Постанова

від 30.09.2024 по справі 140/1270/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/1270/24 пров. № А/857/9354/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівГлушка І.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2024р. в адміністративній справі за позовом Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської обл. до Управління Державної казначейської служби України в м.Нововолинську Волинської обл., треті особи без самостійних вимог на предмет спору Нововолинська міська рада Волинської обл., Волинська обласна прокуратура, про визнання дій протиправними, стягнення коштів, набутих без достатніх правових підстав (суддя суду І інстанції: Дмитрук В.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 21.03.2024р., м.Луцьк Волинської обл.; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

31.01.2024р. (згідно з відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської обл. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача Управління Державної казначейської служби України в м.Нововолинську Волинської обл. зі стягнення з позивача коштів в дохід держави на виконання рішення господарського суду Волинської обл. від 26.04.2023р. у справі № 903/1036/22;

стягнути з Державного бюджету України на користь Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської обл. 431335 грн. 82 коп.

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України в м.Нововолинську Волинської обл. на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 6470 грн. 04 коп. сплаченого судового збору (а.с.1-3, 34, 38-40).

Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами справи (а.с.52 і на звороті).

Ухвалою суду від 19.02.2024р. залучено до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог Нововолинську міську раду Волинської обл. та Волинську обласну прокуратуру (а.с.52 і на звороті).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2024р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.97-100).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив позивач Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.101-105).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідно до рішення господарського суду Волинської обл. від 26.04.2023р. у справі № 903/1036/22 обов`язковою умовою для здійснення безспірного списання з рахунків позивача коштів у розмірі 431335 грн. 82 коп. в дохід держави було попереднє отримання ним цих коштів у повному обсязі від ОСОБА_1 .

Проте, всупереч п.4 резолютивної частини вказаного рішення суду відповідач стягнув з апелянта в дохід держави 431355 грн. 82 коп. без попереднього одержання останнім цих коштів від ОСОБА_1 .

В цій частині суд не вмотивував свої висновки і не дослідив порядок виконання рішення господарського суду.

Відповідач Управління Державної казначейської служби України в м.Нововолинську Волинської обл., третя особа Волинська обласна прокуратура скерували до апеляційного суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні вважають її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошують на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, дотримався вимог процесуального закону, через що ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.127-132, 138-142).

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи в присутності сторін (а.с.124-125), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Апелянт подав апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтував свою правову позицію по справі; відповідач і третя особа подали відзиви на апеляційну скаргу, будь-яких нових доказів по справі сторони не представили; клопотань про їх витребування від останніх не надходило. Рішення суду прийнято за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Волинської обл. від 26.04.2023р. у справі № 903/1036/22, що набрало законної сили 11.07.2023р., задоволено позов Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради Волинської обл., Західного офісу Держаудитслужби, третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, до Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської обл., підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів за державні кошти, стягнення 431355 грн. 82 коп. в дохід держави.

Пунктом 4 резолютивної частини вказаного суду вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської обл. 431355 грн. 82 коп., а із Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської обл. одержані ним за рішенням суду 431355 грн. 82 коп. стягнути в дохід держави (а.с.84-90

04.08.2023р. на адресу Управління Державної казначейської служби України в м.Нововолинську Волинської обл. надійшла заява Волинської обласної прокуратури № 15-1289вих-23 від 31.07.2023р. щодо виконання наказу господарського суду Волинської обл. № 903/1036/22-2 від 24.07.2023р. про стягнення з Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської обл. в дохід держави одержаних ним за рішенням суду 431355 грн. 82 коп.

З метою уточнення реквізитів, на які слід перерахувати кошти на виконання наказу, Управління Державної казначейської служби України в м.Нововолинську Волинської обл. надіслано Волинській обласній прокуратурі лист № 02-24-06/715 від 07.08.2023р. (а.с.56).

Після отримання відповіді від Волинської обласної прокуратури № 15-1465ВИХ-23 від 29.08.2023 з необхідною інформацією (а.с.57) Управлінням Державної казначейської служби України в м.Нововолинську Волинської обл. опрацьовано пакет документів відповідно до вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затв. постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 845 від 03.08.2011р. (надалі - Порядок № 845).

В подальшому Управління Державної казначейської служби України в м.Нововолинську Волинської обл. направило на адресу Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської обл. запит № 02-24-06/815 від 04.09.2023р. (а.с.5) щодо визначення реквізитів (код економічної класифікації видатків, код програмної класифікації видатків, рахунок), з яких слід проводити безспірне списання коштів; відповідно до п.28 Порядку № 845 скерувало повідомлення № 02-24-06/830 від 08.09.2023р. (а.с.7) про здійснення безспірного списання коштів з визначеного рахунку; відповідно до п.31 Порядку № 845 надіслало вимогу № 02-24-06/836 від 11.09.2023р. (а.с.8) про вжиття заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської обл. повідомило листами № 727/01-26 від 06.09.2023р. (а.с.6) та № 762/01-26 від 19.09.2023р. (а.с.9) реквізити, з яких слід проводити безспірне списання коштів на підставі наказу.

Відповідно до п.32 Порядку № 845 Управління Державної казначейської служби України в м.Нововолинську Волинської обл. здійснило безспірне списання коштів з боржника з моменту відкриття відповідних асигнувань (по мірі надходження коштів на рахунок):

з рахунку № НОМЕР_1 КПКВК 0611010 «Надання дошкільної освіти» , КЕКВ 2800 «Інші видатки» 13.09.2023р. в сумі 683 грн. 83 коп.;

з рахунку № НОМЕР_2 за КПКВК 0610180 «Інша діяльність у сфері державного управління», КЕКВ 2800 «Інші видатки» 13.10.2023р. в сумі 430671 грн. 99 коп.

Позивач отримав від відповідача лист № 02-24-06/968 від 16.10.2023р. (а.с.10), в якому останнім повідомлено про стягнення з рахунку боржника в дохід держави коштів у розмірі 430671 грн. 99 коп. на виконання наказу господарського суду Волинської обл. № 903/1036/22-2 від 24.07.2023р. та долучено відповідну виписку з рахунку за 13.10.2023р. (а.с.11).

Виконання наказу господарського суду Волинської обл. № 903/1036/22-1 від 24.07.2023р. про примусове виконання вищевказаного рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 431355 грн. 82 коп. здійснюється Ковельським відділом Державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської обл. Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 72611014 від 24.08.2023р. (а.с.16), і боржником не виконано.

Листом № 882/01-16 від 30.10.2023р. позивач звернувся до відповідача, в якому вказав, що виконання відповідачем наказу господарського суду Волинської обл. № 903/1036/22-2 від 24.07.2023р. виконано неналежним чином, та просив розглянути питання щодо можливості повернення коштів у розмірі 431355 грн. 82 коп. безспірно стягнутих з боржника в дохід держави (а.с.13)

У відповідь відповідач скерував лист № 02-24-06/1071 від 09.11.2023р., в якому повідомив про те, що 04.08.2023р. на його адресу надійшла заява Волинської обласної прокуратури № 15-1289ВИХ-23 від 31.07.2023р. про примусове виконання рішення відповідно до наказу господарського суду Волинської обл. № 903/1036/22-2 від 24.07.2023р. про стягнення з позивача одержаних ним за рішенням суду 431355 грн. 82 коп. в дохід держави. Безспірне списання коштів здійснено з рахунків та за кодами класифікації видатків, визначених Управлінням освіти Нововолинської міської ради Волинської обл. на підставі розрахункових документів, оформлених відповідно до вимог законодавства (а.с.14).

Із урахуванням викладеного слідує, що предметом розглядуваного спору є оскарження дій відповідача щодо стягнення коштів в дохід держави на виконання рішення господарського суду Волинської обл. від 26.04.2023р. у справі № 903/1036/22 через порушення послідовності виконання останнього: первинно кошти мали бути стягнуті з ОСОБА_1 на користь позивача, а вже після цього вказані кошти підлягали стягненню в дохід держави.

Приймаючи рішення по справі та відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач здійснив всі необхідні дії щодо виконання наказу господарського суду Волинської обл. від 24.07.2023р. № 903/1036/22-2, при цьому останні не виходили за межі визначеного чинним законодавством порядку та наданих органу державної казначейської служби повноважень.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регламентуються нормами Бюджетного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затв. постановою КМ України № 845 від 03.08.2011р. (у редакції постанови КМ України № 45 від 30.01.2013р.).

Відповідно до ст.43 Бюджетного кодексу України, Положення про Управління Державної казначейської служби України у м.Нововолинську Волинської обл., затв. наказом Державної казначейської служби України № 108 від 21.11.2011р. (у редакції наказу Державної казначейської служби України № 140 від 10.05.2018р.), основним завданням органів Казначейства є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з приписами ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до вимог п.1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затв. постановою КМ України № 845 від 03.08.2011р., цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з п.п.2, 3 Порядку № 845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

В силу приписів пп.6 п.5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком.

Зокрема, відповідно до пп.1 п.11 Порядку № 845 відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі призначення до розгляду органом, який видав виконавчий документ, заяви про роз`яснення рішення про стягнення коштів, встановлення або зміну порядку і способу, розстрочку та/або відстрочку його виконання чи виправлення помилки або про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п.2 Порядку № 845:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

На виконання рішення господарського суду Волинської обл. від 26.04.2023р. у справі № 903/1036/22 видано наказ № 903/1036/22-1 від 24.07.2023р. про стягнення з ОСОБА_1 користь Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської обл. 431355 грн. 82 коп. та наказ № 903/1036/22-2 від 24.07.2023р. про стягнення з Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської обл. в дохід держави одержаних ним за рішенням суду 431355 грн. 82 коп.

Відповідно до пп.2 п.4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Згідно із ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим документом по справі № 903/1036/22 є наказ, а не рішення господарського суду Волинської обл. від 26.04.2023р.

Пунктом 11 Порядку № 845 визначено перелік підстав для відкладення безспірного списання коштів:

1) призначення до розгляду органом, який видав виконавчий документ, заяви про роз`яснення рішення про стягнення коштів, встановлення або зміну порядку і способу, розстрочку та/або відстрочку його виконання чи виправлення помилки або про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо;

4) у випадках, передбачених пунктами 39, 44 і 49 Порядку № 845.

Зазначений перелік підстав є вичерпним.

В матеріалах справи є лист Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської обл. № 762/01-26 від 19.09.2023р., у якому позивач повідомив відповідача про те, що на сесії Нововолинської міської ради управління освіти буде включено до складу учасників програми, затвердженої рішенням міської ради № 2/40 від 23.12.2020р. «Про програму забезпечення виконання рішень суду про стягнення коштів з бюджету Нововолинської міської територіальної громади на 2021-2023 роки».

Отже, позивач, маючи інформацію про невиконання рішення господарського суду в цій справі в частині стягнення на його користь коштів з ОСОБА_1 , цілеспрямовано виділив з місцевого бюджету кошти на виконання наказу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Волинська обласна прокуратура подала заяву органу державної казначейської служби № 15-1289вих-23 від 31.07.2023р. щодо виконання наказу господарського суду Волинської обл. № 903/1036/22-2 від 24.07.2023р. про стягнення з Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської обл. в дохід держави одержаних ним за рішенням суду 431355 грн. 82 коп.

Відповідачем були здійснені всі необхідні дії щодо виконання наказу господарського суду Волинської обл. № 903/1036/22-2 від 24.07.2023р., при цьому позивач був поінформований про стягнення коштів в дохід бюджету.

В свою чергу, позивач скерував відповідачу лист № 762/01-26 від 19.09.2023р., в якому повідомив про включення його до складу учасників програми, затвердженої рішенням міської ради № 2/40 від 23.12.2020р. «Про програму забезпечення виконання рішень суду про стягнення коштів з бюджету Нововолинської міської територіальної громади на 2021-2023 роки».

В зв`язку з незгодою щодо порядку виконання судового рішення позивач не вживав заходів до звернення до суду із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання судового рішення, а лише клопотав про виділення з місцевого бюджету коштів на виконання наказу.

Безспірне списання коштів здійснено відповідачем з рахунків та за кодами класифікації видатків, визначених позивачем на підставі розрахункових документів, оформлених відповідно до вимог законодавства.

Звідси, стягнення органом державної казначейської служби коштів на виконання наказу господарського суду не виходило за межі визначеного чинним законодавством порядку та наданих повноважень.

Крім того, згідно з п.1 ч.6 ст.238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Будь-яких застережень щодо встановлення конкретного порядку виконання резолютивна частина рішення господарського суду Волинської обл. від 26.04.2023р. у справі № 903/1036/22 не містить.

У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що стягнення органом державної казначейської служби з позивача коштів на виконання наказу господарського суду Волинської обл. № 903/1036/22-2 від 24.07.2023р. не виходило за межі визначеного чинним законодавством порядку та наданих відповідачу повноважень.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача залишені без задоволення.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської обл.

Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2024р. в адміністративній справі № 140/1270/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді І. В. Глушко Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 30.09.2024р.