Рішення

від 26.08.2024 по справі 205/10977/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 205/10977/23

Провадження № 2/0203/403/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Сядро Г.Г.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мостова Р.С., про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2023 року на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська були передані матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 (представник позивача адвокат Біцулова А.А.) до Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мостова Р.С., про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, для розгляду за належною територіальною підсудністю, в якій позивач просить суд:

- визначити додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві.

І. Стислий виклад позиції учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а через 2 (два) місяці померла і її мати ОСОБА_4 . Після смерті батька ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить банківський вклад в АТ «Ощадбанк». За час життя ОСОБА_3 заповіт не був складений, а вона як донька померлого, є спадкоємцем першої черги. При цьому інших спадкоємців, які б фактично прийняли спадщину, у спадкодавця немає.

Позивач вказала, що у липні 2023 року вона звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мостової Р.С. з питанням щодо подання заяви про прийняття спадщини, але листом від 20.07.2023 року їй було роз`яснено, що вона пропустила визначений законом строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду. Строк звернення до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини закінчився 19.04.2023 року.

Так, позивач, посилаючись на постанови КМУ та зміни до них, зазначила, що вона пропустила строк для прийняття спадщини у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, веденням бойових дій у країні та у зв`язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для позивача як спадкоємця. Це, у свою чергу, стало причиною пропуску нею строку для подачі заяви про прийняття спадщини. На думку позивача, шестимісячний строк, встановлений ст. 1272 ЦК України для прийняття спадщини, був пропущений нею з поважних причин.

Тому позивач звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

22.11.2023 року та 01.01.2024 року представник відповідача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та просив суд розглядати справу за наявними у ній документами.

Під час судового засідання представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з позовом пояснила суду таким чином, як про це вказано вище. Представник позивача пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача спадкодавець та було відкрито спадщину. Проте 19.04.2023 року сплинув шестимісячний строк для прийняття спадщини позивачем. Постановами КМУ строк для прийняття спадщини зупинявся, а потім поновлювався, тому позивач з огляду на воєнний стан та непередбачувані зміни у законодавстві, з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до відповіді №326087 від 16.11.2023 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит суду в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, місцезнаходження відповідача Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44146947, зареєстроване за адресою: 87592, Донецька область, Маріупольський район, селище міського типу Сартана, вул. Челюскінців, будинок 67А.

Ухвалою суду від 20.11.2023 року було прийнято до провадження цивільну справу та відкрито провадження в цивільній справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.12.2023 року було закрито підготовче провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 05.03.2024 року було визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_2 та (або) її представника адвоката Біцулової Анни Анатоліївни у судові засідання в цивільній справі.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в цивільній справі №205/10977/23: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мостову Р.С.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року було витребувано у Першої Кам`янської державної нотаріальної контори відомості про спадкодавця (заповідача) ОСОБА_3 за заповітом (чинний) номер у Спадковому реєстрі: 340091, номер в реєстрі нотаріальних дій: 1-141, дата посвідчення: 23.01.1996 року, місце посвідчення: Дніпропетровська область, Кам`янський район, Перша Кам`янська державна нотаріальна контора, місце зберігання: Перша Кам`янська державна нотаріальна контора, та чи заводилась спадкова справа.

07.08.2024 року на виконання ухвали суду від 22.04.2024 року Перша Кам`янська державна нотаріальна контора повідомила суд про те, що згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №77369930 від 18.06.2024 року, спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась, та згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №77369951 від 18.06.2024 року, заповіт, посвідчений Першою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 23.01.1996 року за реєстровим №1-141 від імені ОСОБА_3 , складений на ім`я ОСОБА_5 .

У чергове судове засідання 26.08.2024 року з`явилась представник позивача, яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник відповідача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа не повідомила суд про причини неприбуття у судове засідання.

Суд, заслухавши думку представника позивача, з урахуванням письмової заяви представника відповідача про розгляд справи за його відсутності, на підставі положень ст. ст. 128, 211, 223 ЦПК України розглянув справу за відсутності інших учасників справи.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті спору судом були заслухані пояснення представника позивача, досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи, оголошені судові дебати та заслухане заключне слово представника позивача, 26.08.2024 року у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце смерті: місто Київ, Україна. Це підтверджується копіями: свідоцтва про народження від 05.03.1964 року, серії НОМЕР_1 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 13.10.2023 року №00041825203; свідоцтв про смерть батька та матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , серії НОМЕР_2 від 22.10.2022 року, серії НОМЕР_3 від 07.12.2022 року; витягом із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.09.2023 року №73980686; витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16.09.2023 року №73980688; Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 18.06.2024 року №77369930; Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 18.06.2024 року №77369951; заповіту від 23.01.1996 року, м. Дніпродзержинськ, зареєстрований в реєстрі за №1-141.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 06.02.2020 року №1010, позивач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 21.12.2018 року і по теперішній час зареєстрована за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .

20.07.2023 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мостової Р.С. із усним зверненням щодо подання заяви про прийняття спадщини, заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та приватним нотаріусом листом - роз`ясненням від 20.07.2023 року за №57/01-16 їй було роз`яснено з посиланням на положення ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, що ОСОБА_2 не подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у встановлений законом строк, не була зареєстрована з ним за однією адресою, тому пропустила строк для прийняття спадщини. При цьому вказано, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

На підтвердження тверджень про те, що до складу спадщини входить банківський вклад в АТ «Ощадбанк» позивач надала суду копію заяви її померлого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про приєднання №2353953/080716 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 09.08.2021 року, укладеного з АТ «Ощадбанк».

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на свій розсуд (ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, далі ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 5 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами 2 - 4 ст.12та ч. 1 ст.81 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однією з таких підстав є спадкування прав на майно за законом та за заповітом, відповідно до ст.1217 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст.ст.1220,1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини .

Згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частин 1, 2, 5ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1, 2 ст. 1269 ЦК Українивстановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч. 1ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною 1ст. 1297 ЦК Українивизначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Особи, які мають право або зобов`язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно достатті 1283цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», підпункту 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у разі відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року в справі №759/19779/18 (провадження №61-4523св21) вказано, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача та відкрилась спадщина на все спадкове майно. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька, у встановлений законом шестимісячний строк не звернулась до нотаріуса за місцем відкриття спадщини та пропустила його станом на 19.04.2023 року, про що дізналась з листа-роз`яснення приватного нотаріуса Мостової Р.С. від 20.07.2023 року. Водночас причини, які стали підставою для пропуску строку для прийняття спадщини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, суд зазначає, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 24.02.2022 року на території держави було введено воєнний стан. При цьому Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 року №2119-ІХ, від 21.04.2022 року №2212-IX, від 22.05.2022 року №2263-IX та від 12 серпня 2022 року №2500-IX та в подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»,правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв Постанову №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі Постанова КМУ №164).

Відповідно до п. 3 Постанови КМУ №164 (в редакції, чинній станом на 29.06.2022 року, на момент відкриття спадщини 19.10.2022 року та станом на 25.12.2022 року, на момент поновлення перебігу строку для прийняття спадщини 19.02.2023 року), установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

При цьому, відповідно до п. 3 Постанови КМУ №164 (в редакції, чинній станом на 19.06.2023 року), установлено, що пункт 3 було виключено на підставі Постанови КМУ№469від 09.05.2023 року.

Отже, на виконання п. 3 Постанови КМУ №164 з 19.10.2022 року строк для прийняття спадщини позивачем було зупинено, але не більше ніж на чотири місяці, та з 19.02.2023 року перебіг шестимісячного строку для прийняття спадщини було поновлено. Проте станом на 19.06.2023 року п. 3 Постанови КМУ №164 вже було виключено, та після звернення позивача до нотаріуса за роз`ясненнями станом на 20.07.2023 року позивач вважається такою, що пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, з урахуванням п.3 Постанови КМУ №164 станом на 19.06.2023 року.

Водночас у постанові від 25.01.2023 року Верховний Суд у справі №676/47/21 вказав, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином, можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст. ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Суд зазначає, що згідно з положеннямист. 9 Конституції Українита ст. 17, ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті22,57,58,94та152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Відповідно до ч. 1ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аналіз викладеного вище дає суду підстави для висновку, що в умовах юридичної невизначеності, з урахуванням принципів пропорційності, легітимних очікувань, позивач станом на 19.06.2023 року з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини. Оскільки встановлені судом обставини, з огляду на положення п. 3 Постанови КМУ №164 щодо зупинення перебігу строку для прийняття спадщини, його подальше виключення, створили юридичну невизначеність для позивача, унеможливили її подальше своєчасне, тобто протягом шести місяців після смерті спадкодавця, звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Суд бере до уваги те, що з урахуванням дії п. 3 Постанови КМУ №164 станом на 19.02.2023 року, закінченням строку для прийняття спадщини 19.04.2023 року, виключенням п.3 Постанови КМУ №164 19.06.2023 року та зверненням позивача до нотаріуса 20.07.2023 року, позивач пропустила незначний строк для прийняття спадщини 3 місяці. Більш того, станом на 20.07.2023 року позивач вважала, що діє відповідно до вимог чинного законодавства, керуючись Постановою КМУ №164 та розуміючи для себе, що строк для прийняття спадщини був продовжений до 19.08.2023 року, інших спадкоємців немає.

Тому суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька, тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

При цьому відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 772,99 грн.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд, з огляду на викладене вище, дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 , з урахуванням строку набрання рішенням суду законної сили, підлягає частковому задоволенню, а саме: суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце смерті: місто Київ, Україна, тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд на підставі ст. 141 ЦПК України, дійшов висновку щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 772,99 грн (858,88 грн х 90% : 100 = 772,99 грн).

Керуючись статтями 3, 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 90, 133, 137, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мостова Р.С., про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце смерті: місто Київ, Україна, тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області (адреса місцезнаходження: 87592, Донецька область, Маріупольський район, селище міського типу Сартана, вул. Челюскінців, будинок 67А; код ЄДРПОУ 44146947) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 772,99 грн (сімсот сімдесят дві гривні 99 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 30.08.2024 року.

Суддя Ф.М. Ханієва