Постанова

від 01.10.2024 по справі 644/10369/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 жовтня 2024 року

м. Харків

справа № 644/10369/21

провадження № 22-ц/818/3193/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,

третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ в Харківській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ в Харківській області про захист прав споживача, -

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року, постановлене суддею Курганниковою О.А.,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати розрахунок заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, складений КП «ХТМ» за нежитловим приміщенням ФО ОСОБА_3 за період з 27.11.2013 по 14.04.2014 року, розташованих за адресою АДРЕСА_1 першого та другого поверхів незаконним; зобов`язати КП «ХТМ» провести перерахунок по нежитловим приміщенням ФО ОСОБА_3 за вказаний період.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Кущ Ю.О. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що до 27.11.2013 року, коли ОСОБА_3 придбав ці нежитлові приміщення, хтось був їх власником та сплачував послуги з опалення, відповідачу було добре відомо, що ті 20 чавунних радіаторів у нежитлових приміщеннях ОСОБА_3 , які були встановлені ще у 1954 році, за 60 років відпрацювання були на стільки забити шлаком, що ледве теплі були та зовсім не обігрівали приміщення. Крім того КП «Харківські теплові мережі» не встановлює, а лише застосовує тарифи, встановлені для тієї чи іншої категорії споживачів, та до категорії «інші споживачі» належать усі споживачі, крім населення та бюджетних організацій, при цьому не обґрунтовує свого розрахунку.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_1 фактично свідчать про незгоду із заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2015 р. Тому, суд вважав, що позивач ОСОБА_1 не позбавлена права та можливості оскаржити вищезазначене рішення у встановленому Законом порядку.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належали нежитлові приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснювало КП Харківські теплові мережі.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2015 р. стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» вартість безпідставно спожитої теплової енергії в розмірі 86284,94 грн. за період з 27.11.2013 року по 14.04.2014 р. та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 862,85грн.(а.с. 53).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.11.2019 р. замінено сторону (боржника) замість ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкоємця - ОСОБА_4 у виконавчих провадження; №50491693, №50492017, відкритих на підставі виконавчих листів №644/9048/15-1 виданих для примусового Виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2015 р. (а.с. 54).

Приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення не відносяться до житлового фонду, а тому при розрахунку нарахувань за спожиту теплову енергію за вищезазначеною адресою відповідачем було застосовано Закон України "Про теплопостачання" і Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198.

Розрахунок нарахувань Орджонікідзевської філії «ХТМ» за нежитлові приміщення розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . першого і другого поверхів ФО ОСОБА_3 за період з 27.11.2013р. по 14.04.2014р. було досліджено, як доказ при ухвалені заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2015 р.(а.с. 6-7).

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія приходить до наступного висновку.

За загальним правилом статей15,16ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Разом з тим, згідно ізст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Законута пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 не надає доказів про порушення її прав як споживача послуг КП «ХТМ».

При цьому всі доводи позовної заяви зводяться до того, що при постановленні заочного рішення Орджонікідзевським районнимсудом м.Харкова від10.12.2015р не було перевірено розрахунку заборгованості наданого КП «ХТМ» .

Разом з тим вищезазначене судове рішення набрало законної сили.

Оскаржуваний розрахунок заборгованості не підлягає перегляду в порядку нового судового процесу, оскільки дані обставини встановлені у судовому рішення, яке набрало законної сили та наразі перебуває на виконанні.

У частині третій статті 12 та частині першійстатті 81ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК Українисуд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю.Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 01.10.2024 року.