Ухвала

від 26.09.2024 по справі 263/2668/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 263/2668/17

Провадження № 2-в/201/50/2024

УХВАЛА

26 вересня 2024 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про відновлення втраченого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 04 червня 2024 року надійшли матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про відновлення втраченого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яку згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2024 року було передано для розгляду судді Федоріщеву С.С.

В обґрунтування поданої заяви представник заявника посилався на те, що 27 вересня 2017 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області було ухвалено рішення по справі № 263/2668/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором №_Д006/АК-044.07.2. 26 листопада 2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у даній справі було замінено сторону виконавчого провадження ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал». 22 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір № 22-02/23 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампіс Фінанс» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №_Д006/АК-044.07.2. Заявник зазначає, що наразі є підстави вважати, що судове провадження є втраченим. Враховуючи наведене, заявник звернувся до суду із вказаною заявою.

Ухвалою суду від 06 червня 2024 року провадження у вказаній справі відкрито, Запропоновано учасникам судового процесу подати усі наявні у них документи і матеріали що стосуються втраченого судового провадження.

25 вересня 2024 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на заяву про відновлення втраченого судового провадження. В обґрунтування поданого заперечення представник ОСОБА_1 зазначив, що , що на сьогоднішній день, матеріали справи з відновлення втраченого судового провадження не містять доказів про набуття заявником ТОВ «Вердикт Капітал» належного виконання умов договору про відступлення права вимоги №15 від 24 травня 2019 року, зокрема відносно ОСОБА_1 . Відповідно до умов вказаного договору новий кредитор повинен був отримати всі документи та всю інформацію відносно вимоги, що передається, а це означає, що докази з видачі кредиту (кредитна справа), матеріали судової справи, якщо така була, зокрема заочне рішення, яке підлягає примусовому виконанню повинні бути в наявності у заявника. Матеріали справи з відновлення втраченого судового провадження, що ґрунтуються на поданій ТОВ «Вердикт Капітал» заяві про відновлення втраченого судового провадження, не підтверджують правонаступництво ТОВ «Вердикт Капітал».

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

На підставі положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальна підсудність судових справ Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області визначена за Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

Зважаючи на вказаний припис, дана справа підсудна Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно частини першої ст. 493 ЦПК України, при розгляді справи суд бере до уваги:

1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Відповідно до частини першої ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Відповідно до ч.2 ст.494 ЦПК України в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись з втраченого провадження.

Відповідно до положень ч.ч. 1-2ст.3 Закону України від 22 грудня 2005 року №3262-IV«Про доступ досудових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень - автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає «Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006року №740 (в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року № 1007).

Згідно з абз. 4 п.3 цього Порядку, електронна копія судового рішення - складений в суді у вигляді електронних даних ідентичний судовому рішенню за документарною інформацією та реквізитами електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом особи, що підписала зазначене рішення, який може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні: ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 лютого 2017 року; ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 березня 2017 року; ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 квітня 2017 року; рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2017 року; ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 листопада 2019 року; ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 листопада 2019 року.

Будь-які матеріали судової справи, як і сама судова справа, від Жовтневого районного суду м. Маріуполя після розгляду не були передані Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч.1 ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що відновлення втраченого провадження необхідно для розгляду касаційної скарги, суд вважає можливим відновити втрачене провадження в частині процесуальних рішень у цивільній справі № 263/2668/17, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Керуючись ст. ст. 491-494 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 263/2668/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором:

В частині повного тексту ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 лютого 2017 року:

«

263/2668/17

2/263/1012/2017

УХВАЛА

27 лютого 2017 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томілін О.М., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2017 року позивач звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Разом з позовною заявою позивач також подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому зазначив, що в АТ «РОДОВІД БАНК» з березня 2009 року була введена тимчасова адміністрація. З 2011 року АТ «РОДОВІД БАНК» здійснював свою діяльність у статусі санаційного банку. Згідно з постановою Правління НБУ від 25.02.2016 року № 107, АТ «РОДОВІД БАНК» визнано неплатоспроможним. Дана постанова фактично позбавила Банк на здійснення діяльності та отримання прибутку, у Банку на даний момент відсутні права надавати банківські послуги, що спричинило важке фінансове становище Банку. У зв`язку з наведеними підставами представник позивача просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Розглянувши клопотання, суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами, за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На 01 січня 2017 року прожитковий мінімум визначений у розмірі 1600 гривень.

При розгляді клопотання суддя зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

При розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору суддя не вбачає достатньо підстав для його задоволення, оскільки позивач є суб`єктом господарювання, банківською установою, Законом у зв`язку із введенням тимчасової адміністрації не звільнений від сплати судового збору, таким чином позивачем не доведено підстав, достатніх для звільнення його від сплати судового збору, тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином позивачеві за подачу позову з вимогами майнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 14567 гривень 10 копійок за такими реквізитами: Одержувач УК/Жовтнев. р-н/22030001 (Жовтневий районний суд міста Маріуполя), код ЄДРПОУ 37989721, банк одержувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, рахунок 31211206700052.

Згідно з положеннями ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи вищенаведене, подану позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.

Надати позивачеві термін для усунення вказаних недоліків у відповідності до ч. 1 ст. 121 ЦПК України протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Томілін»

В частині повного тексту ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 березня 2017 року:

«

№263/2668/17

№2/263/1012/2017

УХВАЛА

17 березня 2017 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томілін О.М., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2017 року позивач звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Разом з позовною заявою позивач також подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому зазначив, що в АТ «РОДОВІД БАНК» з березня 2009 року була введена тимчасова адміністрація. З 2011 року АТ «РОДОВІД БАНК» здійснював свою діяльність у статусі санаційного банку. Згідно з постановою Правління НБУ від 25.02.2016 року № 107, АТ «РОДОВІД БАНК» визнано неплатоспроможним. Дана постанова фактично позбавила Банк на здійснення діяльності та отримання прибутку, у Банку на даний момент відсутні права надавати банківські послуги, що спричинило важке фінансове становище Банку. У зв`язку з наведеними підставами представник позивача просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою суду від 27.02.2017 року у задоволенні клопотання ПАТ «РОДОВІД БАНК» про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву залишено без руху. Надано позивачеві термін для усунення недоліків у відповідності до ч. 1ст. 121 ЦПК України протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

16 березня 2017 року представник позивача ОСОБА_2 надіслав до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків, в якому просив продовжити строк для усунення зазначених недоліків на 30 днів.

Розглянувши клопотання, враховуючи скрутне матеріальне становище позивача, суддя дійшов до висновку про часткове задоволення клопотання та можливість надати позивачеві додатковий строк для усунення недоліків у позовній заяві, а саме: сплати судового збору, терміном у 10 днів з дня отримання зазначеної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 119,121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про продовження строку для усунення недоліків задовольнити частково.

Надати Публічному акціонерному товариству «РОДОВІД БАНК» додатковий строк для усунення недоліків у позовній заяві Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, визначених ухвалою суду від 27.02.2017 року, строком десять днів з дня отримання ухвали.

Копію ухвали про надання додаткового строку для усунення недоліків невідкладно направити позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Томілін»

В частині повного тексту ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 квітня 2017 року:

«

№ 263/2668/17

№ 2/263/1012/2017

УХВАЛА

21 квітня 2017 року суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томілін О.М., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позовну заяву надано з дотриманням вимог ст.ст. 79, 119, 120 ЦПК України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що проведення попереднього судового засідання не є необхідним.

Керуючись ст.ст. 122, 130 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, з урахуванням щорічної планової відпустки судді, на 06 червня 2017 року о 10:00 годині.

Запропонувати відповідачеві подати у вказаний строк письмові заперечення проти позову та докази, якими вони обґрунтовуються.

Сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов`язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Томілін»

В частині повного тексту заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2017 року:

«

№ 263/2668/17

№ 2/263/1012/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «РОДОВІД БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обгрунтування якого зазначив, що 23.03.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» і ОСОБА_1 23 березня 2007 року було укладено кредитний договір №Д006/АА-044.07.2. Назву банку офіційно змінено з Відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на повне офіційне найменування: Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК». Відповідно до умов кредитного договору банк взяв на себе зобов`язання відкрити відповідачу відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 30 864,00 доларів США терміном по 21.03.2014 року включно із процентною ставкою за кредитом за Кредитним Договором у розмірі 9% річних. Сума кредиту в повному обсязі була надана відповідачу.

Таким чином, банк виконав свої обов`язки перед відповідачем за кредитним договором. Кредит був виданий відповідачу під обов`язок сплати ним банку процентної ставки за кредитом у розмірі 9% річних (п.1.5 кредитного договору). Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору, щомісячна плата за обслуговування кредита відповідача, встановлюється в розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту. Згідно п.5.2 кредитного договору у разі недотримання відповідачем умов кредитного договору банк має право вимагати його дострокового розірвання, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих процентів, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач вказав, що у відповідача виникла заборгованість перед банком, яка станом на 12 січня 2017 року становить 29 060,74 доларів США та 183 210 грн. 61 коп., що складається з:

-суми простроченої заборгованості за кредитом - 24 996,22 доларів США;

-суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 4 064,52 доларів США;

-суми 3% річних від суми простроченого кредиту - 140 564, 38 грн.;

-суми 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту 24 458,02 грн.;

-суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту 8 637,28 грн.;

-суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 910,79 грн.;

-суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування по кредиту 7 640,15 коп.

Отже, відповідач ОСОБА_1 умови за кредитним договором не виконав, на підставі чого ПАТ «РОДОВІД БАНК» був вимушений звернутись до суду з даним позовом та просив стягнути кошти в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч.3 ст. 533 ЦК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання був повідомлений у встановленому законом порядку. Причина неявки суду невідома.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи зі згоди позивача.

Фіксація судового процессу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23 березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Д006/АА-044.07.2. Назву банку 17.06.2009 року офіційно змінено з Відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на повне офіційне найменування: Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК». Відповідно до умов кредитного договору банк взяв на себе зобов`язання відкрити відповідачу відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 30 864,00 доларів США терміном по 21.03.2014 року включно із процентною ставкою за кредитом за Кредитним Договором у розмірі 9% річних. Сума кредиту в повному обсязі була надана відповідачу.

Таким чином, банк виконав свої обов`язки перед відповідачем за кредитним договором. Кредит був виданий відповідачу під обов`язок сплати ним банку процентної ставки за кредитами у розмірі 9% річних (п.1.5 кредитного договору). Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору, щомісячна плата за обслуговування кредита відповідача, встановлюється в розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту. Згідно п.5.2 кредитного договору у разі недотримання відповідачем умов кредитного договору банк має право вимагати його дострокового розірвання, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих процентів, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору.

Внаслідок неналежного виконання зобовязань за кредитним договором відповідно до розрахунку, наданого позивачем, загальний розмір грошових вимог ПАТ «РОДОВІД БАНК», які виникли на підставі кредитного договору №Д006/АА-044.07.2 становить 29 060,74 доларів США та 183 210 грн. 61 коп., що складається з наступної заборгованості:

-суми простроченої заборгованості за кредитом - 24 996,22 доларів США;

-суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 4 064,52 доларів США;

-суми 3% річних від суми простроченого кредиту - 140 564, 38 грн.;

-суми 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту 24 458,02 грн.;

-суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту 8 637,28 грн.;

-суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 910,79 грн.;

-суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування по кредиту 7 640,15 коп.

Позивач ПАТ «РОДОВІД БАНК» виконав свої зобовязання за кредитним договором, надавши кредит, проте відповідач у встановлені строки борг не повертає та не сплачує відсотки за користування кредитом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.ст. 1049, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 нарахована заборгованість у загальному розмірі 29 060,74 доларів США та 183 210 грн. 61 коп., що складається з: суми простроченої заборгованості за кредитом 24 996,22 доларів США, суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту 4 064,52 доларів США, суми 3% річних від суми простроченого кредиту- 140 564, 38 грн., суми 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту 24 458,02 грн., суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту 8 637,28 грн., суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 910,79 грн., суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування по кредиту 7 640,15 коп.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобовязань за кредитним договором, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню нарахована заборгованість у загальному розмірі 29 060,74 доларів США та 183 210 грн. 61 коп.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 1 ст. 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього Декрету.

У п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз`яснено, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Позивач має ліцензію на право здійснювати операції з іноземною валютою та просив стягнути борг у валюті боргу - доларах США.

Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли з кредитного договору в іноземній валюті, у банку є ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями, то за узгодженням з положеннями ч. 2 ст. 533 ЦК України борг необхідно стягувати саме в доларах США, окрім суми пені.

Крім того відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 567 грн. 10 коп.

Керуючись вимогами ст.ст. 526, 533, 599 ,610, 611 ЦК України, ст.ст.10,60,79,88,213-215,218,224,226 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного,17, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712) заборгованість за кредитним договором №Д006/АА-044.07.2 від 23.03.2007 року, у розмірі 29 060,74 доларів США та 183 210 грн. 61 коп., яка складається з наступного: суми простроченої заборгованості за кредитом 24 996,22 доларів США, суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту 4 064,52 доларів США, суми 3% річних від суми простроченого кредиту- 140 564, 38 грн., суми 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту 24 458,02 грн., суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту 8 637,28 грн., суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 910,79 грн., суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування по кредиту 7 640,15 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного,17, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712) витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 567 грн. 10 коп.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення до цього суду протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання позивачем апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення, якщо таку заяву не було подано. У разі подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. У разі подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили після закінчення строку на подання ним апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання ним апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Томілін»

В частині повного тексту ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 листопада 2019 року:

«

Справа № 263/2668/17

Провадження № 6/263/384/2019

У Х В А Л А

04 листопада 2019 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Музика О.М., перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 263/2668/17.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити до розгляду заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 3, 442 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Прийняти до свого провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження.

Призначити розгляд заяви у судовому засіданні на 26 листопада 2019 року о 17:00 год. у приміщенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя за адресою: пр. Металургів, 31, каб. 18, м. Маріуполь.

Повідомити осіб, які приймають участь у справі про час і місце розгляду заяви .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Музика»

В частині повного тексту ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 листопада 2019 року:

«

Справа № 263/2668/17

Провадження № 6/263/384/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 263/2668/17.

На обґрунтування вимог ТОВ «Вердикт Капітал» посилається на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2017 року позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені, стягнуто заборгованість за кредитним договором № Д006/АА-044.07.2 від 23 березня 2007 року у розмірі: 29060,74 доларів США, 183210,61 грн. та судові витрати у розмірі 14567,10 грн. 24 травня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір про відступлення прав вимоги № 15, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором кредиту № Д006/АА-044.07.2 від 23 березня 2007 року. На підставі викладеного та посилаючись на положення ст. ст. 18, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заявник просить замінити стягувача з ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал», у справі № 263/2668/17.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 листопада 2019 року вказану заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Представник ТОВ «Вердикт Капітал» у заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив суд розглянути заяву без його участі.

Зацікавлені особи у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що у відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Фіксування судового процесу у порядку, передбаченому ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося у зв`язку із розглядом заяви за відсутності заявника та зацікавлених осіб.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд виходить з такого.

Судом установлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2017 року позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені, стягнуто заборгованість за кредитним договором № Д006/АА-044.07.2 від 23 березня 2007 року у розмірі 29060,74 доларів США, 183210,61 грн. та судові витрати у розмірі 14567,10 грн.

24 травня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір про відступлення прав вимоги № 15, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором кредиту № Д006/АА-044.07.2 від 23 березня 2007 року.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Зміст ст. 431 ЦПК України передбачає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Таким чином, після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, таке підлягає обов`язковому виконанню сторонами у справі, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», шляхом ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

На підставі викладеного, враховуючи, що після набрання рішенням суду законної сили змінився стягувач, з метою забезпечення виконання рішення суду та захисту прав ТОВ «Вердикт Капітал», необхідно дійти висновку про наявність підстав для задоволення заяви останнього про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 431, 433, 442 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження, - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2017 року № 263/2668/17 у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 за кредитним договором № Д006/АА-044.07.2 від 23 березня 2007 року у розмірі 29060,74 доларів США, 183210,61 грн. та судові витрати у розмірі 14567,10 грн., а саме: замінити стягувача у справі Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її до суду апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя О.М. Музика»

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев