Рішення

від 16.09.2024 по справі 907/920/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/920/17

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатко О.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області, м. Ужгород

до Товариства з додатковою відповідальністю "МІГР", м. Свалява

про відшкодування збитків на суму 410 106,45 грн.

За участі представників:

від позивача - Шестак Неля Вікторівна, наказ № 70/03-06 від 17 червня 2024 року

від відповідача - Бобаль Ігор Йосипович , в.о. директора, наказ № 3-к від 13 листопада 2023 року

адвокат - Голубокий Тарас Сергійович, на підставі ордеру серії АО № 1142345

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами про відшкодування збитків у сумі 410 106,45 грн. з яких 218 062,14 грн. пеня, 166 140,31 грн. штраф, 7000,00 грн. збитків за проведення експертизи, 18 904,00 грн. збитки за демонтаж дахового покриття, підставою яких зазначає, порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду № 38/20/3142 укладеним 27.03.17 (далі договір підряду) сторонами відповідно позивачем як замовником, а відповідачем як підрядником щодо реконструкції будівлі Іршавського районного суду (далі - об`єкт).

Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами про відшкодування збитків у сумі 410 106,45 грн. з яких 218 062,14 грн. пеня, 166 140,31 грн. штраф, 7000,00 грн. збитків за проведення експертизи, 18 904,00 грн. збитки за демонтаж дахового покриття, підставою яких зазначає, порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду № 38/20/3142 укладеним 27.03.17 (далі договір підряду) сторонами відповідно позивачем як замовником, а відповідачем як підрядником щодо реконструкції будівлі Іршавського районного суду (далі - об`єкт).

Вимоги позивача в частині пені та штрафу заявлені у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт визначених календарним графіком виконання робіт як невід`ємною частиною договору підряду та ґрунтуються на умовах договору підряду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.04.2023 прийнято справу №907/920/17 до провадження, поновлено провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02 травня 2023 року.

У засіданні суду 02.05.2023 за згодою представників сторін судом оголошено перерву у підготовчому засіданні на 30.05.2023.

Представником позивача на дату засідання подано суду клопотання про приєднання до справи доказів у обґрунтування заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.05.2023 р. відкладено підготовче засідання на 21.06.2023 року.

Проте, судове засідання призначене на 21.06.2023 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній основній відпустці з 14.06.2023 року по 23.06.2023 року включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/13-к від 13.06.2023 року.

Ухвалою суду від 27.06.2023 відкладено підготовче засідання на 23.08.2023 року.

Від позивача на дату слухання справи надійшло клопотання про виклик свідка у судове засідання, а саме інженера з технічного нагляду за виконання будівельних робіт по реконструкції Іршавського районного суду Кадара Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 ).

Ухвалою суду від 23.08.2023 відкладено підготовче засідання на 06.09.2023 року.

Ухвалою суду від 06.09.2023 відкладено підготовче засідання на 21.09.2023 року.

Ухвалою суду від 21.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18 жовтня 2023 р.

Ухвалою суду від 18.10.2023 відкладено розгляд справи по суті на 16.11.2023 року.

Ухвалою суду від 16.11.2023 відкладено розгляд справи по суті на 06.12.2023 року.

У засіданні суду 06.12.2023 у відповідності до ст. 216 ГПК України, на стадії вступного слова, оголошено перерву до 24 січня 2024 року.

25.12.2023 року до суду надійшли від відповідача письмові пояснення.

Ухвалою суду від 24.01.2024 р. відкладено розгляд справи по суті на 21.02.2024 року та вирішено викликати в якості свідка інженера з технічного нагляду за виконання будівельних робіт по реконструкції Іршавського районного суду Кадара Василя Васильовича (90130, Закарпатська область, Іршавський район, с. Ільниця, вул. Лесі Українки, 70) у судове засідання з розгляду справи по суті 14 березня 2024 р. о 11:00 год.

Ухвалою суду від 14.03.2024 р. заслухано покази свідка та відкладено розгляд справи по суті на 19.04.2024 року.

Проте, судове засідання призначене на 19.04.2024 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/7-к від 15.04.2024 року.

Ухвалою суду від 22.04.2024 відкладено судове засідання на 16 травня 2024 р.

Проте, судове засідання призначене на 16.05.2024 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/10-к від 15.05.2024 року.

Ухвалою суду від 20.05.2024 р. відкладено судове засідання на 25.07.2024 р.

Проте, судове засідання призначене на 25.07.2024 р. не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/24-к від 22.07.2024 р.

Ухвалою суду від 06.08.2024 р. відкладено судове засідання на 20.08.2024 р.

Ухвалою суду від 20.08.2024 р. розгляд справи відкладено на стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів на 16 вересня 2024 р.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що згідно календарного плану-графіку, узгодженого та підписаного сторонами, загальна вартість робіт, які повинен був виконати відповідач, тобто підрядник, в квітні 2017 р. становить 1 198 911 грн., в травні - І 203 572 грн., в червні - 1 208 661 грн., в липні - 1 203 635 грн., в серпні І 205 744 грн., у вересні - 1 202 649 грн. та у жовтні - 1 146 828 грн. Станом на серпень 2017 року ТОВ «Мігр» зобов`язувалось виконати роботи на загальну суму 4 814 779 грн. Водночас, На виконання умов Договору підрядником було виконано будівельні роботи та отримано оплату на загальну суму 1 519 536,84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року на суму 309 308,18 грн., за травень 2017 на сум у 400 377,27 грн., за червень 2017 року на суму 240 516,00 грн., за липень 2017 року на суму 287 509,58 грн., за серпень 2017 року на суму 281 825,81 грн. (типова форма КБ-2в) та відповідними довідками про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3), які додані до даної позовної заяви.

З огляду на, що у відповідності до п. 9.1 Договору за порушення строків виконання робіт позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 218 062,14 грн. та штраф в сумі 166 140,31 грн.

Крім того, за доводами позивача, відповідачем було неякісно виконано роботи. У зв`язку з чим, позивач зазнав збитків у вигляді оплати за послуги експертного дослідження в розмірі 7 000,00 грн. та 18 904, 00 грн. вартості демонтажу дахового покриття.

У зв`язку з чим, позивач стверджує, що наявні підстави для стягнення суми 410 106,45 грн. з яких 218 062,14 грн. пені, 166 140,31 грн. штрафу, 7000,00 грн. збитків за проведення експертизи та 18 904,00 грн. збитків за демонтаж дахового покриття.

Відповідач у поданому суду відзиві на позовну заяву та запереченні, щодо задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що в ході виконання робіт на об`єкті неодноразово виявлялись розбіжності між робочим проектом та технічним завданням, на які відповідач звертав увагу позивача як в усній формі (при проведенні виробничих нарад), так в письмовій формі, при виявленні більш суттєвих розбіжностей. У відносинах між сторонами Договору склалася ситуація, коли Підрядник в повній мірі виконував роботи згідно тендерної пропозиції, яка їм була акцептована, а Замовник вимагав виконання робіт до проекту будівництва, який не в повній мірі відповідае тендерній пропозиції. В подальшому, Підрядник неодноразово вказував Замовнику на розбіжності в Робочому проекті та тендерній документації, зокрема: листи №13 від 01.08.2017 (щодо товщини шару зовнішнього та внутрішнього оздоблення), №14 від 03.08.2017 (щодо вентиляції), №1б від 04.08.2017 (щодо металопрофілю), №18 від 04.08.2017 (щодо складу використання матеріалів для оздоблення стін та укосів, дахових карнизів), №20 від 07.08.2017 (щодо встановлення восьми вітражів замість одного), №22 від 11.08.2017 (щодо відсутності в проектній документації планів площадок та проїздів, схематичного зображення огорожі, немає плану посадки дерев. Відсутність вищезазначеного не дає змоги приступити своєчасно до виконання підготовчих, земляних та бетонних робіт по мощенню та благоустрою території будівництва), №23 від 14.08.2017 (щодо розбіжності між матеріалами, які мають бути використані при виготовленні блоків дверних), №24 від 15.08.2017 (щодо внесення змін у конструкцію козирка головного входу та заміна системи опалення в вестибюлі з батарей на підлогове). Через відсутність у технічних вимогах до предмету закупівлі тендерної документації та робочому проекті необхідності знесення старої будівлі котелъні, яка лише схематично зображена на обмірному плані реконструкції адмінбудівлі стадії Робочого проекту (арк.3) та враховуючи необхідність зведення нової будівлі на її місці, виникли додаткові роботи, що відображенні: п.1, 2 Розділ земляні роботи, п.3, 4, 5, 6 Розділ фундаменти.

За доводами відповідача всі суттєві розбіжності і привели до додаткових робіт та відставання від календарного плану-графіку. Перелік виконаних відповідачем додаткових робіт вказаний в актах виконаних робіт та висновку експертного дослідження №292/ 10-17 від 12.10.2017 судового експерта Колчар В.Д.

Щодо витрат на послуги експерта та демонтаж покрівлі, відповідач 2 зауважує, що такі необґрунтовані витрати Ту ДСА у Закарпатській області на оплату послуг експерта та демонтаж покрівлі будівлі даху суду, є нанесенням збитків Державному бюджету України.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.09.2024 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2017 року між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (в тексті договору - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мігр» (в тексті договору - підрядник, відповідач) укладено договір підряду №38/20/3142, відповідно до умов якого, а саме: п.п.1.1, 1.2) підрядник зобов`язався на свій ризик виконати роботи по реконструкції будівлі суду, склад та обсяги яких передбачені робочим проектом «Реконструкція будівлі Іршавського районного суду по вул. Шевченка, 23 м. Іршава» та визначаються договірною ціною, зведеним та локальними кошторисами, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору.

Згідно з п.2.1 Договору роботи і матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання та обладнання, яке постачається, повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам, проектній документації та договору.

Договірна ціна визначається на основі проектно-кошторисної документації та тендерної документації і складає 8 370 000 грн. без врахування ПДВ (Додаток №1) (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору розрахунки здійснюються між сторонами на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3 по мірі надходження коштів з джерел фінансування. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику, який перевіряє їх і в разі відсутності зауважень підписує.

За умовами п.6.1 Договору Підрядник розпочинає виконання робіт протягом 5 робочих днів з дня підписання акту про прийом - передачу будівельного майданчику. Строки виконання окремих етапів робіт за Договором визначаються Календарним графіком виконання робіт, який додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною (Додаток №2).

Завершення робіт - жовтень 2017 року, за умови повного фінансування та оплати виконаних робіт. Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється атом про виконані роботи. Строки виконання робіт можуть переглядатися при наявності обставин: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником свої зобов`язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо); внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об`єкта) (п. 6.2 Договору).

При відставанні з вини Підрядника ходу виконання робіт від строків, визначених Договором (Календарним графіком виконання робіт) більш ніж на 30 діб, Замовник письмово попереджає його про порушення Договору і якщо в 15-денний термін не відбудеться істотних змін, має право достроково розірвати Договір з вимогою компенсувати завдану шкоду (п. 6.3 Договору).

При виникненні обставин, що залежать від Підрядника і перешкоджають належному виконанню зобов`язань Підрядника у встановлені строки, він має право ставити перед Замовником питання про перенесення строків (відстрочку) виконання робіт з відповідним письмовим обґрунтуванням цього рішення. Рішення про зміну строків із зазначенням причин може бути оформлено Сторонами додатковою угодою не пізніше 5 календарних днів після отримання Замовником письмового повідомлення від Підрядника (п. 6.4 Договору).

У разі виявлення Замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків. Замовних протягом п`яти днів письмово повідомляє про це Підрядника та запрошує його для, складання акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) або заміни дефектного, обладнання. Якщо Підрядник відмовився взяти участь у складенні акта. Замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його Підряднику (п.7.7 Договору).

Підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) або замінити дефектне обладнання в порядку, визначеному актом про їх усунення. У разі відмови Підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) Замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб письмово повідомивши про це Підряднику. У такому разі Підрядник зобов`язаний повністю компенсувати Замовнику витрати, пов`язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки. Якщо між Замовником і Підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат пов`язаних з проведенням такої експертизи, покладається на Підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підряду Підрядником або причинного зв`язку між діями Підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах (п.7.8 Договору).

У п.8.2.15 Договору сторони погодили, що акти виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 підрядник надає замовнику не пізніше 25 числа кожного місяця включно.

У випадку порушення строків, передбачених п.п. 6.1-6.2 нього Договору, Підрядник сплачує пеню розмірі 0.1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний, день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаних коштів (п. 9.1 Договору).

За порушення умов зобов`язання щодо якості робіт у разі їх не виправлення у встановлений сторонами термін Підрядник сплачує штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних робіт (п. 9.2 Договору).

Згідно календарного плану-графіку, узгодженого та підписаного сторонами, що є додатком до договору, загальна вартість робіт, які повинен виконати підрядник, в квітні 2017 р. становить 1 198 911 грн., в травні - 1 203 572 грн., в червні - 1 208 661 грн., в липні - 1 203 635 грн., в серпні 1 205 744 грн., у вересні - 1 202 649 грн. та у жовтні - 1 146 828 грн.

На виконання умов договору підряду протягом періоду з березня по серпень 2017 року підрядником виконано роботи з реконструкції будівлі суду, а замовником прийнято та оплачено такі на загальну суму 1 519 536,84 грн., що не заперечується сторонами.

22 серпня 2017 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 про розірвання договору підряду від 27 березня 2017 року, за умовами якої, сторони погодили вважати останній розірваним з 23 серпня 2017 року.

21 серпня 2017 року сторони, за участю інженера з технічного нагляду, підписали акт прийому-передачі будівельного майданчику, згідно якого представники підрядника передали, а представники замовника прийняли будівельний майданчик та проектно-кошторисну документацію по проекту «Реконструкція будівлі Іршавського районного суду по вул. Шевченка, 23 м. Іршава».

За доводами Позивача, Товариства з додатковою відповідальністю "МІГР", м. Свалява, як підрядник свої зобов`язань в частині дотримання строків проведення робіт не дотримався, внаслідок чого у відповідності до п. 9.1 Договору за порушення строків виконання робіт позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 218 062,14 грн. та штраф в сумі 166 140,31 грн.

Крім того, за доводами позивача, відповідачем було неякісно виконано роботи. У зв`язку з чим, позивач зазнав збитків у вигляді оплати за послуги експертного дослідження в розмірі 7 000,00 грн. та 18 904, 00 грн. вартості демонтажу дахового покриття.

У зв`язку з чим, позивач стверджує, що наявні підстави для стягнення суми 410 106,45 грн. з яких 218 062,14 грн. пені, 166 140,31 грн. штрафу, 7000,00 грн. збитків за проведення експертизи та 18 904,00 грн. збитків за демонтаж дахового покриття.

За показами свідка фізичної особи-підприємця Кадар В.В., на підставі договору від 31 березня 2017 року №44/20/314231, укладеного між ТУ ДСА України в Закарпатській області та ФОП Кадар В.В., здійснював технічний нагляд за виконанням будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція будівлі Іршавського районного суду по вул. Шевченка, 23 м. Іршава.» в період з 3 квітня 2017 року по 22 серпня 2017 року, коли підрядні роботи виконувaло ТОВ «МІГР».

Крім іншого, свідок стверджує, що внаслідок систематичного порушення строків виконання окремих етапів робіт, обумовлених договором підряду №38/20/3142 від 27 березня 2017 року, а саме Календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору, за квітень-липень 2017 року ТОВ "МІГР» взяло зобов`язання виконати робіт на суму 4 814 779,0 грн, за квітень - серпень 2017 року - 6 020523,0 грн., тоді як фактично за квітень-серпень 2017 року виконало обсяг робіт всього на суму 1 519 536,84 грн., а до введення в експлуатацію об`єкта залишалося два місяці, що унеможливлювало завершення робіт в строки, передбачені договором.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Проаналізувавши укладений сторонами договір №38/20/3142 від 27.03.2017 р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами п.п.1.1, 1.2 Договору підрядник зобов`язався на свій ризик виконати роботи по реконструкції будівлі суду, склад та обсяги яких передбачені робочим проектом «Реконструкція будівлі Іршавського районного суду по вул. Шевченка, 23 м. Іршава» та визначаються договірною ціною, зведеним та локальними кошторисами, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору.

Згідно з п.2.1 Договору роботи і матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання та обладнання, яке постачається, повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам, проектній документації та договору.

Договірна ціна визначається на основі проектно-кошторисної документації та тендерної документації і складає 8 370 000 грн. без врахування ПДВ (Додаток №1) (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору розрахунки здійснюються між сторонами на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3 по мірі надходження коштів з джерел фінансування. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику, який перевіряє їх і в разі відсутності зауважень підписує.

За умовами п.6.1 Договору Підрядник розпочинає виконання робіт протягом 5 робочих днів з дня підписання акту про прийом - передачу будівельного майданчику. Строки виконання окремих етапів робіт за Договором визначаються Календарним графіком виконання робіт, який додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною (Додаток №2).

Завершення робіт - жовтень 2017 року, за умови повного фінансування та оплати виконаних робіт. Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється атом про виконані роботи. Строки виконання робіт можуть переглядатися при наявності обставин: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником свої зобов`язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо); внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об`єкта) (п. 6.2 Договору).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.231 ч.2 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У п.8.2.15 Договору сторони погодили, що акти виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 підрядник надає замовнику не пізніше 25 числа кожного місяця включно.

У випадку порушення строків, передбачених п.п. 6.1-6.2 нього Договору, Підрядник сплачує пеню розмірі 0.1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний, день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаних коштів (п. 9.1 Договору).

Так, згідно календарного плану-графіку, узгодженого та підписаного сторонами, що є додатком до договору, загальна вартість робіт, які повинен виконати підрядник, в квітні 2017 р. становить 1 198 911 грн., в травні - 1 203 572 грн., в червні - 1 208 661 грн., в липні - 1 203 635 грн., в серпні 1 205 744 грн., у вересні - 1 202 649 грн. та у жовтні - 1 146 828 грн.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи на виконання умов Договору підрядником виконано будівельні роботи та отримано оплату на загальну суму 1 519 536,84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року на суму 309308,18 грн., за травень 2017 на суму 400377,27 грн., за червень 2017 року на суму 240516,00 грн., за липень 2017 року на суму 287509,58 грн., за серпень 2017 року на суму 281825,81 грн. (типова форма КБ-2в) та відповідними довідками про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3).

Таким чином, суд приходить до висновків, що згідно актів виконаних робіт, роботи підрядником було виконано з порушенням строку встановленого договором, вказані обставини сторонами не оспорювались та не заперечувались.

Разом з тим, відповідач вказує на суттєві розбіжності в робочому проекті та тендерній документації, що зумовили відставання від календарного плану - графіку. А відтак за доводами відповідача у відповідача відсутня відповідальність щодо строків виконання робіт і відсутня його вина у такому порушенні.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання

Частиною 4 статті 612 ЦК України унормовано, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Завершення робіт - жовтень 2017 року, за умови повного фінансування та оплати виконаних робіт. Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється атом про виконані роботи. Строки виконання робіт можуть переглядатися при наявності обставин: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником свої зобов`язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо); внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об`єкта) (п. 6.2 Договору).

При виникненні обставин, що залежать від Підрядника і перешкоджають належному виконанню зобов`язань Підрядника у встановлені строки, він має право ставити перед Замовником питання про перенесення строків (відстрочку) виконання робіт з відповідним письмовим обґрунтуванням цього рішення. Рішення про зміну строків із зазначенням причин може бути оформлено Сторонами додатковою угодою не пізніше 5 календарних днів після отримання Замовником письмового повідомлення від Підрядника (п. 6.4 Договору).

Водночас, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, укладення між сторонами додаткової угоди щодо зміни строків виконання робіт, як і відсутні докази ініціювання підрядником такого продовження чи передчасного повідомлення замовника про неможливість виконання тих чи інших робіт згідно погодженого сторонами графіку.

Натомість за змістом листування між сторонами, що міститься в матеріалах справи, відповідачем після порушення строків виконання робіт, повідомлено замовника про причини такого порушення та запропоновано на погоджувальній раді узгодити всі розбіжності по матеріалам і комплектуючим дотримуючись технічного завдання викладеного в тендерній пропозиції.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази порушення зобов`язання відповідача, зумовлене діями замовника.

Обставини невиконання відповідачем умов договору підряду надають позивачу право на стягнення з відповідача штрафних санкцій передбачених умовами Договору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок пені в розмірі 218 062,14 грн. та штрафу, в сумі 166 140,31 грн. вважає його вірним, тому вимога про стягнення пені та штрафу підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі вартості проведення експертизи 7 000,00 грн., та збитків за демонтаж дахового покриття в розмірі 18 904,00 грн.

Так, за доводами позивача, відповідачем було неякісно виконано роботи. У зв`язку з чим, позивач зазнав збитків у вигляді оплати за послуги експертного дослідження в розмірі 7 000,00 грн. та 18 904, 00 грн. вартості демонтажу дахового покриття.

У разі виявлення Замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків. Замовних протягом п`яти днів письмово повідомляє про це Підрядника та запрошує його для, складання акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) або заміни дефектного, обладнання. Якщо Підрядник відмовився взяти участь у складенні акта. Замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його Підряднику (п.7.7 Договору).

Підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) або замінити дефектне обладнання в порядку, визначеному актом про їх усунення. У разі відмови Підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) Замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб письмово повідомивши про це Підряднику. У такому разі Підрядник зобов`язаний повністю компенсувати Замовнику витрати, пов`язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки. Якщо між Замовником і Підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат пов`язаних з проведенням такої експертизи, покладається на Підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підряду Підрядником або причинного зв`язку між діями Підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах (п.7.8 Договору).

В матеріалах справи міститься висновок №145 експертного дослідження по заяві ТУ ДСА України в Закарпатській області від 21.08.2017 р.

Водночас, з огляду на матеріали справи та умови спірного договору судом такий відхиляється, оскільки в порушення умов договору, дослідження об`єкту експертом здійснювалося лише за участю замовника експертизи, без повідомлення та участі представників позивача та такий висновок не був предметом рецензування.

Щодо доводів позивача про товщину влаштованого металопрофілю на об`єкті. Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ДСТУ Б В.2.6-9:2008 та Міждержавним стандартом Прокат листовий холоднокатаний. ГОСТ 19904-90 (таблиця 2) допустимі граничні відхилення для листового прокату товщиною 0,45 мм і шириною від 1,0 м до 1,5 м, складають +\- 0,06 мм, тобто граничні допустимі норми складають від 0,39 мм до 0,51 мм, а отже - зазначена товщина влаштованого металопрофілю: 0,41 мм та 0,43 мм відповідає встановленим стандартами допустимим граничним відхиленням.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи, відшкодовується на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

На відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 цього Кодексу допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органів державної влади чи місцевого самоврядування, а також їх посадових або службових осіб.

Щодо визначення поняття майнової шкоди, суд виходить з того, що для цілей глави 82 ЦК України під нею розуміють зменшення майнової сфери потерпілого внаслідок пошкодження чи знищення його майна або внаслідок порушення його особистих немайнових прав.

Грошове вираження майнової шкоди іменується збитками.

Так, за приписами ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тобто реальні збитки - це об`єктивне зменшення майнових благ особи, до якого включається: вартість втраченого або пошкодженого майна потерпілого, а також витрати, необхідні до здійснення потерпілим для усунення наслідків правопорушення.

Причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки - безпосереднім наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, будь-яких доказів на підтвердження наявності у позивача збитків у розумінні ст. ст. 22 ЦК України позивачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не приймає до уваги саме лише твердження Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області, м. Ужгород про наявність збитків 7000,00 грн. за проведення експертизи та 18 904,00 грн. за демонтаж дахового покриття.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про недоведеність позивачем усіх елементів, наявність яких є необхідною для деліктної відповідальності відповідача, що, у свою чергу, виключає правові підстави для задоволення вимоги Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області, м. Ужгород та стягнення збитків у заявленому розмірі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області, м. Ужгород до Товариства з додатковою відповідальністю "МІГР", м. Свалява про відшкодування збитків на суму 410 106,45 грн. підлягають задоволенню частково в сумі підлягають задоволенню частково в розмірі 384 202,45 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів в сумі 5 763,04 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою від по від аль ні стю «МІГР» (89310, Україна, Мукачівський р-н, Закарпатська обл., село Родникова Гута, будинок, 53, код ЄДРПОУ 32417777) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Загорська, будинок, 30, код ЄДРПОУ 26213408) суму 384 202,45 грн. (триста вісімдесят чотири тисячі двісті дві гривні 45 коп.) в т.ч. 218 062,14 грн. пені, 166 140,31 грн. штрафу, а також суму 5 763,04 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 04 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 01.10.2024

Суддя О. Ф. Ремецькі