Ухвала

від 01.10.2024 по справі 364/550/24

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/550/24

Провадження № 2-з/364/9/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року, селище Володарка,

Суддя Володарського районного суду Київської області Ткаченко О.В. розглянувши заяву представника заявника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Істамової І.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2024 року представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Істамова Ірина Володимирівна звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно, шляхом заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна:

-квартири, загальною площею 89.1 (кв.м), житлова площа (кв.м): 36.2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта: 2187060732216;

-земельної ділянки, з кадастровим номером 3221682801:01:022:0002, площа (га): 2, реєстраційний номер об`єкта: 2546186832020;

-земельної ділянки, з кадастровим номером 3224484400:03:009:0014, площа (га): 8.628, яка розташована за адресою: Київська обл., Таращанський район, с/рада. Петрівська, реєстраційний номер об`єкта: 1495212232244;

-земельної ділянки, з кадастровим номером 3221682800:07:005:0004, площа (га): 3.2903, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Київська обл., Володарський район, с/рада. Капустинська, реєстраційний номер об`єкта:239259432216.

Свої вимоги обґрунтовує наступним, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подано до Володарського районного суду Київської області позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

22 січня 2007 року між ЗАТ КБ ПРИВАТБАНК (в подальшому назву змінено на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (надалі Позивач) та Приватним підприємством Елітно Насіннєва Агрофірма Мрія було укладено Договір № КМ- 10ІЕ про надання кредиту у вигляді невідновлюваної кредитної лінії (далі за текстом Кредитний договір) з лімітом у розмірі 924706,50 євро для придбання сільгосптехніки.

Приватне підприємство Елітно Насіннєва Агрофірма Мрія належним чином не виконував своїх обов`язків за Кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 12.02.2009 утворилась заборгованість у загальному розмірі 517056,95 євро.

В рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 22.01.2007 між ОСОБА_2 та Банком укладений Договір поруки, б/н, предметом якого є надання поруки перед Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" за виконання Приватним підприємством Елітно Насіннєвою Агрофірмою "МРІЯ" (код ЄДРПОУ

03753310) всіх своїх обов`язків за кредитним договором від 22.01.2007 № КМ-101Е.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2009, справа № 2- 2903/09 позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з Приватного Підприємства Елітно Насіннєва Агрофірма "Мрія", ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості по кредитному договору № КМ-101Е від 22 січня 2007 року, у розмірі 6139798.75 грн. Стягнуто солідарно з Приватного Підприємства Елітно Насіннєва Агрофірма "Мрія", ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» на користь Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості по кредитному договору № КМ-101 від 22 січня 2007 року, у розмірі 100,00 євро. Стягнуто солідарно з Приватного Підприємства Елітно Насіннєва Агрофірма "Мрія", ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 грн.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2009, справа № 2- 2903/09 не оскаржувалось та набрало законної сили.

02.09.2010 відкрито виконавче провадження № 21170744 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ Київської області на підставі виконавчого листа № 2-2903/2009 від 29.07.2010, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ПП Елітно Насіннєва Агрофірма Мрія ОСОБА_2 на користь Банку 6 139 798.75 грн. 30.06.2011 відповідно до інформаційної довідки було повернено виконавчий документ стягувачеві на підстав п. 2 ч. 1 ст. 47.

02.09.2010 було відкрито виконавче провадження № 21177252 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ТУЮ Київської області на підставі виконавчого листа № 2-2903/2009 від 29.07.2010, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ про стягнення солідарно ПП Елітно Насіннєва Агрофірма Мрія ОСОБА_2 на користь Банку 6139798,75 грн. 15.03.2011 згіно з актом опису та арешту бурякозбирального комбайну НОLМЕR Теrrа Dos Т2, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , заводський № 196106, Призначено експерта 22.06.2012, державного виконавця Гопцій Романа Олександровича, яким проведено опис майна боржника, а саме: бурякозбирального комбайну НОLМЕR Теrrа Dos Т2, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Київська.

18.07.2012 року ухвалою Господарського суду Київської області за заявою Підприємства "Агроавіатехмаш" Дніпропетровської міської громадської організації "Асоціація авіації ЗАНГ України" було порушено провадження у справі № Б11/068-12 про банкрутство Приватного підприємства Елітно-насіннєва Агрофірма Мрія.

25.06.2014 Господарським судом Київської області по справі № Б11/068-12 було відкрито ліквідаційну процедуру Приватного підприємства «Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія» строком на 12 місяців, визнано боржника банкрутом, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича. Кредиторські вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Приватного підприємства «Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія» на загальну суму 10551476,05 грн визнано в наступній черговості: 2365, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 7993033,40 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 2556077,65 грн шоста черга задоволення вимог кредиторів.

27.11.2012 протоколом проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна № 11-0100/12, що є власністю ПП Елітно Насіннєва Агрофірма Мрія було встановлено ціну продажу майна у розмірі 1 353 500.00 грн. Кошти від реалізації у розмірі арештованого майна у розмірі 1036555,65 грн. 08.02.2013 було перераховано на рахунок АТ КБ ПриватБанк.

Вказане нерухоме майно було реалізовано до початку справи про банкрутство ПП Елітно Насіннєва Агрофірма Мрія та закінчилося до попереднього засідання визнання та включення до реєстру вимог кредиторів. 30.12.2015 вказане виконавче провадження було закінчено на підставі ст. п. 7 ч. 1 ст. 49.

За кредитним договором № КМ-101Е від 22 січня 2007 року відбулося погашення

заборгованості на загальну суму 1036555,65 грн.

З оглядуна вищенаведене,позивач вказує,що звернувсядо судуз вимогамипро стягненняз відповідачатрьох процентіврічних таінфляційні втратвід сумиборгу 5103243,10грн,що складає1575609,11грн. Станом на дату подачі позовної заяви поручитель зобов`язання за кредитним договором не виконав, заборгованість не сплатив, чим порушуються права позивача.

Враховуючи, вищевикладене, заявник вважає, що існує очевидна небезпека відчуження спірного нерухомого майна іншим особам та заподіяння шкоди правам та інтересам - АТ КБ «Приватбанк», оскільки ОСОБА_2 може безперешкодно відчужувати дані об`єкти нерухомості, тому є підстави для забезпечення позову з метою не допустити подальше відчуження нерухомого майна та виконання рішення суду.

Заявник вважає, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Згідно з ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 7ст.153ЦПКУкраїни про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно дост. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи, має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК Українивизначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними

наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову недостатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи належним чином підтверджені. Не може бути задоволено заяву про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду із даною заявою представник заявника ОСОБА_3 не надала суду жодних належних та допустимих доказів вартості майна, оскільки роздруківка з інтернет ресурсів про вартість будинків в Білоцерківському районі та роздруківки з аукціонів про продаж арештованих земельних ділянок в с. Капустинці, Володарського району, Київської області, не відносяться до ціни заявленого майна для забезпечення позову та є не співмірним із заявленими позивачем вимогами та в розумінні положень частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Також, представник заявника ОСОБА_3 не надала суду доказів права власності боржника на вказане майно на яке позивач просить накласти арешт, у зв`язку з чим, неможливо встановити, що накладення арешту на зазначене майно буде належним.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості

доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Також, згідно з імперативними приписами ч. 7ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Враховуючи вищевказані положення процесуального закону, пропозиції заявників щодо зустрічного забезпечення у заяві про забезпечення позову є обов`язковими, а от питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення, вирішується судом з урахуванням обставин забезпечення позову та пропозицій заявників.

Пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення позову мають бути зазначені з урахуванням вимог статей151,154 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 6ст. 154 ЦПК Українисуд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Разом з тим, зазначена заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Також, згідно ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а у заяві поданій заявником про забезпечення позову відсутня сплата судового збору.

Відповідно до ч. 8ст. 153 ЦПК Українисуд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Істамової І.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. В. Ткаченко