Рішення

від 17.09.2024 по справі 910/1690/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2024Справа № 910/1690/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/1690/24

За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича

про стягнення 1543104,00 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Хамраєва К.М.;

від відповідача: Мацко М.А.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича (далі - відповідач) про стягнення 1543104,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №316 від 01.09.2017 у зв`язку із збільшенням загальної площі об`єкту реконструкції не у повному обсязі сплатив пайовий внесок, а тому позивачем заявлено до стягнення суму основної заборгованості у розмірі 1543104,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1690/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

04.03.2024 року через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову з підстав того, що між позивачем та відповідачем було погоджено усі істотні умови договору пайової участі і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №316 від 01.09.2017 і відповідачем сплачено належні за договором платежі, що не заперечується позивачем, тому підстав покладення на відповідача додаткових платежів немає. Разом з тим, відповідач зауважує, що він дійсно звертався до позивача у 2020 році із листом про надання висновку щодо необхідності вирішення питання пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв`язку з реконструкцією нежитлових будівель під торговельно-адміністративний комплекс на проспекті Степана Бандери 8 у Оболонському районі м. Києва (ІІ черга), загальною площею об`єкта реконструкції - 2445,4 кв.м., однак позивач з 2020 року і до цього часу не уклав з відповідачем додаткової угоди щодо зміни розміру пайового внеску так як сторонами в процесі перемовин не було досягнуто згоди щодо зміни умов основного договору та відповідно не укладено додаткової угоди до нього. Крім того, відповідач наголосив, що звернення позивачем до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, відбулося більше як через 3 роки з моменту коли позивач дізнався про необхідність внесення змін до основного договору, тобто з пропуском загального строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

11.03.2024 року через відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та зауважив, що посилання відповідача у відзиві на не укладення сторонами додаткової угоди щодо зміни розміру пайового внеску є недоцільним, оскільки предметом позовної заяви є стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створені соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за реконструкцію спірного об`єкта нерухомого майна, а не примусове укладення додаткової угоди. Позивач наголошує, що доводи відповідача ґрунтуються виключно на його домислах з метою уникнення сплати коштів пайової участі, обов`язок зі сплати якого виникає відповідно до умов пункту 3.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва.

Крім того, 11.03.2024 року через відділ діловодства суду надійшли заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, у яких позивач заперечив проти застосування строків позовної давності у даній справі, з підстав того, що позивач дізнався про зміни у площі об`єкта реконструкції лише 26.05.2020, після того як відповідач звернувся до нього з відповідним листом повідомивши про обставини фактичного збільшення площі об`єкта нерухомого майна внаслідок реконструкції, на підтвердження чого надав копію технічного паспорту, а враховуючи те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню загальний строк позовної давності, який з моменту введення в Україні карантинних обмежень, у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 та у подальшому введеним 24.02.2022 воєнним станом, продовжений на строк до їх закінчення, то звернення позивача до суду з даним позовом здійснено у строк, передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 12.03.2024 оголошено перерву до 09.04.2024.

21.03.2024 року через відділ діловодства суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому позивач заперечив проти заявлених відповідачем у відзиві на позовну заяву витратах на професійну правничу допомогу та просив їх зменшити до їх розумного, реального і обґрунтованого розміру.

02.04.2024 року через відділ діловодства суду надійшла заява із запереченнями на клопотання про зменшення на оплату професійної правничої допомоги по справі №910/1690/24, у якій відповідач просить під час розгляду даної справи не враховувати клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у зв`язку з його явною необґрунтованістю.

Судове засідання, призначене на 09.04.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням суддів Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання у справі на 02.05.2024.

У судовому засіданні 02.05.2024, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті судом оголошувались перерви, зокрема, до 17.09.2024.

У судовому засіданні 17.09.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити; представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив відмовити.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 17.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2017 року між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент економіки та інвестицій, Департамент) та Брезвіним Володимиром Анатолійовичем (далі - замовник) було укладено договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №316 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого предметом його є сплата замовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв`язку із: тип робіт: реконструкція (зміна площі кв.м); тип об`єкта: реконструкція нежитлових будівель під торговельно-адміністративний комплекс літ. «Г» загальною площею 1486,10 кв.м (в т.ч торгівельні приміщення загальною площею 614,00 кв.м, приміщення автомийки загальною площею 153,10 кв.м, технічні приміщення автомийки загальною площею 118,80 кв.м, площа вбудованої ТП та електрощитова загальною площею 37,60 кв.м, допоміжні приміщення загальною площею 410,30 кв.м, ліфтові шахти загальною площею 9,00 кв.м та технічні приміщення загальною площею 143,30 кв.м) за даними технічної інвентаризації ФОП Мурин Сергій Олександрович. Загальна площа об`єкта: 1486,10 м2, з яких: нежитлова 1177,40 м2, нежитлова забудова (що не підлягає сплаті) 308,70 м2. Адреса об`єкта: АДРЕСА_1 ) (далі - об`єкт будівництва/реконструкції).

Відповідно до пункту 1.2 договору розмір пайового внеску становить 219511,38 грн (двісті дев`ятнадцять тисяч п`ятсот одинадцять гривень 38 копійок) згідно з розрахунком, що наданий в додатку 1 і є невід`ємною частиною цього договору, та підлягає уточненню після надання фактичних даних технічної інвентаризації та/або загальної кошторисної вартості об`єкту будівництва/реконструкції, визначеної в установленому порядку за фактичними техніко-економічними показниками.

Пайовий внесок сплачується замовником в строк до 26.09.2017 року включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію (пункт 1.3 договору).

Згідно пункту 2.1 договору замовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 1.2 з врахуванням пп. 2.2, 2.4 цього договору, у строк визначений п. 1.3 договору, на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку: 820019; р/р 31517921700001; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код ЄДРПОУ: 37993783; код доходів: 24170000. Призначення платежу: «Пайовий внесок згідно з договором №316 від 01.09.2017 без ПДВ.».

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що у випадку збільшення загальної площі, зміни інших характеристик об`єкту будівництва/реконструкції, вказаного у п. 1.1 цього договору, замовник зобов`язаний письмово повідомити ці обставини Департаменту економіки та інвестицій не пізніше ніж через 30 днів з моменту, коли ці обставини стали відомі або мали стати відомими замовнику. Моментом подання повідомлення є момент його надходження до Департаменту економіки та інвестицій та реєстрації відповідно до правил, встановлених в Департаменті економіки та інвестицій.

Умовами пункту 2.3 договору встановлено, що після визначення додаткової суми пайового внеску, що підлягає сплаті у зв`язку із збільшенням загальної площі чи в інших випадках, передбачених у п. 2.2 цього договору, замовник укладає з Департаментом економіки та інвестицій додаткову угоду до цього договору, на підставі якої сплачує відповідні додатково визначені кошти.

Сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги (далі - індекс інфляції) від місяця, в якому був зроблений розрахунок суми пайового внеску, і до місяця, що передує тому, в якому здійснюється платіж. У випадку, якщо індекс інфляції є меншим 100%, в порівнянні з індексом інфляції від дати розрахунку суми пайового внеску, то до розрахунку береться показник 1,0. Замовник повинен отримати в Департаменті економіки та інвестицій розрахунок суми пайового внеску, що підлягає сплаті за цим договором з урахуванням індексу інфляції, не пізніше ніж за три дні до сплати пайового внеску/ відповідної частки пайового внеску. Вказаний розрахунок надається замовнику під розписку або із відміткою про отримання на оригінальному примірнику, який залишається в Департаменті економіки та інвестицій (пункт 2.4 договору).

Відповідно до пункту 2.5 та 2.6 договору після сплати повної суми пайового внеску, визначеної з урахуванням п. 1.2, п. 2.3, п. 2.4, п. 3.2, та інших можливих платежів, визначених в пп. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, замовнику видається довідка про виконання умов пайової участі в порядку та на умовах, визначених цим договором. Довідка про виконання умов пайової участі видається замовнику або його представнику особисто під розписку або із відміткою про отримання на копії довідки, яка залишається у Департаменті економіки та інвестицій.

Згідно пункту 3.1 договору замовник зобов`язаний перерахувати пайовий внесок на умовах та в порядку визначених цим договором.

Замовник зобов`язаний до введення об`єкту будівництва/реконструкції, визначеного в п. 1.1. цього договору, в експлуатацію звернутися до Департаменту економіки та інвестицій для проведення остаточних розрахунків пайового внеску за даними технічної інвентаризації об`єкту та/або загальною кошторисною вартістю об`єкта будівництва/реконструкції, визначеної в установленому порядку, за фактичними техніко-економічними показниками. Департамент економіки та інвестицій за умови належного виконання замовником своїх обов`язків, що встановлені цим договором, зобов`язаний в порядку, визначеному цим договором, видати замовнику довідку про виконання умов пайової участі (пункт 3.2 та 3.3 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договір може бути змінено за згодою сторін, шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Договір набирає чинності з моменту реєстрації в Департаменті економіки та інвестицій. Цей договір припиняється в наступних випадках: виконанням - з дати надходження останнього платежу з урахуванням пп. 1.2, 2.3, 2.4, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; припиненням з підстав, зазначених у п. 6.2 цього договору - через 10 днів після відправлення замовнику письмового повідомлення або публічного оприлюднення відповідної інформації про розірвання цього договору. У зв`язку з ліквідацією сторони цього договору - з дати виключення сторони з відповідного державного реєстру (пункти 7.1 та 7.2 договору).

Додатком №1 до договору пайової участі від 01.09.2017 року №316 встановлено: замовник Брезвін Володимир Анатолійович . Вид робіт: реконструкція (зміна площі кв.м). Назва об`єкту: Реконструкція нежитлових будівель під торговельно-адміністративний комплекс літ. «Г» загальною площею 1486,10 кв.м (в т.ч торгівельні приміщення загальною площею 614,00 кв.м, приміщення автомийки загальною площею 153,10 кв.м, технічні приміщення автомийки загальною площею 118,80 кв.м, площа вбудованої ТП та електрощитова загальною площею 37,60 кв.м, допоміжні приміщення загальною площею 410,30 кв.м, ліфтові шахти загальною площею 9,00 кв.м та технічні приміщення загальною площею 143,30 кв.м). Адреса об`єкту: проспект Степана Бандери буд. 8 (колишній просп. Московський) (Оболонський район м. Києва). Розрахунок пайової участі станом на: 29.08.2017. Розрахунок пайової участі відповідно пункту 6.5 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва: нежитлова забудова (що не підлягає сплаті) до реконструкції 0 кв.м., нежитлова забудова (що не підлягає сплаті) після реконструкції 308,70 кв.м., до нарахування 308,70 кв.м., нежитлова до реконструкції 189,50 кв.м., нежитлова після реконструкції 1177,40 кв.м., до нарахування 978,90 кв.м., до сплати 219511,38 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем на виконання умов договору пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №316 від 01.09.2017, було перераховано на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міста Києва розмір пайового внеску в сумі 219511,38 грн, що підтверджується довідкою про виконання умов договору про пайову участь №050/08-050/Б-388/4-7395 від 12.09.2017.

26.05.2020 року відповідач звернувся до позивача з листом, у якому просив останнього надати висновок щодо необхідності вирішення питання пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв`язку з реконструкцією нежитлових будівель під торговельно-адміністративний комплекс на проспекті Степана Бандери, 8 (колишній пр-т Московський) у Оболонському районі м. Києва (II черга), загальна площа об?єкту реконструкції - 2445,4 м2 (згідно технічного паспорту № 230420 від 23.04.2020 року). При цьому, у вказаному листі відповідачем зауважено, що у разі необхідності сплати пайових внесків, просить надати йому проект відповідного договору з розрахунком, а примірники договору про пайову участь просить надати під час прийому громадян та юридичних осіб щодо пайової участі. Реконструкція здійснюється на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:78:142:0038), право власності якою підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 015665 від 15 грудня 2010 року .

У відповідь на вказаний лист відповідача, позивачем було направлено лист-запит «Про пайову участь у створенні інфраструктури міста Києва» №050/08-3610 від 05.06.2020, у якому Департамент економіки та інвестицій просив відповідача додатково надати до Департаменту завірені належним чином копії документів: про затвердження в установленому порядку скоригованої проектної документації (накази по кожному коригуванню); затвердженої в установленому порядку проектної документації розробленої Товариством з обмеженою відповідальністю «ФСК Будінвест» в частині техніко-економічних показників об?єкта реконструкції (титульна сторінка проекту та техніко-економічні показники з проекту); затвердженої в установленому порядку скоригованої проектної документації розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «ФСК Будінвест» в частині техніко-економічних показників об?єкта реконструкції (виділення по чергам) (титульна сторінка проекту та техніко-економічні показники з проекту); затвердженої в установленому порядку скоригованої проектної документації в частині техніко-економічних показників об?єкта реконструкції (титульна сторінка проекту та техніко-економічні показники з проекту) (по кожному коригуванню); технічний паспорт об?єкта до проведення реконструкції на момент оформлення договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 15.02.2010, зареєстровано в реєстрі за № 230; технічний паспорт об?єкту в цілому на літ. «Г» оформленого відповідно до додатку 7 Інструкції із зазначенням загальної площі після проведення реконструкції.

Відповідачем у відповідь на запит №050/08-3610 від 05.06.2020 було надано позивачу, зокрема, технічний паспорт об?єкту вцілому на літеру «Г», оформлений відповідно до додатку 7 Інструкції із зазначенням загальної площі після проведення реконструкції.

25.08.2020 року Департамент звернувся до відповідача з листом «Про пайову участь у створенні інфраструктури міста Києва» № 050/08-050/Б/194/2-5287, у якому просив підписати долучений до цього листа проект додаткової угоди з розрахунками розміру пайового внеску та повернути підписані примірники Департаменту.

23.04.2021 року Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було направлено відповідачу вимогу №050/08-2233 від 21.04.2021 про укладення додаткової угоди №1 договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 01.09.2017 №316.

17.11.2022 року позивачем було направлено відповідачу вимогу №050/08-3403 від 16.11.2022, у якій Департамент вимагав підписати і повернути додаткову угоду №1.

Однак, вказані листи та вимоги були залишенні відповідачем без відповіді та задоволення, додаткова угода підписана відповідачем не була.

У той же час, оскільки у відповідача наявний обов`язок згідно вимог чинного законодавства та умов договору, доплатити пайовий внесок, у зв`язку з збільшенням площі реконструкції об`єкта, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовані нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, стаття 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

За змістом статей 2, 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статей 4, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Відповідно до частин 1-3, 8-9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла до 01.01.2020) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

На виконання положень статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою вдосконалення порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, Київською міською радою прийнято рішення «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» №411/1415 від 15.11.2016 (надалі - Порядок).

З 01 січня 2020 року набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якими була скасована стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Водночас, згідно з приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019 (надалі - Закон України № 132-ІХ) договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування; 2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).

Пунктами 3, 4, 5 частини 2 Прикінцевих положень Закону України №132-ІХ визначено обов`язок замовника протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Відповідно до підпункту 5 пункту «а» частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

19.12.2019 року Київською міською радою прийнято рішення №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва», яким Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва з 01.01.2020 приведено у відповідність до норм Закону України № 132-ІХ (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ вказаного Порядку, пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку зазначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Згідно пункту 3.7 розділу ІІІ Порядку визначено, що кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва.

Відповідно до підпункту 5.1.1 розділу V Порядку підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладання договору про пайову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листами від 26.05.2020 (вхідний № 050/Б-194) та від 23.07.2020 (вхідний №050/Б-194/1) звернувся до Департаменту із проханням надати висновок щодо необхідності вирішення питання пайової участі та було надано Департаменту, зокрема, технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами Фізичної особи-підприємця Дерев`янка Ростислава Митрофанович від 23.04.2020 (інвентаризаційна справа № 230420).

Департаментом були підготовлені проекти додаткової угоди № 1 до договору № 316 у зв`язку зі збільшенням загальної площі об`єкту реконструкції до 4334,70 кв.м (за даними технічної інвентаризації Фізичної особи-підприємця Дерев`янка Ростислава Митрофановича) на АДРЕСА_1 та направлені відповідачу листом від 25.08.2020 № 050/08-050/Б/194/2-5287.

Однак, проекти додаткових угод до договору № 316 не були повернуті в Департамент для реєстрації в терміни зазначені в листі та вимогах.

Згідно з офіційною інформацією розміщеною на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано сертифікати готовності об`єктів до експлуатації у січні 2018 року за № КВ162180241308 та 09.02.2021 за № КВ122210127409 у зв`язку з реконструкцією нежитлових будівель під торговельно-адміністративний комплекс на проспекті Степана Бандери, 8 (колишній Московський) у Оболонському районі м. Києва (І та II черга).

Відповідно до інформації, зазначеної у технічному паспорті на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 23.04.2020, загальна площа об`єкту реконструкції становить 4334,70 кв.м.

Отже, відбулась зміна показників загальної площі об`єкта реконструкції на 2848,6 кв.м.

Відповідно до пункту 2.2 договору у випадку збільшення загальної площі, зміни інших характеристик об`єкту замовник зобов`язаний письмово повідомити ці обставини Департаменту економіки та інвестицій не пізніше ніж 30 днів з моменту, коли ці обставини стали відомі або мали стати відомими замовнику.

Згідно з пунктом 2.3 договору після визначення додаткової суми пайового внеску, що підлягає сплаті у зв`язку із збільшенням загальної площі чи в інших випадках, передбачених у п. 2.2 цього договору, замовник укладає з Департаментом економіки та інвестицій додаткову угоду до цього договору, на підставі якої сплачує відповідні додатково визначені кошти.

Отже, у відповідача виник обов`язок сплатити кошти пайової участі за додатково створені площі об`єкта будівництва, проте відповідач оплату не здійснив.

Під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів того, що реконструкція об`єкту, яку здійснює відповідач, підпадає під перелік об`єктів, які звільнені законом від сплати пайової участі, як і не наведено підстав для звільнення від сплати такого внеску.

Підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №132-ІХ зазначається, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до підпункту 5.2.8. пункту 5.2. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року № 411/1415 (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033), розмір пайової участі, визначений договором про пайову участь, підлягає коригуванню після надання замовником документів про визначення у встановленому порядку загальної кошторисної вартості об`єкта та даних технічної інвентаризації завершеного будівництвом/реконструкцією об`єкта, що приймається в експлуатацію. Замовник зобов`язаний надати відповідні документи для проведення остаточних розрахунків та сплати замовником пайової участі в повному обсязі згідно з даними, зазначеними у цих документах, не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) робочих днів до дати введення в експлуатацію.

Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Пунктом 11 Порядку № 466 зазначається, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У даному випадку, абзац 2 пункту 4.1 Порядку та абзац 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №132-ІХ мають імперативний характер та їх виконання не залежить від волі замовника.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

У пункті 11 Загальних положень постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» від 13.04.2011 № 461 зазначається, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 4.3 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року № 411/1415 (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033) встановлено, що пайова участь сплачується замовником виключно грошовими коштами в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Зазначеними положеннями закріплено обов`язок замовника будівництва або реконструкції укласти договір пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва та сплатити визначений договором пайовий внесок до введення об`єкта в експлуатацію.

При цьому, неукладення такого договору у вказаний вище період часу законодавством не визначається правовою підставою звільнення замовника від обов`язку укласти відповідний договір та від обов`язку сплатити пайовий внесок.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17 грудня 2019 року в справі № 920/403/18.

У разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 червня 2022 року в справі № 909/1402/19.

Як встановлено судом, з відомостей технічного паспорту №230420 від 23.04.2020 року, загальна площа об`єкту будівництва, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:142:0038 становить 4334,70 кв.м.

Вказане свідчить про збільшення загальної площі об`єкта будівництва на 2848,60 кв.м, розташованого за адресою: проспект Степана Бандери 8 у Оболонському районі м. Києва (ІІ черга), а відтак і наявність у відповідача обов`язку здійснити доплату пайового внеску, не зважаючи на наявність чи відсутність додаткової угоди до основного договору.

Відповідно до 6.4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415, для нежитлових будівель, споруд та приміщень РПУ = ЗКВоб`єкта х 4 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн); ЗКВоб`єкта - загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва/ реконструкції, визначена відповідно до пункту 6.2 Порядку (грн). У разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проєктної документації в частині кошторису відповідно до підпункту 5.1.1 та пункту 6.2 цього Порядку), ЗКВоб`єкта визначається за наступною формулою: ЗКВоб`єкта = Sоб`єкта х Nнежитл, де Sоб`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м); Nнежитл - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення, який дорівнює 13500,00 грн (грн/кв. м).

За розрахунком позивача, здійсненим на підставі п. 6.4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415, розмір недоплаченого пайового внеску становить 1543104,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 Цивільного кодексу України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку пайова участь сплачується замовником виключно грошовими коштами в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Отже, відповідач мав обов`язок сплатити пайовий внесок в частині збільшення загальної площі об`єкта будівництва на 2848,60 кв.м, розташованого за адресою: проспект Степана Бандери 8 у Оболонському районі м. Києва (ІІ черга), до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Втім, відповідач своїх зобов`язань з доплати пайового внеску в частині збільшеної площі об`єкту реконструкції не виконав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати пайового внеску у розмірі 1543104,00 грн.

Разом з цим, у відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк на звернення до суду за захистом свого права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11.09.1997 р., передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення».

Як визначено статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Формулювання загального правила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України) щодо початкового моменту перебігу позовної давності здійснено законодавцем за допомогою суб`єктивного критерію, тобто пов`язане з моментом, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.

При цьому, вимоги частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, що пов`язують початок перебігу позовної давності з можливістю особи знати про порушення права, застосовується і до вимог юридичних осіб.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому згідно із частиною першою статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Для спірних відносин застосовуються загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач довідався про право на одержання відповідного розміру пайового внеску внаслідок збільшення площі реконструкції нежитлових будівель під торговельно-адміністративний комплекс на проспекті Степана Бандери 8 у Оболонському районі м. Києва (ІІ черга), 26.05.2020, з моменту звернення відповідача листом про необхідність вирішення питання пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв`язку з реконструкцією нежитлових будівель.

У поданому відзиві та у заяві відповідача про застосування строків позовної давності, відповідач зазначає, що позивач, знаючи про порушення його права на одержання суми пайового внеску з 2020 року, звернувся з даним позовом лише у лютому 2024 року, тобто поза строком позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Однак, суд відхиляє такі доводи відповідача з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, встановлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався до 30 червня 2023 року включно.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14 такого змісту, зокрема: « 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 8 листопада 2023 року № 3450-IX, внесено до Цивільного кодексу України такі зміни, зокрема, у розділі «Прикінцеві та перехідні положення»: пункт 19 викладено в такій редакції: « 19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та наразі не є припиненим.

Відтак, у зв`язку з продовженням строків, визначених ст. 257 Цивільного кодексу України, у суду відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності за вищезазначеною вимогою.

Отже, оскільки станом на момент звернення позивача до суду в Україні діяв воєнний стан, строк загальної позовної давності останнім не пропущено.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити нарахований розмір пайової участі.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі, у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича про стягнення 1543104,00 грн задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) пайовий внесок у розмірі 1543104 (один мільйон п`ятсот сорок три тисячі сто чотири) грн 00 коп. на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: Одержувач: ГУК у м. Києві, код доходів 24170000, рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Брезвіна Володимира Анатолійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 04633423) судовий збір у розмірі 18517 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять) грн 25 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 01.10.2024.

СуддяТ.В. Васильченко