Постанова

від 25.09.2024 по справі 903/6/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25 вересня 2024 року Справа № 903/6/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

арбітражний керуючий - Самчук А.М.;

ОСОБА_1 - не з`явився;

АТ «Укрексімбанк» - Мірчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу арбітражного керуючого Самчука А.М. на ухвалу господарського суду Волинської області від 29.05.2024, повний текст якої складено 31.05.2024, про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредитора у справі №903/6/21 (суддя Шум М.С.)

За заявою Фізичної особи ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,-

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.05.2024 у справі №903/6/21 відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Самчука А.М. від 29.04.2024 №02-10/948 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредитора у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .(т.6, арк.справи 58-63).

Відмовляючи в задоволенні заяви арбітражного керуючого, суд першої інстанції дійшов наступних висновків:

- функції арбітражного керуючого - керуючого реалізацією боргів після листопада 2022 року зводилися до очікування повернення матеріалів справи та формування підсумкового звіту у справі про неплатоспроможність;

- ліквідаційної маси боржника, за рахунок якого можна було б погасити вимоги кредитора чи оплатити послуги керуючого реалізацією боргів, не виявлено;

- ініціатором цієї процедури про неплатоспроможність є сам боржник - ОСОБА_1 , а не кредитор, який за наслідками процедури отримав звільнення від боргів, натомість кредитор з даної процедури отримав лише додаткове фінансове навантаження з оплати послуг арбітражного керуючого, що не відповідає загальноправовим принципам розумності та справедливості;

- за рахунок кредитора - АТ «Укрексімбанк» арбітражний керуючий Самчук А. М. вже отримав грошову винагороду за виконання функцій керуючого реалізацією боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 131 950,74 грн;

- законодавець звільнив фізичну особу лише від обов`язку сплати судового збору за подання заяви про неплатоспроможність, проте інших пільг щодо оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, КУзПБ не містить;

- перекладення обов`язку по оплаті грошової винагороди арбітражного керуючого за весь період тривалості процедури реалізації боргів на кредитора ставить в край невигідне становище останнього, оскільки після списання боргу на нього ще і буде покладено додатковий тягар оплати судових витрат, що нівелює весь принцип інституту про неплатоспроможність фізичної особи.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням арбітражний керуючий Самчук А.М. подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 29.05.2024 в даній справі та ухвалити нову, якою задоволити заяву арбітражного керуючого Самчука А.М. №02-10/946 від 29.04.2024 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредитора у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Стягнути з Банку на користь арбітражного керуючого 141 261,26 грн за період здійснення повноважень керуючого реалізацією майна з 19.11.2022 по 26.04.2024. Призначити розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, поза межами приміщення суду.(т.6, арк.справи 71-75).

На думку Скаржника, оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального права, недотриманням судової практики Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.

Апелянт вважає, що при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано наступне:

- перебування арбітражного керуючого в повноваженнях, в даному випадку в статусі «керуючого реалізацією майном боржника», прирівнюється до виконання праці;

- приписи абзацу 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом;

- надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі;

- передбаченим КУзПБ засобом припинення нарахування грошової винагороди арбітраж-ного керуючого є лише ухвала суду про відсторонення його від виконання повноважень.(ч.4 ст.28 КУзПБ);

- кредитор взяв на себе ризики ініціювання двох судових спорів, чим відтягнув завершення процедури, що призвело в свою чергу, до відтягування винесення ухвали про затвердження підсумкового звіту із закриттям провадження у справі;

- процедура неплатоспроможності, не може відбуватись за відсутності арбітражного керую-чого, який у повноваженнях, в даному випадку керуючий реалізацією майном боржника, а тому його праця повинна бути оплатною.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №903/6/21 та призначено до розгляду на 11.09.2024.(т.6, арк. справи 94).

11.07.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому Банк просить відмо-вити керуючому реалізацією майна боржника арбітражному керуючому Самчуку А.М. в задово-ленні апеляційної скарги та залишити ухвалу Господарського суду Волинської області від 29.05.2024 у справі №903/6/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - без змін.(т.6, арк.справи 96-99).

11.09.2024 на адресу суду від арбітражного керуючого Самчука А.М. надійшла заява про уточнення прохальної частини поданої апеляційної скарги, в якій просить ще стягнути з Банку сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.(т.6, арк.справи 104).

Ухвалою від 11.09.2024 розгляд справи відкладався на 25.09.2024.(т.6, арк.справи 109).

Ухвалою від 23.09.2024 задоволено заяву арбітражного керуючого Самчука А.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.(т.6, арк.справи 115).

В судових засіданнях апеляційної інстанції 11.09.2024 та 25.09.2024 арбітражний керуючий підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд скасувати ухвалу господарського суду Волинської області та постановити нову, якою задоволити заяву арбітражного керуючого Самчука А.М. №02-10/946 від 29.04.2024 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредитора у справі про неплато-спроможність ОСОБА_1 . Представник Банку заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції 11.09.2024 та 25.09.2024 не з`явилася, причин неявки суду не повідомила. Проте така неявка не перешкоджає розгляду скарги, позаяк про місце, дату та час судового розгляду сторони повідомлені належним чином, а присутність сторін не визнавалась обов`язковою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення арбітражного керуючого та представника Банку, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою суду від 21.01.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією боргів боржника - ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією боргів призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1863 від 07.02.2018, адреса: вул.Стрілецька, 21-А, м.Луцьк, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); приз-начено попереднє судове засідання на 02.03.2021.

22.01.2021 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (номер публікації 65796).

Матеріалами справи стверджено, що ухвалою суду від 02.03.2021 заяву Акціонерного товариства «Укрексімбанк» (надалі в тексті - Банк) від 16.02.2021 №0860300/5548-21 про грошові вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано вимоги Банку до ОСОБА_1 у розмірі 166 763 876 грн 96 коп. в тому числі: 26 911 488 грн 69 коп. заборгованість за кредитами, 26 571 249 грн. 35 коп. заборгованість за процентами, 113 271 337 грн 92 коп. пені, 5 261 грн 00 коп. судові витрати по справам згідно з кредитними договорами, 4 540 грн. 00 коп судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника; зобов`язано керуючого реструктуризацією Самчука А.М. включити визнані судом вимоги АТ «Укрексімбанк» до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (надалі в тексті - КзПБ України); провести збори кредиторів в порядку п.4 ст.122 КзПБ України.

Постановою суду від 25.05.2021 в клопотанні Банку від 25.05.2021 про закриття провад-ження у справі відмовлено. Фізичну особу ОСОБА_1 визнано банкрутом і введено процедуру погашення боргів боржника. Керуючим реалізацією майна у справі призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.11.2021 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 та ухвалу Госпо-дарського суду Волинської області від 25.05.2021 у справі №903/6/21 залишено без змін.

Матеріалами справи також стверджено, що 26.04.2024 під час проведення зборів кредиторів боржника ОСОБА_1 кредитор АТ «Укрексімбанк» відмовив у схваленні звіту керуючого реалізацією про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат арбітражного керуючого у процедурі реалізації майна боржника в сумі 141 261,26 грн за період здійснення повноважень керуючого реалізацією майна з 19.11.2022 по 26.04.2024.

В подальшому, 29.04.2024 від керуючого реалізацією майна надійшло клопотання №02-10/949 про затвердження звіту та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 29.05.2024 у справі №903/6/21 затверджено підсумковий звіт керуючого реалізацією майна Самчука Антона Миколайовича щодо боржника ОСОБА_1 . Завершено процедуру погашення боргів боржника ОСОБА_1 та припинено повноваження керуючого реалізацією майна Самчука А.М . У відповідності до ст.121 КУзПБ припинено дію мораторію. Звільнено боржника ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 КУзПБ. Грошові вимоги кредиторів до фізичної особи ОСОБА_1 , а також грошові вимоги кредиторів (їх правонаступників), які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , але не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - визнано погашеними, а виконавчі документи за такими вимогами такими, шо не підлягають виконанню. Зобов`язано органи Державної виконавчої служби України (приватних виконавців) закрити виконавчі провадження та зняти всі арешти та обмеження стосовно ОСОБА_1 та виключити записи щодо ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. Провадження у справі №903/6/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрито.(т.6, арк.справи 66-70).

Одночасно із клопотання про закриття провадження у справі, 29.04.2024 керуючий реалізацією майна боржника подав до суду заяву №02-10/948, в якій просить суд затвердити звіт арбітражного керуючого Самчука А. М. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника та стягнути відповідні кошти в сумі 141 261 грн 26 коп. з АТ «Укрексімбанк» як кредитора у справі.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Волинської області від 29.05.2024 у справі №903/6/21 у задоволенні заяви арбітражного керуючого Самчука А.М. від 29.04.2024 №02-10/948 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредитора у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 - відмовлено. (т.6, арк. справи 58-63).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована, а тому підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до п. 1, 2, 4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (надалі в тексті - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність: Закон України «Про відновлення платоспромож-ності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 1 ст.2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Книга третя КУзПБ містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга четверта - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до п.3 частини 1 ст.12 КУзПБ арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.30 Кодексу також унормовано, що арбітражний керуючий виконує повно-важення за грошову винагороду. Грошова винагорода складається з основної та додаткової грошових винагород.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.30 КУзПБ розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або кошті в, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011, від 16.03.2021 у справі №5011-15/2551-2012, від 16.07.2020 у справі №918/454/18).

Матеріалами справи стверджено, що 26.04.2024 під час проведення зборів кредиторів боржника ОСОБА_1 - кредитор АТ «Укрексімбанк» відмовив у схваленні звіту керуючого реалізацією про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат арбітражного керуючого у процедурі реалізації майна боржника в сумі 141 261,26 грн за період здійснення повноважень керуючого реалізацією майна з 19.11.2022 по 26.04.2024.

Внаслідок відмови зборами кредиторів у затвердженні звіту, арбітражний керуючий Самчук А.М. звернувся до Господарського суду Волинської області з заявою №02-10/948, в якій просив суд затвердити звіт арбітражного керуючого Самчука А.М. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника з 19.11.2022 по 26.04.2024 та стягнути відповідні кошти в сумі 141 261,26 грн з Банку як кредитора у справі.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що КУзПБ не містить заборони винесення на затвердження господарського суду звіту про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат у разі його не схвалення комітетом кредиторів.

Неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого - не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі №Б-24/172-09, постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №11/5025/46/12.

Крім цього, рішення зборів кредиторів не є нормативними актами (п.57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»), вони є доказами факту волевиявлення, які оцінюються судом нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства.

Разом з тим, відповідні схвалення та погодження комітетом кредиторів звітів про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за своїм змістом є додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство та в силу КУзПБ, господарський суд не зв`язаний такими погодженнями (або ж їх відсутністю) у своїх правових позиціях та процесуальних діях під час провадження у справі про банкрутство; наявність чи відсутність відповідних погоджень підлягає дослідженню судом та обґрунтованому врахуванню або відхиленню.

Колегією суддів встановлено, що у наданому суду першої інстанції звіті арбітражного керуючого Самчука А.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, арбітражним керуючим за виконання повноважень керуючого реалізацією майна нарахована основна грошова винагорода в розмірі 141 261,26 грн за період з 19.11.2022 по 26.04.2024, виходячи з розрахунку три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання повноважень.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що звіт арбітражного керуючого Самчука А.М. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реалізацією у справі №903/6/21 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо джерел оплати грошової винагороди для арбітражного керуючого, то колегія суддів бере до уваги наступне:

Пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін «самозайнята особа».

Надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Більше того, відповідно до правової позиції, закріпленої в постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №902/626/20 кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.»

Дана правова позиція підтверджена Верховним Судом у постанові від 22.08.2023 по справі №903/160/22.

В постанові від 16.07.2020 у справі №918/454/18 Верховним Судом наведено наступна правову позицію: «Той факт, що не сформовано ліквідаційну масу, а також, що кредиторами не створено відповідного грошового фонду, право на утворення якого передбачено попередніми законодавчими актами, що регулювали процедуру ліквідації банкрута, так і чинним Кодексом України з процедур банкрутства не звільняє кредиторів від обов`язку платити арбітражному керуючому за виконання роботи».

З огляду на викладене вище, відмінність боржників, яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, що й підкреслено в усталених правових висновках Верховного Суду викладених в постановах від 24.04.2018 у справі №910/2923115-г, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 16.04.2019 у справі №914/2458/16, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15.

Матеріалами справи стверджено та не заперечується сторонами, що джерела виплати залишку основної винагороди арбітражного керуючого Самчука А.М. за виконання повноважень керуючого реалізацією майна відсутні, оскільки у боржника повністю відсутні майнові активи, а фонд оплати праці арбітражного керуючого зборами кредиторів не створено.

При цьому апеляційний суд бере до уваги, що у разі якщо судом не встановлено обставин можливості здійснення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат за рахунок джерел, визначених в ст. 30 КУзПБ (авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого на депозитний рахунок господарського суду; за рахунок здійснення боржником господарської діяльності; прийняття рішення комітету кредиторів про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого; за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника), арбітражний керуючий не позбавлений права на звернення до суду із заявою про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за рахунок кредиторів виходячи з принципу пропорційності їх грошових вимог, за наявності на те правових підстав.

Близька за змістом правова позиція, з посиланням на висновки про застосування норм права, викладені у численних постановах Верховного Суду: від 15.07.2020 у справі №Б14/040-07/15-08, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.02.2020 у справі №11/Б-921/1448/2013, від 14.08.2019 у справі №5/80-10, від 09.07.2019 у справі №15/55/2011/5003, від 18.04.2019 у справі №5010/1864/ 2011-Б-13/56, від 16.04.2019 у справі №914/2458/16, від 13.02.2019 у справі №910/22696/15, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 19.04.2018 у справі №265/2б-02/14/13-08, від 21.03.2018 у справі №3/67-Б, зазначена в постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №5011-15/2551-2012.

З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості здійснення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за рахунок кредитора у даній справі.

Щодо доводів Банку, що діяльність арбітражного керуючого у спірний період з 19.11.2022 по 05.04.2024 зводилася лише до очікування - апеляційний суд не вбачає жодних порушень з боку арбітражного керуючого Самчука А.М., зокрема в частині строків проведення процедури погашення боргів боржника.

Матеріалами справи стверджено, що у спірний період, в серпні 2022 року Банк звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування від 13.08.2010.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 17.01.2023 у справі №903/6/21 (903/610/22), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 06.07.2023 рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі №903/6/21 (903/610/22) скасовано, справу №903/6/21 (903/610/22) передано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.10.2023 в позові відмовлено з підстав пропуску строків позовної давності.

Верховний Суд 14.04.2024 залишив без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2023 у справі №903/6/21 (903/610/22).

Крім того, в березні 2023 року Банк звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Замок», ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , в якій Банк просив суд визначити наступні розміри часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Замок» (код ЄДРПОУ 21737495):

- ОСОБА_5 - 4 281 540 грн 98 коп., що становить 50% статутного капіталу;

- ОСОБА_3 - 2 140 770 грн 49 коп., що становить 25% статутного капіталу;

- ОСОБА_4 - 1 959 229 грн 51 коп., що становить 22,8 % статутного капіталу;

- ОСОБА_1 - 181 540 грн 98 коп., що становить 2,12 % статутного капіталу.

Позовна заява подана в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та обґрунтована тим, що боржниця відчужила корпоративні права з метою уникнути звернення стягнення на відповідні корпоративні права в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 25.07.2023 в позові відмовлено з підстав спливу строків позовної давності, яке в подальшому залишено без змін постановою Пів-нічно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 та постановою Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №903/6/21 (903/307/23).

Враховуючи наявність вищезазначених судових спорів, колегія суддів виснує, що процедура реалізації боргів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з жовтня 2022 року тривала у зв`язку із оскарженням кредитором правочинів боржниці та переглядом судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанції через відповідні скарги банку, що є беззаперечним правом сторони у спорі та основоположним принципом господарсь-кого судочинства.

Поруч з цим, колегія суддів вважає, що значна тривалість строку процедури погашення боргів у цій справі і, як наслідок, істотний розмір періоду нарахування винагороди арбітражного керуючого, є прямим наслідком дій та рішень кредитора, а не арбітражного керуючого. Тим більше, арбітражний керуючий наділяється повноваженнями згідно ухвали суду про його призначення та визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.(ч.1 ст.28 КУзПБ).

Крім того, ч.4 ст.28 КУзПБ чітко визначено, що арбітражний керуючий може бути відсторо-нений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється госпо-дарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого;

2) зловживання правами арбітражного керуючого;

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого;

6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Поруч з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 17.10.2023, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного госпо-дарського суду від 10.01.2024 повністю відмовлено в задоволенні скарги АТ «Державний ощадний банк України» на бездіяльність керуючого реалізацією майна боржника Самчука А. М .

Таким чином бездіяльність арбітражного керуючого Самчука А.М. встановлена не була. З огляду на це презюмується, що свої повноваження керуючий реалізацією майна Самчук А.М. виконував належним чином.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що оплата послуг арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, є обов`язковою та є платою за працю арбітраж-ного керуючого.

Відповідно до ч.3, 4, 7 ст.43 Конституції України, використання примусової праці забороня-ється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст.43 Конституції України.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що арбітражний керуючий Самчук А.М. право-мірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реалізацією у конкретній справі. При цьому, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Також, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що Банк ще на початку процедури реструктуризації боргів у 2021 році, усвідомлюючи недостатність (відсутність) майна Боржника для проведення розрахунків з кредитором, мав можливість безперешкодно та своєчасно завершити процедуру неплатоспроможності ще у 2022 році, але не зробив цього.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даному випадку, колегія суддів керується наведеною вище практикою Верховного Суду. В той же час, у суду відсутні підстави керуватися наведеною Банком практикою судів апеляційної інстанції за наявності протилежної практики суду касаційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що той факт, що у боржника відсутнє будь яке майно та грошові кошти, ні боржником ні кредитором не створено відповідного грошового фонду, право на утворення якого було передбачено чинним КУзПБ, не звільняє кредитора, як споживача послуг арбітражного керуючого, від обов`язку платити ліквідатору за виконання повноважень. Крім того, як було встановлено вище, саме кредитори ініціювали провадження у справі про визнання недійсними договорів, що відповідно продовжило строк виконання повноважень арбітражного керуючого та відповідно збільшило суму його винагороди.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції доводи Скаржника є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Волинської області від 29.05.2024 у справі №903/6/21 належить скасувати з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції встановле-ними обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених в рішенні, що призвело до ухвалення необґрунто-ваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,275,277,282,284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Самчука А.М. на ухвалу господарського суду Волинської області від 29.05.2024 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредитора у справі №903/6/21 - задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 29.05.2024 у справі №903/6/21 скасувати та прийняти рішення, яким задоволити заяву арбітражного керуючого Самчука А.М. від 29.04.2024 №02-10/946 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредитора у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

3. Стягнути з АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) на користь арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1863 від 07.02.2018) (Iban: НОМЕР_2 , МФО 305299, Назва банку: ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 3235206576) 141 261,26 грн за період здійснення повноважень керуючого реалізацією майна з 19.11.2022 по 26.04.2024 у справі №903/6/21.

4. Стягнути з АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) на користь арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1863 від 07.02.2018) (Iban: НОМЕР_2 , МФО 305299, Назва банку: ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 3235206576) 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.

7. Матеріали справи №903/6/21 повернути до Господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.