ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" січня 2025 р. Справа №907/920/17
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддяО.В. Зварич
суддіО.І. Матущак
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГР" б/н від 21.10.2024 року (вх. № 01-05/3112/24 від 01.11.2024 року)
на рішення господарського суду Закарпатської області від 16.09.2024 року (суддя О.Ф.Ремецькі; повний текст рішення складено 01.10.2024 року)
у справі № 907/920/17
за позовом: Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГР»</a> (надалі ТзОВ «МІГР»)
про відшкодування збитків на суму 410106,45 грн,
за участю:
від позивача (в режимі відеоконференції): Шестак Н.В. (самопредставництво юридичної особи);
від відповідача: Бобаль І.Й. виконуючий обов`язки директора; Голубокий Т.С. адвокат (ордер серії АО № 1160108 від 21.10.2024 року),
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
27.12.2017 року Територіальне управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до ТзОВ «МІГР» про відшкодування збитків на суму 410106,45 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем строків виконання робіт, визначених календарним графіком виконання робіт як невід`ємною частиною договору підряду та ґрунтуються на умовах договору підряду, а також завдано збитки через неякісно виконані роботи.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.09.2024 року у справі №907/920/17 частково задоволено позов Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області. Стягнуто з ТзОВ «МІГР» на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області суму 384202,45 грн, в т.ч. 218062,14 грн пені, 166140,31 грн штрафу, а також суму 5763,04 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що згідно актів виконаних робіт роботи підрядником були виконані з порушенням строку, встановленого договором, вказані обставини сторонами не оспорювались та не заперечувались. Водночас, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази укладення між сторонами додаткової угоди щодо зміни строків виконання робіт, як і відсутні докази ініціювання підрядником такого продовження чи завчасного повідомлення замовника про неможливість виконання тих чи інших робіт згідно погодженого сторонами графіку.
Також суд зазначив, що обставини невиконання відповідачем умов договору підряду надають позивачу право на стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених умовами Договору, а відтак суд, перевіривши розрахунок пені в розмірі 218062,14 грн та штрафу в сумі 166140,31 грн, вважав його вірним та виснував, що вимога про стягнення пені і штрафу підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
Суд першої інстанції також прийшов до висновку про недоведеність позивачем усіх елементів, наявність яких є необхідною для деліктної відповідальності відповідача, що, у свою чергу, виключає правові підстави для задоволення вимоги Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області щодо стягнення збитків у розмірі вартості проведення експертизи 7000,00 грн та збитків за демонтаж дахового покриття у розмірі 18904,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що позивачем не було надано жодного документу, який підтверджує факт завдання збитків з вини відповідача, відповідно розрахунок завданих збитків є безпідставним. Вважає, що суд мав право зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки їх розмір неспівмірний у порівнянні з розміром нарахованих позивачем збитків. Вказує на те, що позивачем при складанні технічного завдання до тендерної документації не було враховано додаткових робіт, необхідність в яких виникли під час виконання договору, що значно ускладнило його виконання і збільшило строк виконаних робіт. Покликається на обставини, встановлені судовим рішенням у справі №907/754/17. Стверджує про відсутність вини відповідача та належне виконання ним своїх зобов`язань. Зазначає, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів для належного виконання договору. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 16.09.2024 року у справі №907/920/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами скаржника, наведеними в апеляційній скарзі. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що докази наявності збитків були належним чином представлені суду першої інстанції. Звертає увагу суду на те, що в ході проведення робочих нарад та неодноразово листами повідомляв відповідача про відставання від календарного плану-графіку виконання робіт, а додаткові роботи не могли бути причиною недотримання підрядною організацією строків виконання робіт. У разі, якщо підрядник не виконав роботи належним чином або не завершив їх у строки, визначені договором, це є порушенням зобов`язань, а відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, за порушення умов договору підрядник зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані замовнику, що включає витрати на виправлення дефектів. Вважає, що позивач надав достатні докази того, що виконання робіт було неналежним, а терміни виконання порушені, що призвело до збільшення витрат на завершення проекту та виправлення дефектів. На переконання позивача, якщо додаткові роботи не були передбачені в тендерній документації, це не є підставою для неналежного виконання основних робіт і порушення строків їх виконання. Просить рішення господарського Закарпатської області від 16.09.2024 року у справі №907/920/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні виконуючий обов`язки директора Бобаль І.Й. та представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Представник позивача заперечив доводи скаржника. Просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Обставини справи
Як вбачається з наявних у справі копій документів, 27.03.2017 року між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (замовник) та ТзОВ «Мігр» (підрядник) укладено договір підряду №38/20/3142.
Відповідно до п.1.1. договору підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи по реконструкції будівлі Іршавського районного суду по вул. Шевченка, 23, м. Іршава, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, викладених у цьому договорі.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що склад та обсяги робіт, що виконуються підрядником, передбачені робочим проектом «Реконструкція будівлі Іршавського районного суду по вул. Шевченка, 23 м. Іршава» та визначаються договірною ціною, зведеним та локальними кошторисами.
Згідно з п.2.1 договору роботи і матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання та обладнання, яке постачається, повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам, проектній документації та договору.
Договірна ціна визначається на основі проектно-кошторисної документації та тендерної документації і складає 8 370 000 грн. без врахування ПДВ (Додаток №1) (п.3.1 Договору).
Відповідно до п.5.1 договору розрахунки здійснюються між сторонами на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3 по мірі надходження коштів з джерел фінансування. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику, який перевіряє їх і в разі відсутності зауважень підписує.
За умовами п.6.1 договору підрядник розпочинає виконання робіт протягом 5 робочих днів з дня підписання акту про прийом - передачу будівельного майданчику. Строки виконання окремих етапів робіт за договором визначаються календарним графіком виконання робіт, який додається до цього договору і є його невід`ємною частиною (Додаток №2).
Завершення робіт - жовтень 2017 року, за умови повного фінансування та оплати виконаних робіт. Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Строки виконання робіт можуть переглядатися при наявності обставин: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником свої зобов`язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо); внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об`єкта) (п. 6.2 Договору).
Відповідно до п. 6.3. договору при відставанні з вини підрядника ходу виконання робіт від строків, визначених договором (календарним графіком виконання робіт) більш ніж на 30 діб, замовник письмово попереджає його про порушення договору і якщо в 15-денний термін не відбудеться істотних змін, має право достроково розірвати договір з вимогою компенсувати завдану шкоду.
При виникненні обставин, що не залежать від підрядника і перешкоджають належному виконанню зобов`язань Підрядника у встановлені строки, він має право ставити перед замовником питання про перенесення строків (відстрочку) виконання робіт з відповідним письмовим обґрунтуванням цього рішення. Рішення про зміну строків із зазначенням причин може бути оформлено сторонами додатковою угодою не пізніше 5 календарних днів після отримання замовником письмового повідомлення від підрядника (п. 6.4 Договору).
Згідно з п.7.7 договору у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, замовних протягом п`яти днів письмово повідомляє про це підрядника та запрошує його для складання акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) або заміни дефектного обладнання. Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта, замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику
Підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) або замінити дефектне обладнання в порядку, визначеному актом про їх усунення. У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб, письмово повідомивши про це підрядника. У такому разі підрядник зобов`язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов`язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки. Якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов`язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підряду підрядником або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах (п.7.8 Договору).
У п.8.2.15 договору сторони погодили, що акти виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 підрядник надає замовнику не пізніше 25 числа кожного місяця включно.
У випадку порушення строків, передбачених п.п. 6.1-6.2 цього договору підрядник сплачує пеню розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаних коштів (п. 9.1 договору).
Відповідно до п. 9.2 договору за порушення умов зобов`язання щодо якості робіт у разі їх не виправлення у встановлений сторонами термін підрядник сплачує штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних робіт.
Пунктом 12.1. договір набирає чинність з моменту підписання його сторонами і діє в частині завершення робіт відповідно до п.6.1.-6.2. договору, а в частині проведення розрахунків до 31.12.2017 року, але за будь-якої умови до моменту повного виконання сторонами зобов`язань, що виникли протягом його дії.
Згідно п. 12.2. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно календарного плану-графіку, узгодженого та підписаного сторонами, що є додатком до договору, загальна вартість робіт, які повинен виконати підрядник, в квітні 2017 р. становить 1 198 911 грн., в травні - 1 203 572 грн., в червні - 1 208 661 грн., в липні - 1 203 635 грн., в серпні 1 205 744 грн., у вересні - 1 202 649 грн. та у жовтні - 1 146 828 грн.
На виконання умов договору підрядником виконано будівельні роботи та отримано оплату на загальну суму 1 519 536,84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року на суму 309308,18 грн., за травень 2017 на суму 400377,27 грн., за червень 2017 року на суму 240516,00 грн., за липень 2017 року на суму 287509,58 грн., за серпень 2017 року на суму 281825,81 грн. (типова форма КБ-2в) та відповідними довідками про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3).
21.08.2017 року сторони, за участю інженера з технічного нагляду, підписали акт прийому-передачі будівельного майданчику, згідно якого представники підрядника передали, а представники замовника прийняли будівельний майданчик та проектно-кошторисну документацію по проекту «Реконструкція будівлі Іршавського районного суду по вул. Шевченка, 23 м. Іршава».
Листом №959 від 15.08.2017 року позивач згідно п. 6.3. договору повідомив відповідача про розірвання договору з 23.08.2017 року.
Неналежне виконання зобов`язань за договором з боку відповідача та виникнення у зв`язку з цим збитків стало підставою для звернення з даним позовом до суду, в якому просить стягнути з ТзОВ «МІГР» пеню в сумі 218062,14 грн, штраф в сумі 166140,31 грн, суму понесених збитків на оплату проведення експертного дослідження в розмірі 7000,00грн та суму завданих збитків внаслідок оплати демонтажу дахового покриття в розмірі 18904,00 грн.
Як видно зі змісту протоколу судового засідання від 14.04.2024 у справі № 907/920/17, суд першої інстанції за клопотанням позивача в судовому засіданні допитував свідка - фізичну особу-підприємця Кадар В.В. щодо обставин, пов`язаних з виконанням робіт по проекту «Реконструкція будівлі Іршавського районного суду по вул. Шевченка, 23 м.Іршава».
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У цій справі суд встановив, що 27.03.2017 року між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Закарпатській області та ТзОВ «Мігр» укладено договір підряду №38/20/3142.
Отже, укладений між сторонами договір став підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За положеннями частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, умови, викладені в укладеному між сторонами договорі, є обов`язковими до виконання цими сторонами у строк, встановлений у договорі.
Відповідно до частини 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що склад та обсяги робіт, що виконуються підрядником, передбачені робочим проектом «Реконструкція будівлі Іршавського районного суду по вул. Шевченка, 23 м. Іршава» та визначаються договірною ціною, зведеним та локальними кошторисами.
Згідно із частиною 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Договірна ціна визначається на основі проектно-кошторисної документації та тендерної документації і складає 8 370 000 грн. без врахування ПДВ (Додаток №1) (п.3.1 Договору).
За приписами частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до п.5.1 договору розрахунки здійснюються між сторонами на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3 по мірі надходження коштів з джерел фінансування. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику, який перевіряє їх і в разі відсутності зауважень підписує.
За умовами п.6.1 договору підрядник розпочинає виконання робіт протягом 5 робочих днів з дня підписання акту про прийом - передачу будівельного майданчику. Строки виконання окремих етапів робіт за договором визначаються календарним графіком виконання робіт, який додається до цього договору і є його невід`ємною частиною (Додаток №2).
Завершення робіт - жовтень 2017 року, за умови повного фінансування та оплати виконаних робіт. Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Строки виконання робіт можуть переглядатися при наявності обставин: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником свої зобов`язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо); внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об`єкта) (п. 6.2 Договору).
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, нормами ЦК України передбачено підстави припинення зобов`язання та наслідки порушення зобов`язання, зокрема прострочення такого зобов`язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
У п.8.2.15 договору сторони погодили, що акти виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 підрядник надає замовнику не пізніше 25 числа кожного місяця включно.
У випадку порушення строків, передбачених п.п. 6.1-6.2 цього договору підрядник сплачує пеню розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаних коштів (п. 9.1 договору).
Як зазначено вище, згідно календарного плану-графіку, узгодженого та підписаного сторонами, що є додатком до договору, загальна вартість робіт, які повинен виконати підрядник, в квітні 2017 р. становить 1 198 911 грн., в травні - 1 203 572 грн., в червні - 1 208 661 грн., в липні - 1 203 635 грн., в серпні 1 205 744 грн., у вересні - 1 202 649 грн. та у жовтні - 1 146 828 грн.
Судом встановлено, що на виконання умов договору підрядником виконано будівельні роботи та отримано оплату на загальну суму 1 519 536,84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року на суму 309308,18 грн., за травень 2017 на суму 400377,27 грн., за червень 2017 року на суму 240516,00 грн., за липень 2017 року на суму 287509,58 грн., за серпень 2017 року на суму 281825,81 грн. (типова форма КБ-2в) та відповідними довідками про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3).
За поданим позивачем розрахунком штрафу, який відповідач не спростував належними і допустимими доказами, на день розірвання договору підряду 23.08.2017 року відповідач прострочив виконання робіт на суму 2373432,97 грн. понад 30 днів.
Тому відповідно до п.9.1 договору, розмір штрафу становить 2373432,97 грн. х 7 % = 166 140,31 грн.
Згідно з розрахунком сум пені за порушення строків виконання робіт, не спростованим належними і допустимими доказами, загальний розмір належної до стягнення з відповідача пені становить 218 062,14 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно актів виконаних робіт роботи підрядником було виконано з порушенням строку встановленого договором.
Щодо доводів апелянта про те, що позивачем при складанні технічного завдання до тендерної документації не було враховано додаткових робіт, необхідність в яких виникли під час виконання договору, що значно ускладнило його виконання і збільшило строк виконаних робіт колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
При виникненні обставин, що не залежать від підрядника і перешкоджають належному виконанню зобов`язань Підрядника у встановлені строки, він має право ставити перед замовником питання про перенесення строків (відстрочку) виконання робіт з відповідним письмовим обґрунтуванням цього рішення. Рішення про зміну строків із зазначенням причин може бути оформлено сторонами додатковою угодою не пізніше 5 календарних днів після отримання замовником письмового повідомлення від підрядника (п. 6.4 Договору).
Водночас, як слушно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, укладення між сторонами додаткової угоди щодо зміни строків виконання робіт, як і відсутні докази ініціювання підрядником такого продовження чи передчасного повідомлення замовника про неможливість виконання тих чи інших робіт згідно погодженого сторонами графіку.
Отже, проаналізувавши вказані норми та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд констатує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача як сторони, що порушила умови зобов`язання, передбаченого в укладеному договорі, неустойки згідно ст. 549 ЦК України.
Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок пені в розмірі 218 062,14 грн та штрафу, в сумі 166 140,31 грн є вірним, а тому вимога про стягнення пені та штрафу підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі.
Щодо обставин справи №907/754/17, на які посилається скаржник у своїй апеляційній скарзі, суд зазначає наступне.
За положеннями частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд від 17.08.2023 року у cправі № 925/1341/21.
Водночас, у даній справі суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання скаржника на обставини, встановлені судовим рішенням у справі №907/754/17, яким частково задоволено позов ТОВ «Мігр» до ТУ ДСА у Закарпатській області щодо стягнення 254 250,96 грн, оскільки вони жодним чином не спростовують факту порушення відповідачем строків виконання робіт за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів враховує, що доводи апелянта зводяться до незгоди з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення з нього на користь позивача пені та штрафу за порушення строків виконання робіт за договором підряду.
Суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 7000 грн за проведення експертизи та 18 904,00 за демонтаж дахового покриття та в цій частині судове рішення не оскаржується. Відтак, апеляційний господарський суд, в силу положень ч.1 ст. 269 ГПК України, не надає йому правової оцінки.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведених норм та встановлених обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених у рішенні господарського суду Закарпатської області від 16.09.2024 року у справі №907/920/17.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладається на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГР" б/н від 21.10.2024 року (вх. № 01-05/3112/24 від 01.11.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Закарпатської області від 16.09.2024 року у справі №907/920/17 без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
СуддяО.І. Матущак
СуддяІ.Ю. Панова
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2025 |
Оприлюднено | 06.02.2025 |
Номер документу | 124928928 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі підряду, з них |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Зварич Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні