Рішення

від 23.09.2024 по справі 382/1356/23

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1356/23

Провадження № 2/382/76/24

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2024 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Захарук Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення сплати аліментів та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Яготинської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Позов обргунтовано тим, що з вересня 2006 року позивачка проживала в незареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного сімейного життя сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя в них не склалося, сім`я розпалася. Як убачається з рішення Яготинського районного суду Київської області від 04 березня 2019 року та на сьогоднішній день позивачка проживає разом із сином та матір`ю у будинку АДРЕСА_1 , малолітня дитина перебуває на утриманні позивачки. Позивачка не працює, є інвалідом III групи з 1 липня 2006 року, внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії. В силу захворювання та потреби у постійному лікуванні не має можливості працевлаштуватися. Малолітній ОСОБА_3 перебуває на обліку у Яготинській ЦРЛ та йому встановлений діагноз: вроджений гипотиреоз, фактор по бронхіальній асмі, хр. аденотонзиліт, ДК ЖВП, дифузний нетоксичний зоб- І ст., у зв`язку з чим потребує постійного лікування. Відповідач є працездатним, інших утриманців не має, а тому спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 04 березня 2019 року стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , не працюючого, аліменти на користь позивачки на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частини усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2018 року і до досягнення сином повноліття.

Однак, починаючи з січня 2008 року ОСОБА_2 взагалі перестав піклуватись про сина, ОСОБА_3 . Весь цей час син проживає з позивачкою, але його батько грошей на утримання свого сина не надає, хоча позивачка продовжує забезпечувати сина, вдягати його, купувати взуття, одяг, продукти харчування, речі для розвитку дитини, ліки. По сьогоднішній день відповідач з позивачкою не спілкується, не телефонує і не приходить провідувати свого сина.

Відтак, батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , фактично з січня 2008 року самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, залишивши сина на позивачу на виховання. Не допомагає матеріально, не турбується про фізичний та духовний розвиток сина. Лише заборгованість по аліментах станом на 01 січня 2023 року становить 210 280,72 грн.

Позивачка є стягувач за виконавчим листом № 382/1676/18 від 04.03.2019 року Яготинського районного суду Київської області від 04 березня 2019 року про стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , не працюючого, аліменти на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частини усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2018 року і до досягнення сином повноліття.

Позивачка отримала довідку-розрахунок заборгованості боржника по аліментах без номера та дати, складений старшим державним виконавцем Голованівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Фудар Світланою Вікторівною. Сукупний розмір заборгованості згідно цієї довідки складає станом на 01 січня 2023 року складає 210 280,72 грн.

З урахуванням наведеного, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів складає: за період з 01 січня 2022 року по 01 січня 2023 року становить 299 816,82 грн.

Отже, як убачається з вищевикладеного є підстави для стягнення пені за прострочення сплати аліментів, оскільки у відповідача наявна заборгованість по аліментах, а, відтак, у силу вимог ст. 196 СК України позивачка має право на стягнення пені, тому враховуючи вищевикладене просила: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01 січня 2022 року по 01 січня 2023 року в розмірі 299816 ,82 грн.

03.10.2023 року від представника відповідача ОСОБА_4 через підсистему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява за позовом ОСОБА_2 в особі представника адвоката - Коваленко Ярослава Олександровича до ОСОБА_1 , третя особа: Яготиснький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.

Позов обгрунтовано тим, що позивачу за зустрічним позовом від третіх осіб стала відома інформація, що позивач не являється біологічним батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того сумніви щодо батьківства позивача за зустрічним позовом відносно ОСОБА_3 також підтвердилися з фото неповнолітнього, знайдених у відкритих джерелах в соціальних мережах. Позивач за зустріним позовом підтверджує, що мав періодичні зустрічі з відповідачем за зустрічним позовом, проте сторони ніколи не проживали разом. Неповнолітнього ОСОБА_3 позивач за зустрічним позовом ніколи не бачив та жодного разу не спілкувався з дитиною.

Оскільки вказані вище обставини стали відомі позивачу за зустрічним позовом тільки у вересні 2023 року, останній звертається до суду з відповідним позовом.

Враховуючи вищевикладене просив виключити запис (відомості) про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 ) як батька з актового запису про народження дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 180 від 15 вересня 2006 року, складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції Київської області. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

03.10.2023 року від представника відповідача ОСОБА_4 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву з котрого вбачається, що відповідач частково заперечує проти поданого позивачем, виходячи з наступного. Щодо вимоги про позбавлення батьківських прав. ОСОБА_2 звернуся в рамках даної справи з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення запису (відомостей) про батька з актового запису про народження дитини. З огляду на це, у випадку встановлення судовою експертизою наявності кровного споріднення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перший не буде заперечувати проти позбавлення батьківських прав. В протилежному ж випадку, якщо судовою експертизою буде встановлено відсутність кровного споріднення між Відповідачем та дитиною, за таких підстав суд має прийняти рішення про відмову в задоволенні первісного позову повністю.

Щодо вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Станом на момент подання відзиву на позовну заяву презумується, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 . З огляду на це позивач має право на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів. Проте позивачем надано некоректний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 01 січня 2022 року по 01 січня 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

В період з 01 січня 2022 року по 01 січня 2023 року Відповідач був офіційно працевлаштований та отримував дохід в ТОВ «НОВАПЕЙ», код ЄДРПОУ - 38324133. Вказані обставини були перевірені державним виконавцем Голованівського ВДВС у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) і, як наслідок, 27 вересня 2023 року було надано Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням вказаної інформації .

Як вбачається із зазначеного розрахунку Відповідач має наступну заборгованість зі сплати аліменти за період з 01 січня 2022 року по 01 січня 2023 року: Січень 2022 року - 1309,00 грн.; лютий 2022 року - 1203,75 грн.; березень 2022 року - 1309,00 грн.; квітень 2022 року - 1309,00 грн.; травень 2022 року - 1309,00 грн.; червень 2022 року - 1309,00 грн.; липень 2022 року - 1372,00 грн.; серпень 2022 року- 1372,00 грн.; вересень 2022 року - 1372,00 грн.; жовтень 2022 року - 1372,00 грн.; листопад 2022 року - 1372,00 грн.; грудень 2022 року - 1094,68 грн.

З огляду на це розрахунок пені, наданий Позивач в позовній заяві є помилковим, оскільки надавався, виходячи з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості на підставі ч. 2 ст. 195 СК України, в той час як відповідач отримував офіційний дохід.

При цьому просив врахувати, що у випадку задоволення зустрічного позову про виключення запису (відомостей) про батька з актового запису про народження дитини унеможливить нарахування пені за первісним позовом взагалі.

Орієнтовний розрахунок судових витрат, як зазначено в зустрічному позові, становить 17573,60 грн.

Просив у випадку підтвердження кровної спорідненості між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . первісний позов задовольнити частково з урахуванням доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, а у випадку спростування кровної спорідненості між відповідачем та дитиною в задоволенні первісного позову відмовити повністю. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

23.10.2023 року від позивачки на адерсу суду надійшла відповідь на відзив з котрої вбачається, що з вересня 2006 року позивачка проживала в незареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного сімейного життя сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя в них не склалося, сім`я розпалася. Як убачається з рішення Яготинського районного суду Київської області від 04 березня 2019 року та на сьогоднішній день позивачка проживає разом із сином та матір`ю у будинку АДРЕСА_1 , малолітня дитина перебуває на утриманні позивачки. Позивачка не працює, є інвалідом III групи з 1 липня 2006 року, внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії. В силу захворювання та потреби у постійному лікуванні не має можливості працевлаштуватися. Малолітній ОСОБА_3 перебуває на обліку у Яготинській ЦРЛ та йому встановлений діагноз: вроджений гипотиреоз, фактор по бронхіальній асмі, хр. аденотонзиліт, ДК ЖВП, дифузний нетоксичний зоб І ст., у зв`язку з чим потребує постійного лікування. Відповідач є працездатним, інших утриманців не має, а тому спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 04 березня 2019 року стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , не працюючого, аліменти на користь позивачки на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частини усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2018 року і до досягнення сином повноліття.

Однак, починаючи з січня 2008 року ОСОБА_2 взагалі перестав піклуватись про сина, ОСОБА_3 . Весь цей час син проживає з позивачкою, але його батько грошей на утримання свого сина не надає, хоча позивачка продовжує забезпечувати сина, вдягати його, купувати взуття, одяг, продукти харчування, речі для розвитку дитини, ліки. По сьогоднішній день відповідач з позивачкою не спілкується, не телефонує і не приходить провідувати свого сина.

Відтак, батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , фактично з січня 2008 року самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, залишивши сина на позивачк на виховання. Не допомагає матеріально, не турбується про фізичний та духовний розвиток сина. Лише заборгованість по аліментах станом на 01 січня 2023 року становить 210 280,72 грн.

Позивачка є стягувач за виконавчим листом № 382/1676/18 від 04.03.2019 року Яготинського районного суду Київської області від 04 березня 2019 року про стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , не працюючого, аліменти на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частини усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2018 року і до досягнення сином повноліття.

Позивачка отримала довідку-розрахунок заборгованості боржника по аліментах без номера та дати, складений старшим державним виконавцем Голованівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Фудар Світланою Вікторівною. Сукупний розмір заборгованості згідно цієї довідки складає станом на 01 січня 2023 року складає 210 280,72 грн.

З урахуванням наведеного, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів складає: за період з 01 січня 2022 року по 01 січня 2023 року становить 299 816,82 грн.

Як убачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України за №00024881822 від 10 грудня 2019 року. Прізвище: ОСОБА_5 , Власне ім`я: ОСОБА_6 , По батькові: ОСОБА_7 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , Місце Україна, м. Київ, Реєстрація актового запису про народження: актовий запис зареєстровано у реєстрі 11 червня 2013 року 09:39:23 за № 00102417318 реєстратором Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області.

Державна реєстрація проведена відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України, чка визначає умови та процедуру добровільного визнання батьківства.

Заперечення відповідача щодо батьківства так само, як і його твердження щодо необізнаності щодо існування справи № 382/1356/23 за моїм позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Яготинської міської Ради, про позбавлення батьківських прав і навіть можливість отримання судових повісток з огляду на нібито невиконання Яготинським районним судом Київської області вимог цивільного процесуального кодексу в цій частині яскраво підтверджує ту обставину, що відповідач та його представник зловживає своїми процесуальними правами та безпідставно звинувачує суд щодо порушень з боку суду його прав на судовий розгляд та доступ до правосуддя.

Вважає встановленим, що ухвалою суду від 22.08.2023 року відкрито провадження по справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Ухвалено, що у разі заперечення проти позову відповідач має право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, при відкритті провадження судом чітко визначено та вказані строки, протягом яких відповідач має право подати відзив на позов.

З матеріалів справи встановлено, що відзив на позов ним поданий 02.10.2023 року, тобто поза межами строку встановленого ухвалою суду про відкриття провадження від 22.08.2023 року, тому наявні підстави для задоволення мого клопотання про повернення заявнику без розгляду відзиву на позов.

Враховуючи вищевикладене, на основі обставин, на які я посилаюся як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, можливо прийти до висновку про задоволення позову.

Той факт, що представник відповідача неправильно трактує вимоги цивільного-процесуального кодексу в тій частині, що ним нібито не пропущено строк на подання відзиву на позовну заяву знову ж таки підтверджує характер зловживання своїми процесуальними правами, так як кожний юрист України знає, що відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Оскільки відповідач звернувся до суду із відзивом на позовну заяву поза межами строку, встановленого ст. 178 ЦПК України, не просить поновити строк на подання відзиву на позовну заяву, даний відзив на позовну заяву підлягає залишенню без розгляду.

При цьому слід врахувати, що у прохальній частині поданої заяви не міститься клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Оскільки заявник наділений диспозитивним правом самостійно формулювати свої клопотання, заявляти вимоги, на власний розсуд визначив прохальну частину поданого відзиву на позовну заяву, суд розглядає її у межах поставлених ня вирішення питань .

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що заявником належним чином не обґрунтовано та не доведено наявність поважних обставин, з яких ним був пропущений встановлений Законом процесуальний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

20.11.2023 року ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області об`єднано в одне провадження первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення сплати аліментів та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ОСОБА_1 , третя особа: Яготиснький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспіслькому районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.

07.12.2023 року ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області призначено по даній справі молекулярно - генетичну експертизу, виконання котрої доручено експертам Київського науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України.

16.05.2024 року ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області відновлено провадження по справі.

14.06.2024 року ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження .

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції встановлене право на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив їх задоволити, щодо зустрічного позову не заперечував проти залишення його без розгляду.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав визнав, в частині стягнення пені за прострочення аліментів визнав частково, мотивуючи це тим, що розмір пені не може перевищувати суму заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, а також стороною відповідача було додано довідку, де міститься відповідний розрахунок заборгованості, що різниться із попередньою довідкою про заборгованість по аліментах. Також просив застосувати строки позовної давності відносно пені за 2022 рік. Відносно зустрічного позову та просив залишити його без розгляду.

Представник служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради проти позову не заперечувала, підтримала висновок щодо позбавлення батьківських прав відповідача за первісним позовом та не заперечувала щодо залишення зустрічного позову без розгляду.

Представник Яготинського відділу РАГС у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направила заяву про розгляд справи в її відсутність, проти заявлених вимог не заперечувала, додатково вказала, що у відділі на зберіганні є актовий запис №180 від 15.09.2006 року про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , підстава запису відомостей про батька зроблено відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін по справі, дослідивши інші доказі по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення та зустрічний позов до залишення без розгляду, з огляду на заяву в судовому засіданні представника позивача за зустрічним позовом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.5-6)

Згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 04 березня 2019 року стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , не працюючого, аліменти на користь позивачки на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частини усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2018 року і до досягнення сином повноліття. (а.с.7-8)

Згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 19.01.2021 року в позові ОСОБА_2 в собі представника ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, відмовлено (а.с.9-11).

Сторони по справі мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 18.08.2006 року (а.с.12, 54-57).

Позивачка є інвалідом III групи з 1 липня 2006 року, внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії. (а.с.12 зворотня сторона).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості боржника по аліментах без номера та дати, складена старшим державним виконавцем Голованівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Фудар Світланою Вікторівною, сукупний розмір заборгованості складає станом на 01 січня 2023 року складає 210 280,72 грн. (а.с.13)

Відповідно до паспорта ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.55-57)

Згідно розрахунку зі сплати аліментів станом на 27.09.2023 року заборгованість ОСОБА_2 становить 194245,09 грн. з них 12421, 54 грн. штрафні санкції та 16529,41 грн., нарахованого виконавчого збору (а.с.70-71).

Відповідно до протоколу №8 засідання комісії з питань захисту прав дитини Яготинської міської ради від 27.09.2023 року розгляд питання про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , перенесено на наступне засідання комісії на яке повторно запросити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.76-81).

Відповідно до протоколу №9 засідання комісії з питань захисту прав дитини Яготинської міської ради від 19.10.2023 року розгляд питання про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , здійснити після встановлення судовою експертизою наявності кровного споріднення між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.98-100).

Як убачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України за №00024881822 від 10 грудня 2019 року. Прізвище: ОСОБА_5 , Власне ім`я: ОСОБА_6 , По батькові: ОСОБА_7 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , Місце Україна, м. Київ, Реєстрація актового запису про народження: актовий запис зареєстровано у реєстрі 11 червня 2013 року 09:39:23 за № 00102417318 реєстратором Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області. Державна реєстрація проведена відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України, яка визначає умови та процедуру добровільного визнання батьківства. (а.с.112)

Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-24/755-БД від 08.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 може буть біологічним батьком ОСОБА_3 . Ймовірність даної події складає 99,99% (а.с.154-163).

Відповідно до висновку Виконавчого комітету Яготинської міської ради №269 від 09.07.2024 року, доцільно позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.177-178).

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

Окрім того, в рішенні Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року, рішення у справі Olsson v. Sweden (№ 2) від 27.11.1992 року) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Разом з тим, як роз`яснено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Вимогами ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в абз. 1 п. 22 постанови від 15 травня 2006 р. № 3 Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

При визначенні порядку нарахування неустойки за несплату аліментів Верховний Суд в Постанові від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) зазначив, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

При розрахунку пені за заборгованістю за аліментами необхідно виходити із положень, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Згідно ч.1 ст.20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи вище викладене, вимоги ч.1 ст.20 СК України, а також те, що відповідач визнав позовні вимоги в частині позбавлення його батьківських прав та враховуючи висновок Виконавчого комітету Яготинської міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів в сумі 165294,14 грн., з огляду на розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 27.09.2023 року.

Враховуючи, що до розгляду справи по суті представник позивача за зустрічним позовом заявив про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, та сторони не заперечували проти даної заяви, то дана заява підлягає до задоволення

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 2864 грн. 14 коп..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10, 60, 62, 76-79, 81, 137, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 272, 257, 354 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 196, 150, 164, 165 СК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенцію про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення сплати аліментів, задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , у відношенні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, запис акту про народження № 180 від 15 вересня 2006 року, складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , пеню за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом № 382/1676/18 від 04.03.2019 року в розмірі 165294 (сто шістдесят п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири) гривні 14 (чотирнадцять) копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , на користь держави 2864 (дві тисячі вісімсот шістдесят чотри) гривні 14 (чотирнадцять) копійок судового збору.

Провадження по справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, залишити без розгляду, в зв`язку із заявою представника позивача про залишення даної заяви без розгляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 01 жовтня 2024 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 01.10.2024 року.

Суддя Кисіль О. А.