Рішення

від 30.09.2024 по справі 904/3181/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3181/24За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Фізичної особи - підприємця Носач Геннадія Вікторовича, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просило стягнути з Фізичної особи - підприємця Носач Геннадія Вікторовича заборгованість за теплопостачання в розмірі 42001,63 грн, з яких 34 457,12 грн - основний борг, 223,56- абонентське обслуговування, 1 458,53 грн - 3% річних, 4 086,21 грн - інфляційні втрати та 1 776,21 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №1470/жб від 01.11.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить врахувати факт неукладення типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії за № 1470/жб від 01.11.2021, факт розрахунку відповідачем за отримані від позивача послуги у опалювальному періоді 2021-2022р.р. за умовами діючого на той час договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді під № 1470, а також факт відсутності теплопостачання у приміщенні відповідача (фізичної неможливості отримання послуги) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Романа Шухевича, буд.30, прим.43 в опалювальних періодах 2022-2023р.р. і 2023-2024р.р. та відповідно необґрунтованість нарахувань з боку позивача за надану теплову енергію за ці періоди та відмовити в задоволенні всіх позовних вимог, вказаних у позовній заяві. Також відповідач просить закрити провадження у справі згідно п.2 част.1 ст.231 ГПК за відсутністю предмету спору. Щодо опалювального періоду 2021-2022р.р. відповідач зазначає, що ціна позову за цей період не відповідає дійсності, і відповідач не визнає тому що цілком розрахувався з позивачем за послуги, надані ним в цьому опалювальному періоді на умовах і за ціною, які були узгоджені договором №1470 від 27.11.2013 і який діяв на той час. Відповідач звертає увагу, що ціна спожитої теплової енергії у розрахунках позивача не узгоджена сторонами і є нікчемною істотною умовою у відповідності до п.6 статті 633 ЦКУ. Вказує, що коригуючі коефіцієнти до ціни, використані позивачем неправомірно і незаконно, вони не передбачені ні припиненим договором, ні діючою редакцією неукладеного договору. Відповідач зауважує, що кількість спожитої теплової енергії розрахована не на базі визначеного проектом теплового навантаження об`єкту згідно діючого договору, а по дуже недосконалій Методиці, передбаченій неукладеним договором, а значить не може і застосовуватися. Також відповідач зауважує, що позивачем не враховані всі суми його проплат. Відповідач вважає, що ціна позову розрахована не вірно, складена з помилками і недоліками.

Щодо опалювальних періодів 2022-2023р.р. 2023-2024р.р. відповідач зазначає, що грошові вимоги позивача за ці два періоди ним не визнаються тому, що у цих опалювальних періодах не існувало жодних договірних відносин між позивачем та відповідачем, оскільки діючий договір був вже припинений 27.11.2022, а іншого договору укладеного у відповідності до законодавства не існувало. Відповідач стверджує, що у приміщенні магазину вже були відсутні прилади опалення - воно не забезпечувалося тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, згідно з Методикою воно є неопалюваним. Відповідно позивач не забезпечував у ньому нормативну температуру +18°С згідно част.1 розд.VIII Методики. Відповідач вказує, що таку температуру у приміщенні забезпечував самостійно своїм коштом. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту надання послуг, відсутні докази, які б це підтверджували. Вказує, що теплової енергії від позивача весь цей час не отримував і нею не користувався. Відповідач зауважує, що розрахунки позивача ґрунтуються на фіктивних актах прийняття-передачі послуг, не мають нічого спільного з реальністю і є недостовірними, обставини, які підтверджують заявлені вимоги відсутні. Відповідач вважає, що загальна ціна позову не відповідає дійсності, складена на основі недостовірних документів і розрахунків, з помилками та недоліками. Загальну ціну позову відповідач не визнає.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, вважає твердження відповідача про те, що типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що обліковується у позивача № 1470/жб, не укладався не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства. Вказує, що Законом України від 03.12.2020 № 1060-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внесено зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Позивач зазначає, що Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Вказує, що протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу Позивача від співвласників багатоквартирного будинку № 30 по вул. Романа Шухевича не надходило жодних документів які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин. Таким чином, з 01 листопада 2021 року між позивачем та відповідачем, як споживачем послуги з постачання теплової енергії, фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Окрім того, позивач стверджує, що відповідно до п 13 Постанови КМУ "Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 № 830 діями, які свідчать про приєднання споживача до умов індивідуального договору, зокрема, є надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Зокрема, факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами подачі теплоносія на будівлю, що містяться в матеріалах справи. Крім того, зазначає, що відповідач жодного разу не скористався своїм правом, встановленим ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до якої, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Таким чином, позивач вважає, що послуга з постачання теплової енергії була надана відповідачу належним чином і у повному обсязі, що не спростовується останнім. Також позивач зауважує, що договір купівлі-продажу теплової енергії № 1470 від 27.11.2013 втратив свою силу 01.11.2021, тобто з дати набрання чинності Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії. Крім того, позивач просить врахувати, що будинок №30 по вул. Романа Шухевича є багатоповерховим, опалення нежитлового приміщення, власником якого є відповідач, у зазначеному будинку здійснюється через внутрішньобудинкову систему опалення, система опалення нежитлового приміщення відповідача є єдиною та невід`ємною частиною внутрішньобудинкових систем будинку, а отже, відповідач фактично отримував теплову енергію для опалення приватного нежитлового приміщення.

Щодо твердження відповідача про припинення дії договірних відносин та відсутності у останнього опалювальних приладів, позивач зазначає, що відповідачем не надано жодного документа, що підтверджує факт відключення від мереж централізованого опалення, а також законність такого відключення згідно наведеної вище процедури. Зауважує, що згідно інформації, наявної в позивача, приміщення 43 будинку 30 по вул. Романа Шухевича у м. Кривий Ріг не відключалося від системи централізованого опалення, проект індивідуального опалення з позивачем не узгоджувався.

Щодо неправомірності здійснення нарахувань та не зарахувань платежів, зокрема суми у розмірі 850,20 грн перерахунку розміру нарахувань позивач зазначає, що відповідно до наданих розрахунків заявлені вимоги стосуються періоду з 01.12.2021 по 31.03.2024, в той час як нарахування за типовим індивідуальним договором №1470/жб від 01.11.2021 почало відбуватися з 01.11.2021. Позивач вказує, що надані до позовної заяви детальні розрахунки суми грошових зобов`язань не містять інформації щодо нарахувань за листопад 2021 року, у зв`язку з відсутністю заборгованості за цей період станом на дату звернення з позовними вимогами до суду. Позивач зазначає, що відповідач у період з 01.11.2021 по теперішній час здійснив оплату у загальному розмірі 6 531,06 грн (платіжне доручення № 2371 від 18.10.2022 на суму 3 691,39 грн з призначенням платежу: "За послугу з постачання теплової енергії згідно договором № 1470 від 27.11.2023…"). Зазначений договір №1470 від 27.11.2023 є попереднім діючим договором, тому зазначена сума зарахована наступним чином: 3 691,39 грн зараховано на оплату листопада 2021 року за договором №1470/жб від 01.11.2021. Оплата, здійснена на підставі платіжного доручення № 2372 від 24.10.2022 на суму 3 000,00 грн з призначенням платежу: "За послугу з постачання теплової енергії згідно договором № 1470 від 27.11.2023…" зарахована наступним чином: 714,64 грн - зараховано на оплату листопада 2021 року за договором №1470/жб від 01.11.2021, який закривається цим платежем; 7,02 грн - зараховано на оплату абонентського обслуговування за листопад 2021 року, 2 118,01 грн - зараховано на оплату грудня 2021 року за спірним договором за хронологією; 160,33 грн - зараховано на попередні періоди за договором № 1470 від 27.11.2013. Позивач повідомляємо суду, що сума 850,20 грн., що виникла на підставі здійснення перерахунку за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року на виконання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі №54/20-21 з урахуванням постанови Центрального апеляційного суду від 04.04.2023 по справі № 904/2888/22 на погашення поточної заборгованості не зараховувалась за відсутності підстав здійснення таких дій. Вказує, що на підтвердження зазначеного, позивачем було направлено лист від 26.06.2023 №4971/30 щодо наявності переплати та необхідності звернення з заявою щодо зарахування зазначеної суми перерахунку на поточний договір. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав вищезазначений лист 27.10.2023, проте проігнорував прохання позивача, тому, зарахування суми перерахунку без звернення особи, яка здійснювала платежі та є власником таких коштів, неможлива.

Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, у яких підтримує викладені у відзиві заперечення щодо наявності укладеного договору №1470/жб від 01.11.2021. Також відповідач зазначає про невпевненість щодо своєчасного розміщення позивачем, а саме 01.10.2021, на своєму офіційному сайті Типового договору про надання послуги з теплової енергії. Вказує, що до матеріалів справ не додано відповідних доказів. Також відповідач наполягає на відсутності системи централізованого постачання теплової енергії у належному йому приміщенні. Зазначає, що вказане навіть підтверджується наданими позивачем актом. Тому вважає безпідставним стягнення з нього коштів за теплопостачання, яке фактично відповідачем не споживалося і не могло бути спожитим через відсутність системи опалення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи. Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

У зв`язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.07.2006 та інформаційної довідки №391113343 від 15.08.2024 власником нежилого приміщення у м. Кривому Розі, вул. Мусоргського, буд. 30, прим. 43 площею 41,1 кв.м. є Носач Геннадій Вікторович.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", а саме об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку № 30 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Романа Шухевича (Мусоргського) є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п. 2 договору). Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).

Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення відповідача щодо обрання моделі договірних відносин, з 01.11.2021 відповідач вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії. У позивача даний Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №1470/жб від 01.11.2021.

Таким чином, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Носачем Геннадієм Вікторовичем (споживач) укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

За умовами пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Пунктом 17 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

У разі зміни розміру плати за абонентське обслуговування протягом строку дії цього договору, новий розмір плати за абонентське обслуговування застосовується з моменту його введення виконавцем без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (п. 30 договору).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 31 договору).

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п. 41 договору).

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (п. 45 договору).

Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 47 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).

Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 53 договору).

Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 договору).

Подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону №490 від 22.09.2021, №158 від 23.03.2022, №760 від 28.09.2022, №338 від 22.03.2023, №1162 від 20.09.2023, №339 від 18.03.2024.

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Типового договору).

Згідно з приписами п. 19 Правил № 830, комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 24 Правил № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Пунктом 2 Правил № 830 встановлено, що опалювана площа (об`єм) приміщення -це загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.

В будинку 30 по вул. Романа Шухевича в м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення приладу обліку в експлуатацію від 13.10.2020.

Згідно з свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 08.09.2020 теплолічильник відповідає встановленим вимогам стандарту.

Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.

Позивач зазначає, що згідно з показаннями приладу комерційного обліку у період з 01.12.2023 по 31.03.2024 відповідачем було спожито теплову енергію у розмірі 7,33 Гкал на загальну суму 34 457,12 грн та отримано послугу з абонентського обслуговування на загальну суму 223,56 грн, що разом 34 680,68 грн.

На підтвердження надання послуг, позивачем надані акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг), оформлені лише позивачем:

- № 11442 від 31.12.2021, відповідно до якого у грудні 2021 року відповідачу поставлено 0,88 Гкал теплової енергії на суму 5341,70 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,02 грн., що разом становить 5 348,72 грн (з ПДВ);

- № 2150 від 31.01.2022 відповідно до якого у січні 2022 року відповідачу поставлено 0,85 Гкал теплової енергії на суму 3303,49 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,02 грн, що разом становить 3310,51 грн. (з ПДВ) з урахуванням сторнування відповідно до акту передачі-прийняття№9286 від 02.03.2022, у зв`язку зі зміною ціни природного газу;

- № 5579 від 28.02.2022 відповідно до якого у лютому 2022 року відповідачу поставлено 0,53 Гкал теплової енергії на суму 1 232,75 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,27 грн, що разом становить 1240,02 грн. (з ПДВ) з урахуванням сторнування відповідно до акту передачі-прийняття №9286 від 02.03.2022, у зв`язку зі зміною ціни природного газу та коригування відповідно до акту передачі-прийняття теплової енергії №3898 від 30.04.2022, яким здійснено коригування наданих Гкал;

- № 11896 від 31.03.2022 у березні 2022 року відповідно до якого відповідачу поставлено 0,45 Гкал теплової енергії на суму 3111,62 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,27 грн, що разом становить 3118,89 грн (з ПДВ) урахуванням коригування відповідно до акту передачі-прийняття теплової енергії №3898 від 30.04.2022, яким здійснено коригування наданих Гкал;

- № 14391 від 30.04.2022 у квітні 2022 року відповідачу надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,28 грн;

- № 16263 від 31.05.2022 у травні 2022 року відповідачу надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,28 грн;

- № 17885 від 30.06.2022 у червні 2022 року відповідачу надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн.

- № 19581 від 31.07.2022 у липні 2022 року відповідачу надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн;

- № 21203 від 31.08.2022 у серпні 2022 року відповідачу надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн.;

- № 22835 від 30.09.2022 у вересні 2022 року відповідачу надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн;

- № 23896 від 31.10.2022 у жовтні 2022 року відповідачу надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн;

- № 27465 від 30.11.2022 відповідно до якого у листопаді 2022 року відповідачу поставлено 0,42 Гкал теплової енергії на суму 2 244,59 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн, що разом становить 2 252,59 грн (з ПДВ);

- № 32515 від 31.12.2022 відповідно до якого у грудні 2022 року відповідачу поставлено 0,69 Гкал теплової енергії на суму 3687,54 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн, що разом становить 3695,54 грн. (з ПДВ);

- № 2167 від 31.01.2023 відповідно до якого у січні 2023 року відповідачу поставлено 0,7 Гкал теплової енергії на суму 3740,99 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн, що разом становить 3748,99 грн (з ПДВ);

- № 5837 від 28.02.2023 відповідно до якого у лютому 2023 року відповідачу поставлено 0,67 Гкал теплової енергії на суму 3580,66 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн, що разом становить 3588,66 грн (з ПДВ).

- № 9053 від 31.03.2023 відповідно до якого у березні 2023 року відповідачу поставлено 0,27 Гкал теплової енергії на суму 1442,95 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, що разом становить 1451,29 грн (з ПДВ);

- № 11738 від 30.04.2023 у квітні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн(з ПДВ);

- № 13537 від 31.05.2023 у травня 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);

- № 15205 від 30.06.2023 у червні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);

- № 16938 від 31.07.2023 у липні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);

- № 19005 від 31.08.2023 у серпні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);

- № 20889 від 30.09.2023 у вересні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8.34 грн (з ПДВ);

- № 22691 від 31.10.2023 у жовтні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);

- № 25591 від 30.11.2023 відповідно до якого у листопаді 2023 року відповідачу поставлено 0,2 Гкал теплової енергії на суму 1035,14 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, що разом становить 1043,48 грн (з ПДВ);

- № 29301 від 31.12.2023 відповідно до якого у грудні 2023 року відповідачу поставлено 0,5 Гкал теплової енергії на суму 2440,70 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, що разом становить 2 449,04 грн. (з ПДВ);

- № 2267 від 31.01.2024 відповідно до якого у січні 2024 року відповідачу поставлено 0,43 Гкал теплової енергії на суму 2036,40 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, що разом становить 2044,74 грн (з ПДВ);

- №5817 від 29.02.2024 відповідно до якого у лютому 2024 відповідачу поставлено 0,54 Гкал теплової енергії на суму 2483,58 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, що разом становить 2491,92 грн (з ПДВ);

- № 9276 від 31.03.2024 відповідно до якого у березні 2024 року відповідачу поставлено 0,2 Гкал теплової енергії на суму 893,02 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, що разом становить 901,36 грн (з ПДВ).

Також позивачем направлено відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Позивач зазначає, що відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлену теплову енергію, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі за спожиту теплову енергію з період з 01.12.2021 по 31.03.2024 у розмірі 34457,12 грн та плата за абонентське обслуговування в розмірі 223,56 грн, що і є причиною виникнення спору.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов`язок укласти договір з теплопостачальною організацією.

Установлено, що позивач, як виконавець послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті розмістив Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно п. 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення відповідача щодо обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 01.11.2021 Фізична особа-підприємець Носач Геннадій Вікторович вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії.

Про приєднання до умов Типового договору свідчить також те, що відповідачем здійснювалися часткові оплати за теплову енергію та за абонентське обслуговування з посилання у призначенні платежу на рахунки, які виставлялися позивачем на підставі договору №1470/жб/ від 01.11.2021.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 34457,12 грн та плату за абонентське обслуговування у розмірі 223,56 грн за період з грудня 2021 року по березень 2024 року.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У відзиві на позов відповідач заперечує тим, що в опалювальному періоді 2021-2022р.р. ціна позову за цей період не відповідає дійсності, і відповідач не визнає тому що цілком розрахувався з позивачем за послуги, надані ним в цьому опалювальному періоді на умовах і за ціною, які були узгоджені договором №1470 від 27.11.2013 і який діяв на той час. Відповідач звертає увагу, що ціна спожитої теплової енергії у розрахунках позивача не узгоджена сторонами і є нікчемною істотною умовою у відповідності до п.6 статті 633 ЦКУ. Вказує, що коригуючі коефіцієнти до ціни, використані позивачем неправомірно і незаконно, вони не передбачені ні припиненим договором, ні діючою редакцією неукладеного договору. Відповідач зауважує, що кількість спожитої теплової енергії розрахована не на базі визначеного проектом теплового навантаження об`єкту згідно діючого договору, а по дуже недосконалій Методиці, передбаченій неукладеним договором, а значить не може і застосовуватися. Також відповідач зауважує, що позивачем не враховані всі суми його проплат. Відповідач вважає, що ціна позову розрахована не вірно, складена з помилками і недоліками.

Щодо опалювальних періодів 2022-2023р.р. 2023-2024р.р. відповідач зазначає, що грошові вимоги позивача за ці два періоди ним не визнаються тому, що у цих опалювальних періодах не існувало жодних договірних відносин між позивачем та відповідачем, оскільки діючий договір був вже припинений 27.11.2022, а іншого договору укладеного у відповідності до законодавства не існувало. Відповідач стверджує, що у приміщенні магазину вже були відсутні прилади опалення - воно не забезпечувалося тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, згідно з Методикою воно є неопалюваним. Відповідно позивач не забезпечував у ньому нормативну температуру +18°С згідно част.1 розд.VIII Методики. Відповідач вказує, що таку температуру у приміщенні забезпечував самостійно своїм коштом. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту надання послуг, відсутні докази, які б це підтверджували. Вказує, що теплової енергії від позивача весь цей час не отримував і нею не користувався. Відповідач зауважує, що розрахунки позивача ґрунтуються на фіктивних актах прийняття-передачі послуг, не мають нічого спільного з реальністю і є недостовірними, обставини, які підтверджують заявлені вимоги відсутні. Відповідач вважає, що загальна ціна позову не відповідає дійсності, складена на основі недостовірних документів і розрахунків, з помилками та недоліками. Загальну ціну позову відповідач не визнає.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог:

- копія рішення Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011;

- інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо ФОП Носача Г.В.;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця;

- копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.07.2006;

- копія типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, роздрукованого з офіційного сайту АТ "Криворізька теплоцентраль";

- копії актів подачі та припинення подачі теплоносія;

- копії рішень Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів;

- копія акту № б/н від 13.10.2020 про надання дозволу введення в експлуатацію засобу вимірювального пристрою та свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки;

- копії актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) та рахунків - фактур;

- довідка від 16.06.2024 №58 з платіжною інструкцією № 2372 від 24.10.2022;

- інформація щодо житлового будинку та спірного приміщення;

- детальний розрахунок суми грошових зобов`язань та детальний розрахунок обсягу послуги з нарахуванням;

- розрахунок ціни позовних вимог;

- акт розмежування балансової належності;

- детальний розрахунок суми грошових зобов`язань за період з 01.11.2021 по 31.03.2024;

- копія листа від 26.06.2023 №4971-30 з доказами його отримання;

- платіжна інструкція № 2371 з довідкою щодо відображення оплати в регістрах бухгалтерського обліку;

- платіжна інструкція № 2372 з довідкою щодо відображення оплати в регістрах бухгалтерського обліку.

Докази, надані відповідачем на підтвердження своїх заперечень:

- копія свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підриємця Носача Геннадія Вікторовича від 18.03.2005;

- копія свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення за за адресою: 50053, м.Кривий Ріг, вул.Мусоргського, буд.30, прим.42;

- копія договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячий воді № 1470 від 27.11.2013;

- копія листа від АТ "Криворізька теплоцентраль" №7017/30 від 05.09.2023;

- копія листа від АТ "Криворізька теплоцентраль" №3017/30 від 08.08.2019;

- копія листа від АТ "Криворізька теплоцентраль" №3050/30 від 04.08.2020;

- копія листа до АТ "Криворізька теплоцентраль" від 29.12.2021;

- копія листа від АТ "Криворізька теплоцентраль" №163/30 від 10.01.2022;

- копія листа від АТ "Криворізька теплоцентраль" № 9333/30 від 14.11.2022;

- копія запиту про надання публічної інформації з до голови АТ "Криворізька теплоцентраль" №10-03-23 від 09.03.2023;

- копія листа-відповіді на запит про надання публічної інформації від голови правління АТ "Криворізька теплоцентраль" №2336/39 від 21.03.2023;

- копія рішення по тарифам на теплову енергію Криворізького міськвиконкому №529 від 22.10.2021;

- копія відповіді НКРЕКП від 29.09.2023 по тарифам на теплову енергію для різних категорій споживачів;

копія типового договору в редакції Постанови КМУ № 1022 від 08.09.2021 з додатком;

- скріншот з веб-сторінки сайту АТ "Криворізька теплоцентраль" на яку відсилає п.31 договору від АТ "Криворізька теплоцентраль";

- таблиця з формою тарифів на теплову енергію АТ "Криворізька теплоцентраль";

- копія листа до АТ "Криворізька теплоцентраль" від 26.10.2022 про припинення діючого договору;

- копія платіжного доручення №2371 від 18.10.2022 на суму 3691,39 грн;

- копія платіжного доручення №2372 від 22.10.2022 на суму 3000 грн;

- копія акту звірки взаємних розрахунків між позивачем і відповідачем за період: 01.11.2021- 07.08.2023 №2673, від 08.08.2023 як доказ надходження 3691,39 грн на рахунок позивача;

- копія листа від АТ "Криворізька теплоцентраль" з актом передачі-прийняття теплової енергії №4087 від 31.05.2023 і актом звірки між позивачем і відповідачем як доказ боргу позивача відповідачу в сумі 850,20 грн;

- копія листа до АТ "Криворізька теплоцентраль" 18.08.2022 про відсутність у приміщенні відповідача будь-яких приладів опалення;

- копія акту співвласників буд. №30 по вул. Р.Шухевича м.Кривого Рогу від 12.09.2022 про відсутність приладів опалення у приміщенні №43 відповідача;

- копія листа до АТ "Криворізька теплоцентраль" від 14.09.2022 з актом про відсутність опалювальних приладів;

- копія акту інспектора теплової інспекції АТ "Криворізька теплоцентраль" Руковця І.А. від 31.08.2022 як доказ відсутності приладів опалення у приміщенні відповідача;

- копія акту Керуючої компанії "Центробуд" від 15.03.2024 як доказ відсутності приладів опалення у приміщенні відповідача;

- фотоматеріали як докази відсутності приладів опалення у приміщенні відповідача і відсутності фізичної можливості надходження теплової енергії від внутрішньобудинкової системи опалення;

- копія листа до АТ "Криворізька теплоцентраль" від 09.03.2023 про надання доказів надання послуги;

- копія листа від АТ "Криворізька теплоцентраль" № 2996/30 від 13.04.2023 з підставами нарахувань за послуги;

- копія листа до АТ "Криворізька теплоцентраль" від 26.01.2024 про незаконність нарахувань.

- копія лист до АТ "Криворізька теплоцентраль" від 19.02.2024 з проханням направити представників АТ "Криворізька теплоцентраль" для підтвердження або спростування факту надання послуги теплопостачання.

- копія листа до АТ "Криворізька теплоцентраль" від 08.04.2024 про відсутність договору та надання послуги;

- копія листа до АТ "Криворізька теплоцентраль" №14-02-23 від 13.02.2023 щодо акту передачі-прийняття теплової енергії №25591 від 30 листопада 2023 року;

- копія листа до АТ "Криворізька теплоцентраль" №12-04-24 від 12.04.2024 про відсутність послуги теплопостачання;

- копія листа до АТ "Криворізька теплоцентраль" №04-06-24 від 04.06.2024 про результати розгляду претензії №5480/09 від 21.05.2024.

З приводу заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Законом України від 03.12.2020 № 1060-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внесено зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Матеріалами справи підтверджується, що Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Заперечення відповідача в частині того, що останній не впевнений що саме в цю дату було розміщено Типовий індивідуальний договір на сайті позивача судом не приймаються. Відповідач, маючи такі припущення не скористався правом заявити клопотання про призначення судової експертизи для визначення дати, коли саме було розміщено договір на сайті. Докази, які б спростовували інформацію щодо розміщення договору на сайті матеріали справи не містять.

За поясненнями позивача протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача від співвласників багатоквартирного будинку № 30 по вул. Романа Шухевича не надходило жодних документів які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин (іншого матеріалами справи не містять).

Таким чином, з 01 листопада 2021 року між позивачем та відповідачем, як споживачем послуги з постачання теплової енергії, фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 № 830 діями, які свідчать про приєднання споживача до умов індивідуального договору, зокрема, є надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Отримання відповідачем послуги підтверджується актами подачі теплоносія на будівлю, що містяться в матеріалах справи.

З урахуванням укладення сторонами Типового договору, договір купівлі-продажу теплової енергії № 1470 від 27.11.2013 втратив свою силу 01.11.2021, тобто з дати набрання чинності Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії.

Щодо твердження відповідача про відсутність у нього опалювальних приладів, суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодного документа, що підтверджує дотримання процедури від мереж централізованого опалення, та відповідно законність такого відключення.

Посилання на складений позивачем акт від 31.08.2022 у якому зафіксовано самовільне втручання в систему централізованого опалення у приміщенні №43 по вул. Мусоргського, 30, м. Кривий Ріг не є належним доказом законного відключення від системи опалення, оскільки, по-перше у вказаному акті запропоновано споживачеві відновити систему центрального опалення згідно проектному рішенню терміном до 15.09.2022, а по-друге, вказаний акт підтверджує самовільне втручання, а не законне відключення.

У відповідності до положень ч. 8 п. 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Постанова №830) індивідуальний споживач зобов`язаний дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства (не допускати втручання у внутрішньобудинкову систему теплопостачання, її переобладнання) під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

За визначенням п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198, самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання - будь-яка зміна проектного рішення теплопостачання об`єкта, виконана споживачем або будь-якою іншою організацією без погодження з теплопостачальною організацією.

В період 2005 - 2019 років процедура відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентувалась Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачанню (надалі - Порядок), затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4.

Згідно з Порядком виконкомом Криворізької міської ради було ухвалено рішення від 08.02.2006 №90 "Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води", яким створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення гарячого водопостачання (далі - Комісія). Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляються протоколом. У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення (п. 2.2.1. Порядку).

Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект (п. 2.3.1., 2.4.2Порядку). По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення (додаток 4 Порядку) і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акту на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання (п. 2.6.-2.7. Порядку).

Таким чином, при відключенні від мереж централізованого опалення у споживача має бути законодавчо визначений пакет документів, а саме: Рішення постійнодіючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади про надання дозволу на відключення, яке оформлене протоколом. Погоджений з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж, проект індивідуального опалення. Затверджений постійнодіючою міжвідомчою комісією, створеною органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади акт про відключення від мереж централізованого опалення.

Відповідачем не надано жодного документа, що підтверджує факт відключення від мереж централізованого опалення, а також законність такого відключення згідно наведеної вище процедури.

Надані фотокартки, акт співвласників, листи, свідчать про самовільне втручання в систему опалення, однак не про законність такого відключення.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 у справі № 629/367/17 зазначив, що єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який після закінчення робіт подається відповідній комісії для затвердження.

При цьому суд зауважує, що відповідач володіє вбудованим приміщенням, яке межує з іншими приміщеннями і квартирами, а тому у будь якому випадку, навіть у випадку відсутності приладів опалення на нього поширюється тепло, яке подається на опалення будинку взагалі, тобто у приміщеннях, які межують з його приміщенням тепловіддача є більшою.

Стосовно здійснення відповідачем часткових оплат, про які зазначає відповідач, суд звертає увагу, що у відповіді на відзив позивач надає пояснення, яким чином відбулося зарахування сплачених відповідачем коштів. Також це вбачається із наявного у справі детального розрахунку.

Таким чином, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем з за послуги з теплопостання у розмірі 34457,12 грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 223,56 грн є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем.

Крім цього, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 1776,21 грн, 3% річних у розмірі 1458,53 грн та інфляційні втрати у розмірі 4086,21 грн.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до пункту 45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

17.03.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", де зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Оскільки в Україні постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19" введено карантин, який припинений 30.06.2023, тому підстави для нарахування пені за період з січня 2022 року по 30.07.2023 відсутні.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено судом вище, карантин скований 30.06.2023, відповідно з 01.07.2023 нарахування пені обмежується шестимісячним строком від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову в задоволенні пені нарахованої за зобов`язаннями які виникли з грудня 2021 по листопад 2022 у зв`язку з тим, що вказаний період підпадав під дію обмежень, встановлених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

- за зобов`язаннями, що виникли у грудні 2023 року, строк оплати за якими настав 31.01.2023, пеня нараховуються за період з 31.07.2023 (30 днів після припинення карантину) по 31.07.2023 (обмеження шестимісячним строком від дня, коли зобов`язання мало бути виконано ) (1 день) і складає 0,37 грн;

- за зобов`язаннями, що виникли у січні 2023 року, строк оплати за якими настав 28.02.2023, пеня нараховуються за період з 31.07.2023 по 31.08.2023 і складає 11,97 грн;

- за зобов`язаннями, що виникли у лютому 2023 року, строк оплати за якими настав 31.03.2023, пеня нараховуються за період з 31.07.2023 по 30.09.2023 і складає 22,20 грн;

- за зобов`язаннями, що виникли у березні 2023 року, строк оплати за якими настав 30.04.2023, пеня нараховуються за період з 31.07.2023 по 31.10.2023 і складає 13,42 грн;

- за зобов`язаннями, що виникли у листопаді 2023 року, строк оплати за якими настав 01.01.2024 (оскільки 31.12.2023 вихідний день), пеня нараховуються за період з 02.01.2024 по 01.07.2024 (6 місяців) і складає 18,84 грн;

- за зобов`язаннями, що виникли у лютому 2024 року, строк оплати за якими настав 01.04.2024 (оскільки 31.03.2024 вихідний день), пеня нараховуються за період з 02.04.2024 по 10.07.2024 і складає 24,84 грн.

Решта розрахунків пені, а саме за зобов`язаннями за грудень 2023 року, січень та березень 2024 року є правильними.

З урахуванням викладеного розмір пені становить 164,16 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних позивачем допущено помилку щодо визначення початку періодів нарахування, оскільки в деяких періодах нарахування починається з останнього дня строку для оплати, а не з наступного.

Також, позивачем при нарахуванні 3% річних не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (в деяких періодах останній день оплати припадає на вихідний день), тому вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1365,36 грн.

При перевірці правильності розрахунку індексу інфляції помилок не виявлено, тому вимога про стягнення індексу інфляції підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 4086,21 грн.

За викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 34457,12 грн - основний борг, 223,56 грн - плати за абонентське обслуговування, 164,16 грн - пені, 1365,36 грн - 3% річних та 4086,21 грн - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2905,07 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Носач Геннадія Вікторовича про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Носача Геннадія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, ідентифікаційний код 00130850) заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 34457,12 грн (тридцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім грн 12 коп), плату за абонентське обслуговування в розмірі 223,56 грн (двісті двадцять три грн 56 коп), пеню в розмірі 164,16 грн (сто шістдесят чотири грн 16 коп), 3% річних у розмірі 1365,36 грн (одна тисяча триста шістдесят п`ять грн 36 коп), інфляційні втрати в розмірі 4086,21 грн (чотири тисячі вісімдесят шість грн 21 коп) та судовий збір у розмірі 2905,07 грн (дві тисячі дев`ятсот п`ять грн 07 коп).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.09.2024

Суддя О.М. Крижний