Вирок

від 17.09.2024 по справі 172/1490/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/1490/24

Провадження № 1-кп/191/365/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024046420000044 від 09.09.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Аврамівка Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працюючого, має інвалідність 2 групи, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений час та місці, ОСОБА_3 діючи умисно, достовірно знаючи, що не проходить встановлену законом процедуру для отримання посвідчення водія, усвідомлюючи, що порушує порядок видачі собі національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, що передбачений Положенням «Про порядок видачу посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, виступив пособником у підроблені посвідчення, яке видається державною установою та надає право керування транспортними засобами, а саме у підробці посвідчення водія НОМЕР_1 , категорії «А,В,С», виданого 09.07.2024 року ТСЦ 8045 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передавши невстановленій дізнанням особі свої персональні дані, власну фотографію та зразок власного підпису, чим сприяв у виготовленні завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 .

У подальшому ОСОБА_3 у невстановлені дізнанням час та місці будучи пособником у підробленні офіційного документа отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи водійське посвідчення, яке має серію та НОМЕР_1, категорії «А,В,С», виданого 09.07.2024 року ТСЦ 8045 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою подальшого використання для підтвердження права керування транспортним засобом.

Тим самим, ОСОБА_3 сприяв у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і надає право керування транспортними засобами, з метою його особистого використання.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України, а саме пособництво у підроблені посвідчення, яке видається установою, яка надає права, з метою використання його іншою особою.

20 серпня 2024 року, о 04 годині 59 хвилин, ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Славута», н.з. НОМЕР_2 , по вул. Перемоги в смт. Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області, був зупинений працівником поліції ВП №1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, який відповідно до ч. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року №1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» попросив надати документ, що підтверджує його особу, на що ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, з метою уникнення адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія, в порушення «Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, на вимогу працівника поліції ВП №1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надав останньому завідомо підроблений документ, а саме підроблене посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , категорії «А,В,С», виданого 09.07.2024 року ТСЦ 8045 на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » тим самим умисно, протиправно, використав завідомо підроблений документ - посвідчення водія.

Таким чином ОСОБА_3 , підозрюється у використанні завідомо підробленого документу - посвідчення водія, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.

За викладених вище обставин дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України - «Пособництво у підроблені посвідчення, яке видається установою, яка надає права, з метою використання його іншою особою та «Використання завідомо підробленого документу».

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана: письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності його захисника ОСОБА_5 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченої є усвідомленою, відповідає її внутрішній волі, і її процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на неї.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України - «Пособництво у підроблені посвідчення, яке видається установою, яка надає права, з метою використання його іншою особою та «Використання завідомо підробленого документу».

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених проступків, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого відсутні.

Враховуючи встановлені судом обставини вчинення кримінальних проступків, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 має бути призначено покарання в межах санкції за ч.5 ст. 27 та ч.1 ст. 358 КК України - штраф в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок; за ч.4 ст. 358 КК України - штраф в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок; На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання - штраф в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок ,що буде необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, судові витрати стягнути з обвинуваченого. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 301, 302, 368, 376, 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень ;

за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень ;

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000гривень.

Стягнути з засудженогоОСОБА_3 на користь держави, код бюджетної класифікації: 24060300, витрати на проведення судово-технічної експертизи № СЕ-19/104-24/33995-ДД від 27.08.2024 року в розмірі 2271 грн. 84 коп.

Речові докази, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорії «А,В,С», виданого 09.07.2024 року ТСЦ 8045 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке поміщено в один полімерний сейф-пакет світло-сірого кольору (Т.2 а.с.29), DVD-R диск на якому мається відеозапис огляду предмета (Т.2 а.с.13), дві довідки наданих при допити ОСОБА_3 (Т. 2 а.с.71,72) зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1