Ухвала

від 01.10.2024 по справі 148/2264/24

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 148/2264/24

Провадження № 2-о/148/118/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О., розглянувши матеріали заяви представника заявниці, адвоката Притуляка Анатолія Миколайовича, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1143120 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тульчинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районні Вінницької області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

В С Т А Н О В И В:

До Тульчинського районного суду Вінницької області надійшла заява представника заявниці, адвоката Притуляка Анатолія Миколайовича, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1143120 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тульчинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районні Вінницької області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Заява подається до суду у порядку, передбаченому главою 6 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст.175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені ст.318 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.

Згідно з ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що не можуть розглядатися в порядку окремого провадження заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, якщо чинним законодавством передбачений інший порядок його встановлення.

Суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів та причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Відповідно до зазначеного вище заява за формою та змістом не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, а саме ст. 318 ЦПК:

- до заяви не додано доказів, які б свідчили про неможливість реалізувати заявницею її права на отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо відмовлено, то на якій саме підставі, тобто до заяви не додано доказів, які б свідчили про неможливість реалізувати заявницею її права на отримання допомоги, не зазначено орган до якого вона зверталась з відповідною вимогою та відмову органу у реалізації її права, підстави такої відмови;

Також вважаю за необхідне зазначити, що в заяві невірно визначено заінтересовану особу, а саме Тульчинський відділ ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області (в той же час найменування заінтересованої особи зазначено не правильно) оскільки, як вбачається із змісту заяви ініціювання судового розгляду заявницею розпочато задля отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Аналізуючи роз`яснення абз.2 п.5. постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заінтересованими особами в справах про встановлення фактів можуть бути відповідні органи залежно від мети встановлення фактів.

Окрім того представником заявниці не надано доказів правомірності підпису заяви, оскільки до матеріалів заяви надано лише ордер на представництво у якому зазначено, що одер видано на підставі договору про надання правничої допомоги у судах загальної юрисдикції, однак сам договір у матеріалах заяви відсутній, у зв`язку з чим не можливо встановити повноваження представника.

Водночас суд зауважує, що ВС у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 у справі № 9901/847/18 так КГС ВС від 17 серпня 2020 року у справі № 911/2636/19 сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року у справі № 36, ордер має містити назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом, при цьому в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.

Частина перша статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", вказує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, також відповідно до зазначеного закону документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги є: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи) уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина перша статті 64 ЦПК України).

Із аналізу пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України вбачається, що суд встановивши, що позовну заяву подано особою, яка … не має права її підписувати, повертає її позивачеві без розгляду, а тому представнику заявниці необхідно подати до суду докази на підтвердження права підпису заяви від імені заявниці.

Судом встановлено, що представником заявниці підписано заяву, однак до матеріалів заяви не додано документів на підтвердження повноважень представника щодо права підпису відповідної заяви від імені заявниці.

Тобто, якщо у суду виникли сумніви в тому, що документи на підтвердження повноважень представника є недостатніми, то суду слід залишити позовну заяву без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Аналогічний висновок висвітлений в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 185/2794/19.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Враховуючи викладені вище обставини, вважаю за необхідне залишити заяву без руху та надати представнику заявниці строк для усунення недоліків, а саме: для приведення заяви у відповідність до вимог ст.175, 318 ЦПК України, а саме: про відмову в можливості реалізації права заявниці на отримання одноразової грошової допомоги та доказів на підтвердження права підпису представником заявниці поданої до суду заяви, також адвокатом у заяві не зазначено його РНОКПП, що унеможливлює обмін документами в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, відповідно до ст. 14 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника заявниці, адвоката Притуляка Анатолія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тульчинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районні Вінницької області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - залишити без руху.

Повідомити представника заявниці про необхідність виправити зазначені недоліки поданої заяви у семиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху та роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали до відома та виконання негайно направити представнику заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч.2 ст.353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.О. Дамчук