннями по справі №820/8657/15 відмовлено контролюючому органу у стягненні податкового боргу, жодних дій щодо внесення змін до картки особового рахунку платника податків контролюючий орган не зобов`язано вчиняти, та, більше того, підприємство не зверталося до суду з позовними вимогами про виключення з інтегрованої картки платника податку суми боргу у розмірі 1 115 884,60 грн., у стягненні якої було відмовлено контролюючому органу. Враховуючи зазначене, кошти, які сплачувались підприємством, на виконання п. 87.9 ст. 87 ПК України, правомірно зараховувались в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення та не впливають на розстрочення сплати податкового боргу, згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Таким чином, оскільки підприємством не сплачувалась нарахована на борг пеня, кошти якими підприємство сплачувало поточні нарахування по деклараціях, у відповідності до діючого законодавства, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, та утворювався борг по деклараціях, на який у свою чергу, з часом, при сплаті нараховувалась пеня. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 по справі №820/8657/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015, відмовлено в задоволенні позовних вимог Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області до ДП «Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №12» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1 115 884,60 грн., яка виникла на підставі податкових декларацій за період 11.02.2015 по 17.07.2015 року. Приймаючи вказане судове рішення, судами не було враховано того, що хоча у підприємства наявні відповідні платіжні доручення про сплату сум грошових зобов`язань по вказаним деклараціям 2015 року, на момент їх сплати у підприємства вже був наявний податковий борг, в тому числі, і борг, який був стягнутий на підставі судового рішення по справі №2а-3772/12/2070. При цьому, кошти, які сплачувались підприємством зараховувались, відповідно до положень ст. 87 ПК України, на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, в тому числі, і на погашення пені, яка була нарахована у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошових зобов`язань (податкового боргу), стягнутого судовим рішенням по справі №2а-3772/12/2070. У зв`язку з зазначеним, відповідно до інтегрованої картки платника податку, у підприємства і утворився податковий борг по деклараціям 2015 року.

Як пояснив представник відповідача інших документів, крім картки особового рахунку позивача з 2015 в підтвердження своїх пояснень податковий орган надати до суду може.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів звертає увагу на те , що податковим органом не надано до суду ні пояснень а ні доказів щодо виконання вищенаведених судових рішень , а саме :

-щодо здійснення винесення за картку особового рахунку державного підприємства сум податкового боргу у розмірі 707113 (сімсот сім тисяч сто тринадцять) грн. 36 коп згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 р. по справі 820/5367/15;

-щодо внесення змін до облікових даних платника податків шляхом винесення за картку особового рахунку заборгованості у розмірі 468858,80 грн. та у розмірі 469700,54 грн на підставі рішень суду;

-щодо внесення зміни до картки особового рахунку державного підприємства шляхом виключення з неї нарахованої пені згідно постанови , постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 по справі № 820/10353/14;

-щодо прийняття рішення про списання як безнадійного податкового боргу та нарахованої на даний борг пені у сумі 275 554,22 грн на підставі рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 по справі № 520/7482/21;

-щодо внесення інформацію в інтегровану картку Державного підприємства про відсутність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 275 554,22 грн шляхом списання як безнадійного податкового боргу на підставі рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 по справі № 520/7482/21;

-щодо виключення з інтегрованої картки платника податку суми боргу у розмірі 1 115 884,60 грн, яка є грошовим зобов`язанням за самостійно узгодженою сумою ПДВ з лютого 2015 року по липень 2015 року на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі №820/8657/15;

-щодо врахування інших судових рішень, які наведені вище, при відображенія грошових зобов`язань, податкового боргу та пені в інтегрованій картці платника.

Також, суду не надано ні письмових пояснень щодо черговості погашення боргу, з урахуванням розстрочення податкового боргу у справі 2а-3772/12/2070 з вказанням термінів погашення простроченої заборгованості, яка була розстрочена (відстрочена) за рішеннями судів, строків погашення такої заборгованості , термінів виникнення такої заборгованості та розмірів зарахування коштів, сплачених по деклараціям 2015 року в рахунок погашення податкового боргу платника, який виник раніше і був стягнутий за рішенням суду у справі 2а-3772/12/2070 ні відповідних доказів щодо таких дій.

Така бездіяльність відповідача, з урахуванням не виконання ним вищезазначених рішень/постанов Харківського окружного адміністративного суду, фактично призвела до штучного збільшення суми податкового боргу позивача, що не узгоджується з приписами ПК України та призводить до порушення прав позивача і необхідності неодноразового судового захисту.

Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах №816/2042/16 від 13.02.2018, від 10.04.2020 №813/1760/18 та від 01.07.2020 №640/8980/19.

Протиправне відображення грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав, вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних ІКП в цілях поновлення порушених прав.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі внесення змін до інтегрованої картки платника податків рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача актуального стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року справа № 825/999/17 та від 26 лютого 2019 року справа № 805/4374/15-а.

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів дійшла висновку про протиправність дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо перерозподілу в інтегрованій картці платника податків Державного підприємства Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12) (код 08680841) сплачених грошових коштів з 30.06.2015 року по 26.02.2016 рік та зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям: № 9013045585 від 11.02.2015 року на суму 114599,00 грн.; №9035811518 від 12.03.2015 року у сумі 131570,00 грн.; № 9073506950 від 20.04.2015 року у сумі 121848,00 грн.; №9100038616 від 19.05.2015 року у сумі 106809,00 грн.; №9128345359 від 19.06.2015 року у сумі 181185,00 грн.; № 9150858339 від 17.07.2015 року у сумі 84981,00 грн., а також нарахуванню пені у розмірі 66777,09 грн. на суму цих грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

У випадку встановлення протиправних дій чи бездіяльності контролюючого органу, пов`язаних із нездійсненням коригування показників в інтегрованій картці платника податків, суди мають застосувати відповідний спосіб захисту з метою відновлення порушених прав платника податків.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду зазначеному у постанові від 19.02.19 р. у справі № 825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права підприємства, є коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки.

Пунктом 8 розділу І Закону України від 21.12.2016 року №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, який набрав чинності з 1 січня 2017 року, доповнено Податковий кодекс України статтею 19-3 та викладено в новій редакції пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1.

Відповідно до пп. 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.10 та 19-1.1.24 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до ст. 19-3 ПК України державні податкові інспекції здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Функції внесення змін до інтегрованих карток платників податків віднесено до повноважень Головне управління Державної податкової служби у Харківській області.

Принцип належного урядування вимагає від суб`єктів владних повноважень діяти ефективно, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

В даному випадку ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головне управління ДПС у Харківській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків Державного підприємства Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12) (код 08680841) шляхом виключення (списання) з неї податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 740992,00 грн. та пені по податку на додану вартість у розмірі 66777,09 грн. (шістдесят шість тисяч сімсот сімдесят сім грн. 09 коп.).

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин.

Отже судом першої інстанції зроблено неправомірний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції змінить або ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те , що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям ного судового рішення про задоволення позову, колегія суддів приходить до висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 443983495) на користь Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12) (код ЄДРПОУ 08680841) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3524,0грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 5286,0грн.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 820/3280/18 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12) задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо перерозподілу в інтегрованій картці платника податків Державного підприємства Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12) (код 08680841) сплачених грошових коштів з 30.06.2015 року по 26.02.2016 рік та зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям: № 9013045585 від 11.02.2015 року на суму 114599,00 грн.; №9035811518 від 12.03.2015 року у сумі 131570,00 грн.; № 9073506950 від 20.04.2015 року у сумі 121848,00 грн.; №9100038616 від 19.05.2015 року у сумі 106809,00 грн.; №9128345359 від 19.06.2015 року у сумі 181185,00 грн.; № 9150858339 від 17.07.2015 року у сумі 84981,00 грн., а також нарахуванню пені у розмірі 66777,09 грн. на суму цих грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків Державного підприємства Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12) (код 08680841) шляхом виключення (списання) з неї податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 740992,00 грн. та пені по податку на додану вартість у розмірі 66777,09 грн. (шістдесят шість тисяч сімсот сімдесят сім грн. 09 коп.).

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 443983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12) (код ЄДРПОУ 08680841) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3524,0грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 5286,0грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 30.09.2024 року