Постанова

від 30.09.2024 по справі 140/27322/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/27322/23 пров. № А/857/5777/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року (головуючий суддя Ковальчук В.Д., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» звернулося до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.08.2023 №0097020702.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року задоволено адміністративний позов повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01 серпня 2023 року №0097020702.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» (45006, Волинська область, Ковельський район, місто Ковель, вулиця Володимирська, будинок 150, квартира (офіс) 14, код ЄДРПОУ 44679840) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а обставини справи досліджені судом не повно та не об`єктивно, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що за результатами перевірки встановлено невідповідність даних регістрів бухгалтерського обліку, зокрема (обороти рахунку 203 рах «Паливо») з первинними документами (подорожні листи, фіскальні чеки, акти списання та звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт) в кількісних та вартісних показниках.

Крім того зазначає, що в наданих чеках встановлено невідповідності: заправки авто по чеку (години) з робочими годинами водія, зокрема: авто Volvo НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 заправка відбувалась згідно фіскального чеку №1683 від 03.10.2022 13:13 (год). Проте, згідно подорожнього листа №ТР0000001 від 03.10.2022 робочий час водія та автомобіля був 03.10.2022 з 15:00 год. до 16:00 год. Ідентична ситуація повторюється з 29-ма подорожними листами. Зазначені невідповідності робочих годин працівника (водія) не відповідають годинами зазначеними в чеках. Періодичність заправки одного і того самого ТЗ. що не дає можливості ідентифікувати та підтвердити господарську операцію та свідчить про нелогічність та відсутність економічної доцільності перебувати ТЗ цілий день на АЗС, заливаючи незначну кількість пального декілька разів (до 12 разів) з періодичністю від кілька хв. до 1 год., (за відсутності будь - яких поїздок між заправками при наявності місткого баку, в який можна заправити дизельним пальним за один раз транспортний засіб замість 12-ти). Таким чином, розбіжності зазначені вище унеможливлює підтвердити використання даних фіскальних чеків в господарській діяльності підприємства. Слід зазначити, що наведені чеки не є зареєстровані в ЄРПН, а лише мають відображення бухгалтерською проводкою Дт. 372 - Кт, 203, 23, 91 і несуть виключно витрати. Дане встановлене порушення, що не є предметом перевірки за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, оскільки не брали участі в деклараціях з податку на додану вартість.

Стверджує, що надані позивачем документи не дають змогу підтвердити, ідентифікувати та встановити використання в господарській діяльності палива дизельного ДП-3-Євро5-ВО в кількості 25723,44 л. на суму ПДВ 84317,04 грн.

Звертає увагу суду, що не надання інформації щодо фактичного руху згідно даних СР8 по придбаних пристроях спостереження за рухомими об`єктами з СР8- приймачем - СР8 трекер РМ-ТСО4-НСУ з радіомодулем системи сотового зв`язку С8М-900/1800 та СР8 приймачем по транспортних засобах та недостовірність ідентифікації, на які саме транспортні засоби встановлені дані засоби пристрою спостереження, неможливо підтвердити використання даних пристроїв у господарській діяльності ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК».

Також зазначає, що до перевірки не представлено подорожніх листів з використанням напівпричепу - тентованого, марки КОEGEL, модель 8N 24 НОМЕР_2 , тому неможливо підтвердити його використання в господарській діяльності. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а саме: відсутність документів щодо використання в господарській діяльності, відсутність даного напівпричепа в подорожніх листах/ не залучений до перевезень, тому неможливо підтвердити його використання в господарській діяльності.

Вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.07.2023 за № 11208/07-02/44679840 ГУ ДПС у Волинській області складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 44679840) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, з врахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 ПКУ, з метою досліджень питань, що стали предметом заперечень».

За результатами зазначеної перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 198.5 ст.198, п. 199.1 ст. 199, п. п. 200.1.10 п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) декларації в сумі 146601 грн за лютий 2023 року.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.08.2023 №0097020702, яким встановлено завищення позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 146601 грн за лютий 2023 року.

В акті перевірки зазначено про наступні порушення.

Відповідно до наданих фіскальних чеків, придбання пального (ДП-Л-Євро5-ВО) відбувалось від контрагента ТОВ «ЕНСОЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40692056) на загальну суму 1088936,10 грн, сума ПДВ (7%) - 76225,53 грн в кількості 21394,33 л. Договір придбання палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» за період з 01.09.2022 не представлено до перевірки.

Згідно звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, які видані ОСОБА_1 , встановлено, що згідно фіскальних чеків придбано палива дизельного в кількості 21394,33 літрів на загальну суму 1088936,10 грн, в т.ч. ПДВ - 76225,53 грн.

Так як працівник здійснює розрахунок на АЗС за паливно-мастильні матеріали (ПММ) власними коштами, підприємство відшкодовує йому витрати згідно звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

В ході проведення перевірки неможливо порівняти та співставити надані фіскальні чеки, які долучені до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт з податковими накладними, виписаними контрагентом ТОВ «ЕНСОЛ ГРУП», зважаючи на невідповідність кількісних, вартісних показників.

Видання готівки під звіт оформляється видатковим касовим ордером і записом у касовій книзі, яких до перевірки не представлено.

Згідно актів списання матеріалів (палива дизельного), наданих до перевірки, списано палива дизельного в кількості 31403,55 л на загальну суму 1821924,59 грн.

Враховуючи вищевикладене, встановлено розбіжність придбаного палива по фіскальних чеках з актами списання палива дизельного.

За даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 рах. «Паливо», подорожніми листами та даними актів списання встановлено невідповідність даних регістрів бухгалтерського обліку, зокрема (обороти рахунку 203 рах. «Паливо») з первинними документами (подорожні листи, фіскальні чеки, акти списання та звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт) в кількісних та вартісних показниках.

В наданих чеках встановлено невідповідності: заправки авто по чеку (години) з робочими годинами водія, зокрема: авто VOLVO НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , заправка відбувалась згідно фіскального чеку №1683 від 03.10.2022 13:13 (год). Проте, згідно подорожнього листа №ТР0000001 від 03.10.2022 робочий час водія та автомобіля був 03.10.2022 з 15:00 год. до 16:00 год. Ідентична ситуація повторюється з 29-ма подорожніми листами.

Зазначені невідповідності робочих годин працівника (водія) не відповідають годинам, зазначеним в чеках. Періодичність заправки одного і того самого ТЗ не дає можливості ідентифікувати та підтвердити господарську операцію та свідчить про нелогічність та відсутність економічної доцільності перебувати ТЗ цілий день на АЗС, заливаючи незначну кількість пального декілька разів (до 12 разів) з періодичністю від кілька хв. до 1 год. (за відсутності будь-яких поїздок між заправками при наявності місткого баку, в який можна заправити дизельним пальним за один раз транспортний засіб замість 12-ти).

Таким чином, зазначені вище розбіжності унеможливлюють підтвердити використання даних фіскальних чеків в господарській діяльності підприємства.

Також встановлено, що ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» згідно з даними ІКС «Податковий блок», ЄРПН за період з 01.09.2022 по 28.02.2023 придбавало у постачальника ТОВ «ЕНСОЛ ТРЕЙД» паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО на суму з ПДВ 973 770,7 грн в кількості 25723,44 л. (обсяг операцій за ставкою 7%).

Згідно наданого договору поставки нафтопродуктів по відомості №20/02/23 від 20.02.2023 продавець ТОВ «ЕНСОЛ ТРЕЙД» зобов`язується передати у власність покупця (ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК»), а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі - товар) на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього. Відпуск товару покупцю відбувається по відомості. Передача товару покупцю здійснюється за адресами складів - резервуарів продавця на умовах ЕХW - франко-термінали зберігача (ІНКОТЕРМС - 2010), та підтверджується видатковими накладними та актами прийому - передачі товару.

Проте, ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» не надано зазначених вище первинних документів, а саме: відомості, лімітно - забірних відомостей, видаткових накладних та актів прийому - передачі товару, ТТН.

Згідно ЄРПН ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» придбано у ТОВ «ЕНСОЛ ТРЕЙД» на загальну суму 1288864,1 грн (сума ПДВ - 84317,04 грн (7%)) в кількості 25723,44 л.

Згідно регістрів бухгалтерського обліку, зокрема оборотно-сальдової відомості в розрізі контрагентів по рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 68 «Розрахунки з іншими дебіторами» контрагент ТОВ «ЕНСОЛ ТРЕЙД» відсутній в переліку контрагентів.

Також відсутні за період з 01.09.2022 по 19.02.2023 документи на оплату ПММ контрагенту ТОВ «ЕНСОЛ ТРЕЙД».

Видаткових накладних під вищезазначені податкові накладні до перевірки не надано.

На думку податкового органу, в ході проведення перевірки неможливо порівняти та співставити надані фіскальні чеки, які долучені до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт з податковими накладними, виписаними контрагентом ТОВ «ЕНСОЛ ГРУП», зважаючи на невідповідність кількісних, вартісних показників.

Вищевикладене не дає змоги, підтвердити, ідентифікувати та встановити використання в господарській діяльності палива дизельного ДП-3-Євро5-ВО в кількості 25723,44 л. на суму ПДВ 84317,04 грн.

Також в ході проведення перевірки згідно ЄРПН та первинних документів ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» придбано у ТОВ «РУПТЕЛА Україна» пристрої спостереження за рухомими об`єктами з GPS-приймачем - GPS трекером FМ-ТСО4-НСУ з радіомодулем системи сотового зв`язку GSM-900/1800 та GPS приймачем у комплекті з антеною GPS, GLONASS, комплектом електрокабелів в кількості 8 шт. на суму ПДВ 15468,95 грн.

Під час перевірки ГУ ДПС у Волинській області до ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» вручено запит про подання окремих документів (копій документів), пояснень, інформації тощо в ході перевірки від 29.06.2023 №1968/12/03-20-07-02-12 із зазначенням терміну надання документів, а саме: на яких транспортних засобах відбувався монтаж пристроїв автомобільних GPS-трекерів та надати інформацію щодо фактичного руху згідно даних GPS по придбаних пристроях спостереження за рухомими об`єктами з (GPS-приймачем - GPS трекером FМ-ТСО4-НСУ з радіомодулем системи сотового зв`язку (GSM-900/1800 та GPS приймачем) від ТОВ «РУПТЕЛА УКРАЇНА».

ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» надано пояснення №73 від 03.07.2023, з якого слідує, що немає технічної можливості надати інформацію щодо руху транспортних засобів згідно даних GPS/ GSM за попередні періоди.

На думку представника відповідача, дане пояснення суперечить умовам договору №2109/22-02 від 21 вересня 2022 року, так як згідно договору №2109/22-02 від 21.09.2022 року ТОВ «РУПТЕЛА УКРАЇНА» - «Виконавець», що надає послуги з надання дискового простору на своєму сервері, для зберігання інформації, спеціального програмного продукту, для реалізації можливостей моніторингу транспортних засобів.

За цим договором виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з моніторингу транспортного засобу (транспортних засобів) Замовника в режимі реального часу, на якому встановлено обладнання GPS і GSM (далі по тексту «обладнання»), а Замовник зобов`язується оплачувати послуги виконавця відповідно до цього договору.

Кількість транспортних засобів, щодо яких здійснюється моніторинг, фіксується шляхом реєстрації даних транспортних засобів у системі моніторингу «Trust Track» на інтернет-сайті виконавця tгаск2.ruptela.com.

Моніторинг транспортних засобів здійснюється замовником через Інтернет на сайті виконавця tгаск2.ruptela.com шляхом надання Замовнику парольного доступу до сайту виконавця.

Також, згідно з даним договором, п.5.2 «Конфіденційність» передача інформації третім особам, публікація або інше розповсюдження інформації, в тому числі протягом 2 (двох) років після зупинення дії договору, можлива лише за взаємною згодою сторін, оформленою письмово, незалежно від підстав зупинення дії договору.

Згідно наказів «Про встановлення на транспортному засобі пристрою спостереження GPS»: №5/3 від 31.08.2022 на VOLVO АС7527НЕ, №8/4 від 20.09.2022 на VOLVO АС2017НВ, №15/6 від 09.11.2022 на VOLVO АС9136НІ, №9/2 від 15.02.2023 на VOLVO АС9304НІ, №10/2 від 23.02.2023 на VOLVO АС2819НІ, №11/2 від 24.02.2023 на VOLVO АС3208НК, №5/2 від 10.01.2023 на VOLVO АС97905НЕ (транспортний засіб з таким номерним знаком в експлуатацію підприємства не вводився), №15 від 24.10.2022 на VOLVO РН 480 без зазначення номерного знаку.

Враховуючи зазначене, а саме: ненадання інформації щодо фактичного руху згідно даних GPS по придбаних пристроях спостереження за рухомими об`єктами з GPS-приймачем - GPS трекер FM-ТСО4-НСУ з радіомодулем системи сотового зв`язку GSM-900/1800 та GPS приймачем по транспортних засобах та недостовірність ідентифікації, на які саме транспортні засоби встановлені дані засоби пристрою спостереження, неможливо підтвердити використання даних пристроїв у господарській діяльності ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК».

Також ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» включено до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за листопад 2022 року в сумі ПДВ 44000,0 грн по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «ВЕРБА-ВВ».

До перевірки надано договір купівлі-продажу транспортного засобу №СВВ-0911/2022 від 09.11.2023. За цим договором продавець ТОВ «ВЕРБА-ВВ» передає напівпричіп н/пр-тентований, марки КОEGEL, модель SN 24, 2011 року випуску, номер - НОМЕР_3 , реєстраційний номер - НОМЕР_4 , колір синій у власність покупця. Загальна вартість ТЗ складає 264000 грн. Приймання передачі здійснюється за актом приймання-передачі майна до договору №СВВ-0911/2022 від 09.11.2022, в якому зазначено, що транспортний засіб оглянутий та недоліків, які перешкоджають використанню ТЗ за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено, знаходиться в належному стані і є придатним до експлуатації.

Під час перевірки надано видаткову накладну №6 від 01.11.2022 на товар -напівпричіп - тентований, марки КОEGEL, модель SN 24 НОМЕР_4 , 1 шт., на суму з ПДВ 264000,00 грн, в т.ч. ПДВ 44000,0 грн. Також надано платіжну інструкцію №177 від 21.12.2022 щодо сплати 264000,00 грн, призначення платежу - оплата згідно договору №СВВ-0911/2022 від 09.11.2023. Крім того, надано свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) ТЗ від 09.11.2022, реєстраційний номер НОМЕР_5 , де власником зазначено ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК».

Згідно наказу №15/5 від 09.11.2022 «Про введення в експлуатацію основних засобів і визначення термін їх експлуатації» у зв`язку з придбанням основних засобів для використання в господарській діяльності, наказом Постійно діючої комісії для введення в експлуатацію та списання основних засобів, малоцінних необоротних та нематеріальних активів, створеної наказом №4/1 від 15.08.2022 року, введено в експлуатацію та встановлено наступні терміни експлуатації основних засобів: напівпричіп - тентований, марки КОEGEL, модель SN 24, АС4304ХF, термін експлуатації 60 місяців.

В бухгалтерському обліку дана фінансово-господарська операція відображена наступними бухгалтерськими проведеннями: ДТ 105 - КТ 1521 на суму 220000,00 грн.

В акті перевірки зазначено, до перевірки не надано документів, що підтверджують використання у господарській діяльності даного напівпричепу - тентованого, марки КОEGEL, модель SN 24 НОМЕР_5 . З дня моменту введення в експлуатацію напівпричепу - тентованого, марки КОEGEL, модель SN 24, АС4304ХF, а саме з 09.11.2022 по 28.02.2023 не був залучений до вантажних перевезень. До перевірки не представлено подорожніх листів з використанням даного напівпричепу, тому, на думку податкового органу, неможливо підтвердити його використання в господарській діяльності ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК».

Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як передбачено пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 16.1.2 та 16.1.3 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У свою чергу, відносини з приводу справляння податку на додану вартість регламентовані, насамперед, приписами розділу V ПК України.

Так, згідно з пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Як обумовлено пунктом 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з п. 198.1, 198.2 статті ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Як передбачено п. 198.3 статті ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ().

Відповідно до п. 198.5. ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Як визначено статтею 1 Закону №996-XIV, для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами першою - другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Щодо підстав зменшення позивачу податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2023 №0097020702 від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 146601 грн за лютий 2023 року судом першої інстанції правильно зазначено наступне.

Придбання позивачем пального здійснювалося безпосередньо на АЗС ТОВ «ЕНСОЛ ТРЕЙД» за готівку із його заправленням у бак вантажного транспортного засобу позивача.

Положення податкового законодавства не обмежують платника податків у можливості придбання товару зі сплатою податку на додану вартість виключно на основі письмового договору.

Зміст та обсяг кожної господарської операції з придбання пального підтверджується належно складеними документами та з відображенням відповідної інформації у бухгалтерській і податковій звітності.

Позивачем під час перевірки надано видаткові касові ордери, які долучені до позову.

Наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Зазначений висновок узгоджуються з правою позицією Верховного Суду, відображеною зокрема у постанові від 12.04.2023 у справі № 820/281/13-а, а також у постанові від 03.02.2022 у справі № 640/21185/18.

Працівники (водії) позивача не були обмежені у заправці ТЗ виключно у робочі години. А також те, що графік роботи визначається правилами внутрішнього розпорядку, а не вказівкою у шляховому листі. Невідповідності робочих годин працівника (водія) годинам, зазначеним у фіскальних чеках на продаж пального, не є порушенням податкового обліку, а тому не можуть свідчити про порушення суб`єктом господарювання податкового законодавства.

За наслідком придбання позивачем пального через АЗС продавцем на основі розрахункових документів виписано та зареєстровано податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), що надає право ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» на отримання податкового кредиту за цими господарськими операціями.

На виконання договору поставки нафтопродуктів по відомості від 20.02.2023 №20/02/23 (далі - договір №20/02/23), укладеного між ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» (покупцем) та ТОВ «ЕНСОЛ ТРЕЙД» (постачальником), позивачем 22.02.2023 платіжною інструкцією №147 було здійснено попередню оплату в сумі 180010,00 грн.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 та ст. 201 ПК України ТОВ «ЕНСОЛ ТРЕЙД» 22.02.2023 складено податкову накладну №5, яка зареєстрована в ЄРПН.

Згідно із п. 1.2 договору №20/02/23 відпуск товару покупцю відбувається по відомості, а відповідно до п. 3.1 передача товару покупцю здійснюється за адресами складів - резервуарів продавця на умовах EXW - франко-термінали зберігача (ІНКОТЕРМС-2010), та підтверджується видатковими накладними та актами прийому-передачі товару.

Постачальником 26.02.2023 було відпущено 617 літрів палива, що підтверджується відомістю та складеними видатковою накладною від 28.02.2023 №63 і актом приймання-передачі товару від 28.02.2023 №63.

Для обліку підзвітних сум позивачем застосовується субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами», який передбачений Планом рахунків бухгалтерського обліку. За дебетом цього субрахунка відображається видача коштів під звіт, а за кредитом - суми затверджених витрат і суми повернених підзвітним особам коштів, що відповідає положенням Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291. Суми затверджених витрат є матеріальними цінностями, роботами/послугами придбаними для потреб підприємства.

Придбання пального підзвітною особою TOB «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» здійснюється бухгалтерським проведеннями: Дт. 203 - Кт. 372 - оприбуткування пального; Дт. 372 - Кт. 301 - виплата підзвітній особі витрачених коштів з каси підприємства; Дт. 372 - Кт. 311 - виплата підзвітній особі витрачених коштів з рахунку банку на особисту картку працівника.

Оскільки за період з 01.09.2022 по 22.02.2023 придбання пального здійснювалось лише через підзвітну особу, тому за цей період на рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 68 «Розрахунки з іншими дебіторами» контрагент ТОВ «ЕНСОЛ ТРЕЙД» відсутній в переліку. Відповідно і придбання згідно видаткових накладних не здійснювалось, оскільки підзвітні особи звітувалися за витрачені кошти фіскальними чеками, а позивач відшкодовував витрати працівникам через касу підприємства, підписуючи видаткові касові ордери.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «РУПТЕЛА Україна» відносно використання позивачем в господарській діяльності придбаних пристроїв спостереження за рухомими об`єктами (ТЗ) з GPS-приймачами судом з`ясовано, що під час перевірки позивачем надавалися пояснення відносно неможливості надання інформації щодо фактичного руху згідно даних GPS/GSM, оскільки згідно договору надання послуг від 21.09.2022 №2109/22-02 від 21.09.2022 укладеного між ТОВ «РУПТЕЛА Україна» (виконавець) та TOB «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» (замовник), виконавець надає послуги з надання дискового простору на своєму сервері для зберігання інформації, спеціального програмного продукту, для реалізації можливостей моніторингу ТЗ, де замовник має можливість контролювати певні параметри ТЗ таких як: місце розташування, швидкість пересування, стан системи запалювання (включене, виключене), які допомагають контролювати базове устаткування ТЗ у режимі реального часу. Режим реального часу - можливість контролю параметрів транспортного засобу не пізніше, ніж через 10 хвилин після їх зміни.

Тому позивач не мав технічної можливості надати інформацію щодо руху ТЗ згідно даних GPS / GSM за попередні періоди, оскільки такі підлягали контролю в режимі реального часу.

Крім того, зміст п. 5.2 цього договору надання послуг спрямований на захист інформації про сторін договору та про неможливість її розголошення у межах 2 (двох) років після зупинення його дії без взаємної згоди сторін і жодним чином не може означати строк зберігання інформації про ТЗ на сервері надавача послуг.

Також у наказах від 10.01.2023 №5 та №5/2 «Про встановлення на транспортному засобі пристрою спостереження GPS» були допущені механічні помилки, а саме помилково вказані державні номерні знаки АС27905НІ, АС27906НІ замість НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , які жодним чином не впливають податкові зобов`язання позивача. Згадані помилки виправлені шляхом складання бухгалтерської довідки від 09.08.2023 та наказу від 09.08.2023 №39 «Про внесення змін до наказів №5 від 10.01.2023р., №5/2 від 10.01.2023р.».

Як вірно зазначено судом, інформація про рух ТЗ, зафіксована у спосіб, який вимагався податковим органом, не має жодного відношення до вимог податкового законодавства, адже не підтверджує чи не спростовує жодної обставини, яка може стосуватися предмета перевірки. Інформація про рух ТЗ необхідна для бухгалтерського та податкового обліку, а тому зберігається у первинних документах (подорожніх листах тощо).

Задовольняючи позовні вимоги судом також враховано, що відповідач не заперечує, що згідно договору купівлі-продажу від 09.11.2022 № СВВ-0911/2022, укладеного між ТОВ «Верба-ВВ» (продавцем) та TOB «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» (покупцем), було придбано напівпричіп тентований марки KOGEL SN 24, AC4304XF, WK0S0002400145891. Договір, акт приймання-передачі майна, видаткова накладна, платіжна інструкція, акт приймання-передачі основних засобів, технічний паспорт транспортного засобу, наказ про введення в експлуатацію були надані податковому органу під час перевірки.

На думку податкового органу, зазначений напівпричіп безпосередньо не використовується в господарській діяльності позивача, оскільки не був залучений до вантажних перевезень, а тому у позивача відсутнє право на використання податкового кредиту за цією господарською операцією.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду про безпідставність таких твердженнь відповідача, оскільки нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, використання даного напівпричепа в господарській діяльності також можливе шляхом його передання в оренду іншому суб`єкту господарювання.

Відповідно до контракту від 24.11.2022 №24/11/44679840, укладеного між TOB «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК» (орендодавцем) та MW Translogistic Sp. z о. о. (Польща) (орендарем), згаданий ТЗ передано в оренду нерезиденту згідно акту приймання-передачі від 24.11.2022. За наслідком використання ТЗ в оренді орендодавцем щомісяця складалися рахунки- фактури (інвойси). Тобто, позивачем надано документи, що підтверджують використання напівпричепу у господарській діяльності, які були наявні під час перевірки (інвойси, договір про надання в оренду, оплата за оренду), однак останні не були взяті до уваги податковим органом.

Отже, як правильно зазначив суду першої інстанції, позивач підтвердив право на віднесення відповідних сум до податкового кредиту у зв`язку із придбанням зазначених вище товарів та складенням і реєстрацією в ЄРПН постачальниками/продавцями податкових накладних, що повністю відповідає вимогам ст. 198 ПК України.

Крім того, відповідачем не надано доказів використання позивачем придбаних товарів в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податків.

При цьому, судом першої інстанції правильно зауважено, що доводи ГУ ДПС у Волинській області про завищення позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 146601 грн за лютий 2023 року не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов вірного висновку, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 01.08.2023 №0097020702.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом також вірно враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі №140/27322/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула