Постанова

від 23.09.2024 по справі 383/594/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2024 року м. Кропивницький

справа № 383/594/24

провадження № 22-ц/4809/1349/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Письменного О. А., секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2024 року у складі головуючого судді Замші О. В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.

15.05.2024 ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , подав до суду заяву, у якій просив встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є Кіровоградська область, Кропивницький район, село Верхньоінгульське.

Встановлення вказаного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини за законом на земельну ділянку (кадастровий номер 3520882400:02:000:0053), яка належала на праві власності спадкодавцю.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на той час проживав за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,20 га, розташовану на території Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (кадастровий номер 3520882400:02:000:0053), на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №042360, виданого 19.08.2008 року Бобринецькою райдержадміністрацією Кіровоградської області, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010836500023, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №1449.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Кропивницький, про що складено відповідний актовий запис №2642 та Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво про смерть (повторно).

Маючи інформацію про наявність заповіту на земельну ділянку за кадастровим номером 3520882400:02:000:0053, та намір оформити спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області виходячи із того, що в свідоцтві про смерть, місцем смерті спадкодавця зазначено місто Кропивницький.

У заяві про прийняття спадщини, ОСОБА_1 зазначив останнім місцем проживання померлого ОСОБА_3 АДРЕСА_1 , оскільки саме така адреса була зазначена у заповіті.

07 травня 2024 року приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Воєвода-Брегей Мирослава Петрівна надала письмове роз`яснення №47/01-16 щодо встановлення місця відкриття спадщини. Зазначила про те, що у заяві про прийняття спадщини останнім місцем проживання померлого ОСОБА_3 зазначено АДРЕСА_1 , однак, з наданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що останнє місце проживання померлого АДРЕСА_2 , що відрізняється від адреси, вказаної у заяві про прийняття спадщини.

Нотаріусом зазначено про необхідність в судовому порядку встановити факт, що місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є останнє місце його проживання, а саме: АДРЕСА_2 .

Надаючи роз`яснення, нотаріус виходила із того, що на нотаріальний запит про місце реєстрації померлого надано відповідь, що померлий ОСОБА_3 не мав зареєстрованого місця проживання на момент своєї смерті. Місце проживання спадкодавця на дату його смерті є невідомим, а встановити в іншому порядку, окрім судового цей факт неможливо.

Зважаючи нате,що зачас свогожиття спадкодавець ОСОБА_3 набуву власністьземельну ділянкудля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва площею6,20га,розташовану натериторії тодішньоїВерхньоігульської сільськоїради Бобринецькогорайону Кіровоградськоїобласті (кадастровийномер 3520882400:02:000:0053),на підставіДержавного актуна правовласності наземельну ділянкусерії КР№042360,виданого 19.08.2008року Бобринецькоюрайдержадміністрацією Кіровоградськоїобласті,вважає,що відповіднодо ч.2ст.1221ЦК України,місцем відкриттяспадщини ємісцезнаходження майна-село Верхньоінгульське Кропивницького району Кіровоградської області.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2024 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту що має юридичне значення.

Залишаючи без розгляду заяву, суд першої інстанції виходив з того, що факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право між спадкоємцями, які прийняли спадщину, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник заявника адвокат Позненко Ю. В. подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до того ж суду.

Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

В матеріалах справи міститься роз`яснення нотаріуса, де зазначено, що на відповідний нотаріальний запит про місце реєстрації померлого було надано відповідь, що померлий ОСОБА_3 не мав зареєстрованого місця проживання на момент своєї смерті.

Місце проживання спадкодавця на дату його смерті є невідомим, а встановити у позасудовому порядку місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 неможливо, оскільки спадкодавець не був зареєстрований за місцем свого проживання.

Заявник просив суд встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є село Верхньоінгульське (місце знаходження нерухомого майна), Кропивницького району Кіровоградської області, встановлення вказаного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини.

Вважає, що в даній категорії справи не існує та не може існувати спору про право через відсутність конфлікту інтересів заявника та заінтересованої особи.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Нофенко Ю.В., подала відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

Вважає ухвалу суду законною й обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з таких підстав.

Відповідно дост. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Зокрема у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану.

Згідно правового висновку, зазначеного в Постанові Верховного Суду від 18.07.2022 №755/9100/18, наявність спору про право повинна встановлюватися за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір.

Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен відповідно до частини четвертоїстатті 315 ЦПК Українивідмовити у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту необхідне йому для прийняття спадщини за заповітом, що залишилася після смерті ОСОБА_3 та для подальшого оформлення прав на спадкове нерухоме майно.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подала до суду клопотання про залишення заяви без розгляду, оскільки наявний спір про право. Посилалась на те, щодо дня смерті її батька ОСОБА_3 вона проживала і вела разом з ним спільне господарство у АДРЕСА_2 , у період від 20.12.2019 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім того, вона має намір оспорювати особисте розпорядження батька (заповіт), що зроблене ним на випадок своєї смерті на користь заявника, тобто стверджує про наявний між спадкоємцями спір.

Із наданих до заяви матеріалів видно, що вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, стосується прийняття спадщини, на яку можуть мати право інші спадкоємці.

Суд обгрунтовано вважав, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року (справа № 522/11740/14-ц, провадження № 61-19160св18).

Відповідно до ч. 4ст. 315 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, то залишає заяву без розгляду.

Оскільки із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, який повинен розглядатися в порядку позовного провадження, ця заява не може бути розглянута в порядку окремого провадження і підлягає залишенню без розгляду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до вимог ст. ст. 374, 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

О. А. Письменний