Ухвала

від 27.09.2024 по справі 753/18852/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18852/24

провадження № 2-з/753/213/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, треті особи: Управління держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області, Бориспільска районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним та усунення порушень прав власника,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Дарницького районного суду м. Києва на розгляд надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, треті особи: Управління держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області, Бориспільска районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним та усунення порушень прав власника. Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку розташовану в АДРЕСА_1 (СТ «Святище») кадастровий номер 8000000000:96:109:0017 та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії, щодо спірної земельної ділянки в тому числі заборонити проводити будівництво споруд на спірній земельній ділянці. В обґрунтування вказаних обставин позивач зазначає, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду, оскільки право власності на земельну ділянку, яке наразі оформлено на третіх до набрання рішення суду законної сили, може бути відчужено на користь інших осіб, та нові власники вже почали будівництво на спірній земельній ділянці, що в свою чергу сприятиме неефективному захисту прав та інтересів позивача.

Враховуючи те, що предметом спору є визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним та усунення порушень прав власника, позивач просить вжити заходи забезпечення позову, оскільки невжиття даних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв`язку з можливим подальшим відчуженням земельної ділянки та будівництва на спірній земельній ділянці, право державної реєстрації та визнання недійсним державного акту на яку позивач просить визнати недійсним та скасувати.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Дослідивши матеріали справи суддя вважає, що заява про забезпечення позову у спосіб визначений в останній підлягає задоволенню, враховуючи: характер майна на яке позивач просить накласти арешт, предмет спору та позовних вимог, їх співмірність, а також те, що для вжиття заходів забезпечення позову є наявність достатніх підстав, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, зокрема його подальше відчуження відповідачем та третіми особами, право власності на яке оспорюється позивачем.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що застосування судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно спричинить відповідачу збитки, відтак відсутні і підстави для застосування судом зустрічного забезпечення позову у відповідності до ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Беручи до уваги наведене вище та керуючись стст. 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, треті особи: Управління держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області, Бориспільска районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним та усунення порушень прав власника - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку розташовану в АДРЕСА_1 (СТ «Святище») з кадастровим номером 8000000000:96:109:0017.

Заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії, щодо спірної земельної ділянки в тому числі заборонити проводити будівництво споруд на спірній земельній ділянці.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СУДДЯ: І.К. Цимбал