Рішення

від 30.09.2024 по справі 924/536/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2024 р. Справа № 924/536/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до комунального підприємства "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'', смт. Теофіполь

про стягнення 784937,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу

Представники сторін:

від позивача: Тесляр О.О. керівник

від відповідача: Пархомець В.О. директор; Семченко Г.С. згідно ордеру на надання правничої допомоги №1073793 від 26.07.2024р.;

У судовому засіданні, згідно ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 30.09.2024р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024р. відкрито провадження у справі №924/536/24, розгляд якої розпочався за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

02.07.2024р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого засідання на тридцять днів.

Підготовче засідання відкладалося із занесенням ухвал до протоколу судового засідання від 02.07.2024р., від 29.07.2024р., від 07.08.2024р.

19.08.2024р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 784937,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок використання (видобування) підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами.

В обґрунтування позовних вимог посилається на проведену працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'', якою встановлено факт використання відповідачем підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Як пояснив позивач, відповідач, отримавши дозвіл на спеціальне водокористування артезіанськими свердловинами, зобов`язаний був отримати крім дозволу ще й спеціальний дозвіл на користування надрами, який дає право на видобування підземних вод. Натомість, згідно проведеної перевірки, підземні води, використані (видобуті) відповідачем за відсутності спеціального дозволу на користування надрами в період з 01.01.2020р. по 30.09.2021р.

Зазначає, що дії відповідача є порушенням вимог ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра, яка діяла на час проведення перевірки. В свою чергу, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену законодавством відповідальність (ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 110, 111 Водного кодексу України), зокрема, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як пояснив позивач, розмір шкоди визначався на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389. Інформацію про фактичний об`єм використаних підземних вод позивач отримав з довідки відповідача від 19.10.2019р. №139.

Вказує, що направлена відповідачу претензія з розрахунком розмірів шкоди та пропозиція добровільного відшкодування шкоди відповідачем не виконана, що й стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Посилається на відсутність вини у своїх діях, вважаючи, що вживав всі заходи щодо оформлення дозвільних документів на користування надрами.

Стверджує, що отримав у користування артезіанські свердловини, дозвіл на спеціальне водокористування яких було надано Державним агентством водних ресурсів. Перешкодою для отримання дозволу на користування надрами, на думку відповідача, стало відсутність документів на земельні ділянки під свердловини. Звертає увагу на те, що ним неодноразово вчинялися дії щодо оформлення відповідного землекористування шляхом направлення Теофіпольській селищній раді листів. Окрім того, зауважує, що Теофіпольське ВУЖКГ здійснює водопостачання населенню смт. Теофіполь, в тому числі школам, дитсадкам, лікарням, іншим бюджетним організаціям, тощо, і зупинення водопостачання внаслідок відсутності дозволу на забір води мало б наслідком припинення водопостачання населенню зазначеної адміністративно-територіальної одиниці, що могло б привести до незворотніх негативних наслідків, зокрема, для здоров`я та якості життя жителів смт. Теофіполь.

Відповідач не погоджується з розрахунком шкоди, проведеним на підставі довідки керівника КП "Теофіпольське ВУЖКГ" від 19.10.2019р. №139 не завіреній печаткою підприємства, без зазначення об`єктів, з яких здійснювався водозабір. У наданих Волочиській окружній прокуратурі поясненнях відповідач зазначає про помилковість надання інформації в довідці про видобування води із усіх свердловин, які розташовані у смт. Теофіполь, включаючи північну частину смт. Теофіполь.

У відповіді на відзив позивач зауважує, що відповідачем не надано доказів, які підтверджують вжиття ним заходів спрямованих на отримання спеціального дозволу на користування надрами. На переконання позивача, долучення правовстановлюючих документів на земельну ділянку до заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами, не вимагається. На підтвердження своїх доводів позивач посилається на Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою КМУ від 30.05.2011р. №615.

У той же час, пояснює позивач, можливість видобування підземних вод без спеціальних дозволів мають землевласники та землекористувачі та за умови дотримання вказаного ліміту водозабору (ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра). Між тим, під час проведення перевірки відповідач не надав правовстановлюючих документів, які підтверджують наявність речових прав та інших речових прав, похідних від права власності, на земельну ділянку, на якій розташовані артезіанські свердловини. Окрім того, позивач зауважує, що в Теофіпольської селищної ради відсутні повноваження та правові підстави для вирішення питання стосовно передачі у постійне користування земельної ділянки державної власності, на якій розташовані артезіанські свердловини. Вказує, що земельна ділянка, в межах якої знаходяться артезіанські свердловини, належить державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації та перебуває на праві постійного користування земельною ділянкою у ПрАТ "Теофіпольський цукровий завод".

Як пояснює позивач, розрахунок розміру шкоди проведено на основі отриманих від відповідача даних та в порядку визначеному пунктами 9.1., 9.2. Методики. Під час перевірки відповідачем було надано інформацію про видобуту підземну воду з водозабору під №2, яка відображена у довідці від 19.10.2021 № 139. У той же час, встановлено, що підприємство не забезпечено вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об`ємів забору та скидання води, у зв`язку із чим, перевірити достовірність даних зазначених відповідачем у довідці від 19.10.2021 №139 не вбачалось можливим.

Відповідач не погоджується з відповіддю на відзив, надавши свої заперечення. На переконання відповідача, для отримання спеціального дозволу на користування надрами потрібно певний перелік документів, які неможливо отримати юридичній особі, що не є землевласником чи землекористувачем земельної ділянки. На підтвердження своїх доводів посилається на абз. 4 п. 3 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011р. №615.

Просить взяти до уваги, що артскважини прийняті до комунальної власності територіальної громади смт. Теофіполь та передано в господарське відання КП "Теофіпольське виробниче управління житлово комунального господарства", і тому враховуючи ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України земельні ділянки мають бути передані в комунальну власність. Саме тому і всі звернення були спрямовані до Теофіпольської селищної ради для врегулювання земельного питання. Не погоджується з висновком позивача щодо можливості встановлення сервітуту в спірний період за який нараховано збитки, оскільки у відповідача з`явилася законна можливість укласти договір земельного сервітуту лише з 03.01.2023р.

На переконання відповідача, факт накладення штрафу за адміністративне правопорушення та його оплата не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу. Виконання постанови (сплату штрафу) свідчить лише про дотримання посадовою особою відповідача приписів законодавства.

Як вважає відповідач, розрахунок шкоди проведено у невідповідності до Методики зі змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №119 від 16.02.2021р. Зокрема, як відмічає відповідач, позивачем не було враховано, що для здійснення розрахунку у разі відсутності вимірювальних приладів, обсяг фактично використаної води мав бути визначений за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо), чого зроблено не було. Відзначає, що позивач при проведенні розрахунку подвоїв показник Тар, у зв`язку з відсутністю вимірювальних приладів без дослідження питання можливості їх встановлення. Вказує, що забір води здійснювався у межах затверджених дозволом лімітах, а також не перевищував добовий обсяг 300 куб.м.

Надавши додаткові пояснення 18.09.2024р., відповідач вважає, що розмір шкоди повинен був обраховуватись на підставі Методики, чинної станом на час вчинення правопорушення, а не на час здійснення такого розрахунку. В обґрунтування своїх доводів посилається на постанови Верховного Суду України від 02.02.2021р. по справі №911/2005/13, від 12.10.2018р. по справі №925/119/18.

Як вказує відповідач, у період з 01.01.2020р. по 03.06.2021р. діяла Методика, в редакції від 27.11.2015р., в якій відсутня норма з подвоєння показника Тар. В період з 04.06.2021р. по 30.09.2021р. діяла Методика, в редакції від 04.06.2021р., де введена норма з подвоєння показника Тар. Тому, на переконання відповідача, позивач зробив помилковий розрахунок збільшивши за увесь період Тар в два рази.

Окрім того, на думку відповідача, позивач неправомірно не врахував при визначенні розміру заявленої шкоди рентну плату за користування надрами, яку він сплачував у повній мірі.

У судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача наполягає на відмові у позові.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Основним видом економічної діяльності комунального підприємства "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' є забір, очищення та постачання води (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.05.2024р.).

Згідно рішення №8-5/2016 від 29.01.2016р. Теофіпольська селищна рада прийняла до комунальної власності територіальної громади смт. Теофіполь та передала в господарське відання комунальному підприємству "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' свердловини №1650, №1651, №8988/1, №8989/2 та №8990/3 з обслуговуючим обладнанням.

Згідно листа №35 від 10.02.2017р., листа №4 від 23.01.2019р.) начальник Теофіпольського ВУЖКГ звертався до Теофіпольської селищної ради з проханням передати земельні ділянки під свердловинами у постійне користування.

Комунальне підприємство "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' отримало дозвіл на спеціальне водокористування №22/ХМ/49д-20 від 11.02.2020р., яким надано дозвіл на фактичне водокористування десятьох свердловин, терміном дії з 11.02.2020р. по 11.02.2023р., а саме:

1. свердловини №8783/1, №8784/2, №1639, №1640 та №5, розташовані в центральній частині смт. Теофіполь, Теофіпольського району, Хмельницької області, басейн річки Полква, басейн річки Горинь, район басейну річки Дніпро;

2. свердловини №1650, №1651, №8990/3, №8988/1 та №8989/2, розташовані в північній частині (цукровий завод) смт. Теофіполь, Теофіпольського району, Хмельницької області, басейн річки Полква, басейн річки Горинь, район басейну річки Дніпро.

Окремо для кожного річкового бассейну встановлено ліміти забору води з підземних джерел - 2357,7 м.куб на добу та 676,5 тис.м.куб на рік.

Пунктом 6 Умов передбачено, що у разі використання підземних вод для питного водопостачання суб`єкт господарювання повинен одержати спеціальний дозвіл на користування надрами, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 23 Кодексу України про надра.

У період з 04.10.2021р. по 19.10.2021р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проводилася позапланова перевірка дотримання КП "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' вимог природоохоронного законодавства.

Позапланова перевірка проводилася на підставі доручення Державної екологічної інспекції України №159 від 14.09.2021р., наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №875 від 20.09.2021р. з додатком та направлення на проведення позапланової перевірки №757/03 від 30.09.2021р.

Перевіркою встановлено, що комунальним підприємством "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' самовільно, без дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами) використано протягом 2020 року підземних вод в кількості 193,6 тис. куб.м.; за період з 01.01.2021р. по 30.09.2021р. підземних вод в кількості 166,1 тис. куб.м., про що Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області складено акт перевірки №772/03 від 19.10.2021р.

Зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акта, зі сторони комунального підприємства відсутні. Натомість, комунальним підприємством "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' надано інформацію про фактичний об`єм використаних підземних вод, яку відображено у довідці до акта №139 від 19.10.2021р.

Згідно вказаної довідки №139 від 19.10.2021р., підписаної начальником Теофіпольського ВУЖКГ, КП "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' у 2020 році було видобуто підземних вод в кількості 193,6 тис. куб.м. (цукровий завод); за період з 01.01.2021р. по 30.09.2021р. підземних вод в кількості 166,1 тис. куб.м. (крім смт. Теофіполь).

19.10.2021р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення №008634, яким зафіксовано порушення посадовою особою КП "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' ст.ст. 16,19 Кодексу України про надра.

28.10.2021р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області винесено постанову №303/03 про накладення адміністративного стягнення на начальника КП "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами перевірки, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009р., Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі.

Розмір шкоди згідно розрахунку, проведеного 22.10.2021р., склав 784937,00 грн.

Претензія про сплату шкоди разом з розрахунком направлялись КП "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' 19.01.2022р., про що свідчить фіскальний чек від 19.01.2022р. та список №537 згрупованих поштових відправлень. Однак, претензія залишена без відповіді, а сума без оплати.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Підземні води та джерела належать до водного фонду України (п. 2 ч. 2 ст. 3 Водного кодексу України), а згідно зі ст.ст. 1, 6 Кодексу України про надра, вони є частиною надр.

Тобто, підземні води це природний ресурс із подвійним правовим режимом, тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ст.ст. 46, 48 Водного кодексу України).

Спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу (п. 9 ст. 44 Водного кодексу України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено безумовний обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування право на їх використання.

В матеріалах справи наявний дозвіл №22/ХМ/49д-20 від 11.02.2020р., наданий відповідачу, на спеціальне користування двох водозаборів, на яких розташовано десять артезіанських свердловин, по п`ять свердловин на кожному водозаборі:

1. свердловини №8783/1, №8784/2, №1639, №1640 та №5, розташовані в центральній частині смт. Теофіполь, Теофіпольського району, Хмельницької області, басейн річки Полква, басейн річки Горинь, район басейну річки Дніпро;

2. свердловини №1650, №1651, №8990/3, №8988/1 та №8989/2, розташовані в північній частині (цукровий завод) смт. Теофіполь, Теофіпольського району, Хмельницької області, басейн річки Полква, басейн річки Горинь, район басейну річки Дніпро.

Разом з цим, дозвіл на користування надрами, отримання якого в разі використання підземних вод є однією з умов водокористування, у відповідача відсутній.

Кодексом України про надра визначено випадки, за яких господарюючі суб`єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (ст. 21 Кодексу України про надра).

Статтею 23 цього Кодексу України про надра передбачено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 куб.м. на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів можливо за сукупності трьох умов: 1) наявність права власності на земельну ділянку або права на користування нею, з надр якої видобуваються підземні води, 2) видобування води для власних господарсько-побутових потреб або централізованого (нецентралізованого) господарсько-питного водопостачання, 3) відсутність перевищення добової продуктивності водозабору підземних вод (300 куб.м.).

У даному випадку сукупність трьох умов відсутня, оскільки відсутні докази того, що земельні ділянки, на яких знаходяться артезіанські свердловини, у період січень 2020р. вересень 2021р. перебували в оренді або на праві користування у відповідача, тобто відповідач не був у вказаний вище період землевласником або землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовані свердловини, з яких він здійснював водозабір.

Тому, посилання відповідача на неперевищення ліміту водозабору в 300 куб.м. не приймаються до уваги і з огляду на викладене, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 23 Кодексу України про надра. Тобто, в даному випадку, отримання відповідачем спеціального дозволу на користування надрами є обов`язковим, оскільки саме цей дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод.

Актом позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №772/03 від 19.10.2021р. підтверджується самовільне без спеціального дозволу користування відповідачем надрами (підземними водами). Акт перевірки підписаний відповідачем без зауважень та заперечень. Результати перевірки відповідачем не оскаржувались, постанова про накладення адміністративного стягнення №303/03 від 28.10.2021р., у встановленому законодавством порядку не скасовувалась, штраф відповідачем сплачено.

З приводу посилань відповідача на неможливість отримати спеціальний дозвіл на користування надрами без документів, які підтверджують право власності чи користування земельними ділянками, на яких розташовані артезіанські свердловини, судом відмічається наступне.

Згідно рішення №8-5/2016 від 29.01.2016р. Теофіпольською селищною радою артезіанські свердловини було передано відповідачу в господарське відання ще в 2016 році. Саме на відповідача покладено обов`язок вчинення певних дій з оформлення спеціального дозволу. Тривале оформлення документів, необхідних відповідачеві для отримання спеціального дозволу, не виключає вини відповідача у цьому випадку. Сама по собі процедура отримання спеціального дозволу на користування надрами не звільняє від відповідальності за самовільне їх використання. Тим більше, що поважні причини, які б перешкоджали здійснити таке оформлення протягом тривалого терміну (з 2016 року) не наведено.

Таким чином, самовільне, без спеціального дозволу, використання підземних вод, свідчить про порушення відповідачем природоохоронного законодавства.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні зокрема у самовільному користуванні надрами (ст. 65 Кодексу України про надра).

В даному випадку, мова йде про шкоду, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди. Тобто, шкода це фактично міра відповідальності.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина завдавача шкоди.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Порядок визначення розмірів відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389.

Згідно з п. 1.4 Методики, державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування шкоди.

Державним інспектором згідно з положеннями Методики проведено розрахунок розміру шкоди за період самовільного використання водних ресурсів (надр), а саме з 01.01.2020р. по 30.09.2021р. (за 1 рік 9 місяців).

Розрахунок розміру відшкодування шкоди здійснено позивачем наступним чином: З сам = 5 х 359700 х 21,822/100 х 2 = 784937,00 грн.

При цьому, при обрахунку за весь період з 01.01.2020р. по 30.09.2021р. використано Методику розрахунку в редакції від 04.06.2021р., чинній на час складення акту перевірки із застосуванням подвійної Тар; фактичний об`єм води взято з довідки відповідача; ставку рентної плати за спеціальне використання підземних вод для смт. Теофіполь (Хмельницький район) взято згідно ст. 255.5.2 Податкового кодексу України у розмірі 72,74 грн./100 куб.м. та враховано згідно із ст. 255.7 Податкового кодексу України застосування до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 для житлово-комунальних підприємств.

З приводу використання позивачем при розрахунку Методики в редакції від 04.06.2021р. відмічається наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 12.10.2018р. у справі №925/119/18, від 02.02.2021р. у справі №911/2005/13.

Так, у період з 01.01.2020р. по 03.06.2021р. діяла Методика розрахунку, в редакції від 27.11.2015р., а з 04.06.2021р. по 30.09.2021р. діяла Методика розрахунку, в редакції від 04.06.2021р.

Пункт 9.1 Методики, як в редакції від 27.11.2015р., так і в редакції від 04.06.2021р. і формула, за якою визначається розмір шкоди, є ідентичними. Згідно п. 9.1 Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою:

З сам = 5 х W х Тар (грн.),

де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води);

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м).

Натомість, п. 9.2 Методики розрахунку в різних редакціях відрізняється.

Згідно п. 9.2 Методики, в редакції від 27.11.2015р., фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Згідно п. 9.2 Методики, в редакції від 04.06.2021р., фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою №2ТП-водгосп (річна), звітності за формою №7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).

У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо їх встановлення існує, Тар збільшується в 2 рази.

З огляду на викладені редакції пункту 9.2 Методики розрахунку, основною відмінністю редакції від 04.06.2021р. являється можливість застосування подвійного Тар у розрахунку.

Тобто, при розрахунку розмірів шкоди за період з 01.01.2020р. по 03.06.2021р. подвійний Тар не можливо застосувати; а за період з 04.06.2021р. по 30.09.2021р. подвійний Тар може бути застосований. Натомість, використання позивачем Методики розрахунку лише в редакції від 04.06.2021р. із застосуванням подвійного Тар на весь період з 01.01.2020р. по 30.09.2021р. призводить до помилкового розрахунку шкоди (завищеного).

З приводу використання при розрахунку розміру шкоди даних про об`єм води з довідки відповідача судом враховується таке.

Як вбачається з п. 9.2 Методики розрахунку, позивачу надано можливість обирати один з двох способів отримання інформації про фактичний об`єм води, або отримання пакету документів від відповідача, або отримання довідки відповідача.

При обрахунку позивач взяв фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (W), з довідки відповідача №139 від 19.10.2021р., підписаної начальником Теофіпольського ВУЖКГ, згідно якої у 2020 році було видобуто підземних вод в кількості 193,6 тис. куб.м. (цукровий завод); за період з 01.01.2021р. по 30.09.2021р. підземних вод в кількості 166,1 тис. куб.м. (крім смт. Теофіполь). Тобто, загальний об`єм води використаної без дозвільних документів за період з 01.01.2020р. по 30.09.2021р. склав 359700,00 куб.м.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про неможливість використання при розрахунку довідки №139 від 19.10.2021р. Теофіпольського ВУЖКГ у зв`язку з тим, що вона не завірена печаткою і без зазначення об`єктів з яких здійснювався водозабір. Довідка є належним та допустимим доказом у розумінні статтей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки містить реквізити юридичної особи, дату, реєстраційний номер, підпис керівника. Тим більше, що інформацію про об`єми води, що використані самовільно, було внесено в акт перевірки. Жодних зауважень чи заперечень щодо об`ємів використаної води в акті відповідач не подавав.

З приводу можливості застосування подвійного Тар при розрахунку відмічається наступне.

Згідно з п. 7 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні обекти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних обертів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Судом враховується, що артезіанською свердловиною є інженерна водозабірна споруда, яка є вертикальною гірничою виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу, що призначена для забору підземних вод з різних водоносних горизонтів.

Відповідно до п. 5 Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання оберу підземних вод, затвердженого постановою КМУ від 08.10.2012р. №963 (в редакції чинній на час складення акта перевірки) водокористувачі облаштовують артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод (засоби вимірювання), які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку в повір очних лабораторіях підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок.

Відповідач фактично не заперечує, що свердловини засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод в період 01.01.2020р. 30.09.2021р. не були облаштовані. За вимогами законодавства свердловини повинні бути облаштовані засобами вимірювання об`єму видобутих вод. Доказів неможливості встановлення таких засобів відповідач суду не надав.

Таким чином, на підприємстві на час проведення перевірки був відсутній прилад обліку кількості води, що забирається зі свердловин. Вказана обставина свідчить про можливість збільшення у розрахунку позивача Тар у 2 рази та спростування відповідних заперечень відповідача в цій частині.

Як вже вказувалось вище, розмір шкоди визначається на підставі затверджених Методик, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

З довідки про об`єм води №139 від 19.10.2021р. неможливо встановити час здійснення порушення за 2021 рік, що необхідно для можливості застосування подвійного Тар. У довідці надано загальний період і загальний об`єм використаної води як за 2020 рік, так і за 9 місяців 2021 року. Тому, в даному випадку враховується, що за період 01.01.2020р. 31.12.2020р. (об`єм використаної води 193600 куб.м.) використовується Методика розрахунку в редакції від 27.11.2015р. без застосування подвійного Тар. А за період з 01.01.2021р. по 30.09.2021р. (об`єм використаної води 166100 куб.м.) використовується Методика розрахунку в редакції від 04.06.2021р. (на час виявлення порушення) із можливістю застосування подвійного Тар.

З врахуванням викладених вище обставин, судом здійснено власний розрахунок розмірів відшкодування шкоди згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів із застосуванням формули З сам = 5 х W х Тар (грн.).

5 х 193600 х 21,822/100 = 211236,96 грн. (за період 01.01.2020р. 31.12.2020р.);

5 х 166100 х 21,822/100 х 2 = 362463,42 грн. (період з 01.01.2021р. по 30.09.2021р.).

Таким чином, розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів склав 573700,38 грн.

Доводи відповідача, що ним внесено рентну плату за користування надрами і позивач неправомірно її не врахував при визначенні розміру шкоди є безпідставними, оскільки внесення плати за користування надрами не звільняє його від відповідальність за порушення законодавства про надра.

З огляду на вищевикладене, позивачем доведено наявність всіх складових елементів правопорушення, що є підставою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу, у вигляді її відшкодування, а саме: протиправна поведінка, яка полягає у самовільному користуванні надрами; вина, що підтверджується актом перевірки, постановою, а також наявна сама шкода, яка обрахована на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 та причинний зв`язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

Отже, враховуючи обставини справи та вищенаведені законодавчі положення у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог. У частині стягнення з відповідача 573700,38 грн. - шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. У стягненні 211236,62 грн. - шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу належить відмовити.

Згідно із ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' (Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 9; код 03356080) на користь держави 573700,38 грн. (п`ятсот сімдесят три тисячі сімсот гривень тридцять вісім копійок) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, зарахувавши кошти за реквізитами: (отримувач коштів ГУК у Хмел.обл/Теофіпіл. стг/24062100, номер рахунку UA388999980333199331000022773, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

Видати наказ.

Стягнути з комунального підприємства "Теофіпольське виробниче управління житлово - комунального господарства Теофіпольської селищної ради'' (Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 9; код 03356080) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2; код 38045514) 8605,50 грн. (вісім тисяч шістсот п`ять гривень п`ятдесят копійок) - витрат із сплати судового збору, зарахувавши кошти за реквізитами: отримувач коштів Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, номер рахунку UA778201720343190003000080959.

Видати наказ.

У стягненні 211236,62 грн. - шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1, 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено 30 вересня 2024 року.

Суддя В.В. Димбовський