Ухвала

від 01.10.2024 по справі 906/649/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"01" жовтня 2024 р. Справа № 906/649/24

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Гудак А.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Житомирської міської ради на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.08.2024 у справі №906/649/24 в частині стягнення штрафу у розмірі 3028,00 грн. (суддя Машевська О.П., м.Житомир, повний текст ухвали складено 30.08.2024)

за позовом: Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації

до Житомирської міської ради

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2024 року Житомирська міська рада звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.08.2024 у справі №906/649/24 в частині стягнення штрафу у розмірі 3028,00 грн.

Листом №906/649/24/6011/24 від 09.09.2024 витребувано у Господарського суду Житомирської області матеріали справи №906/649/24.

24 вересня 2024 року матеріали оскарження ухвали від 29.08.2024 у справі №906/649/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшла висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.258 ГПК України з огляду на наступне.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 №3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 №3200-IX).

Одночасно з введенням в дію Закону від 29.06.2023 №3200-IX внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин шостої-восьмої статті 6, статті 258 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, вона подана 09.09.2024 Кузнєцовою М.О. При цьому, всупереч змісту пункту 2 частини другої статті 258 ГПК України, апеляційна скарга Житомирської міської ради не містить відомості про наявність або відсутність у зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), реєстрація в якому з дати набрання Законом чинності є для скаржника обов`язковою в силу частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст. 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно п.1 ч.3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

За змістом частин першої, третьої та четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Пунктом 1 частини першої статті 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

За змістом частин третьої та четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Крім цього, згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, її сформовано та подано через систему "Електронний суд" Кузнєцовою Мариною Олександрівною, як представником Житомирської міської ради.

На підтвердження наявності повноважень у Кузнєцової Марини Олександрівни підписувати та подавати апеляційну скаргу від імені Житомирської міської ради додано довіреність у порядку передоручення від 11.04.2023, відповідно до якої Кузнєцова Марина Олександрівна представляє інтереси Житомирської міської ради в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Водночас, подана довіреність не підтверджує повноваження Кузнєцової Марини Олександрівни діяти від імені Житомирської міської ради на умовах або самопредставництва, або представництва у суді апеляційної інстанції, як це передбачено статтями 56 та 60 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиції викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.09.2024 у справі №904/961/21 під час дослідження повноважень представника скаржника, які надані на підставі довіреності у порядку передоручення.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

В постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №916/3626/20 викладено висновок, що у випадку представництва юридичної особи чи органу державної влади у судах її працівником за правилами самопредставництва, такій особі (представнику), також, необхідно надати суду докази наявності трудових відносин із юридичною особою чи органом, який він представляє, зокрема, але не виключно, трудовий договір, наказ про прийняття на роботу, розпорядження тощо.

Проте, належних документів на підтвердження наявності у представника повноважень представляти інтереси відповідача в суді матеріали оскарження ухвали від 29.08.2024 у справі №906/649/24, як і не містять інформації про те, що Кузнєцова М.О. наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 4 статті 56 ГПК України, а також доказів наявності у неї трудових відносин із Житомирською міською радою.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів наявності у ОСОБА_1 повноважень на представництво інтересів Житомирської міської ради (самопредставництво органу місцевого самоврядування).

Поряд з цим, відповідно до ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч.7 ст.42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що Житомирської окружної прокуратури за кодом ЄДРПОУ 0290995022 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 10.11.2022 14:56, що підтверджується відповіддю №3910662 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС сформованої засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".

Проте, доказів надіслання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів - Заступнику керівника Житомирської окружної прокуратури - з урахуванням положень статті 42 ГПК України скаржником до апеляційної скарги не додано.

Частиною 2 ст. 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, апеляційна скарга Житомирської міської ради на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.08.2024 у справі №906/649/24 в частині стягнення штрафу у розмірі 3028,00 грн. підлягає залишенню без руху, на підставі статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити: апеляційну скаргу в новій редакції, в якій на виконання вимог статті 258 ГПК України зазначити відомості щодо наявності або відсутності електронного кабінету у Житомирської міської ради з доказами надіслання її іншим учасникам у справі; документ (и), що підтверджує (ють) наявність у ОСОБА_1 повноваження на підписання та подання апеляційної скарги у порядку самопредставництва Житомирської міської ради відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або повноважень у ОСОБА_1 на підписання та подання апеляційної скарги у порядку представництва Житомирської міської ради як адвоката; докази надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі - заступнику керівника Житомирської окружної прокуратури з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житомирської міської ради на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.08.2024 у справі №906/649/24 в частині стягнення штрафу у розмірі 3028,00 грн. - залишити без руху.

2. Запропонувати Житомирській міській раді усунути протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом подачі заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити:

- апеляційну скаргу в новій редакції, в якій на виконання вимог статті 258 ГПК України зазначити відомості щодо наявності або відсутності електронного кабінету у Житомирської міської ради з доказами надіслання її іншим учасникам у справі;

- документ (и), що підтверджує (ють) наявність у ОСОБА_1 повноваження на підписання та подання апеляційної скарги у порядку самопредставництва Житомирської міської ради відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або повноважень у ОСОБА_1 на підписання та подання апеляційної скарги у порядку представництва Житомирської міської ради як адвоката;

- докази надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі - заступнику керівника Житомирської окружної прокуратури з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

3. Роз`яснити Житомирській міській раді, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвалу направити Житомирській міській раді за адресою: 10014, Житомирська область, м.Житомир, майдан і.м.С.П. Корольова, буд.4/2.

Суддя (суддя-доповідач у справі) Гудак А.В.