Повістка

від 01.10.2024 по справі 240/31478/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/31478/23

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 позов задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 №Ф-198750-51 на суму 37 788,74 грн.

10.09.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення частини позовних вимог стосовно здійснення коригування нарахувань в інтегрованій картці даних платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37 788,74 грн.

Після повернення адміністративної справи з Сьомого апеляційного адміністративного суду, суд розглядає зазначену заяву.

Згідно з приписами ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що рішення у даній справі приймалося судом у письмовому порядку, а тому, відповідно до ч.3 ст.252 КАС України, розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі здійснюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглядаючи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Процесуальні питання, пов`язані з ухваленням додаткового судового рішення, врегульовані статтею252 КАС України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення виникає лише з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у рішенні.

Як видно зі змісту позовних вимог, позивач просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 №Ф-198750-51 винесену Головним управлінням ДПС в Житомирській області із коригуванням нарахування в інтегрованій картці даних платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37 788,74 грн. Під час судового розгляду справи не вирішено позовні вимоги в частині здійснення коригування нарахування в інтегрованій картці даних платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37 788,74 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в цій частині, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2021 за №321/35943, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно із главою 2 Розділу II Порядку, з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:

реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;

реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;

реєстр контролю наявності ІКП без ознаки "Платник відсутній в реєстрі" відкритої платнику, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку;

Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:

у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;

у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку, - здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою "Платник відсутній в реєстрі".

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №826/9288/18.

Таким чином, враховуючи задоволення судом позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.02.2021 №Ф-198750-51, підлягає задоволенню і похідна вимога щодо здійснення коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37 788,74 грн.

З огляду на викладене, подана заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі щодо вирішення частини позовних вимог - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37 788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович