Постанова

від 19.09.2024 по справі 761/27823/14-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

П

ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 761/27823/14-к

провадження № 51-118км24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

представників потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

виправданого ОСОБА_9 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10 , який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110100008726,за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця ст. Мечетинська Ростовської області Російської Федерації, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Шевченківський районний суд м. Києва вироком від 21 грудня 2021 року визнав ОСОБА_9 невинуватим і виправдав за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК оскільки не доведено, що:

- кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК, вчинено обвинуваченим,

- в діях обвинуваченого є склади кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4 і 5 ст. 191 КК.

2. Згідно з обвинувальним актом, генеральний директор ТОВ «Джерман Моторз» ОСОБА_9 на підставі рішення загальних зборів очолюваного ним товариства за протоколом від 27 березня 2008 року № 16 уклав із товариством договір № 2/2008 від 30 липня 2008 року про отримання позики в розмірі 2 500 000 грн строком на 365 днів, яку одержав частинами в період з 28 липня по 14 серпня 2008 року, перебуваючи в приміщенні офісу ТОВ «Джерман Моторз» по вул. Сім`ї Хохлових, 9-А у м. Києві, але після закінчення терміну повернення позики (14 серпня 2009 року) грошей не повернув і в такий спосіб шляхом зловживання довірою заволодів коштами ТОВ «Джерман Моторз» на вказану суму.

3. Крім того, генеральний директор ТОВ «Джерман Моторз» ОСОБА_9 самовільно, всупереч статуту товариства, затвердженому 12 лютого 2009 року, який забороняє генеральному директору без згоди загальних зборів учасників товариства приймати на роботу до товариства осіб, які є його близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв`язку з виконанням трудових обов`язків вони безпосередньо підпорядковані один одному, наказом № 4-К від 04 січня 2011 року призначив свою дружину ОСОБА_11 на посаду економіста ТОВ «Джерман Моторз» з посадовим окладом 15 000 грн на місяць.Утім ОСОБА_11 на цій посаді рахувалася формально, своїх функціональних обов`язків не виконувала, на роботу не виходила, а її заробітну плату отримував ОСОБА_9 . Таким чином, останній шляхом зловживання своїм службовим становищем у період з 21 лютого по 26 листопада 2011 року фактично заволодів готівковими коштами ТОВ «Джерман Моторз» на суму 140 985,72 грн, у зв`язку з чим підприємство додатково сплатило податки і відрахування на суму 32 351,56 грн, тож обвинувачений спричинив указаному товариству матеріальні збитки у великому розмірі на загальну суму 173 237,28 грн, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

4. Також генеральний директор ТОВ «Джерман Моторз» ОСОБА_9 самовільно, всупереч статуту товариства,затвердженому 12 лютого 2009 року, та рішенню загальних зборів його учасників, яким з 05 червня 2007 року йому як генеральному

директору товариства встановлено посадовий оклад у розмірі 15 500 грн, здійснював нарахування собі заробітної плати в розмірі, який перевищував цей оклад. У результаті ОСОБА_9 уперіод 2009-2011 роки шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів грошовими коштами ТОВ «Джерман Моторз» в особливо великих розмірах на загальну суму 3 563 389 грн, що у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

5. Суд першої інстанції дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом належними і допустимими доказами вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК, а також того, що в його діях є склади злочинів, передбачених частинами 4 і 5 ст. 191 КК, і на підставах, визначених пунктами 2 і 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), виправдав ОСОБА_9 .

6. Київський апеляційний суд ухвалою від 04 жовтня 2023 року залишив виправдувальний вирок щодо ОСОБА_9 без змін.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Прокурор ОСОБА_12 , який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, у касаційній скарзі, посилаючись на істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону й неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Прокурор стверджує, що ухвала апеляційного суду суперечить приписам статей 370 і 419 КПК, оскільки апеляційний суд не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги прокурора щодо істотного порушення судом першої інстанції вимог КПК і невідповідності його висновків про виправдання ОСОБА_9 фактичним обставинам справи, не дав на них вичерпних і переконливих відповідей, не зазначив підстав, на яких визнав апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою. На думку прокурора, вина ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень доведена сукупністю наданих стороною обвинувачення та досліджених місцевим судом під час судового розгляду доказів, проте суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги докази сторони захисту і відхилив докази сторони обвинувачення, які могли б істотно вплинути на його висновки щодо винуватості обвинуваченого. Суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 86, 94 КПК не дослідив усіх доказів у провадженні в їх сукупності, не дав їм повної, всебічної та об`єктивної оцінки, чим істотно порушив приписи кримінального процесуального закону, що перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого рішення. Крім того, прокурор звертає увагу на те, що апеляційний суд не дотримався положень ст. 404 КПК і безпідставно відмовив у повторному виклику та допиті представника потерпілого ОСОБА_13 , свідка ОСОБА_14 , експерта ОСОБА_15 , у результаті чого допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність - зробив висновок про правильність виправдання ОСОБА_9 .

8. Виправданий ОСОБА_9 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора.

Позиції учасників судового провадження

9. Прокурор ОСОБА_5 просив частково задовольнити касаційну скаргу прокурора ОСОБА_12 , скасувавши ухвалу апеляційного суду в частині обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК, а саме в заволодінні коштами ТОВ «Джерман Моторз» на суму 2 500 000 грн шляхом зловживання довірою та призначивши новий розгляд у зазначеній частині в суді апеляційної інстанції.

10. Представники потерпілого ТОВ «Джерман Моторз» ОСОБА_7 і ОСОБА_8 просили задовольнити касаційну скаргу прокурора ОСОБА_12 , який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, скасувавши ухвалу апеляційного суду з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

11. Захисник ОСОБА_6 і виправданий ОСОБА_9 заперечували стосовно задоволення касаційної скарги прокурора, просили ухвалу залишити без змін.

Мотиви Суду

12. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

13. За приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

14. Відповідно до ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено з порушеннями, зазначеними в ч. 2 вказаної статті.

15. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

16. Статтею 23 КПК передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в ч. 1 ст. 94 КПК, і сформувати повне й об`єктивне уявлення щодо обставин конкретного кримінального провадження та постановити відповідне процесуальне рішення.

17. За правилами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених в апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При скасуванні чи зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено і в чому саме полягають ці порушення. У разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

18. Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 цим Кодексом. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

19. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК під час перегляду оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було в передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 цього Кодексу і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Тобто в цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.

20. Умотивованим є судове рішення, в якому належним чином зазначені підстави, на яких воно ґрунтується. Під умотивованістю розуміється повне і всебічне відображення в рішенні суду мотивів, якими суд керувався під час ухвалення свого рішення, оцінювання доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які сторони посилалися як на підґрунтя своїх вимог і заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені, і віддзеркалення мотивів щодо позиції суду в ході застосування норм матеріального та процесуального права.

21. Частиною 4 ст. 404 КПК передбачено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

22. Суд уважає, що апеляційний суд під час розгляду справи щодо ОСОБА_9 не повною мірою дотримався зазначених вимог закону.

23. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_16 , не погоджуючись із вироком місцевого суду, подав апеляційну скаргу, в якій навів доводи, у тому числі щодо безпідставності виправдання ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 КК, незаконності визнання судом першої інстанції ряду наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження його винуватості у шахрайстві в особливо великих розмірах неналежними й недопустимими.

24. При цьому прокурор у доповненні до апеляційної скарги просив суд апеляційної інстанції повторно дослідити ряд письмових доказів, у тому числі дані договору позики № 2/2008 від 30 липня 2008 року; дані протоколу № 16 зборів учасників ТОВ «Джерман Моторз» від 27 березня 2008 року, відповідно до якого учасники - директор ТОВ «ВІПОС-LTD» ОСОБА_13 і ЗАТ «Автомобільна група «ВІПОС» ОСОБА_14 на підставі доручення № 32 від 30 січня 2007 року, виданого генеральним директором ЗАТ «Автомобільна група «ВІПОС» ОСОБА_13 , ухвалили надати генеральному директору ТОВ «Джерман Моторз» ОСОБА_9 позику в сумі 2 500 000 грн зі строком погашення в термін 365 днів; дані аудиторського звіту від 22 березня 2013 року за результатами перевірки окремих фінансово-господарських операцій, які було проведено ТОВ «Джерман Моторз» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, складеного директором АФ ТОВ «Юрхолдінг - Аудит» ОСОБА_17 та аудитором ОСОБА_18 , дані висновку судово-економічної експертизи № 36/14 від 28 травня 2014 року.

25. Також прокурор просив допитати експерта ОСОБА_15 , допит якого в суді першої інстанції був неповним, оскільки виявився незавершеним.

26. Як видно з вироку, у судовому засіданні 27 листопада 2020 року експерт ОСОБА_15 не зміг пояснити, на підставі яких джерел він склав висновок судово-економічної експертизи № 36/14 від 28 травня 2014 року про наявність матеріальних збитків, заподіяних ТОВ «Джерман Моторз» діями ОСОБА_9 , адже аудиторський звіт від 22 березня 2013 року за результатами перевірки фінансово-господарських операцій ТОВ «Джерман Моторз» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року було зроблено за відсутності первинних бухгалтерських документів, зокрема видаткових касових ордерів за 2008 рік. При цьому експерт заявив клопотання про надання йому часу на ознайомлення з указаним висновком судово-економічної експертизи № 36/14, однак, отримавши таку можливість, до суду більше не з`являвся, незважаючи на неодноразові виклики.

27. Тому допит експерта ОСОБА_15 у суді апеляційної інстанції мав би бути цілком слушним із точки зору повноти судового розгляду.

28. Проте апеляційний суд, детально виклавши в ухвалі зазначені доводи прокурора, не проаналізував їх і не надав у рішенні вичерпної та конкретної відповіді на кожен із них і свого рішення про відмову в повторному дослідженні доказів належним чином не мотивував.

29. Також привертає на себе увагу згода апеляційного суду з рішенням суду першої інстанції про визнання недопустимими доказами аудиторського звіту від 22 березня 2013 року за результатами перевірки окремих фінансово-господарських операцій, які було проведено ТОВ «Джерман Моторз» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, а також висновку судово-економічної експертизи № 36/14 від 28 травня 2014 року як похідного від нього доказу через те, що в ході аудиторської перевірки не було досліджено певних документів. Апеляційний суд не зазначив в ухвалі, у чому саме полягає недопустимість указаних доказів у світлі ст. 87 КПК, адже з урахуванням вимог процесуального закону в такому разі могло йтися про неналежність, недостовірність або неповноту доказу, але не про його недопустимість.

30. Тому Верховний Суд не може вважати рішення суду апеляційної інстанції в частині виправдання ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 КК обґрунтованим і законним.

31. Водночас Верховний Суд погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін вироку місцевого суду про виправдання ОСОБА_9 за частинами 4 і 5 ст. 191 КК у зв`язку з недоведенням у діях останнього складу цих кримінальних правопорушень.

32. Апеляційний суд визнав, що таке рішення місцевий суд обґрунтував аналізом усіх доказів, зібраних у кримінальному провадженні, зокрема тих, які надала сторона обвинувачення:

- показань обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що він не мав повноважень особисто влаштовувати на роботу близьких родичів і вирішувати питання нарахування заробітної плати, саме ОСОБА_13 як генеральний директор ТОВ «ВІПОС-LTD», якому належить 100 відсотків статутного капіталу ТОВ «Джерман Моторз», надав згоду на прийняття його дружини - ОСОБА_11 на посаду економіста ТОВ «Джерман Моторз», про що підписав протокол загальних зборів, як це передбачено статутом, він же підписав протокол загальних зборів про встановлення йому як директору ТОВ «Джерман Моторз» заробітної плати на місяць у розмірі 150 000 грн;

- показань представника потерпілого ОСОБА_13 , який у суді підтвердив, що рішення про встановлення ОСОБА_9 з 2009 року заробітної плати в розмірі 150 000 грн на місяць, а також про призначення на посаду економіста ТОВ «Джерман Моторз» дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_11 приймалися зборами учасників ТОВ «Джерман Моторз» з його як генерального директора ТОВ «ВІПОС-LTD» дозволу відповідно до умов статуту, що було зафіксовано протоколами вказаних зборів і завірено його підписом;

-показань свідка ОСОБА_14 , яка підтвердила факт установлення ОСОБА_9 заробітної плати в розмірі 150 000 грн за погодженням ОСОБА_13 та відповідно до положень статуту підприємства;

- показань свідка ОСОБА_11 , яка суду показала, що із січня 2011 року по 24 листопада 2011 року працювала на посаді економіста ТОВ «Джерман Моторз» з посадовим окладом 15 000 грн за рішенням зборів учасників ТОВ «Джерман Моторз» і за погодженням генерального директора ТОВ «ВІПОС-LTD» ОСОБА_13 , як це встановлено статутом, ОСОБА_9 отримував її заробітну плату за довіреністю; її чоловіку ОСОБА_9 зарплату в розмірі 150 000 грн на місяць також було встановлено за рішенням зборів учасників ТОВ «Джерман Моторз» із погодженням ОСОБА_13 ;

- показань свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які зводилися до того, що посадовий оклад генеральному директору ТОВ «Джерман Моторз» ОСОБА_9 у розмірі 150 000 грн був установлений відповідно до умов статуту за погодженням генерального директора ТОВ «ВІПОС-LTD» ОСОБА_13 ; дружина ОСОБА_9 - ОСОБА_11 дійсно працювала на підприємстві на посаді економіста;

- даних письмових доказів: протоколу зборів учасників ТОВ «Джерман Моторз» від 30 грудня 2008 року, відповідно до якого учасники - ТОВ «ВІПОС-LTD» в особі генерального директора ОСОБА_13 та ЗАТ «Автомобільна група «ВІПОС» в особі фінансового директора ОСОБА_14 установили генеральному директору ТОВ «Джерман Моторз» ОСОБА_9 посадовий оклад у розмірі 150 000 грн; видаткових касових ордерів про отримання заробітної плати ОСОБА_11 ; статуту ТОВ «Джерман Моторз», затвердженого загальними зборами учасників відповідно до протоколу № 3 від 12 лютого 2009 року, тощо.

33. Спростовуючи доводи прокурора про завищення ОСОБА_9 своєї заробітної плати, суд апеляційної інстанції вказав, що в ході судового розгляду встановлено і це підтверджується як письмовими доказами, так і показаннями представника потерпілого ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_11 і ОСОБА_14 , незважаючи на те, що під час призначення на посаду генерального директора ТОВ «Джерман Моторз» відповідно до наказу № 107-к від 05 червня 2007 року ОСОБА_9 було встановлено заробітну плату в розмірі 15 500 грн, проте 30 грудня 2008 року зборами учасників ТОВ «Джерман Моторз», протокол яких завірили генеральний директор ТОВ «ВІПОС-LTD» ОСОБА_13 та фінансовий директор ЗАТ «Автомобільна група «ВІПОС» ОСОБА_14 , йому було встановлено посадовий оклад у розмірі 150 000 грн.

34. На спростування твердження прокурора про незаконне призначення ОСОБА_9 своєї дружини на посаду економіста ТОВ «Джерман Моторз» і заволодіння ним грошовими коштами цього товариства у великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем апеляційний суд зазначив: з матеріалів кримінального провадження вбачається, що дружину ОСОБА_9 - ОСОБА_11 призначено на посаду економіста ТОВ «Джерман Моторз» 04 січня 2011 року з дотриманням п. 8.9 ст. 8 Статуту ТОВ «Джерман Моторз» від 12 лютого 2009 року, що зафіксовано протоколом зборів учасників ТОВ «Джерман Моторз» від 04 січня 2011 року, що затверджено генеральним директором ЗАТ «Автомобільна група «ВІПОС» ОСОБА_13 , який володіє 100 відсотками статутного капіталу ТОВ «Джерман Моторз». Тобто ОСОБА_11 було прийнято на посаду економіста ТОВ «Джерман Моторз» у законний спосіб. А за показаннями свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_22 і самого представника потерпілого ОСОБА_13 , вона дійсно виконувала свої функціональні обов`язки та постійно перебувала на робочому місці.

35. Таким чином, апеляційний суд мав усі підстави для переконання в тому, що в діях ОСОБА_9 щодо нарахування та отримання заробітної плати в розмірі 150 000 грн і призначення на посаду економіста ТОВ «Джерман Моторз» своєї дружини ОСОБА_11 й отримання за неї заробітної плати відсутня об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого частинами 4 і 5 ст. 191 КК, оскільки він, будучи генеральним директором ТОВ «Джерман Моторз», не здійснював будь-якого впливу на осіб, зокрема на бухгалтера-касира, щодо отримання заробітної плати за свою дружину, а бухгалтер ТОВ «Джерман Моторз» видавала йому гроші на підставі довіреності, складеної, в тому числі, у присутності головного бухгалтера ОСОБА_24 , у віданні якої перебували ці грошові кошти.

36. Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що обов`язковою складовою злочину, передбаченого ст. 191 КК, є наявність в обвинуваченої особи спеціальних повноважень щодо розпорядження відповідним майном. У випадку обвинувачення за цим положенням закону має бути доведено, що обвинувачений мав такі повноваження або мав владні повноваження, які давали можливість впливати на осіб, яким це майно ввірене чи у віданні яких перебуває (ухвала Верховного Суду України від 5 липня 2011 року у справі № 5-1201км11, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 517/639/17, від 14 вересня 2023 року у справі № 503/700/21, від 16 квітня 2024 року у справі № 404/6810/20).

37. У цій справі сторона обвинувачення не тільки не довела, але й не намагалася довести, що виправданий в силу службового становища мав можливості впливати на управління коштами товариства і використав ці можливості для обернення майна на свою користь.Обвинувачення помилково вважало, що, оскільки ОСОБА_9 був генеральним директором ТОВ «Джерман Моторз», цього достатньо для обвинувачення його у зловживанні службовим становищем під час заволодіння коштами цього товариства. Однак його службові повноваження обмежувалися підзвітністю зборам учасників товариства і не передбачали можливості одноособового розпорядження майном підприємства.

38. Тому апеляційний суд слушно погодився з рішенням суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_9 складів злочинів, передбачених частинами 4 і 5 ст. 191 КК.

39. З урахуванням наведеного за результатами розгляду касаційної скарги прокурора Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_9 в частині його виправдання за ч. 4 ст. 190 КК - скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а справа в цій частині - призначенню до нового апеляційного розгляду.

40. Під час нового розгляду апеляційному суду належить дослідити письмові докази, допитати експерта ОСОБА_15 і, в залежності від установленого, постановити рішення у точній відповідності з вимогами закону.

Керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10 , який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_9 щодо його виправдання за ч. 4 ст. 190 КК скасувати та кримінальне провадження в цій частині направити на новий апеляційний розгляд.

В іншій частині вказане судове рішення залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3