Постанова

від 04.09.2024 по справі 911/3469/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. Справа№ 911/3469/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Семенов О.В. (посвідчення адвоката № 7546/10 від 14.03.2019)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лосінського Сергія Сергійовича

на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2024 (повний текст рішення складено і підписано 08.03.2024)

у справі № 911/3469/23 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Мануфекчер"

до фізичної особи підприємця Лосінського Сергія Сергійовича

про стягнення 3 850 227,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуд Мануфекчер" (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи підприємця Лосінського Сергія Сергійовича (відповідача) про стягнення 3 600 000,00 грн основної заборгованості, 192 044,34 грн інфляційних втрат, 58 183,56 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо передачі у власність позивача обладнання у встановлений строк згідно з договором купівлі-продажу № 09/08/22 від 09.08.2022.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 911/3469/23 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з фізичної особи - підприємця Лосінського Сергія Сергійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Мануфекчер" 3 600 000,00 грн попередньої оплати, 192 044,34 грн інфляційних втрат, 58 183,56 грн 3 % річних та судові витрати 57 753,42 грн судового збору.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Лосінський Сергій Сергійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 911/3469/23 повністю. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що зроблені позивачем платежі у період з 06.03.2023 по 11.04.2023 не є попередньою оплатою за договором, оскільки за умовами договору вони мали проводитись позивачем з моменту поставки товару та підписання акту прийому передачі.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивач не надав належних і достовірних доказів на підтвердження неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання за умовами договору, а тому на думку відповідача, у позивача відсутнє право вимагати від відповідача повернення сплачених сум за договором у розмірі 3 600 000,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення інфляційних та 3 % річних є похідними, за твердженням відповідача вони теж не підлягають задоволенню.

Також у апеляційній скарзі, відповідачем було викладено клопотання про прийняття додаткових доказів до розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки відповідач був позбавлений можливості їх подати до суду першої інстанції, а наступні докази: договір № 10/08/22/1 про транспортно-експедиційні послуги автотранспортом від 10.08.2022, який укладений між фізичною особою підприємцем Кострубіцьким О.О. та відповідачем; квитанції № 0ЕЕ1-А62Р-Р046-8КРЕ від 18.08.2022 та № ХК7Т-ТА5Х-МРХМ-РКХ від 30.08.2022; товарно-транспортна накладна № 10/08/22/1 від 17.09.2022; договір № 15-09 від 15.09.2022, який укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес Автоматика"; акт № 3 виконаних робіт від 30.10.2022; рахунок № 053 від 01.12.2022; видаткова накладна № 008 від 30.12.2022; акт № 1 виконаних робіт від 30.12.2022.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Зокрема, позивач наголошує на тому, що відповідачем не надано доказів в підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу № 09/08/22 від 09.08.2022 щодо передачі майна позивачу.

Також позивач вважає, що подані з апеляційною скаргою докази, які не були предметом дослідження при винесенні судом першої інстанції оскаржуваного рішення, не спростовують, встановлених в цьому рішенні обставин та не можуть бути прийняті до уваги на стадії апеляційного провадження.

Короткий зміст відповіді на відзив на апеляційну скаргу та узагальнення її доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач повністю підтримує правову позицію викладену ним у апеляційній скарзі.

Короткий зміст заперечень на відповідь та узагальнення їх доводів

Позивач повторно зауважує на тому, що відповідачем не надано доказів виконання ним умов договору купівлі-продажу № 09/08/22 від 09.08.2022, що на думку позивача в черговий раз вказує на відсутність факту передачі майна.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лосінського Сергія Сергійовича на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 911/3469/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3469/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лосінського Сергія Сергійовича на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 911/3469/23, залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та докази на підтвердження надсилання позивачу, копії апеляційної скарги з додатками.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Лосінського Сергія Сергійовича на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 911/3469/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 26.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання; розгляд справи № 911/3469/23 відкладено на 04.09.2024.

В судове засідання, яке відбулося 04.09.2024, з`явився представник позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що представник позивача братиме участь в іншому судовому засіданні в Херсонському міському суді Херсонської області.

Також до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке мотивоване тим, що він у період з 03.09.2024 по 12.09.2024 перебуватиме у відрядженні. До вказаного клопотання додано наказ від 02.09.2024 № 21 про направлення у відрядження директора Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРГОЗБУТ" Лосінського С.С.

Розглянувши вказані вище клопотання відповідача та його представника, колегія суддів дійшла висновку про відмову у їх задоволенні, з підстав того, що фізична особа підприємець Лосінський Сергій Сергійович був повідомлений належним чином ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у даній справі.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що розгляд справи вже відкладався через клопотання про відкладення розгляду.

Також колегія суддів зауважує на тому, що долучений відповідачем до клопотання про відкладення судового засідання наказ про відрядження стосується не фізичної особи підприємця Лосінського Сергія Сергійовича, а Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРГОЗБУТ", яке не є стороною у даній справі.

Таким чином з урахуванням того, що суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності відповідача та його представника.

Розглянувши викладене у апеляційній скарзі клопотання відповідача про прийняття додаткових доказів до розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки відповідач був позбавлений можливості їх подати до суду першої інстанції, а наступні докази: договір № 10/08/22/1 про транспортно-експедиційні послуги автотранспортом від 10.08.2022, який укладений між фізичною особою підприємцем Кострубіцьким О.О. та відповідачем; квитанції № 0ЕЕ1-А62Р-Р046-8КРЕ від 18.08.2022 та № ХК7Т-ТА5Х-МРХМ-РКХ від 30.08.2022; товарно-транспортна накладна № 10/08/22/1 від 17.09.2022; договір № 15-09 від 15.09.2022, який укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес Автоматика"; акт № 3 виконаних робіт від 30.10.2022; рахунок № 053 від 01.12.2022; видаткова накладна № 008 від 30.12.2022; акт № 1 виконаних робіт від 30.12.2022, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні даного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, необхідна наявність таких критеріїв, як: "винятковість випадку", "причини, що об`єктивно не залежать від особи" та "наявність доказів неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції", і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням. Близькою за змістом є правова позиція, викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.

Суд касаційної інстанції також вказав, що відповідно до висновку щодо застосування ст.ст. 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасність вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Колегія суддів констатує, що відповідач у своїй апеляційній скарзі не навів жодних правових підстав для долучення у якості доказів - договір № 10/08/22/1 про транспортно-експедиційні послуги автотранспортом від 10.08.2022, який укладений між фізичною особою підприємцем Кострубіцьким О.О. та відповідачем; квитанції № 0ЕЕ1-А62Р-Р046-8КРЕ від 18.08.2022 та № ХК7Т-ТА5Х-МРХМ-РКХ від 30.08.2022; товарно-транспортна накладна № 10/08/22/1 від 17.09.2022; договір № 15-09 від 15.09.2022, який укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес Автоматика"; акт № 3 виконаних робіт від 30.10.2022; рахунок № 053 від 01.12.2022; видаткова накладна № 008 від 30.12.2022; акт № 1 виконаних робіт від 30.12.2022 на стадії апеляційного розгляду справи, зокрема не довів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від заявника.

За наведеного, колегія суддів не приймає до уваги долучені відповідачем до апеляційної скарги докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

09.08.2022 між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу № 09/08/22 (надалі - договір), згідно з умов п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця обладнання: агрегат АВМ-1,5 (надалі - також майно), а покупець зобов`язується прийняти це майно та сплатити продавцю його вартість, на умовах та в строки, встановлені цим договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що майно, а саме агрегат АВМ-1,5 складається з таких елементів: конвеєр стрічковий "Норія" (2 шт.); гранулятор ОГМ 1,5 (2 шт.); дробарка молоткова (2 шт.); охолоджувач з просіювачем (1 шт.); активний (головний) циклон (1 шт.); циклони активний та пасивний (2 шт.); живильник (лафет) з пневматичним забором (1 шт.); теплогенератор (1 шт.); транспортер ланцюговий (1 шт.); димосос (1 шт.); проектна піч (1 шт.); електродвигуни (1 комплект); шафа управління (1 шт.); пульт управління (1 шт.).

Відповідно до п. 2.1 договору майно повинно бути передане покупцю протягом 20 календарних днів з моменту укладання даного договору за актом приймання-передачі майна, що є невід`ємною частиною цього договору. Календарна дата, час і місце передачі майна покупцю узгоджується сторонами окремо. Поставка майна відбувається силами і за рахунок продавця за адресою: 16000, Україна, Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, вул. Вокзальна, 15.

Пунктом 2.2 договору визначено, що організація завантаження майна здійснюється продавцем силами і за рахунок продавця.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що забезпечення технічними засобами для завантаження та транспортування майна, а також організація керування ними покладається на продавця силами і за рахунок продавця.

За змістом п. 2.5 договору майно вважається переданим покупцю з моменту його розвантаження з транспортного засобу продавця та підписання акту приймання-передачі майна.

Згідно з п. 2.7 договору право власності на майно переходить від продавця до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі майна згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість майна з ангаром складає 3 800 000,00 грн без ПДВ.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата за майно здійснюється наступним шляхом: аванс в розмірі 2 500 000,00 грн без ПДВ - не пізніше 12.08.2022; кінцевий платіж в розмірі 1 300 000,00 грн без ПДВ - протягом 3 календарних днів з доставки майна і підписання акту приймання-передачі.

Згідно з п. 3.3 договору розрахунки здійснюються в національній валюті - гривні, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.

Відповідно до п. 6.1 договору договір набирає чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами їх обов`язків за цим договором.

На виконання умов договору та у встановлений строк, позивачем у серпні 2022 було перераховано на рахунок відповідача аванс в розмірі 2 500 000,00 грн. Також у період з березня 2023 по квітень 2023 позивачем було перераховано на рахунок відповідача 1 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 293 від 10.08.2022 на суму 1 700 000, 00 грн, платіжним дорученням № 300 від 12.08.2022 р. на суму 800 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 80 від 06.03.2023 р. на суму 300 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 128 від 29.03.2023 р. на суму 300 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 135 від 13.11.2023 р. на суму 300 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 154 від 13.11.2023 р. на суму 200 000, 00 грн, наявним у матеріалах справи.

У жовтні 2023 позивач звернувся до відповідача з повідомленням б/н від 30.10.2023 про відмову від договору купівлі-продажу № 09/08/22 від 09.08.2022, в якому він повідомив ФОП Лосінського С. С., про відмову від договору купівлі-продажу № 09/08/22 від 09.08.2022, укладеного між ними, а також вимагав від відповідача у десятиденний строк з моменту отримання даного повідомлення, перерахувати сплачену попередню оплату за договором купівлі-продажу № 09/08/22 від 09.08.2022 з урахуванням інфляційних втрат і 3 % річних, що разом складає 3 850 227, 91 грн. Факт направлення даного повідомлення відповідачу та його отримання підтверджується накладною № 0100112761840 від 02.11.2023, описом вкладення у цінний лист № 0100112761840 від 02.11.2023, витягом трекінг-відстеження відправлення сформованого на офіційному сайті Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua/ua) від 07.11.2023, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, просив суд стягнути з відповідача 3 600 000, 00 грн перерахованої йому суми попередньої оплати згідно з договором купівлі-продажу № 09/08/22 від 09.08.2022, та стягнути з відповідача 192 044,34 грн інфляційних втрат, 58 183,56 грн 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 911/3469/23 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з фізичної особи - підприємця Лосінського Сергія Сергійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Мануфекчер" 3 600 000,00 грн попередньої оплати, 192 044,34 грн інфляційних втрат, 58 183,56 грн 3 % річних та судові витрати 57 753,42 грн судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення інфляційних та 3 % річних, в іншій частині оскаржуваного судового рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч.ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України)

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ст. 598 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України та статтею 202 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належне виконання зобов`язання є одним із фундаментальних принципів цивільного права. Зміст цього принципу полягає в тому, що виконання має бути проведене: 1) належними сторонами; 2) щодо належного предмету; 3) у належний спосіб; 4) у належний строк (термін); 5) у належному місці.

Водночас порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Стаття 612 Цивільного кодексу України визначає одним із основних видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у встановлений договором строк відповідач обов`язок щодо передачі позивачу майна (обладнання: агрегат АВМ-1,5) не виконав про свідчить відсутність підписаних уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку видаткових накладних, актів приймання-передачі майна.

Також відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку по переданню (поставці) позивачу майна (обладнання: агрегат АВМ-1,5) за договором купівлі-продажу № 09/08/22 від 09.08.2022 р. згідно з оплатами, проведеними позивачем, за платіжним дорученням № 293 від 10.08.2022 на суму 1 700 000, 00 грн, платіжним дорученням № 300 від 12.08.2022 на суму 800 000,00 грн, платіжною інструкцією № 80 від 06.03.2023 на суму 300 000,00 грн, платіжною інструкцією № 128 від 29.03.2023 на суму 300 000,00 грн, платіжною інструкцією № 135 від 13.11.2023 на суму 300 000,00 грн, платіжною інструкцією № 154 від 13.11.2023 на суму 200 000,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача 3 600 000, 00 грн основної заборгованості за договором купівлі-продажу № 09/08/22 від 09.08.2022 є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім викладеного, позивачем у позові було заявлено до стягнення з відповідача 192 044, 34 грн інфляційних втрат та 58 183, 56 грн 3% річних за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по поверненню перерахованої суми попередньої оплати з 01.09.2022 - по 06.03.2023, з 06.03.2023 - по 30.10.2023, з 29.03.2023 - по 30.10.2023, з 03.04.2023 - по 30.10.2023, з 11.04.2023 - по 30.10.2023 відповідно до виконаного ним розрахунку.

Колегія суддів констатує, що 30.10.2023 позивач направив на адресу відповідача повідомлення б/н від 30.10.2023 про відмову від договору купівлі-продажу № 09/208.2022 від 09.08.2022 та з вимогою повернути сплачений позивачем аванс в сумі 3 600 000,00 грн. Тобто, обов`язок з повернення позивачеві авансу виник у відповідача після 30.10.2023, що в свою чергу тягне за собою відсутність підстав для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за періоди, які є раніше за 30.10.2023, а саме з 01.09.2022 - по 06.03.2023, з 06.03.2023 - по 30.10.2023, з 29.03.2023 - по 30.10.2023, з 03.04.2023 - по 30.10.2023.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків в частині стягнення інфляційних та 3 % річних, а тому інфляційні та 3 % річних не підлягають задоволенню, у зв`язку з безпідставністю.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивачем доведено наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині попередньої оплати у розмірі 3 600 000,00 грн.

Інші наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість повного задоволення апеляційної скарги відповідача.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно із ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно стягнув з відповідача на користь позивача інфляційні та 3 % річних, тому в цій частині оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а решті - залишенню без змін.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

У зв`язку з частковим задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лосінського Сергія Сергійовича задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 911/3469/23 - скасувати в частині стягненні інфляційних, 3 % річних та в цій частині відмовити у позовних вимогах.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 911/3469/23 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Мануфекчер" на користь фізичної особи - підприємця Лосінського Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 81 000,00 грн (вісімдесят одну тисячу грн 00 коп.).

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи № 911/3469/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.09.2024 після повернення головуючого судді Іоннікової І.А. з відпустки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко