Постанова

від 25.09.2024 по справі 481/2118/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

25.09.24

22-ц/812/1233/24

Єдиний унікальний номер судової справи: 481/2118/23

Номер провадження: 22-ц/812/1233/24 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання - Ковальським Є.В.,

за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , подану в його інтересах

адвокатом Павловим Юрієм Володимировичем

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 04 червня 2024року, ухвалене під головуванням судді Вжещ С.І. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Красна Баштанка» (П ОСП - «Красна Баштанка») про припинення договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2023 року адвокат Павлов Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ПОСП «Красна Баштанка» про припинення договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р4 №103020, виданого 29 грудня 2001 року Шевченківською сільською радою ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,99 га, кадастровий номер 4824586000:02:000:0510, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шевченківського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 квітня 2013 року № 677172.

01 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ПОСП «Красна Баштанка» укладено договір оренди землі, за яким ПОСП «Красна Баштанка» отримало у строкове платне користування зазначену земельну ділянку строком на 49 років. Право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 квітня 2013 року. В порушення п.10 вказаного договору ПОСП «Красна Баштанка» у 2018 році не доплатило позивачу орендну плату у розмірі 926,62 грн за 2019 рік відповідач мав обов`язок сплатити ОСОБА_1 орендну плату у розмірі 3091,77 грн (з урахуванням індексу інфляції) проте, орендна плата виплачена за видатковим касовим ордером від 26 листопада 2019 року № 4752 лише за частину цього року.

На думку ОСОБА_1 договір оренди землі від 01 квітня 2013 року має бути припинений шляхом його дострокового розірвання, оскільки в порушення пунктів 9,10,11 договору оренди, ПОСП «Красна Баштанка» двічі не в повному обсязі допустило внесення йому орендної плати.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд припинити дію договору оренди землі від 01 квітня 2013 року, укладеного між ним та ПОСП «Красна Баштанка», шляхом його дострокового розірвання, що стосується об`єкта оренди: земельної ділянки площею 5,99 га, кадастровий номер 4824586000:02:000:0510, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Шевченківського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, а також здійснити розподіл судових витрат.

25 січня 2024 року від представника відповідача - адвоката Ляшенка М.Д. на електронну адресу суду надійшов відзив, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що станом на 01 січня 2018 року залишок виплаченої наперед орендної плати відповідачем становив 4979,45 гривень. Згідно арифметичних розрахунків щорічної виплати орендної плати за землю в сумі 2 970 грн за договором оренди землі від 15 квітня 2013 року не було достатнім в повній мірі за 2019рік. Для виконання вимог пунктів 8, 9, 11 вказаного договору оренди землі була нарахована доплата та видана за видатковим ордером за № 4752 від 26 листопада 2019 року. Так само було розраховано та видано за ордером № 2605 від 09 грудня 2021 року та за ордером за № 18170 від 17 січня 2022 року. До теперішнього часу договір оренди землі між ПОСП «Красна Баштанка» та орендодавцем ОСОБА_1 не змінений та не скасований, тому підвищувати розмір орендної плати та враховувати індекс інфляції є неправомірним. Представник позивача адвокат Павлов Ю.В. в змісті позовної заяви ставить перед судом питання ревізії, в якій хоче дослідити докази, встановити та визнати доведеними обставини, що були встановленні в рішенні Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 липня 2019 року та вирішити питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто провести ревізію судового рішення, яке вступило в законну силу.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 04 червня 2024року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що навівши свій розрахунок орендної плати, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведена систематичність несплати відповідачем орендної плати, оскільки відповідачем було повністю сплачено орендну плату з урахуванням індексу інфляції та існує переплата.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Павлов Ю.В. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення по справі ухвалено судом за умови прийняття доказів, які не підлягали прийняттю, незавчасного повідомлення про дату і час розгляду заяви про відвід судді, залишення без уваги пунктів 10, 37 договору оренди землі від 01 квітня 2013 року та незастосування низки норм законодавства стосовно оренди землі, відхилення постанови Верховного Суду від 16 лютого 2022 року по справі №612/678/19-ц.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце й час судового розгляду повідомлені належними чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст.5ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р4 №103020, виданого 29 грудня 2001 року Шевченківською сільською радою на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,99 га, кадастровий номер 4824586000:02:000:0510, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шевченківського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (а.с.3).

Право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване 15 квітня 2013 року № 677172, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 42515248245 (а.с 4).

01 квітня 2013 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ПОСП «Красна Баштанка» (Орендар) укладено договір оренди належної йому земельної ділянки площею 5,99 га, кадастровий номер 4824586000:02:000:0510, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шевченківського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області строком на 49 років. Право оренди зареєстроване 25 квітня 2013 року (а.с. 80-82).

За умовами договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 2 970 грн, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 31 грудня кожного року (п.9 Договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 37 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

За змістом статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Як на підставу задоволення своїх вимог, позивач посилається на те, що відповідачем порушуються умови договору оренди землі щодо сплати орендної плати за користування належною йому на праві власності земельною ділянкою із застосуванням індексу інфляції у період 2018-219 років, що свідчить про систематичність.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено пунктом 1 частини 1 статті 11 ЦК України.

Частиною другою статті 792ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексомУкраїни (далі - ЗК України) та Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами першою і другою статті 651ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті «д» частини першої статті 141ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто неналежне виконання умов договору як і невиконання, також є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18)).

Отже, за загальним правилом у разі наявності вини орендаря у систематичній несплаті орендної плати (два та більше випадки) орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди землі.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 липня 2019 року, яке набрало законної сили 22 серпня 2019 року, позивач ОСОБА_1 за видатковим касовим ордером №5206 від 10 серпня 2013 року, виданим ПОСП «Красна Баштанка» отримав від відповідача 20 000 грн. в якості орендної плати за договором оренди від 01 квітня 2013 року (а.с.48-50).

Отже, встановлене свідчить про те, що позивач отримавши 10 серпня 2013 року наперед 20 000 грн. в рахунок орендної плати, погодився на її щорічний розмір, встановлений договором - 2 970 грн.

За такого, обчислення орендної плати з урахуванням індексу інфляції необхідно здійснити лише за 2013 рік у розмірі 2984,85 грн (2970 грн х 100,5%), а відтак 17015,15грн (20 000 грн - 2984,85 грн.), що залишилися після відрахування орендної плати за 2013 рік підлягає зарахуванню в рахунок оплати орендної плати за 2014 - 2018роки (2970 грн. х 5). А залишок у сумі 2 165,15 грн. (17 015,145 грн -14 850 грн (2970 грн х 5) підлягає зарахуванню в рахунок орендної плати за 2019 рік.

Таким чином, відповідачем у 2019 році необхідно було сплатити оренду плату з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3 091,77 грн (2970 грн х 104,1%), а відтак недоплата орендної плати за 2019 рік становила 926,62 грн (3091,77 грн - 2 165,15 грн), яка сплачена згідно видаткового касового ордеру від 26 листопада 2019 року у розмірі 3052 грн (а.с.83).

Наведе свідчить про те, що ПОСП «Красна Баштанка» виконало свій обов`язок з виплати орендної плати позивачу у період 2018 - 2019 роки, а відтак відсутній факт систематичної невиплати орендної плати.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, проте невірно зазначив мотиви такої відмови - сплата відповідачем орендної плати з урахуванням індексів інфляції за 2013-2019 року, з яких несплачена сума за 2018 рік 926,62 грн. та за 2019 рік - 39,77 грн, які в подальшому у період з 2020 - 2023 роки були сплачені в більшому розмірі, у зв`язку з чим станом на 31 грудня 2023 року існує переплата.

За таких обставин, рішення суду на підставі п.1ч.1 ст. 376 ЦПК України належить змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції даної постанови, залишивши без змін резолютивну частину оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційноїскарги про незастосування судом першої інстанції постанови Верховного Суду від 16 лютого 2022 року по справі №612/678/19-ц не заслуговують на увагу, оскільки висновки у цій справі та у справі, яка переглядається, а також встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, суди виходили з конкретних обставин справи та фактично - доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності, про що суд першої інстанції зазначив у своєму рішенні.

Посилання в апеляційній скарзі на прийняття доказів сплати орендної плати за 2020-2023 роки також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказане питання було вирішено судом відповідно до процесуальних норм, до того ж з урахуванням змісту позовних вимог та встановлених обставин справи оплата за вказані роки не є предметом розгляду, а відтак не має значення для вирішення даної справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для скасування рішення з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Павловим Юрієм Володимировичем задовольнити частково.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 04 червня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст.389ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2024 року.