Ухвала

від 23.09.2024 по справі 761/27680/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27680/24

Провадження № 1-кс/761/21182/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, заяву прокурора ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 27.06.2024 у кримінальному провадженні №42022000000000551 (справа №761/27680/24, провадження №1-кс/761/17948/2024),

за участю:

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_2 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИЛА :

У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ТОВ «Термінал», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 27.06.2024 у кримінальному провадженні №42022000000000551 (справа №761/27680/24, провадження №1-кс/761/17948/2024).

У судовому засіданні 03 вересня 2024 року прокурор ОСОБА_2 заявила відвід слідчому судді ОСОБА_3 з підстав того, що на розгляді у судді ОСОБА_1 перебуває аналогічне клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, розгляд якого призначено на 03.09.2024 на 09 год. 30 хв. Разом з тим, адвокат не з`явився в судове засідання до судді ОСОБА_1 , а вибірково прийшов на розгляд саме до судді ОСОБА_3 . Така поведінка представника власника майна викликає сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 , а відтак, наявні підстави для його відводу.

За результатами протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 вказана заява про відвід 04.09.2024 передана на розгляд судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні подану раніше про відвід слідчого судді ОСОБА_3 підтримала та просила задовольнити. Також до початку судового розгляду на електронну адресу суду надійшли письмові доповнення прокурора, з яких вбачається, що клопотання адвоката ОСОБА_4 не підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, враховуючи, що юридична адреса органу досудового розслідування - Державного бюро розслідувань - м. Київ, вул. П. Мирного, 28, що територіально знаходиться у Печерському районі м. Києва. У свою чергу, і сам адвокат неодноразово звертався з аналогічними клопотаннями як до суддів Шевченківського районного суду м. Києва, так і Печерського районного суду м. Києва. У той же час, 16.04.2024 слідчим суддею ОСОБА_3 було прийнято рішення на користь сторони захисту у цьому ж кримінальному провадженні.

Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви прокурора про відвід слідчого судді ОСОБА_3 , обґрунтовуючи тим, що він, маючи статус адвоката, є самостійним у своїй діяльності. У свою чергу, прокурор неуповноважена робити висновки про поважність причин неявки адвоката у судове засідання. Щодо порушеного прокурором питання про підсудність адвокат звернув увагу, що з цього приводу вже є стала судова практика, а відтак, клопотання підсудне Шевченківському районному суду м. Києва. Разом з тим, рішення слідчого судді ОСОБА_3 про повернення майна, на яке у подальшому повторно було накладено арешт, не є підставою для його відводу. Також зазначив, що 03.09.2024 не мав змоги з`явитися у судове засідання до судді ОСОБА_1 , оскільки у той час мав судове засідання у судді ОСОБА_6 , про що проінформував суд відповідним клопотанням.

Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши матеріали судової справи №761/27680/24, суддя приходить до таких висновків.

Так, слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 здійснюється судовий розгляд клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ТОВ «Термінал», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 27.06.2024 у кримінальному провадженні №42022000000000551 (справа №761/27680/24, провадження №1-кс/761/17948/2024).

У судовому засіданні 03.09.2024 прокурор ОСОБА_2 заявила відвід слідчому судді ОСОБА_3 .

У своїй заяві про відвід слідчого судді прокурор ОСОБА_2 зазначає, що попередньо слідчий суддя вже розглядав клопотання адвоката ОСОБА_4 , яке задоволено на користь сторони захисту. У подальшому, у призначене судове засідання з розгляду клопотання у цьому ж провадженні адвокат ОСОБА_4 не з`явився до слідчої судді ОСОБА_1 , однак у той же день прибув у судове засідання до слідчого судді ОСОБА_3 для розгляду вказаного клопотання.

Так, вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2, 5 ч.1 ст. 75 та ст. 76 КПК України.

Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (п.1 ч.1 ст. 75 КПК України);

- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник (п.2 ч.1 ст. 75 КПК України);

- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п.5 ч.1 ст. 75 КПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості.

При вирішенні цих заяв, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Так, у справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).

Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується. Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.

Разом з тим, суд вважає за потрібне роз`яснити, що не вважає саму по собі заяву про відвід судді безумовною підставою для відсторонення судді від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Прокурором ОСОБА_2 у своїй заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_3 не викладено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості судді. Перелічені нею підстави за своєю суттю зводяться до незгоди із діями самого адвоката, який ініціював судове провадження, що перебуває на розгляді у слідчого судді ОСОБА_3 .

При цьому, доказів особистої упередженості слідчого судді ОСОБА_3 також не вбачається зі змісту заяви про відвід та матеріалів скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 27.06.2024 у кримінальному провадженні №42022000000000551 (справа №761/27680/24, провадження №1-кс/761/17948/2024).

Так, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

На думку суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

У свою чергу, позиція прокурора ОСОБА_2 щодо відводу з підстав того, що суддя ОСОБА_3 раніше виніс рішення щодо повернення тимчасово вилученого майна стороні захисту - є формою прояву незгоди з рішеннями та діями, які приймаються та вчиняються слідчим суддею ОСОБА_3 , внаслідок чого у прокурора виникло враження щодо упередженості судді ОСОБА_3 . Однак, такі доводи прокурора є припущеннями та не доводяться об`єктивно, більше того не є підставами припускати, що і у цьому провадженні слідчий суддя ОСОБА_3 ухвалить таке ж рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18). Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.

Наприклад, в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».

Крім цього, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, на переконання суду, відсутні підстави стверджувати про існування у цій справі обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 .

За таких обставин, заява прокурора ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 27.06.2024 у кримінальному провадженні №42022000000000551 (справа №761/27680/24, провадження №1-кс/761/17948/2024), не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75-81, 369-372 КПК України, суддя

УХВАЛИЛА :

Заяву прокурора ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 27.06.2024 у кримінальному провадженні №42022000000000551 (справа №761/27680/24, провадження №1-кс/761/17948/2024) - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 26 вересня 2024 року о 10 год. 10 хв.

Суддя ОСОБА_1