Ухвала

від 17.09.2024 по справі 925/764/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про призначення експертизи

"17" вересня 2024 р. Справа№ 925/764/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Коробенка Г.П.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.09.2024

розглянувши у судовому засіданні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" про призначення експертизи

під час розгляду апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2023 (повний текст складено 24.03.2023)

у справі № 925/764/21 (суддя Зарічанська З.В.)

за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури,

в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Черкаське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ,

до відповідача 1 - Будищенської сільської ради,

відповідача 2 - Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Державної екологічної інспекції Центрального округу,

2. Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - 3. Будищенської сільської ради,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північного апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2023 у справі № 925/764/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 клопотання Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" про призначення судової експертизи у справі №925/764/21 задоволено.

Призначено у справі №925/764/21 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Апеляційне провадження у справі №925/764/21 зупинено на час проведення експертизи.

02.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов супровідний лист з матеріалами справи №925/764/21. Листом повідомлялося про те, що експерта ЧкВ КНДІСЕ Олександра Шишкіна, який виконував судові земельно-технічні експертизи, увільнено від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації. Інші експерти з відповідними експертними спеціальностями відсутні. У зв`язку з чим ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 про призначення судової земельно-технічної експертизи по справі №925/764/21 Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України залишена без виконання.

09.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" адвоката Геращенка М.В. надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому представник просив доручити проведення призначеної ухвалою від 18.01.2024 експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2023 у справі № 925/764/21, розгляд справи № 925/764/21 призначено на 30 травня 2024 року о 12 год 45 хв.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 27.05.2024 по 09.06.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 розгляд апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2023 у справі №925/764/21 призначено на 18 липня 2024 року о 12 год 45 хв.

Розпорядженням В.о. Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 справу №925/764/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тарасенко К.В., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2023 у справі №925/764/21, розгляд апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2023 у справі №925/764/21 призначено на 23.07.2024 о 14 год 50 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 задоволено клопотання Черкаської окружної прокуратури про заміну сторони у справі №925/764/21, здійснено заміну відповідача-1 у справі № 925/764/21 - Свидівоцької сільської ради на її правонаступника - Будищенську сільську раду (19620, Черкаська область, с. Будище, вул. 30-річчя Перемоги, 42, код ЄДРПОУ 26323723), виключивши її з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, розгляд апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2023 у справі №925/764/21 відкладено на 17 вересня 2024 року о 13 год 45 хв.

У судове засідання 17.09.2024 з`явилися прокурор та представник відповідача-2.

Представники позивача, відповідача-1, третіх осіб не з`явились, про поважність причин нез`явлення суд не повідомили.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представників позивача, відповідача-1 та третіх осіб в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників позивача, відповідача-1 та третіх осіб.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні клопотання про призначення експертизи підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити клопотання Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" про призначення експертизи.

Прокурор у судовому засіданні проти вказаного клопотання не заперечував.

За змістом статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За змістом статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу.

Зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд на виконання наведених положень законодавства та приписів статті 234 названого Кодексу повинен в обов`язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з`ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з`ясування цих обставин самим судом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що предметом позову в означеній справі є вимоги прокурора про:

- визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо переоформлення права користування земельною ділянкою ТОВ "Черкасиелектроремонт" на обслуговуючий кооператив "Черкасиелектроремонт" без зміни цільового призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва" № 23-15 від 11.07.2008 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі ОК "Черкасиелектроремонт" земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0086 площею 3,9115 га терміном на 49 років для влаштування зони відпочинку та дачного будівництва, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту;

- визнання недійсним договору оренди землі від 12.08.2008, укладеного терміном на 49 років між Свидівоцькою сільською радою та ОК "Черкасиелектроремонт", зареєстрованого у Черкаському районному відділі регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 040879600022 від 20.08.2008;

- усунення перешкод державі в особі Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ, як титульного володільця, та територіальної громади с. Свидівок у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером 7124986000:04:005:0086 площею 3,9115 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту шляхом зобов`язання обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" (ЄДРПОУ 35890913) її повернення на користь Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ (ЄДРПОУ 05510154) та територіальної громади с. Свидівок.

18.02.2022 господарський суд ухвалив рішення, залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції від 09.08.2022, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.10.2022 касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено, рішення Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі № 925/764/21 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Верховний Суд у постанові у даній справі від 25.10.2022, передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав таке.

Частинами 1, 2 статті 83 ЗК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 124 ЗК України, пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад належить вирішення питань про передачу землі у користування.

Статтею 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина 1 статті 21 Цивільного кодексу України).

Отже, під час розгляду спорів щодо визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про передання земельної ділянки у користування фізичним чи юридичним особам суду належить установити, чи діяв цей орган в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України, а саме чи дотримано ним порядок передання земельної ділянки з урахуванням її цільового призначення та особливостей правового режиму, чи не порушено при цьому права та законні інтереси власника такої земельної ділянки, зокрема, відповідної територіальної громади; крім того належить установити обсяг повноважень попереднього користувача земельної ділянки, підстави припинення його права, а також правові підстави набуття земельної ділянки новим користувачем земельної ділянки.

За змістом статей 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень про надання земельних ділянок, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно з частиною 1 статті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. За змістом статті 59 ЗК України та статті 85 ВК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України (тут і далі у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (статтею 60 ЗК України, статтею 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Правовий режим прибережних захисних смуг визначається статтями 60 - 62 ЗК України та статтями 1, 88 - 90 ВК України.

Так, згідно зі статтею 61 ЗК України, статтею 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до порядку визначення. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.

Отже, прибережна захисна смуга це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Таким чином, на землі прибережних захисних смуг поширюється особливий порядок їх надання й використання. Надання у користування земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59-61 ЗК України, суперечить вимогам статті 93 цього Кодексу.

Таким чином, на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту, можуть встановлюватися прибережні захисні смуги, які надаються в користування лише для цілей, визначених статтею 59, 60 ЗК України та статтею 85, 88-89 ВК України, тому під час розгляду справ щодо надання в користування земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг, судам належить встановити, чи знаходиться земельна ділянка в межах прибережної захисної смуги (незалежно від цільового призначення та категорії земельної ділянки), чи дотримано порядок її надання в користування, чи дотримано цілі та режим її використання при наданні у користування.

З наведених правових висновків випливає, що під час розгляду справ щодо надання у користування земельних ділянок, які можуть мати обмеження щодо їх використання (землі водного фонду), дослідженню підлягає як визначення самої категорії земельної ділянки, так і цільового призначення, з яким відбувається передача у користування такої ділянки. Оцінка фактичної мети для передачі в оренду відповідної ділянки надає змогу визначити чи було рішення органу місцевого самоврядування правомірним та прийнятим із дотриманням законодавчих обмежень.

Як випливає з матеріалів справи, рішенням Свидівоцької сільської ради від 25.04.2008 № 20-32 надано ОК "Черкасиелектроремонт" дозвіл на розробку технічної документації щодо переоформлення права користування земельною ділянкою площею 3,9115 га, з ТОВ "Черкасиелектроремонт" на ОК "Черкасиелектроремонт", без зміни цільового призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва в оренду на 49 років по вул. Дахнівській, що в с. Свидівок.

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 11.07.2008 № 23-15 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо переоформлення права користування земельною ділянкою ТОВ "Черкасиелектроремонт" на ОК "Черкасиелектроремонт" без зміни цільового призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва". У подальшому, 12.08.2008 між Свидівоцькою сільською радою та ОК "Черкасиелектроремонт" укладено договір оренди спірної земельної ділянки. З наведеного випливає, що цільове призначення для передання у користування земельної ділянки, серед іншого, було визначене як дачне будівництво.

Відповідно до п. 1.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція) та п. 6.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень одним із основних видів (підвидів) експертизи, зокрема, є земельно-технічна експертиза.

Основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.

Необхідна для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, інформація нерідко має прихований характер, тому її не завжди мають змогу застосувати безпосередньо суб`єкти, які здійснюють господарське провадження, що зумовлює необхідність використання експертизи та залучення фахівців-експертів, що оперують певними вміннями й навичками спеціальними знаннями, необхідними для фіксування та залучення доказів, отриманих завдяки проведенню слідчих та інших процесуальних дій. Основним засобом отримання доказів за допомогою таких знань і є судова експертиза, точніше висновок експерта, складений спеціальним суб`єктом - судовим експертом, який і стає джерелом доказів у справі.

Тобто судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузях науки, техніки щодо об`єктів, явищ і процесів із метою надати висновок із питань, що є предметом судового розгляду.

Проведення будь-якого дослідження з використанням спеціальних знань, на основі яких відбувається збирання інформації, носіями якої можуть бути різні джерела, передбачається та здійснюється відповідно до вимог законодавства та не повинно суперечити зазначеним у ньому нормам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що усі сумніви і протиріччя, на які посилаються учасники справи повинні бути усунені у встановлений законом спосіб, а суд зі свого боку повинен скористатись усіма наданими процесуальними засобами для офіційного з`ясування всіх обставин справи з метою винесення законного та обґрунтованого рішення, тобто через призначення у справі судової експертизи.

Доказове значення отриманих доказів полягає в наданні певної характеристики, що відображає місце зазначеного доказу в системі інших доказів у справі, а також рівень аргументованості висновку експерта та його розуміння всіма суб`єктами господарського провадження.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 924/1058/20.

Призначення судом експертизи є обов`язковим тоді, коли отримання доказів у господарському провадженні будь-якими засобами доказування, окрім використання спеціальних знань у формі судової експертизи, є неможливим. Суд вважає, що такий підхід дасть змогу всебічно й повно дослідити обставини господарської справи і є підставою для винесення об`єктивного судового рішення.

Отже, оцінивши доводи клопотання про призначення експертизи та врахувавши характер спірних правовідносин та вказівки Верховного Суду у даній справі про необхідність при повторному розгляді даної справи, встановити чи дійсно на спірній земельній ділянці знаходиться прибережна захисна смуга, чи дотримано порядок її надання у користування та чи фактично дотримано цілі і режим її використання при наданні у користування спірним рішенням сільради, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що обставини на які посилаються учасники, не можуть бути доведені чи спростовані ними за допомогою інших засобів доказування, окрім як висновком експерта, оскільки вирішення питання про їх наявність чи відсутність належить до сфери спеціальних знань та кола питань, що вирішуються земельно-технічною експертизою.

Оскільки для повного та всебічного розгляду справи необхідно встановити чи є порушення меж та накладання спірної земельної ділянки на прибережну захисну смугу Канівського водосховища, визначити на місцевості межі прибережної захисної смуги Канівського водосховища в місці розташування земельної ділянки та встановити чи відноситься спірна земельна ділянка до земель водного фонду, що зі свого боку, потребує спеціальних знань, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про призначення в справі № 925/764/21 судової земельно-технічної експертизи.

Зважаючи на передбачені частиною 4 статті 99 ГПК України повноваження суду щодо самостійного визначення питань при призначенні експертизи, враховуючи предмет позову, його підстави та, відповідно, предмет доказування у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне визначити наступні питання, з яких має бути проведена призначена експертиза:

- Чи знаходиться земельна ділянка площею 3,9115 га, кадастровий номер 7124986000:04:005:0086, розташована в межах населеного пункту с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області, що була передана в оренду Обслуговуючому кооперативу "Черкасиелектроремонт" для влаштування зони відпочинку та дачного будівництва, в меженний період в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро та якщо так, то вказати, яка саме частина земельної ділянки?

- Чи дотримано цілі та режим використання прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро при наданні в користування (оренду) Обслуговуючому кооперативу "Черкасиелектроремонт" земельної ділянки площею 3,9115 га, кадастровий номер 7124986000:04:005:0086, розташована в межах населеного пункту с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області, для влаштування зони відпочинку та дачного будівництва?

Згідно із частиною 3 статті 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Приписами статті 7 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за доцільне доручити проведення судової земельно-технічної експертизи в означеній справі судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських,6; код ЄДРПОУ 02883096).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 98, 99, 100, 102, 103, 232, 228, 229, 234, 235, 252, 269, 270, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" про призначення судової експертизи у справі №925/764/21 задовольнити.

2. Призначити у справі №925/764/21 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

3. На вирішення судової земельно-технічної експертизи винести наступні питання:

- Чи знаходиться земельна ділянка площею 3,9115 га, кадастровий номер 7124986000:04:005:0086, розташована в межах населеного пункту с. Свидок, Черкаського району, Черкаської області, що була передана в оренлу Обслуговуючому кооперативу "Черкасиелектроремонт" для влаштування зони відпочинку та дачного будівництва, в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро та якщо так, то вказати, яка саме частина земельної ділянки?

- Чи дотримано цілі та режим використання прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро при наданні в користування (оренду) Обслуговуючому кооперативу "Черкасиелектроремонт" земельної ділянки площею 3,9115 га, кадастровий номер 7124986000:04:005:0086, розташованої в межах населеного пункту с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області, для влаштування зони відпочинку та дачного будівництва?

4. Попередити судових експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

5. Витрати по проведенню експертизи покласти на Обслуговуючий кооператив "Черкасиелектроремонт", з подальшим розподілом судових витрат відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

6. Для проведення судової експертизи матеріали справи №925/764/21 направити на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських,6; код ЄДРПОУ 02883096).

7. Апеляційне провадження у справі №925/764/21 зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст ухвали складено 26.09.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді К.В. Тарасенко

Г.П. Коробенко