Рішення

від 24.09.2024 по справі 752/21731/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/21731/23

Провадження №2/752/2096/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Писаренка О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Слободяник Ігор Петрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва (далі - КНП «КДЦ») про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що позивач працювала у відповідача старшою сестрою медичною Філії №2 КНП «КДЦ».

Відповідач 11.07.2023 видав наказ №77-А «Про зміну організаційної структури Філії №2 КНП «КДЦ», відповідно до якого скоротив посаду позивача.

13.07.2023 позивачу вручили попередження про звільнення у зв`язку з проведенням раціоналізації організаційної структури та штатного розпису Філії №2 КНП «КДЦ» та попередили його про переведення на посаду сестри медичної КНП «КДЦ».

Позивач не погодилася працювати на запропонованій посаді.

13.09.2023 позивача на підставі наказу №41/к було звільнено з роботи, у зв`язку зі скороченням штату п.1 ст.40 КЗпП України.

При звільненні позивачу інші вакантні посади не пропонувались, крім посади сестри медичної КНП «КДЦ».

Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки реальної зміни організаційної структури філії не було, відповідач не виконав обов`язок щодо працевлаштування позивача, не запропонував усі наявні вакантні посади, не одержав вмотивовану згоду виборного органу первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору.

Просив:

скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва Омельчука В.В. №41/к від 13.09.2023 із табельним номером 6859, яким було припинено трудовий договір зі старшою сестрою медичною філії № 2 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва ОСОБА_1 .

поновити ОСОБА_1 на посаді сестри медичної філії № 2 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва.

стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.09.2023 до дня ухвалення рішення по справі;

стягнути витрати на правничу допомогу.

26.01.2024 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що 02.01.2014 позивача прийнято на роботу старшої медичної сестри філії №2. В січні 2023 року відповідачем здійснено аналіз діяльності філії №2 за період 2021-2022 років, яким встановлено, що в ці періоди філія № 2 є збитковою. Наказом №77-А від 11.07.2023 вирішено провести оптимізацію структури Центру і вивести зі складу філії №2 структурний підрозділ адміністрації філії. Наказом від 11.07.2023 №35/К затверджено новий штатний розпис, яким скорочено посади завідувача та старшої медичної сестри філії №2. 14.09.2023 затверджено нове положення про філію №2, в організаційній структурі якої відсутня адміністрація філії та посади її працівників. Про скорочення штату та можливе звільнення позивача повідомлено заздалегідь повідомленням від 11.07.2023, яким запропоновано переведення на роботу сестри медичної, яка відповідає її професії, спеціальності, кваліфікації. Іншої роботи за професією, спеціальністю, кваліфікацією позивача у відповідача не було і тому інші посади чи робота не пропонувались, бо виконання кожної медичної роботи вимагає спеціалізації та сертифіката, яких позивач не мав. Серед наявних вакансій у період з 11.07.2023 по 13.09.2023 не було інших посад, крім сестри медичної, яким би відповідала позивач згідно її спеціальності та кваліфікації, і які вона могла б зайняти.

Внесення змін у штатний розпис відноситься до дискреційних повноважень КНП «КДЦ». Звільнення позивача сталося у зв`язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КзПП. Доводи позову про те, що фактично не відбулося змін в організації виробництва і праці, є необґрунтованими. Відповідач дотримався порядку вивільнення працівників. Посилання на те, що позивачу не було запропоновано переліку інших належних йому вакансій, окрім сестри медичної, є безпідставним і суперечить закону. Позивач не була членом профспілкового комітету. Заявлений до стягнення позивачем гонорар є очевидно завищеним.

12.02.2024 представник позивача надав відповідь на відзив, в якому виклав доводи, ідентичні тим, що містяться у позові.

20.02.2024 представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, в яких виклав доводи, аналогічним тим, що містяться у відзиві на позовну заяву.

23.10.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник підтримали заявлений позов.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

08.01.2014 КНП «КДЦ» видало наказ №08/к про прийом на роботу ОСОБА_1 на посаду старшої сестри медичної Філії №2.

20.11.2018 позивач на строк до 26.11.2023 атестувалася на визначення знань та практичних навичок за спеціальністю «Сестринська справа».

26.11.2018 позивач пройшла атестацію та підтвердила кваліфікаційну категорію зі спеціальності сестринська справа.

03.12.2021 затверджено Положення про Філію №2 КНП «КДЦ», згідно з яким Філія є структурним підрозділом КНП «КДЦ», де надається медична допомога населенню.

Згідно з аналітичною довідкою роботи КНП «КДЦ» за 2020-2022 роки філії №1 та №2 є нерентабельними.

Згідно з аналітичною довідкою роботи КНП «КДЦ» за 5 місяців 2023 року філія №2 є нерентабельною.

01.06.2023 затверджено штатний розклад Філії №2 КНП «КДЦ», в якому передбачена адміністрація філії - завідувач філії, старша медична сестра філії, сестра -господиня (працівник з господарської діяльності ЗОЗ), всього штатних посад - 78,50.

19.06.2023 затверджено Статут КНП «КДЦ», згідно з яким підприємство є закладом охорони здоров`я, неприбутковим підприємством, до складу якого входять структурні підрозділи без права юридичної особи, в тому числі, Філія №2 (м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 104), є юридичною особою публічного права.

11.07.2023 КНП «КДЦ» видало наказ №77-А «Про зміну організаційної структури філії №2 КНП «КДЦ», згідно з яким наказано провести раціоналізацію організаційної структури філії №2 КНП «КДЦ» без скорочення чисельності працівників з 14.09.2023; внесено зміни до штатного розпису філії №2.

11.07.2023 КНП «КДЦ» попередило позивача про переведення її на посаду сестри медичної КНП «КДЦ», у зв`язку з виведенням зі штатного розпису філії №2 посади старшої сестри медичної філії, у разі відмови від роботи в нових умовах, попередило про розірвання трудового договору на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

11.07.2023 ОСОБА_1 була ознайомлена з цим попередженням, проте до КНП «КДЦ» для надання письмової згоди на переведення на запропоновану посаду не з`явилася.

13.09.2023 позивач був звільнений з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП, у зв`язку зі скороченням штату, про що виданий наказ КНП «КДЦ» від 13.09.2023 №41/к.

Станом на день звільнення позивача в КНП «КДЦ» були наявні 98,75 вакантних посад (лікарі, лаборанти, фельдшери, медичні сестри, інженери, гардеробник, кур`єр, двірник, сестра-господиня, прибиральниця).

14.09.2023 затверджено Положення про Філію №2 КНП «КДЦ», згідно з яким Філія є структурним підрозділом КНП «КДЦ», де надається медична допомога дорослому та дитячому населенню. Філію очолює завідувач, який призначається на посаду та звільняється з посади директором КНП «КДЦ».

Працівники філії підпорядковані особі з числа адміністративно-керівного персоналу КНП «КДЦ», яка призначена наказом директора КНП «КДЦ».

14.09.2023 затверджено штатний розклад Філії №2 КНП «КДЦ», в якому не передбачена адміністрація філії - завідувач філії, старша медична сестра філії, сестра - господиня (працівник з господарської діяльності ЗОЗ), всього кількість штатних посад по установі - 83,50).

Згідно з довідкою про доходи від 05.10.2023 №45 середній заробіток позивача за липень-серпень 2023 становив 13500 грн.

ОСОБА_1 є членом первинної профспілкової організації.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Пунктом 1 ч.1, ч.2 ст.40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частини першої ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частинами першою, третьою ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

Частиною 1 ст. 43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації, а також припинення трудового договору з домашнім працівником з ініціативи роботодавця відповідно до статті 173-6 цього Кодексу), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено, що у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Частинами 1, 2 ст. 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Абзацом 1 пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року №9 зі змінами визначено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Під час розгляду справи судом не було встановлено, що в КНП «КДЦ» дійсно відбулись зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності та штату працівників.

Так, відповідно до наказу КНП «КДЦ» від 11.07.2023 №77-А «Про зміну організаційної структури філії №2 КНП «КДЦ» наказано провести раціоналізацію організаційної структури Філії №2 КНП «КДЦ» проте без скорочення чисельності працівників.

З аналізу штатних розкладів Філії №2 КНП «КДЦ» станом на 01.06.2023 та станом на 14.09.2023 встановлено, що новим штатним розкладом не передбачена адміністрація філії - завідувач філії, старша медична сестра філії, сестра - господиня (працівник з господарської діяльності ЗОЗ), а кількість штатних посад з 78,50 збільшилась до 83,50.

Наведене у сукупності з аналізом наказу від 11.07.2023 №77-А свідчить про те, що реально у відповідача зміни в організації виробництва і праці, що мало наслідком скорочення чисельності працівників, не відбулось.

Крім того, слід відзначити, що власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

11.07.2023 відповідач попередив позивача про переведення його на посаду сестри медичної КНП «КДЦ», у зв`язку з виведенням зі штатного розпису філії №2 посади старшої сестри медичної філії, а у разі відмови від роботи в нових умовах, попередило про розірвання трудового договору на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Проте інших вакантних посад при цьому позивачу запропоновано не було, хоча станом на день звільнення позивача в КНП «КДЦ» були наявні 98,75 вакантних посад (лаборанти, фельдшери, медичні сестри, інженери, гардеробник, кур`єр, двірник, сестра-господиня, прибиральниця), проте ці посади позивачу не пропонувались.

За таких обставин суд вважає, що відповідач не виконав вимоги щодо працевлаштування позивача, оскільки не запропонував їй усі наявні вакантні посади.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо того, що позивачу була запропонована посада сестри медичної, що відповідало її кваліфікації, оскільки суду не було надано беззаперечних доказів того, що позивач не могла виконувати іншу роботу зі списку вакантних посад, наприклад, двірника, кур`єра тощо з точки зору кваліфікації і продуктивності праці.

На думку суду, відповідачем не було дотримано процедуру звільнення позивача, що має наслідком скасування наказу про звільнення.

Щодо вимог позивача про поновлення на посаді сестри медичної філії № 2 КНП «КДЦ» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України працівник повинен бути поновлений на попередній роботі, а оскільки позивач була звільнена з посади старшої сестри медичної філії № 2 КНП «КДЦ», то позовна вимога щодо її поновлення на посаді сестри медичної не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У свою чергу, відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Таким чином, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відбувається тільки у разі поновлення на роботі, як взаємопов`язаної вимоги.

Отже, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про поновлення на роботі, оскільки її вирішення напряму залежить від вирішення питання поновлення на роботі.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 753/5516/20.

Оскільки суд відмовив у задоволенні основної позовної вимоги про поновлення на посаді сестри медичної філії № 2 КНП «КДЦ», то похідна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн. за вимогу про визнання незаконним наказу про звільнення.

Інші судові витрати слід віднести за рахунок держави, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва Омельчука В.В. №41/к від 13.09.2023 із табельним номером 6859, яким було припинено трудовий договір зі старшою медичною сестрою медичної філії №2 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва ОСОБА_1 .

Відмовити в задоволенні решті позовних вимог.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва на користь держави судові витрати в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 30.09.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва, місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, б. 59-а, код ЄДРПОУ 25695724.

Суддя Ж. І. Кордюкова