ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2024- року м.Дніпро Справа № 904/4157/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від Криворізької міської ради: Сеїна О.О. (поза межами суду);
від боржника: арбітражний керуючий Іващук В.А. (поза межами суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" в особі ліквідатора Іващука В.А. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 (повна ухвала підписана 12.02.2024, суддя Суховаров А.В.), постановлену за результатами розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності на Криворізьку міську раду та Виконавчий комітет Криворізької міської ради, у справі №904/4157/20
за заявою Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг
до боржника Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35", м. Кривий Ріг
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
29.07.2022 в межах справи про банкрутство №904/4157/20 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ліквідатора Іващук В.А. про покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника та солідарне стягнення з Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" грошових коштів у розмірі 16 929 003,11 грн.
Вказана заява обґрунтована посиланням на те, що в ході проведення аналізу причин негативної динаміки забезпечення зобов`язань виявилось, що підприємство-банкрут позбавився більшої частини своїх активів в проміжку 2008-2015 років, через рішення Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 (суддя Мартинюк С.В.) у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що ліквідатором не надано належних доказів щодо вчинення дій чи бездіяльності Криворізької міської ради та її Виконавчого комітету, які призвели до стійкої неплатоспроможності банкрута та необґрунтовано причинний зв`язок між протиправною поведінкою осіб та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювачів шкоди.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя, доповідач - Кузнєцов В.О., судді - Мороз В.Ф., Чередко А.Є.) від 11.04.2023 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 у справі №904/4157/20 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 19.07.2023 касаційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича задоволено частково; скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №904/4157/20; справу у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
За результатом нового розгляду справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у задоволенні заяви ліквідатора Іващука Валентина Анатолійовича про покладення субсидіарної відповідальності та солідарного стягнення грошових коштів з Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської - відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №35", в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким стягнути солідарно з Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" грошових коштів у розмірі 16 929 003, 11 грн.
При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що діяльність підприємства боржника, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35", направлена на обслуговування житлового фонду, а не отримання прибутку. Тим більше, про прибуток не могло бути й мови, тому що всі комунальні підприємства даного типу завідомо збиткові, по боржнику тільки біля 13 млн. грн. заборгованості населення на момент припинення діяльності, не враховуючи мільйонних боргів підприємствам водо- і теплопостачання.
Тому твердження суду і відповідачів в своїх поясненнях, зокрема щодо статей 74 та 78 ГК України та статуту КП «ЖЕО-35», стосовно комунального комерційного підприємства є безпідставними.
Копіями Статуту КП «ЖЕО №35» та додатками до них, що надані відповідачами, підтверджено, що це комунальне підприємство не є державним комерційним підприємством, дана інформація відсутня і в ЄДРПОУ, адже ч. 5 ст.74 передбачено, що держава та орган, до сфери управління якого входить саме державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями.
Тому твердження відповідачів, а також це вбачається із висновків ухвали суду від 07.02.2024, що держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності його зобов`язаннями є маніпуляцією, так як боржник є комунальним підприємством, про що зазначено у всіх документах і самої Міськради.
Власник боржника не вживав будь-яких заходів щодо не доведення боржника до банкрутства, а свідомо залишив його з мільйонними боргами, в послідуючому перевівши цю проблему на господарський суд. При мільйонних боргах залишених боржнику, уже не мало суттєвого значення і виведення з його балансу тих незначних активів, в тому числі й приміщення.
Відповідач - Криворізька міська рада несе таку відповідальність і по КП «Житлово-експлуатаційна організація №35», це передбачено і статутом боржника, згідно п.1.1. якого Засновником та власником його майна є Криворізька міська рада.
Пункт 4.1. Статуту передбачає, що управління підприємством здійснюється на основі поєднання прав Власника щодо господарського використання свого майна та участі в управлінні трудового колективу. Пунктом 4.2. визначено, що Підприємство очолює директор. Прийом (за контрактом) і звільнення його з роботи здійснює міський голова. Директор у своїй діяльності підзвітний Власнику.
З наведеного очевидно, що боржник у своїй діяльності був підконтрольний Власнику, який мав здійснювати і співучасть в управлінні боржника, але саме він, тобто Криворізька міська рада, не вживала жодних заходів по подоланню неплатоспроможності підприємства-боржника, або його ліквідації, що призвело до зростання сум заборгованості.
У відзиві Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради не наведено жодного доказу, щодо не тільки їх невинуватості в доведенні боржника до банкрутства, а не наведено жодного з кроків, щоб мали запобігти банкрутству.
Крім того, ними, як власниками боржника, проігноровано вимоги законодавства щодо вчинення відповідних дій по проведенню фінансового моніторингу боржника, заходів щодо поліпшення фінансового стану, та в кінцевому результаті звернення до суду про порушення справи про банкрутство боржника.
Криворізька міська рада у відзиві на апеляційну скаргу заперечила щодо її задоволення, зазначила, що ліквідатором надано технічний паспорт (станом на 20.04.1989) на приміщення 624,4 м2, розташоване по вул. Космонавтів, буд. 15 у місті Кривому Розі , в якому дане приміщення названо "будівля ЖЕО Саксаганського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області". Проте, жодних доказів, які б підтверджували належність даного нежитлового приміщення банкруту, прийняття рішень чи вчинення дій Криворізькою міською радою або її Виконавчим комітетом щодо виведення цього активу з належного банкруту майна, не надано.
Рішенням №2313 від 27.11.2013 Криворізька міська рада в межах визначеної компетенції затвердила загальний порядок списання, відчуження, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу, та не стосується активів боржника.
Стосовно права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3979 га у мікрорайоні Гірницькому, буд. 6-А в Саксаганському районі міста, то воно було припинено на підставі рішення Криворізької міської ради №3618 від 29.04.2015 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою для розміщення виробничих потреб", яке було прийняте компетентним органом в межах повноважень, згідно норм чинного законодавства України та на підставі добровільної відмови КП "ЖЕО №35".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Чередко А.Є., Мороз В.Ф.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 25.03.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
02.04.2024 судді Мороз В.Ф. та Чередко А.Є. подали спільну заяву про самовідвід у справі № 904/4157/20, яку задоволено ухвалою суду від 02.04.2024.
03.04.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Також 03.04.2024 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4157/20 у зв`язку із задоволенням заяви суддів Мороза В.Ф. та Чередка А.Є. про самовідвід від розгляду справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024, справу №904/4157/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу ліквідатора боржника залишено без руху через неподання останнім доказів направлення скарги кредиторам: Комунальному підприємству "Кривбасводоканал"; Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області; Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа"; відомостей про наявність/відсутність у заявника електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів - Паруснікова Ю.Б., Вєрхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" в особі ліквідатора Іващука В.А. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі № 904/4157/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 03.07.2024.
В судовому засіданні 03.07.2024 оголошено перерву до 23.07.2024.
В судовому засіданні 23.07.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
За змістом поданої заяви ліквідатор Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" Іващук В.А. просить суд покласти субсидіарну відповідальність та солідарно стягнути з Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" грошові кошти у розмірі 16 929 003, 11 грн.
В обґрунтування поданої заяви ліквідатор вказує, що в ході проведення аналізу причин негативної динаміки забезпечення зобов`язань виявилось, що підприємство-банкрут позбавився більшої частини своїх активів в проміжку від 2008-2015 р.р., що зумовлено рішеннями власника, якими були вилучені та передані іншій юридичній особі ліквідні майнові активи, що належали боржнику на праві господарського відання.
Згідно тверджень ліквідатора, такими рішеннями є:
- наказ №139-ум від 08.09.2008 Управління комунальної власності міста Виконавчого комітету Криворізької міської ради (далі - Наказ №139-ум), відповідно до якого передано з балансу Підприємства 2 транспортних засоби (автомобіль "ЗІЛ 432902" та автомобіль "РАФ 23038");
- рішення Криворізький міської ради №3618 від 29.04.2015 (далі - Рішення №3618), відповідно до якого припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3979 га в мікрорайоні Гірницькому Саксаганського району;
- рішення Криворізької міської ради №2313 від 27.11.2013 (далі - Рішення №2313), відповідно до якого з балансу Підприємства вибуло нежитлове приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, буд.15, загальною площею 624,4 кв.м. (окремо стояча будівля).
Під час здійснення ліквідаційної процедури Боржника 22.04.2022 ліквідатором направлено претензію №22/4157-ПКВ до Криворізької міської ради та її Виконавчого комітету з вимогою щодо погашення протягом 10-и днів з моменту отримання претензії заборгованості Боржника перед його кредиторами у розмірі 16 929 003,11 грн та перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок Підприємства.
У відповідь на зазначену претензію Виконавчим комітетом Криворізької міської ради листом №12/26/2565 від 31.05.2022 повідомлено, що право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3979 га у мікрорайоні Гірницькому, буд. 6-А в Саксаганському районі міста було припинено на підставі Рішення №3618, яке було прийняте компетентним органом в межах повноважень, згідно норм чинного законодавства України та на підставі добровільної відмови Боржника.
У цьому ж листі Виконавчим комітетом Криворізької міської ради вказано, що дані про перебування на балансі Підприємства нежитлового приміщення загальною площею 624,4 м.кв., розташованого по вул. Космонавтів, буд. 15 у м. Кривому Розі, відсутні.
Між тим, згідно тверджень ліквідатора боржника, вищезазначеними рішеннями власником підприємства виведено значну частку активів, які могли суттєво вплинути на функціонування боржника або ж погашення ним заборгованості, що свідчить про доведення останнього до банкрутства.
З огляду на те, що заборгованість боржника перед кредиторами становить суму 16 991 203, 11 грн., а розмір ліквідаційної маси складає 52 200, 00 грн., розмір субсидіарної відповідальності становить суму 16 929 003, 11 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення ліквідатором боржника із заявою в порядку частини другої статті 61 КУзПБ про покладення на Криворізьку міську раду та її Виконавчий комітет субсидіарної відповідальності за непогашеними зобов`язаннями Боржника у цій справі.
Як вже зазначалося ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №904/4157/20, у задоволенні заяви ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності та солідарного стягнення грошових коштів з Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради відмовлено.
Рішення місцевого суду та суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що ліквідатором боржника не надано належних доказів щодо вчинення дій чи бездіяльності Криворізької міської ради та її Виконавчого комітету, які призвели до стійкої неплатоспроможності банкрута, а також не обґрунтовано причинний зв`язок між протиправною поведінкою вказаних осіб та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювачів шкоди.
Постановою Верховного Суду від 19.07.2023 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №904/4157/20; справу №904/4157/20 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
За змістом вищевказаної постанови судом касаційної інстанції враховано обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що прийнятий за 12 років до відкриття провадження у цій справі про банкрутство Наказ №139-ум (щодо передачі двох транспортних засобів) та Рішення №3618 (щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою), прийняте у зв`язку з добровільною відмовою боржника від такого права з огляду на дострокове припинення договору оренди об`єктів нерухомості комунальної власності, не є такими рішеннями власника боржника та органу управління майном, які підтверджують обставини доведення його до банкрутства.
Разом з тим, Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій в цілому щодо не доведення ліквідатором вчинення відповідачами дій чи бездіяльності, що призвели до стійкої неплатоспроможності банкрута, з огляду на передчасність формування таких висновків без надання судами правової оцінки усіх обставин справи та доводів заявника.
Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки Рішенню №2313 (від 27.11.2013) у контексті наявності/відсутності вирішення ним питання щодо розпорядження Нежитловим приміщенням та стверджуваних ліквідатором обставин перебування цього Приміщення саме на балансі Боржника у вказаний період (до 27.11.2013).
Суд касаційної інстанції вказав, що за наявності наданого ліквідатором технічного паспорту (станом на 20.04.1989) Нежитлового приміщення у якості доказу його належності боржнику, суди першої та апеляційної інстанції не мотивували відхилення такого доказу, не здійснили правову оцінку його допустимості, зокрема не зазначили, чи може бути технічний паспорт правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна.
Також Верховний Суд зазначив, що судами не надано правової оцінки доводів ліквідатора про доведення боржника до банкрутства внаслідок прийняття відповідних управлінських рішень його власником у контексті того, чи могло вилучення, на думку ліквідатора, такого ліквідного активу призвести до неплатоспроможності боржника, адже не досліджено й обставин того, яким чином зазначений актив пов`язаний з можливістю здійснення діяльності підприємства з огляду на її предмет та мету.
Враховуючи викладене, та з огляду на відсутність правової оцінки факту вирішення питання про вилучення (за доводами ліквідатора) з господарського відання підприємства Нежитлового приміщення та його передачі на баланс іншої особи шляхом прийняття Рішення № 2313, Верховний Суд дійшов висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про не доведення ліквідатором вчинення відповідачами дій з доведення боржника до банкрутства.
Також, за змістом постанови від 19.07.2023 Верховний Суд вказав, що судами попередніх інстанцій не досліджено Статуту боржника (комунального підприємства), зокрема й у питанні його організаційно-правової форми (комерційне чи некомерційне підприємство), в той час як з огляду на положення ст.ст. 77, 78 Господарського кодексу України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2018 по справі №5023/4388/12, мають місце відмінності порядку покладення на орган місцевого самоврядування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями створеного ним комунального підприємства залежно від його організаційно-правової форми (комерційне чи некомерційне).
За викладених обставин, постановою Верховного Суду від 19.07.2023 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №904/4157/20, а справу №904/4157/20 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024, якою відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Іващука Валентина Анатолійовича про покладення субсидіарної відповідальності та солідарного стягнення грошових коштів з Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської, мотивована тим, що відповідно до матеріалів справи спірна будівля з 2001 року не перебувала на балансі та/або у власності боржника. Разом з тим, приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, буд. 15, перебуває в оренді КП "ЖЕО № 35" з 2012 року на підставі договору оренди від 10.05.2018 № 35/10.
Рішення Криворізької міської ради №2313 від 27.11.2013 затверджує загальний Порядок списання, відчуження, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу, та не стосується активів боржника.
Підприємство боржника є комерційним, що виключає наявність підстав для відповідальності держави та органу, до сфери управляння якого воно входить, за його зобов`язаннями.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Частиною першою статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
За змістом частини першої статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.
Частиною третьою цієї статті Кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов`язаннями у випадках, передбачених, зокрема, КУзПБ.
Відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Об`єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились не задоволеними у справі про банкрутство.
Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого частиною другою статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Водночас, при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, необхідно виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої і третьої статті 4 КУзПБ.
Щодо об`єктивної сторони правопорушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи частини другої статті 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
При цьому, виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 16.06.2020 у справі №910/21232/16 та від 15.02.2022 у справі №927/219/20.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень частини 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно поданої заяви, ліквідатор наполягає на факті доведення підприємства боржника до банкрутства шляхом виведення власником підприємства значної частки активів боржника згідно відповідних управлінських рішень наступного змісту:
- наказ №139-ум від 08.09.2008 Управління комунальної власності міста Виконавчого комітету Криворізької міської ради (далі - Наказ №139-ум), відповідно до якого передано з балансу Підприємства 2 транспортних засоби (автомобіль "ЗІЛ 432902" та автомобіль "РАФ 23038");
- рішення Криворізький міської ради №3618 від 29.04.2015 (далі - Рішення №3618), відповідно до якого припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3979 га в мікрорайоні Гірницькому Саксаганського району;
- рішення Криворізької міської ради №2313 від 27.11.2013 (далі - Рішення №2313), відповідно до якого з балансу Підприємства вибуло нежитлове приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, буд.15, загальною площею 624,4 кв.м. (окремо стояча будівля).
За змістом постанови від 19.07.2023 судом касаційної інстанції встановлено обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що Наказ №139-ум (щодо передачі двох транспортних засобів) та Рішення №3618 (щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою), не є такими рішеннями власника боржника та органу управління майном, які підтверджують обставини доведення його до банкрутства.
Щодо рішення Криворізької міської ради №2313 від 27.11.2013 (далі - Рішення №2313), яким ліквідатор обґрунтовує свої твердження щодо вибуття з балансу підприємства нежитлового приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, буд.15, загальною площею 624,4 кв.м. (окремо стояча будівля), колегія суддів зазначає наступне.
27.11.2013 Криворізькою міською радою прийнято рішення "Про затвердження Порядку списання, відчуження, передачі основних засобів, що є кому нальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу" наступного змісту:
"З метою вдосконалення порядку списання, відчуження, Передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу, та встановлення єдиних вимог до нього; керуючись Законом країни "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада вирішила:
1. Затвердити Порядок списання, відчуження, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу (додається).
2. Керівникам відділів, управлінь, інших виконавчих органів міської гіди в двотижневий термін довести зміст рішення до відома підпорядкованих підприємств, закладів і установ.
3. Визнати таким, що втратило чинність, рішення міської ради від 28.03.2012 №1025 "Про затвердження Порядку списання, відчуженні, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу".
4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань регулювання земельних відносин, планування та забудови міста, міської комунальної власності (Іванов Ю.О.), координацію роботи - на першого заступника міського голови Гальченка А.В.".
Згідно відзиву від 22.08.2022 Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради, останні вказують, що заявником не доведено факту відсутності у боржника коштів та майна, що перебувають у його розпорядженні, а також того факту, що стан неплатоспроможності боржника комунального підприємства настав саме внаслідок протиправних управлінських рішень органу, до сфери управління якого належить підприємство, зокрема через виведення з підприємства коштів або передачі його іншій юридичній особі.
Також Криворізька міська рада та Виконавчий комітет Криворізької міської ради зазначають про відсутність даних щодо перебування на балансі Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" нежитлового приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, буд.15, загальною площею 624,4 кв.м. Також, за змістом наданого відзиву Криворізька міська рада та Виконавчий комітет Криворізької міської ради зазначають про відсутність доказів щодо встановлення вини (вирок, догана, постанова про адміністративне правопорушення) у встановленому законом порядку відносно посадових осіб органів місцевого самоврядування по факту вчинення дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності боржника, в той час як факт того, що Криворізька міська рада є засновником підприємства боржника автоматично не свідчить про наявність у органу місцевого самоврядування субсидіарної відповідальності без наявності відповідних дій та причинно-наслідкового зв`язку між діями та відповідними наслідками у вигляді доведення до банкрутства.
За змістом заперечень від 08.09.2022 ліквідатор вказує, що актом інвентаризації підтверджується відсутність у підприємства боржника активів для погашення кредиторських вимог на суму 16 929 003, 11 грн. До того ж, ліквідатор вказує, що стабільна неплатоспроможність боржника мала місце після 2014 року, що зумовлено виведенням активів підприємства боржника внаслідок прийняття його власником відповідних управлінських рішень. Крім того, ліквідатор вказує, що нежитлове приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, буд.15, не перебувало у власності Криворізької міської ради, яка не могла розпоряджатись вказаним приміщенням. Ліквідатор зазначає, що боржник у своїх діях підконтрольний власнику - Криворізькій міській раді, що передбачає управління боржником та виключає можливість вчинення власником заходів щодо відчуження належних боржнику активів.
Згідно пояснень від 29.09.2023 ліквідатор наполягає на факті доведення до банкрутства підприємства боржника внаслідок вибуття з його балансу активів у зв`язку з прийняттям відповідних рішень Криворізькою міською радою та Виконавчим комітетом Криворізької міської ради.
За змістом пояснень від 23.10.2023 Виконавчий комітет Криворізької міської ради зазначає про безпідставність вимог ліквідатора, вказує, що підприємство боржника є комерційним, що унеможливлює притягнення до відповідальності держави та органу, до сфери управління якого воно входить. Разом з тим, Виконавчий комітет Криворізької міської ради зазначає, що ліквідатором не зазначено, яким чином вибуття нежитлового приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, буд.15 зі складу активів боржника спричинило його стійку неплатоспроможність, з огляду на предмет та мету діяльності підприємства боржника.
Відповідно до пояснень від 03.01.2024 ліквідатор наполягає на задоволенні своїх вимог з підстав, викладених в заяві. Разом з тим, ліквідатор зауважує, що згідно архівної справи КП "Криворізького РБТІ" право власності на будівлю по вул.Космонавтів,15 було зареєстровано в 2001 році за Територіальною громадою в особі Криворізької міської ради на балансі УЖКГ та на даний час запис в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній.
Колегія суддів констатує, що наявний в матеріалах справи технічний паспорт (станом на 20.04.1989) на приміщення 624,4 м2, розташоване по вул. Космонавтів, буд. 15 у місті Кривому Розі, в якому дане приміщення названо "будівля ЖЕО Саксаганського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області", не є належним доказом реєстрації права власності за боржником.
Разом з тим, згідно акту приймання-передачі від 29.10.1991 нежитлове приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, вул. 15, загальною площею 624,4 кв.м. передано на балансовий облік Управління житлово-комунального господарства Виконкому міської ради від КП ЖКК № 21.
Згідно архівної справи КП "Криворізького РБТІ" право власності на будівлю по вул.Космонавтів,15 зареєстровано в 2001 році за Територіальною громадою в особі Криворізької міської ради на балансі УЖКГ.
Відповідно до Наказу від 30.07.2018 № 80-ум "Про падання згоди на передачу об`єктів нерухомості від управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради на балансовий облік управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради" нежитлова будівля по вул. вул. Космонавтів, буд. 15 загальною площею 624, 4 кв. м. передана від управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради на балансовий облік управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради. Інформація та документи щодо можливості перебування вказаної будівлі на балансі КП "ЖЕО № 35" до балансового облікування її департаментом розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради відсутні.
Наказом від 19.03.2019 № 37-ум "Про надання згоди на передачу об`єктів нерухомості від управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради на балансовий облік Комунального підприємства "Парковка та реклама" КМР" вказана нежитлова будівля передана від управління комунальної власності міста на баланс КП "Парковка та реклама" де перебуває на теперішній час.
За викладених обставин, спірна будівля з 2001 року не перебувала на балансі та/або у власності боржника.
Разом з тим, приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, буд. 15, перебуває в оренді КП "ЖЕО № 35" з 2012 рок на підставі договору оренди від 10.05.2018 № 35/10.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ліквідатором не надано достатніх доказів, які б підтверджували належність даного нежитлового приміщення банкруту, прийняття рішень чи вчинення дій Криворізькою міською радою або її Виконавчим комітетом щодо виведення цього активу з належного банкруту майна.
Згідно зі Статутом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35", затвердженого наказом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради від 25.08.2009 №135ум, створене відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного та Господарського кодексів України. Засновником підприємства та власником його майна є Криворізька міська рада (п.1.1 Статуту).
Предметом діяльності підприємства є :
- експлуатація житлового та нежитлового фонду;
- ремонт житла за замовленням населення;
- ремонт но-будівельні роботи, послуги;
- благоустрій закріпленої території;
- видача необхідних довідок та інших документів громадянами приватизації житла;
- складські та транспортні послуги;
- торгівельно-закупівельна діяльність;
- послуги автосервісу (платна автостоянка, мийка автомобілів):
- послуги операторського зв`язку житлово-будинкових комунікацій;
- проведення внутрішніх ремонтів житлових і нежитлових приміщень на замовлення юридичних осіб;
- оформлення документів на право власності на квартири житлового фонду комунальної власності міста;
- виконання поточного, непередбаченого та капітального ремонту житлового фонду.
Окремі види діяльності, передбачені законодавчими актами України, Підприємство має право проводити тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії) (п.2.1 Статуту).
Метою діяльності Підприємства є:
- забезпечення надійної експлуатації, ремонту та збереження житлових та нежитлових приміщень, їх інженерних систем, а також благоустрою території;
- реалізація на практиці житлової політики держави, рішень міської ради її виконкому, а також наказів УЖКГ;
- вирішення соціальних і економічних проблем трудового колективу у рахунок одержаного прибутку, відповідно до діючого законодавства України (п.2.2 Статуту).
Серед визначених напрямків діяльності підприємства відсутній такий вид діяльності, реалізація якого була обумовлена наявністю нежитлового приміщення загальною площею 624, 4 кв. м.
У заяві ліквідатора "ЖЕО №35" про покладення субсидіарної відповідальності та солідарного стягнення грошових коштів також не було наведено ні доводів, ні аргументів, які їх підтверджують стосовно того, що наявність у користуванні Підприємства нежитлового приміщення розташованого по вул. Космонавтів, 15 загальною площею 624, 4 кв. м. забезпечило здійснення підприємством такого виду діяльності, який попередив би настання неплатоспроможності.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав вважати доведеним той факт, що актив боржника - нежитлове приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, буд.15 пов`язаний з можливістю здійснення діяльності підприємства з огляду на її предмет та мету, що виключає наявність підстав вважати обґрунтованим твердження ліквідатора в частині доведення підприємства до банкрутства шляхом прийняття рішення №2313 від 27.11.2013 його власником.
З метою вдосконалення порядку списання, відчуження, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу, та встановлення єдиних вимог до нього; керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» 27.11.2013 Криворізька міська рада прийняла рішення № 2313 «Про затвердження Порядку списання, відчуження, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу».
Відповідно до Розділу «Загальні положення» порядок списання, відчуження, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу (надалі - порядок) розроблено відповідно до чинного законодавства України щодо списання, відчуження, передачі основних засобів комунальної власності територіальної громади міста.
Порядок визначає процедуру списання, відчуження, передачі основ-них засобів комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу, що перебувають на бухгалтерському обліку та використовуються:
- комунальними підприємствами, закладами, установами, органами місцевого самоврядування - на праві господарського відання (оперативного управління);
- комісіями з припинення юридичної особи - на праві розпорядника майна (окрім відчуження).
Порядок не поширюється на цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, об`єкти незавершеного будівництва та інше майно, що підлягає відчуженню шляхом приватизації, а також на інші випадки, перед-бачені чинним законодавством України.
Майно комунальних підприємств належить до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу та не може бути використане як джерело погашення податкового боргу підприємства без надання згоди міською радою.
Згідно зі ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Статтею 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що вказаним рішенням №2313 від 27.11.2013 Криворізька міська рада в межах визначеної компетенції затвердила загальний порядок списання, відчуження, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу, та не стосується активів боржника.
Відповідно до частин першої-третьої статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (частина десята статті 78 ГК України).
Враховуючи викладене, господарська діяльність комунальних комерційних підприємств підпадає під регулювання діяльності державних комерційних підприємств, а господарська діяльність комунальних некомерційних підприємств - казенних підприємств.
Частиною п`ятою статті 74 ГК України передбачено, що держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
У свою чергу, частиною сьомою статті 77 цього Кодексу визначено, що казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства.
Таким чином, здійснення господарської діяльності комунальним некомерційним підприємством без мети одержання прибутку, на основі матеріальної бази, яка не є його власністю та не включається до ліквідаційної маси в разі банкрутства такого підприємства (право оперативного управління), зумовило для законодавця необхідність регулювання спірних відносин у такий спосіб, який би дозволив захистити інтереси можливих кредиторів суб`єкта некомерційної господарської діяльності.
Таке регулювання здійснено, зокрема, через механізм, закріплений у вищенаведених положеннях статей 77, 78 ГК України.
З огляду на викладене доводи заявника апеляційної скарги про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню статті 74 та 78 ГК України є безпідставними та зводяться до суб`єктивного тлумачення даних норм законодавства.
Отже, при притягненні до субсидіарної відповідальності осіб винних у доведенні до банкрутства комунального некомерційного підприємства необхідно враховувати, що регулювання діяльності таких підприємств здійснюється аналогічно до діяльності державних казенних підприємств, без наділення вказаних суб`єктів повною самостійною відповідальністю у відносинах з третіми особами, а також незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і, відповідно, держава мають бути в межах Конвенції про захист прав та основоположних свобод визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.
Отже, внутрішньодержавний правовий статус підприємства як самостійної юридичної особи сам по собі не звільняє державу від відповідальності за борги підприємств у межах Конвенції. Про необхідність врахування зазначених правових висновків зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 5023/4388/12.
Таким чином, покладення на орган місцевого самоврядування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями створеного ним комунального некомерційного підприємства, що є боржником і здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку на основі матеріальної бази, яка не є його власністю та не включається до ліквідаційної маси в разі його банкрутства (право оперативного управління), є одним із способів захисту інтересів кредиторів суб`єкта некомерційної господарської діяльності відповідно до статей 77, 78 ГК України, частини другої статті 61 КУзПБ. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі №904/3551/20.
З огляду на викладене, мають місце відмінності порядку покладення на орган місцевого самоврядування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями створеного ним комунального підприємства залежно від його організаційно-правової форми (комерційне чи некомерційне).
За змістом Статуту Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" Власник наділяє Підприємство майном на праві господарського відання з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою Власника, або уповноважених ним органів згідно норм чинного законодавства (п.6.1 Статуту).
Майно Підприємства є власністю територіальної громади міста Кривого Рогу і закріплюється за Підприємством на праві господарського відання. Здійснюючи права господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту (п.6.8 Статуту).
Підприємство відповідає перед Власником за збереження та ефективне використання всього майна (п.6.2 Статуту).
За викладених обставин господарський суд прийшов до правильного висновку, що підприємство боржника є комерційним, що виключає наявність підстав для відповідальності держави та органу, до сфери управляння якого воно входить, за його зобов`язаннями.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви ліквідатора правомірно відмовлено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" в особі ліквідатора Іващука В.А. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі № 904/4157/20 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі № 904/4157/20 - залишити без змін.
Судові витрати Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" в особі ліквідатора Іващука В.А. за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до вимог ст.255 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства, порядок і строки касаційного оскарження визначені ст.ст.287-288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддями Івановим О.Г., Парусніковим Ю.Б. 20.09.2024, суддею Верхогляд Т.А. 01.10.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2024 |
Оприлюднено | 02.10.2024 |
Номер документу | 121989884 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні