Ухвала

від 30.09.2024 по справі 907/722/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" вересня 2024 р.м. УжгородСправа № 907/722/24

Господарський суд Закарпатської області у складі: судді Сисина С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи підприємця Алієв Алізаде Зейнал огли, код РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сполучник", код ЄДРПОУ - 45595217, місцезнаходження - Київська область, Вишгородський район, проспект Тараса Шевченка, будинок 2-Д, квартира 320, поштовий індекс 07300,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНКАМ", код ЄДРПОУ 44628749, місцезнаходження місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, приміщення 139, поштовий індекс 04176,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк Караченцева Артема Юрійовича, код ЄДРПОУ 00039002, місцезнаходження місто Київ, вулиця Малопідвальна, будинок 8, поштовий індекс 01001,

про витребування нерухомого майна із незаконного володіння,

без виклику (повідомлення) учасників справи,

В С Т А Н О В И В:

1. Фізична особа підприємець Алієв Алізаде Зейнал огли (далі позивач), від імені та в інтересах якого діє адвокат Дудурич Ігор Володимирович (на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги №1120884 від 06.05.2024), через систему "Електронний суд", звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 18.08.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сполучник" (далі ТОВ «Сполучник», відповідач) про витребування із незаконного володіння відповідача на користь позивача нерухомого майна:

- комплексу ресторанного, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Оноківці, вулиця Героїв України (колишня назва вулиця Тімірязєва), будинок 31, загальною площею 587,6 кв.м, реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 22186504;

- земельної ділянки площею 0,0998 га, кадастровий номер 2124884800:01:001:0005, місце розташування: Закарпатська область, Ужгородський район, Оноківська сільська рада, автодорога «Об`їзна», цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

В обґрунтування позовних вимог представник фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли адвокат Дудурич І.В. (далі представник позивача) зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10.06.2024 підтверджено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0998 га, з кадастровим номером 2124884800:01:001:0005 та ресторанного комплексу, розміщеного на такій земельній ділянці, що розташовані за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Оноківці, вулиця Героїв України, 31 (далі спірне нерухоме майно).

12.08.2024 у приміщення по вулиці Героїв України, 31 у селі Оноківці Ужгородського району Закарпатської області увірвалися невідомі особи, які повідомили, що вони є новими власниками спірного нерухомого майна, та на підтвердження таких слів передали позивачу документи, що підтверджують відчуження ТОВ «ФК «ІНКАМ» ТОВ «Сполучник» вказаних об`єктів, а саме:

- договір купівлі-продажу від 09.08.2024 щодо відчуження ТОВ «ФК «ІНКАМ» як іпотекодержателем відповідачу спірного майна в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» на підставі іпотечного договору;

- витяги з Державного реєстру речових прав №390417603 від 09.08.2024, №390413169 від 09.08.2024, з яких вбачається що власником спірного майна з 09.08.2024 на підставі вказаного договору купівлі-продажу є ТОВ «Сполчуник»;

- копії кредитного договору №11/3-08 від 25.03.2008, іпотечного договору №74/23-2008 від 25.03.2008 та заявки на отримання кредиту від 20.03.2008.

З цих документів позивач дізнався, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.2024 (копія якого долучена до позовної заяви), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. і зареєстрованого у реєстрі за №947 (далі договір купівлі-продажу), ТОВ «Фінансова компанія Інкам» (згідно умов договору продавець) продало, а ТОВ «Сполучник» (згідно умов договору покупець) купило спірне нерухоме майно, яке належить позивачу на праві власності: комплекс ресторанний на підставі свідоцтва про право власності САЕ №527715, виданого виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 19.12.2012; земельна ділянка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЗК №036100, виданого Ужгородською райдержадміністрацією 05.03.2007.

Згідно умов пункту 3 договору продаж зазначених об`єктів нерухомого майна вчиняється продавцем в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» як іпотекодержателем на підставі іпотечного договору №74/23-2008, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Гулянич Т.М. 28.03.2008 за реєстровим №789, який було укладено ОСОБА_1 з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», право вимоги за яким перейшло до продавця згідно договору про відступлення вимоги, посвідченого Зимою Н.Ф., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 15.03.2024 за реєстрованим №549.

Відповідно до пунктів 4 і 5 договору продаж спірного майна здійснено за 3101819 грн. (без ПДВ), які покупець зобов`язується сплатити продавцю в строк по 31.03.2025; згідно висновку про вартість майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП «Алекс Хуст» 10.05.2024, ринкова вартість відчужуваного спірного майна ресторанного комплексу і земельної ділянки становить 3101819 грн. (без ПДВ).

Згідно доводів позовної заяви вбачається, що, оскільки позивач не підписував іпотечний договір №74/23-2008 від 28.03.2008 (про який зазначено у договорі купівлі-продажу від 09.08.2024), а також не підписував кредитний договір №11/3-08 від 25.03.2008, на забезпечення виконання якого укладено договір іпотеки від 28.03.2008 (про які також зазначено в отриманій позивачем 01.04.2024 від ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАМ» вимозі від 27.03.2024 про усунення порушень у порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку»); оскільки позивач не подавав до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заявки на отримання кредиту по цьому кредитному договору і не отримував згідно кредитного договору №11/3-08 від 25.03.2008 (далі спірний кредитний договір) кредитні кошти; не передавав в іпотеку спірне майно по іпотечному договору №74/23-2008 від 28.03.2008 (далі спірний договір іпотеки), а тому представник позивача в позовній заяві стверджує, що такі спірні договори є нікчемними, та зазначає, що відчуження відповідачу спірного майна було вчинено без відповідних правових підстав. Враховуючи такі обставини справи, позивач просить витребувати спірне майно із незаконного володіння відповідача.

2. Згідно з ухвалою суду від 12.09.2024 відкрито провадження у справі за позовом ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли до ТОВ "Сполучник" про витребування спірного нерухомого майна із незаконного володіння та встановлено учасникам справи строки на подання суду заяв по суті справи. Згідно з ухвалою судом залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНКАМ" і Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк Караченцева Артема Юрійовича.

3. 26.09.2024 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача (ТОВ «Сполучник») адвоката Білоцерковець Юлія Сергійовича (який на підтвердження повноважень долучив ордер на надання правничої допомоги серії АО №1142124 від 12.09.2024) надійшла зустрічна позовна заява від 26.09.2024, згідно з якою представник відповідача просить: прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом у справі №907/722/24 та стягнути з ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли на користь ТОВ «Сполучник» упущену вигоду в розмірі 51507,06 грн і сплачений позивачем за зустрічним позовом судовий збір.

У зустрічній позовній заяві від 26.09.2024 (далі зустрічний позов), поданій представником відповідача за первісним позовом (ТОВ «Сполучник») адвокатом Білоцерковець Ю.С. (далі представник відповідача за первісним позовом) зазначені сторони у справі: позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним позовом - ФОП Алієв Алізаде Зейнал огли, позивач за зустрічним позовом і відповідач за первісним позовом ТОВ «Сполучник».

У зустрічному позові представник відповідача за первісним позовом, зазначивши про своєчасну подачу такого позову (в строк, зазначений у статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)), обґрунтовуючи доцільність подачі зустрічного позову, зазначає про предмет і підстави позову ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли до ТОВ "Сполучник" про витребування спірного нерухомого із незаконного володіння (далі первісний позов) та вказує, що у свою чергу ТОВ «Сполучник» вважає набуття права власності на спірне майно правомірним, а відмову ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли від звільнення належного товариству нерухомого майна, такою, що завдає майнової шкоди ТОВ «Сполучник» , а саме: шкоди у вигляді втраченої вигоди.

Так, у зустрічному позові представник відповідача за первісним позовом повідомляє про укладення ФОП Алієв Алізаде Зейнал огли з Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" спірних кредитного договору №11/3-08 від 25.03.2008 та іпотечного договору №74/23-2008 від 28.03.2008 (згідно з яким у забезпечення виконання цього кредитного договору в іпотеку банку передано спірне нерухоме майно). 15.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНКАМ" і Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" було укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого до нового кредитора (ТОВ «ФК «ІНКАМ») перейшло право вимоги до боржника ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли за кредитним договором №11/3-08 від 25.03.2008 та іпотечним договором №74/23-2008 від 28.03.2008 та за укладеними договорами про внесення змін до цих спірних договорів.

Після направлення ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАМ» ФОП Алієву Алізаде Зейнал огли вимоги про усунення порушень у порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», яка 01.04.2024 була отримана позивачем (про що ФОП Алієв Алізаде Зейнал огли зазначає у первісному позові), у зв`язку з несплатою останнім боргу за спірним кредитним договором у тридцятиденний строк, що передбачено статтею 38 Закону України «Про іпотеку», покупцем спірного нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу від 09.08.2024, укладеного між ТОВ «Сполучник» і ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАМ», став ТОВ «Сполучник».

Отже, згідно доводів зустрічного позову, ТОВ «Сполучник» законним шляхом набуло право власності на спірне нерухоме майно та, будучи законним власником такого нерухомого майна, представники цього товариства прибули за місцем його розташування, де ознайомили ОСОБА_1 з документами, на підставі яких ТОВ «Сполучник» набуло право власності на майно.

Згідно аргументів зустрічного позову, ФОП Алієв Алізаде Зейнал огли, незважаючи на законність набуття ТОВ «Сполучник» у власність спірного нерухомого майна, під час вказаних вище подій повідомив представникам товариства, що не збирається звільняти спірне приміщення. А тому протиправна, винна поведінка ФОП Алієв Алізаде Зейнал огли згідно аргументів представника відповідача за первісним позовом призвела до заподіяння шкоди ТОВ «Сполучник» у вигляді збитків неодержаних доходів у виді місячного розміру орендної плати в сумі 51507,06 грн, які визначені з урахуванням висновку про вартість спірного майна в сумі 3090424 грн (без ПДВ) згідно долученої до зустрічного позову копії висновку про вартість майна станом на 10.05.2024, складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП «Алекс Хуст» та з врахуванням Методики розрахунку орендної плати за державне майно, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №630.

З посиланням на положення статей 15, 16, 22, 611, 623 ЦК України, статей 224, 225 ГК України представник відповідача за первісним позовом у зустрічному позові зазначає, що, оскільки ФОП Алієв Алізаде Зейнал огли, діючи умисно, порушуючи установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, відмовляється звільнити займане ним спірне приміщення, то наведене унеможливлює ТОВ «Сполучник» здійснювати законну господарську діяльність, що призвело до неотримання товариством доходів, які останнє могло б реально одержати за звичайних умов, якби права товариства не були порушені ФОП Алієв Алізаде Зейнал огли.

Навівши такі обставини, предмет і підстави зустрічного позову, представник відповідача за первісним позовом, у зустрічному позові зазначає, що обидва спори стосуються прав сторін стосовно ресторанного комплексу та земельної ділянки, на якій він знаходиться (спірного майна).

У зустрічному позові, обгрунтовуючи доцільність його подачі, адвокат Білоцерковець Ю.С. також зазначає, що у даному випадку задоволення первісного позову прямо виключає задоволення зустрічного позову та навпаки, а також відмова в задоволенні первісного позову вторинно підтверджує правову позицію позивача за зустрічним позовом, а саме: відмова в задоволенні позову ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли підтвердить позицію ТОВ «Сполучник» за зустрічним позовом щодо незаконності перебування цієї особи в спірному нерухомому майні, належному ТОВ «Сполучник» та наявність збитків, які ТОВ «Сполучник» несе через протиправні дії ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли.

4. Крім цього, разом із зустрічним позовом представником ТОВ «Сполучник» - адвокатом Білоцерковець Ю.С. подано заяву про забезпечення зустрічного позову від 26.09.2024 (далі заява про забезпечення зустрічного позову), згідно з якою представник відповідача за первісним позовом просить вжити заходів забезпечення зустрічного позову шляхом заборони ОСОБА_1 будь-яким чином користуватись, в тому числі входити та знаходитись у приміщенні ресторанного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 587,6 кв.м., та забороною будь-яким чином користуватись, в тому числі входити та знаходитись на території земельної ділянки площею 0,0998 га, кадастровий номер 2124884800:01:001:0005, місце розташування: Закарпатська область, Ужгородський район, Оноківська сільська рада, автодорога «Об`їзна», цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

5. Вирішуючи питання щодо прийняття зустрічного позову для розгляду із первісним суд виходить з такого.

Згідно із вимогами частин першої та другої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

- обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Згідно із частинами четвертою і п`ятою статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 183 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

6. У постанові від 20.03.2019 в справі № 910/2987/18, провадження № 12-24гс19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зважаючи на положення частини другої статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 28.12.2022 у справі №143/346/22 Верховний Суд зазначив, що одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов у строки, встановлені процесуальним кодексом.

Зустрічний позов - це позов, який подає відповідач до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.

Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.

У постанові від 27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20 Верховний Суд зазначив, що:

« 26. Зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

27. Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

28. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом».

У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 (провадження № 12-13гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила про таке:

« 5.15. Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

5.16. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись».

7. Як вбачається з первісного позову, позовні вимоги ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сполучник" про витребування із незаконного володіння відповідача на користь позивача спірного нерухомого майна представник позивача адвокат Дудурич І.В. обґрунтував із зазначенням нікчемності спірних іпотечного договору №74/23-2008 від 28.03.2008 та кредитного договору №11/3-08 від 25.03.2008 через непідписання і неукладення їх позивачем та неотримання коштів за цим кредитним договором. Наведене згідно доводів первісного позову вказує на те, що відчуження ТОВ «Сполучник» спірного нерухомого майна згідно договору купівлі-продажу від 09.08.2024 у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» було вчинено без відповідних правових підстав.

У той же час, у зустрічному позові ТОВ «Сполучник» до ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли про стягнення упущеної вигоди в розмірі 51507,06 грн, позовні вимоги за зустрічним позовом представником ТОВ «Сполучник» адвокатом Білоцерковець Ю.С. обґрунтовані іншими обставинами справи, які виникли після укладення в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» договору купівлі-продажу від 09.08.2024, зокрема, через відмову ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли звільнити спірне нерухоме майно. У результаті таких дій ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли ТОВ «Сполучнику», яке згідно доводів зустрічного позову є законним власником спірного нерухомого майна, позивачем за первісним позовом заподіюється шкода відповідачу за первісним позовом у вигляді збитків неодержаних доходів у виді орендної плати, зокрема у розмірі місячного розміру орендної плати в сумі 51507,06 грн (ціна зустрічного позову).

Враховуючи наведене та зважаючи на положення частини другої статті 180 ГПК України, суд зазначає, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови як їх взаємопов`язаності, так і доцільності їх спільного розгляду.

Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Поряд з цим, судом встановлено, що обставини справи, якими обґрунтовані позовні вимоги за первісним і зустрічним позовом є різні та виникли у різний час. На підтвердження таких обставин справи у первісному та у зустрічному позовах зазначено інші (різні) докази, які не є спільними, а вимоги за зустрічним і первісним позовами не можуть бути зараховані.

Вказані позови виникли з різних правових відносин, так як у первісному позові правові відносини виникли з кредитного та з іпотечного договорів, а в зустрічному позові з підстав заподіяння збитків у виді неотриманих доходів (упущеної вигоди), які би позивач за зустрічним позовом міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено (у випадку звільнення відповідачем за зустрічним позовом нерухомого майна).

Також оцінивши предмет і підстави первісного та зустрічного позовів, наведені у позовах обставини справи і правові відносини, вбачається, що навіть у випадку задоволення зустрічного позову про стягнення з ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли на користь ТОВ «Сполучник» упущеної вигоди в розмірі 51507,06 грн, таке рішення не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову ФОП Алієва Алізаде Зейнал огли до ТОВ "Сполучник" про витребування із незаконного володіння відповідача на користь позивача спірного нерухомого майна. Іншими словами задоволення зустрічного позову не свідчитиме про відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

З урахуванням таких мотивів суд не погоджується з доводами, наведеними у зустрічному позові про взаємопов`язаність позовів та доцільність їх спільного розгляду, та з цього приводу звертає увагу, що згідно приписів частини другої статті 180 ГПК України підставою взаємопов`язаності позовів і доцільності їх спільного розгляду є виключно наведені у вказаній нормі положення господарського процесуального законодавства у виді виникнення позовів з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, конструкція частини другої статті 180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Однак, таких обставин, які відповідно до положень частини другої статті 180 ГПК України, можуть бути підставами для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, у зустрічному позові ТОВ «Сполучник», поданому його представником адвокатом Білоцерковець Ю.С. до ФОП ОСОБА_1 про стягнення упущеної вигоди в розмірі 51507,06 грн, не наведено, що є підставою повернення зустрічного позову заявнику.

Також суд зазначає, що не є підставами, передбаченими частиною другою статті 180 ГПК України, для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, наведені представником ТОВ «Сполучник» - адвокатом Білоцерковець Ю.С. доводи зустрічного позову про те, що обидва спори стосуються прав сторін стосовно ресторанного комплексу та земельної ділянки, на якій він знаходиться (спірного майна) та відмова в задоволенні первісного позову вторинно підтверджує правову позицію позивача за зустрічним позовом.

Також не є підставою для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом доводи представника ТОВ «Сполучник» - адвоката Білоцерковець Ю.С. про те, що задоволення первісного позову прямо виключає задоволення зустрічного позову, оскільки приписи частини другої статті 180 ГПК України передбачають іншу підставу для прийняття позовів до спільного розгляду - коли задоволення зустрічного (а не первісного) позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду висловила у постановах №916/3245/17 від 13.03.2019, №916/542/18 від 12.06.2019.

Отже, на переконання суду, зустрічний позов не пов`язаний із первісним, їх спільний розгляд не є доцільним, дані позови виникли з різних правовідносин, позовні вимоги у позовах обгрунтовані різними доказами та з посиланням на різні обставини справи, задоволення зустрічного позову не виключатиме задоволення первісного позову, а вимоги за цими позовами не можуть бути зараховані. За таких обставин, суд дійшов до висновку про повернення зустрічного позову заявникові.

8. Поряд з цим, щодо поданої представником відповідача за первісним позовом адвокатом Білоцерковець Ю.С. заяви про забезпечення зустрічного позову від 26.09.2024 шляхом заборони ОСОБА_1 будь-яким чином користуватись, в тому числі входити та знаходитись у приміщенні ресторанного комплексу та забороною будь-яким чином користуватись, в тому числі входити та знаходитись на території земельної ділянки, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до частини першої статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно приписів частини п`ятої статті 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Отже, з врахуванням таких положень Господарського процесуального кодексу України та положень статті 180 ГПК України вбачається, що суд вправі забезпечити зустрічний позов згідно заяви про його забезпечення, поданої одночасним із зустрічним позовом, лише у випадку постановлення судом ухвали про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки згідно приписів частини п`ятої статті 140 ГПК України у цьому випадку суд може забезпечити лише позов, який знаходиться на розгляді в суді, та норми ГПК України не передбачають можливість забезпечення позову у випадку повернення позовної заяви.

Такі ж висновки про можливість забезпечення позову лише в межах предмету спору вбачаються з пункту 27 постанови Верховного Суду в складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, відповідно до якого у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Відповідно до частини четвертої статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Поряд з цим, частина сьома статті 140 ГПК України передбачає, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Отже, з врахуванням наведених в ухвалі мотивів, суд дійшов висновку про повернення заявнику заяви про забезпечення зустрічного позову від 26.09.2024, оскільки суд вирішив повернути заявнику поданий ТОВ «Сполучник» зустрічний позов до фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли про стягнення упущеної вигоди.

Разом з тим, зважаючи на те, що зустрічний позов і заява про забезпечення зустрічного позову подані до суду в електронній формі, їх паперові примірники поверненню заявнику не підлягають.

Керуючись статтями 2, 12, 136, 138, 140, 170, 180, 234, 235 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сполучник», подану 26.09.2024 через систему «Електронний суд» представником товариства адвокатом Білоцерковець Ю.С., до фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли про стягнення упущеної вигоди в розмірі 51507,06 грн повернути заявнику.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сполучник» про забезпечення зустрічного позову, подану представником товариства адвокатом Білоцерковець Ю.С. разом із зустрічною позовною заявою ТОВ «Сполучник» до фізичної особи підприємця Алієва Алізаде Зейнал огли про стягнення упущеної вигоди повернути заявнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до статей 255 і 256 ГПК України.

4. Ухвалу складено та підписано 30.09.2024.

Суддя С.В. Сисин