Ухвала

від 24.09.2024 по справі 477/28/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/28/24

Провадження №1-кс/477/954/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

24 вересня 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023150000000418 від 21 серпня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, такого, що народився в м. Борзя Читинської області РФ, зареєстрованого за місцем проживання в АДРЕСА_1 , з вищою освітою, адвоката, директора ДП «Радгосп «Виноградна долина», не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України

за участі: прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2024 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 (далі - слідчий) за погодженням з прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023150000000418 від 21 серпня 2023 рокуза частиною четвертою статті 191 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за фактом заволодіння майном державного підприємства службовими особами ДП «Радгосп «Виноградна долина», вчиненого за попередньою змовою групою осіб з невстановленими особами, в умовах воєнного стану, про що 21 серпня 2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023150000000418 за частиною четвертою статті 191 КК України.

10 вересня 2024 року у вказаному кримінальному провадженні виконуючим обов`язки керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_8 повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України.

На думку слідчого необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Наявність указаних ризиків слідчим обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та з метою уникнення покарання може виїхати до іншої країни чи непідконтрольної Україні території. Також, слідчий у поданому клопотанні вказує, що ОСОБА_7 , з метою прикриття своєї незаконної діяльності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, з огляду на те, що він є керівником ДП «Радгосп «Виноградна долина», крім цього під час обшуків було виявлено відсутність документів щодо діяльності підприємства у 2023-2024 роках, що може свідчити про те, що ОСОБА_7 може вживати заходів щодо знищення чи спотворення речей та документів, що вказує про наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 177 КПК України.

Також, слідчий у поданому клопотанні посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 177 КПК України, відповідно до яких ОСОБА_7 , з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, може впливати на свідків, зокрема і тих відносно яких ним вчинялися неправомірні дії. Також, дії ОСОБА_7 мають систематичний характер, оскільки первинні документи підприємства за 2024 рік відсутні, є підстави вважати, про можливі незаконні дії.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти зазначеним вище ризикам.

Крім того, в разі визначення судом застави, слідчий у поданому клопотанні просив суд вийти за межі розміру застави, встановленої статтею 183 КПК України, з урахуванням особи ОСОБА_7 , який підозрюється у вчинені тяжкого злочину, враховуючи його майновий стан, визначити заставу у сумі 200 000 грн з покладенням на нього певних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив його задовольнити, указував про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Зазначав, що підозра не обґрунтована, а ризики наведені слідчим не доведені.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на надуманість та необґрунтованість цього клопотання, а також на не доведеність ризиків належними та достатніми доказами. Вказував, що підозра повідомлена неуповноваженим суб`єктом, оскільки виконувач обов`язків керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_8 не визначений прокурором, який здійснює повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні. Недотримання належної процедури визначення прокурора, який здійснює повноваження прокурора свідчить про відсутність підозри. Посилався на недопустимість протоколів за результатами НСРД щодо спілкування ОСОБА_7 з ОСОБА_9 щодо продажу відходів насіння соняшника, оскільки порушена процедура отримання дозволу на проведення НСРД.

У судовому засіданні проголошено резолютивну частину ухвали.

Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши докази по заявленому клопотанню та скарзі, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12023150000000418 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2023 року та 17 квітня 2024 року внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за частиною четвертою статті 191 КК України за фактом привласнення грошових коштів службовими особами державного підприємства в умовах воєнного стану.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи адвокатом та службовою особою згідно примітки 1 статті 364 КК України, частини третьої статті 18 КК України, оскільки здійснює діяльність, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій обіймаючи посаду директора ДП «Радгосп «Виноградна долина», зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив заволодіння відходами насіння соняшника, належними очолюваному ним підприємству, за наступних обставин.

У невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше листопада 2023 року, у ОСОБА_7 виник злочинний, корисливий умисел, спрямований на заволодіння майном, належним ДП «Радгосп «Виноградна долина», шляхом зловживання своїм службовим становищем.

На земельних ділянках ДП «Радгосп «Виноградна долина» у 2023 році засіяно технічну культуру - соняшник на площі 1403 га, з яких у подальшому, зібрано насіння соняшника у кількості 1 076 400 кг (валовий збір). Після доробки із вищевказаного загального об`єму зібраного насіння соняшника ДП «Радгосп «Виноградна долина» отримано 916 310 кг готової продукції та 160 090 кг відходів насіння соняшника, про що ОСОБА_7 було достеменно відомо.

З метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу, спрямованого на заволодіння майном, належним ДП «Радгосп «Виноградна долина», ОСОБА_7 , переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, будучи директором зазначеного підприємства, усвідомлюючи, що відповідно до Статуту він має повноваження оперативного управління грошовими коштами та майном державного підприємства, а також протиправний характер своїх дій та їх караність, вирішив реалізувати відходи насіння соняшника врожаю 2023 року за готівкові кошти, та, як наслідок, заволодіти ними, без відображення операцій з реалізації продукції у відповідних документах.

З цією метою, 04 грудня 2023 року приблизно об 11:00, ОСОБА_7 зустрівся з раніше йому знайомим ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 .

Під час зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 , що він планує за готівкові кошти реалізувати відходи насіння соняшника врожаю 2023 року, які належать особисто йому, на що ОСОБА_9 надав ОСОБА_7 інформацію про вартість однієї тони відходів, а також умови, за яких можливо здійснити їх поставку до ТОВ «КЗК «ЕФІРОЛІЯ», на які ОСОБА_7 погодився.

Задля реалізації свого злочинного, корисливого умислу, спрямованого на заволодіння майном ДП «Радгосп «Виноградна долина», шляхом зловживання своїм службовим становищем, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 04 грудня 2023 року, за допомогою яких планував з території підприємства вивезти відходи насіння соняшника з метою реалізації їх на власну користь.

У подальшому, з метою доведення свого злочинного, корисливого умислу до кінця, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, будучи директором ДП «Радгосп «Виноградна долина» ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, зловживаючи своїм службовим становищем, надав вказівку невстановленим досудовим розслідуванням особам, із числа співробітників ДП «Радгосп «Виноградна долина», про здійснення відвантаження відходів насіння соняшника до замовлених ним вантажних транспортних, без відображення вказаної операції у відповідних облікових документах.

В свою чергу, невстановлені досудовим розслідуванням особи, із числа співробітників ДП «Радгосп «Виноградна долина», які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_7 , діючи за вказівкою останнього, 04 грудня 2023 року у період часу з 11:00 по 11:50, з току ДП «Радгосп «Виноградна долина», розташованого на території с. Варюшине Вознесенського району Миколаївської області, здійснили навантаження відходів насіння соняшника врожаю 2023 року до вантажного транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 та напівпричепу до нього з державним номерним знаком НОМЕР_2 , а також до вантажного транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_3 та напівпричепу до нього з державним номерним знаком НОМЕР_4 , на які вказав ОСОБА_7 , та за його усною вказівкою, не відобразили зазначені операції у відповідних облікових документах.

В результаті вищевказаних незаконних дій ОСОБА_7 , який зловживаючи службовим становищем, організував навантаження, вивезення та збут майна підприємства, з току ДП «Радгосп «Виноградна долина» до ТОВ «КЗК «ЕФІРОЛІЯ», розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Р. Слободянюка, 182, вивезено відходи насіння соняшника врожаю 2023 року загальною масою 46 940 кг, за що ОСОБА_7 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не пізніше 04 грудня 2023 року отримав від ОСОБА_9 готівкові кошти в сумі 51 634 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного, корисливого умислу, спрямованого на заволодіння майном, належним ДП «Радгосп «Виноградна долина» ОСОБА_7 , переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, будучи директором зазначеного підприємства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, будучи обізнаним про фактичні залишки на току ДП «Радгосп «Виноградна долина» відходів насіння соняшника врожаю 2023 року, підшукав раніше незнайомого йому ОСОБА_10 , якому планував реалізувати вказані залишки відходів за готівкові кошти.

З цією метою, 20 червня 2024 року, більш точного часу доби досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 зустрівся з раніше йому не знайомим ОСОБА_10 у АДРЕСА_2 .

Під час зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10 , що він планує за готівкові кошти реалізувати відходи насіння соняшника врожаю 2023 року, які належать особисто йому, на що ОСОБА_10 надав ОСОБА_7 інформацію про вартість однієї тони відходів, а також умови за яких можливо здійснити їх поставку, на які ОСОБА_7 погодився.

Задля реалізації свого злочинного, корисливого умислу, спрямованого на заволодіння майном ДП «Радгосп «Виноградна долина», шляхом зловживання своїм службовим становищем, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 20 червня 2024 року, ОСОБА_7 замовив у невстановлених осіб вантажні транспортні засоби, за допомогою яких планував з території Підприємства вивезти відходи насіння соняшника з метою реалізації їх на власну користь.

З метою доведення свого злочинного, корисливого умислу до кінця, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, будучи директором ДП «Радгосп «Виноградна долина» ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, зловживаючи своїм службовим становищем, надав вказівку невстановленим досудовим розслідуванням особам, із числа співробітників ДП «Радгосп «Виноградна долина», про здійснення відвантаження залишків відходів насіння соняшника, до замовлених ним вантажних транспортних засобів, без відображення вказаної операції у відповідних облікових документах.

В свою чергу, невстановлені досудовим розслідуванням особи, із числа співробітників ДП «Радгосп «Виноградна долина», які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_7 , діючи за вказівкою останнього, 20 червня 2024 року, з току ДП «Радгосп «Виноградна долина», розташованого на території с. Варюшине Вознесенського району Миколаївської області, здійснили навантаження залишків відходів насіння соняшника врожаю 2023 року до чотирьох невстановлених транспортних засобів, на які вказав ОСОБА_7 та, за його усною вказівкою, не відобразили зазначені операції у відповідних облікових документах.

В результаті вищевказаних незаконних дій ОСОБА_7 , який зловживаючи службовим становищем, організував навантаження, вивезення та збут майна підприємства, з току ДП «Радгосп «Виноградна долина» до м. Южноукраїнськ, Промисловий майданчик 24-А, вивезено відходи насіння соняшника врожаю 2023 року загальною масою 95 000 кг, за що ОСОБА_7 на території току ДП «Радгосп «Виноградна долина», який розташований в с. Варюшине Вознесенського району Миколаївської області, не пізніше 20 червня 2024 року отримав від ОСОБА_10 готівкові кошти в сумі 100 000 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, у період часу з 04 грудня 2023 року по 20 червня 2024 року, в результаті протиправних дій директора ДП «Радгосп «Виноградна долина» ОСОБА_7 , який зловживаючи службовим становищем, організував навантаження, вивезення та збут майна Підприємства, з току ДП «Радгосп «Виноградна долина» незаконно вивезено відходи насіння соняшника врожаю 2023 року, які належать державному підприємству, загальною масою 141 940 кг, чим завдано матеріальну шкоду ДП «Радгосп «Виноградна долина» на загальну суму 151 636 грн.

Зі змісту повідомлення про підозру від 10 вересня 2024 року, вбачається, що цього ж дня ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, яка з дотриманням положень статті 278 КПК України йому вручена.

На підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя дійшов висновку про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому діяння, що може містити ознаки злочину, в якому він підозрюється.

Наявність підозри вчинення ОСОБА_7 злочину, зазначеного у повідомленні про підозру, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: відомостями з книги складського обліку за 2022-2024 роки про наявність у 2023 році 16 090 кг відходів насіння соняшника; інформацією про виконання доручення ІНФОРМАЦІЯ_2 про причетність до вчинення вказаного злочину ОСОБА_7 ; протоколом обшуку від 03 липня 2024 року складських приміщень ДП «Радгосп «Виноградна долина», в ході проведення якого зафіксовано відсутність відходів насіння соняшника; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що на початку грудня 2023 року він погрузив на ДП «Радгосп «Виноградна долина» дві вантажівки відходів насіння соняшника загальною масою 46 940 т та передав ОСОБА_7 за вказаний товар грошові коти у сумі 51 634 грн; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що на початку червня 2024 року до нього підійшов ОСОБА_7 та попросив знайти йому клієнта для купівлі відходів насіння соняшника, та він познайомив його з ОСОБА_12 , також він надав ОСОБА_13 контакти ОСОБА_14 для перевезення відходів насіння соняшника з території ДП «Радгосп «Виноградна долина»; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що в середині червня 2024 року йому зателефонував ОСОБА_11 та запропонував придбати відходи насіння соняшника, після чого він відібрав їх зразки на території ДП «Радгосп «Виноградна долина» та відправив до м. Запоріжжя покупцю. 20 червня 2024 року він погрузив 80 т відходів насіння соняшника та передав ОСОБА_7 100 000 грн, 21 червня 2024 року йому було доставлено ще 15 т відходів насіння соняшника; протоколом огляду складського приміщення за адресою: АДРЕСА_3 від 08 серпня 2024 року, в ході проведення якого відібрано експериментальні зразки відходів насіння соняшника; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що працює на посаді агронома, вагаря та завідуючою складу на ДП «Радгосп «Виноградна долина», у 2023 році було зібрано 1 076,4 т насіння соняшника та після його очистки було відібрано 160 т відходів насіння соняшника, після проведення обшуків вона дізналась, що всі відходи насіння соняшника були вивезені з току та ОСОБА_7 наказав їй зробити звіт куди ДП їх здало, на що остання відмовилась; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, що свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення дій, які можуть охоплюватися складом злочину передбаченого частиною третьою четвертою статті 191 КК України, що в силу положень частини третьої статті 132 КПК України, частини другої статті 177 КПК України є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і запобіжного заходу.

При цьому, з огляду на заперечення захисника, що подані ним слідчому судді, слід роз`яснити, що слідчим суддею не оцінювалися докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, тобто на даному етапі провадження не вирішувалися ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Згідно частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам статей 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

Слідчим у поданому клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України.

Слідчий суддя також визнає доведеними обставинами те, що існують передбачені статтею 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що підозрюваний перебуваючи на свободі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, передбаченого санкцією частини четвертої статті 191 КК України, а також характер інкримінованого підозрюваному злочину, зокрема його організація, керування ним, чіткий намір вчинення злочину, корисливий мотив, наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, його вік, що підтверджує існування ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, оскільки сукупність вказаних умов надає підозрюваному можливість залишити територію України.

Також, слідчим та прокурором доведено наявність можливості у ОСОБА_7 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як наразі проводиться ряд слідчих (розшукових) дій для встановлення та документування протиправних дій інших осіб, що могли бути залучені підозрюваним до протиправної діяльності, а останній, обіймаючи посаду керівника державного підприємства, матиме можливість вчинити дії направленні на знищення чи спотворення документів, які можуть мати значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що на думку слідчого судді, підтверджує існування ризику, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України.

Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на свідків у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження містять справжні анкетні дані свідків, які є підлеглими підозрюваного, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим може перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляти цих осіб до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на користь підозрюваного.

В підтвердження наявності ризиків, передбаченого пунктом 4 та 5 частини першої статті 177 КПК України, на думку слідчого судді свідчать ті обставини, що перебуваючи на свободі підозрюваний зможе інформувати осіб, причетність яких на даний час перевіряється органом досудового розслідування про хід досудового розслідування тощо з метою уникнення останніми кримінальної відповідальності, знищення доказів його причетності до інших аналогічних кримінальних правопорушень, також, обіймаючи посаду керівника державного підприємства, у заволодінні майном якого він підозрюється, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

З урахуванням доведеності вищенаведених ризиків, слідчий суддя вважає доведеним, що інші, більш м`які (особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт), запобіжні заходи на даному етапі досудового розслідування не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому з урахуванням приписів пункту 4 частини другої статті 183 КПК України у вказаному випадку до підозрюваного ОСОБА_7 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом «с» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно частини першої статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З врахуванням обставин кримінального провадження та долучених до матеріалів клопотання доказів, в тому числі документів, які свідчать про причетність ОСОБА_16 до вчинення дій пов`язаних із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, слідчий суддя вважає підозру, яка повідомлена підозрюваному обґрунтованою, а долучені докази такими, що переконують неупередженого спостерігача, що ця особа причетна до вчинення цього злочину.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_16 більш м`якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням підозрюваним процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє.

Слідчим суддею враховується те, що за рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому, такі об`єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, а повинні лише об`єктивно зв`язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, остання може бути виправдана судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному ОСОБА_7 , тяжкістю покарання, яке йому загрожує, згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної слідчим суддею/судом, на даному етапі, не встановлено.

За такого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконанню підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, а також з урахуванням того, що інкриміновані дії вчинено у період воєнного стану, що у даному випадку переважає над позитивними характеристиками підозрюваного, з огляду на те, що ОСОБА_7 обізнаний про наслідки шкоди спричиненої військовими діями на території України.

За досліджених вище обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, та відносно підозрюваного ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до частини п`ятої статті 182 КПК України визначено розмір застави, щодо осіб підозрюваних у вчиненні злочину в залежності від тяжкості інкримінованого правопорушення.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану.

При визначенні розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_7 з огляду на приписи статті 182 КПК України, слідчим суддею враховується спосіб життя підозрюваного, суму заподіяної шкоди, позицію підозрюваного щодо помірності для нього запропонованої слідчим у клопотанні розміру застави в сумі 200 000 грн, що на думку слідчого судді вказує на те, що визначення застави у межах частини п`ятої статті 182 КПК України матиме належне гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи встановлені слідчим суддею обставини, щодо майнового стану підозрюваного, способу його життя, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, розмір шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків на рівні 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом абзацу 2 частини третьої статті 1836 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Позиція сторони захисту про повідомлення ОСОБА_7 підозри виконувачем обов`язків керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_17 , як неуповноваженим суб`єктом є неприйнятною.

Як установлено в судовому засіданні ОСОБА_7 є адвокатом.

Відповідно до статті 481 КПК України письмове повідомлення адвокату про підозру здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.

Аналогічна вимога закону міститься в пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що повідомлення про підозру адвоката може бути здійснено виключно Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.

Вказаний особливий порядок здійснення повідомлення про підозру адвокатам виключно Генеральним прокурором або його заступником, чи керівником обласної прокуратури, є однією з гарантій захисту адвокатів від протиправного впливу та втручання будь-яких суб`єктів у їхню професійну діяльність із захисту прав, свобод і законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.

На переконання слідчого судді, виконувач обов`язків керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_18 в даному випадку виступав не як процесуальний керівник в складі групи прокурорів у кримінальному провадженні, чи прокурор групи прокурорів, а як спеціальний суб`єкт, визначений частиною першою статті 481 КПК України, який уповноважений здійснювати повідомлення про підозру адвокату.

Указана позиція слідчого судді узгоджується з висновком про застосування норм права, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №536/2475/14-к від 11 грудня 2019 року, що в силу частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховується іншими судами при застосуванні таких норм права.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який діє з 24 вересня 2024 року до 22 листопада 2024 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 , обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на строк до 22 листопада 2024 року включно на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися із м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматися від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 з приводу обставин кримінального правопорушення, крім випадків участі у проведенні слідчих (розшукових) дій у даному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_7 про наслідки невиконання покладених обов`язків, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та внесена застава звернута у дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 27 вересня 2024 року о 08 годині 15 хвилин.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1