Ухвала

від 25.09.2024 по справі 380/14428/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

25 вересня 2024 рокусправа № 380/14428/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Хмелик І.А.

за участі:

прокурора Мельничук Ю.І.,

представника відповідача Заяць Г.Р.,

представника третьої особи Бевзенюк В.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант-Захід» про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Державної інспекції архітектури та містобудування України до Яворівської міської ради Львівської області, за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант-Захід» про визнання незаконним та скасування наказу та рішення,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Державної інспекції архітектури та містобудування України до Яворівської міської ради Львівської області, за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант-Захід», у якій позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ відділу містобудування та архітектури Яворівської міської ради від 31.03.2023 за № 1/2/1-23 «Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки»;

- визнати незаконним та скасувати рішення Яворівської міської ради №2704 від 17.02.2023 «Про затвердження детального плану території із зміною цільового призначення земель для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку по вул. Будівельна 1А та 1Б у м. Яворові Яворівського району Львівської області».

Ухвалою суду від 12.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 18.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області про забезпечення позову.

22.07.2024 представником третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант-Захід» подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що пред`явлення позову прокурором в інтересах держави в особі ДІАМ України до Яворівської міської ради Львівської області про скасування наказу відділу містобудування та архітектури Яворівської міської ради від 31.03.2023 за № 1/2/1-23 «Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки» та визнати незаконним та скасувати рішення Яворівської міської ради №2704 від 17.02.2023 «Про затвердження детального плану території із зміною цільового призначення земель для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , зумовлено тим, що на думку прокурора, таке рішення прийняте з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб`єктом владних повноважень, якому держава делегувала повноваження центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у галузі будівництва.

Представник зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 41-1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 41-1 Закону № 3038-VI). Такий механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі -Порядок), пунктом 2 якого визначено, що нагляд здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. При цьому, право посадових осіб органу державної влади, який здійснює державний архітектурно-будівельний нагляд звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності прямо передбачено положеннями п. 6 ч. 4 ст. 41-1 Закону № 3038-VI. Вважає беззаперечним повноваження вказаного вище центрального органу виконавчої влади, наділеного функціями державного архітектурно-будівельного нагляду оскаржити до суду рішення, прийняте об`єктом нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності. Прокурор звертаючись до суду з цим позовом в інтересах держави в особі ДІАМ України, обґрунтував своє право на звернення до суду першим «виключним» випадком - невідповідністю рішення відповідача вимогам законодавства та неналежним здійсненням ДІАМ України своїх повноважень щодо архітектурно- будівельного контролю та нагляду, оскільки будь-які контрольні заходи цим органом не проводяться з огляду на положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». Разом з тим, висновки, зазначені у постановах Верховного Суду, надають відмінну від прокурора правову оцінку доводам зазначеним у позовній заяві щодо фактичного нездійснення ДІАМ України функції архітектурно-будівельного контролю та нагляду на момент звернення прокурора до неї та до суду з цим позовом.

Зауважує, що на час звернення керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області до суду з цим позовом ДІАМ України існувала як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які виникають у сфері державного архітектурно- будівельного нагляду та регламентовані положеннями, зокрема, визначення статтею 41-1 Закону № 3038-VI та здійснювала свої повноваження. «Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Крім цього, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Введення відповідного мораторію на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), на думку заявника, не є тотожним бездіяльності або неналежному виконанню своїх повноважень відповідними органами. Відтак на період воєнного стану ДІАМ не уповноважена проводити планові та позапланові заходів державного нагляду (контролю). Водночас це не означає, що прокурор наділений цими повноваженнями на період воєнного стану і без проведення уповноваженим органом перевірки, за результатами якої встановлено відповідні порушення, може одразу звертатись до суду із скасуванням рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень. При цьому, виявлення порушень вимог законодавства v сфері містобудівної діяльності реалізується через механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, який здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. У свою чергу, лише у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за наслідками перевірок, у центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду, виникає право на звернення до суду з позовом про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду. За таких обставин заявник вважає, що залишення без розгляду позовної заяви прокурора у цій справі є правильним рішенням враховуючи норми процесуального права, та послуговуючись висновками Верховного Суду.

Ухвалою суду від 23.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Яворівської окружної прокуратури Львівської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

29.07.2024 до суду надійшли заперечення прокуратури на клопотання про залишення позову без розгляду, мотивуючи тим, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить не неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор зазначає, що Яворівською окружною прокуратурою 19.03.2024 на адресу ДІАМ скеровано лист №14.59/05-23-1200 ВИХ-24 з метою інформування щодо допущення порушень вимог містобудівного законодавства у містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 зі знесенням існуючих будівель» на земельних ділянках із кадастровими номерами 4625810100:04:003:1641 та 4625810100:04:003:1371, затверджених наказом Відділу містобудування та архітектури Яворівської міської ради № 1/2/1-23 від 31.03.2023 та необхідності вжиття заходів на їх усунення. Однак, ДІАМ України як компетентним органом у спірних правовідносинах, згідно листа № 2039/31/13-24 від 08.04.2024, не дивлячись на наявні порушення заходи державного архітектурно-будівельного контролю самостійно не вживала, з позовною заявою про усунення порушень інтересів держави не звернулася. Вказаним листом повідомила, що пунктом 1 постанови КМУ від 13.03.2022 за № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану». В даному випадку наявні очевидні порушення вимог законодавства при видачі спірних містобудівних умов та обмежень, а тому у прокурора наявні підстави для захисту інтересів держави, які безумовно зобов`язують здійснити відповідні заходи прокурорського реагування саме в судовому порядку. Зазначає, що відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 за № 698, містобудівні умови та обмеження (окрім за заявою замовника) можуть бути скасовані в порядку державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду, у разі їх невідповідності містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, виявленої за результатами проведеної перевірки або в судовому порядку. Питання містобудівної політики є питанням суспільного (загального) інтересу згідно усталеної позиції ЄСПЛ, що передбачає забезпечення судового способу вирішення вказаного питання.

Прокурор зауважує, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. У спірних правовідносинах мають місце очевидні порушення вимог містобудівного законодавства (що носять довготривалий характер та діятимуть до закінчення будівництва об`єкту) та бездіяльність відповідного органу наявна, а тим самим наявні всі правові підстави для захисту органами прокуратури (на підставі положень та в передбаченому статтями 23 та 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України порядку) інтересів держави у спірних правовідносинах. Відповідно, встановивши виняткові умови для звернення прокурора до суду, зокрема наявність порушень та невжиття компетентним органом жодних заходів, такі заходи щодо захисту інтересів держави було вжито Яворівською окружною прокуратурою шляхом звернення до суду, оскільки, встановивши порушення інтересів держави, прокурор не тільки мав законне право, а й повинен був здійснити захист таких інтересів. Наведене спростовує твердження представника третьої особи про те, що введення мораторію на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) не є тотожним бездіяльності або неналежному виконанню своїх повноважень відповідними органами та твердження про те, що на період воєнного стану ДІАМ не уповноважена проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю).

Зауважує, що на час звернення керівника Яворівської окружної прокуратури до суду з вказаною позовною заявою до суду (05.07.2024) ДІАМ України здійснювало свої повноваження (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.15 за № 698 - з 15.09.2021) як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які виникають у сфері державного архітектурно-будівельного нагляду. Просить відмовити у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 31.07.2024 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.09.2024.

07.08.2024 до суду від представника ДІАМ України надійшли пояснення по суті справи. Представник зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» ДІАМ станом на час звернення прокуратури до суду з позовними вимогами, у зв`язку з введення в Україні воєнного стану, у ДІАМ відсутні правові підстави для здійснення заходів державного нагляду (контролю). Звертає увагу, що статтею 55 Конституції України конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує заявник, було обґрунтованим. Таке порушення прав має стосуватися суб`єктивних прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права. Зауважує, що конституційне право на доступ до правосуддя не є безмежним. Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав, свобод та інтересів, належних безпосередньо особі, яка звертається за захистом (її суб`єктивних прав). Вказує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. У позовній заяві не вказано на які саме права та обов`язки ДІАМ може вплинути рішення в межах розгляду даної справи. Просить здійснювати розгляд справи без участі представника ДІАМ та винести рішення на розсуд суду.

17.09.2024 підготовче засідання відкладено на 25.09.2024 за клопотанням представника відповідача.

25.09.2024 в підготовчому засіданні представники відповідача та третьої особи підтримали клопотання про залишення позову без розгляду, просили його задовольнити. Прокурор проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечив. Представник ДІАМ у підготовче засідання не з`явився, у наданих поясненнях просив здійснювати розгляд справи без його участі та винести рішення на розсуд суду.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Згідно матеріалів справи, Яворівською окружною прокуратурою встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 на земельних ділянках з кадастровими номерами 4625883600:04:003:1641 площею 0,0486 га та 4625883600:04:003:1371 площею 0,0930 га ведуться роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку, замовник будівництва - ТзОВ «Варіант-Захід» (код ЄДРПОУ 44961006). Наказом Відділу містобудування та архітектури Яворівської міської ради № 1/2/1-23 від 31.03.2023 ТзОВ «Варіант-Захід» затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 зі знесенням існуючих будівель». Містобудівні умови та обмеження для будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 зі знесенням існуючих будівель» видані відповідно до детального плану території із зміною цільового призначення земель для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , затвердженого рішенням Яворівської міської ради №2704 від 17.02.2023.

Так, затвердженими містобудівними умовами та обмеженнями визначено планувальні та архітектурні вимоги до проектування і будівництва об`єкта, зокрема: Пункт 1. Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 32 м; Пункт 2. Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки -40%; Пункт 4. Мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови існуючих будинків та споруд -відсутні; Пункт 5. Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони) - відсутні. Також зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625810100:04:003:1371, площа: 0.093 га, цільове призначення: Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Функціональне призначення: житлова та громадська забудова згідно документу: про затвердження детального плану території. Земельна ділянка з кадастровим номером: 4625810100:04:003:1641, площа: 0.0486 га, цільове призначення: Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Функціональне призначення: житлова та громадська забудова згідно документу: про затвердження детального плану території. Ознака відповідності цільового використання та функціонального призначення земельної ділянки: відповідає.

За результатом опрацювання отриманих документів, прокуратурою встановлено, що надані Відділом містобудування та архітектури Яворівської міської ради МУО від 31.03.2023 (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:9710-3588-9880-3843) та рішення Яворівської міської ради №2704 від 17.02.2023 суперечать вимогам Генерального плану міста Яворова, затвердженого ухвалою Яворівської міської ради народних депутатів від 26.05.1995, Законам України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування» та ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», а тому підлягають скасуванню.

Прокуратура вважає, що згідно генерального плану міста Яворів проектований об`єкт розташований в зоні садибної забудови, що прямо не передбачає можливості проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку. Затвердження наказом №1/2/1-23 відділу містобудування та архітектури Яворівської міської ради містобудівних умов та обмежень на забудову земельних ділянок не за їх функціональним призначенням, грубо порушує основні принципи містобудівної діяльності, а також інтереси територіальної громади міста Яворова, оскільки перешкоджає формуванню повноцінного життєвого середовища, збереженню природних особливостей і ландшафтів та фактично дає можливість замовнику будівництва зводити об`єкт з порушенням вимог містобудівної документації, державних норм та стандартів. Також будівництво з порушенням вимог містобудівного законодавства та державних норм та стандартів, призведе до порушення балансу загальнодержавних, регіональних інтересів та інтересів територіальних громад, так як дозволяє забудову території міста без врахування містобудівної документації місцевого рівня.

19.03.2024 Яворівською окружною прокуратурою на адресу ДІАМ скеровано лист №14.59/05-23-1200 ВИХ-24 з метою інформування щодо допущення порушень вимог містобудівного законодавства у містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 зі знесенням існуючих будівель» на земельних ділянках із кадастровими номерами 4625810100:04:003:1641 та 4625810100:04:003:1371, затверджених наказом Відділу містобудування та архітектури Яворівської міської ради № 1/2/1-23 від 31.03.2023 та необхідності вжиття заходів на їх усунення.

08.04.2024 ДІАМ листом за № 2039/31/13-24 повідомило, що пунктом 1 постанови КМУ від 13.03.2022 за № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану».

На підставі наведеного, прокуратура сформувала висновок про неналежне здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування України своїх повноважень та звернулася із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Згідно із частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення до суду та способи судового захисту регламентовані положеннями статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за загальним правилом частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною третьою статті 5 КАС України визначено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

У свою чергу, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 вказаного Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон України № 1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частин першої, третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких повноважень обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист кого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У зв`язку із наведеним, суд зазначає, що закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом (у цілому). Процесуальні і матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і повинні бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбувалося з порушенням встановленого законом порядку.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Такі правові висновки та їх обґрунтування містяться у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 826/3492/18.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 (справа № 826/13768/16), аналізуючи норми частин третьої та четвертої статті 23 Закону № 1697-VІІ, зазначила, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Таким чином, з урахуванням усталеної судової практики Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, а також, наведених вище положень законодавства, яке регламентує порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді, таке представництво реалізуються в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому суд зазначає, що незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин.

Суд враховує, що у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Тобто, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє зробити висновок, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Суд також враховує, що у пунктах 8-9 частини першої статті 4 КАС України визначено позивача як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. При цьому відповідачем може бути суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до якої звернена вимога позивача.

Пунктами 3 та 5 частини першої статті 19 КАС України визначено два спеціальних види спорів, у яких позивачем може виступати суб`єкт владних повноважень:

1) спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління - компетенційні спори, під якими слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 13.11.2019 року у справі № 826/3115/17 та постанова Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 826/6228/17);

2) спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом. У цій категорії справ можливі два випадки (види): 1) прямо передбачено КАС України (частина п`ята статті 46); 2) прямо передбачено спеціальним законом.

За загальним правилом, суб`єкти владних повноважень у некомпетенційних спорах мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України) та з метою реалізації покладених на них повноважень.

З огляду на вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17 та від 04.12.2019 у справі №826/6228/17, зробила висновки, що, за загальним правилом, якщо право державного органу на звернення з відповідним позовом прямо не передбачено законодавством, один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої. Винятком є компетенційний спір.

У справі, що розглядається, пред`явлення позову прокурором в інтересах держави в особі ДІАМ України до Яворівської міської ради Львівської області про скасування рішення останнього про надання замовнику будівництва містобудівних умов та обмежень та про скасування рішення про затвердження детального плану території із заміною цільового призначення земель для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку зумовлено тим, що на думку прокурора, такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із частиною першою статті 41-1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 41-1 Закону № 3038-VI).

Такий механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок), пунктом 2 якого визначено, що нагляд здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. При цьому, право посадових осіб органу державної влади, який здійснює державний архітектурно-будівельний нагляд звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності прямо передбачено положеннями пункту 6 частини четвертої статті 41-1 Закону № 3038-VI.

Тож, повноваження вище вказаного центрального органу виконавчої влади, наділеного функціями державного архітектурно-будівельного нагляду оскаржити до суду рішення, прийняте об`єктом нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, є беззаперечним.

Прокурор звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави в особі ДІАМ України, обґрунтував своє право на звернення до суду першим «виключним» випадком - невідповідністю спірних рішень відповідача вимогам законодавства та неналежним здійсненням ДІАМ України своїх повноважень щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду, оскільки будь-які контрольні заходи цим органом не проводяться з огляду на положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Надаючи правову оцінку доводам прокуратури щодо фактичного нездійснення ДІАМ України функцій архітектурно-будівельного контролю та нагляду на момент звернення прокурора до неї та до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (далі - постанова № 1340), яка набрала чинності 30.12.2020, було утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 1) та затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування (пункт 2).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 303 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» установлено, що ДАБІ України продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної інспекції архітектури та містобудування.

Судом встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.05.2021 внесено запис № 1000701020000092252 про державну реєстрацію юридичної особи - Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ України), унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 44245840.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 960 «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» вирішено: погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 1); визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається (пункт 2), зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України»); ця постанова набирає чинності з 15.09.2021 (пункт 3).

Суд враховує, що відповідно до частини восьмої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: за заявою замовника або за рішенням суду. Отже, містобудівні умови та обмеження не можуть бути самостійно скасовані органом, до відання якого належить здійснення контролю та/або нагляду за суб`єктами містобудівної діяльності.

При цьому, повертаючись до обґрунтовування прокурором права представництва в суді інтересів держави в особі ДІАМ України, яке, як зазначено вище, обґрунтовано посиланням на невідповідність оскаржуваних рішень відповідача вимогам закону та наявністю першого «виключного» випадку - нездійснення (неналежне здійснення) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду своїх повноважень з огляду на введення воєнного стану та мораторію на проведення контрольних заходів, суд вважає необхідним вказати на те, що «нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Введення відповідного мораторію на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) не є тотожним бездіяльності або неналежному виконанню своїх повноважень відповідними органами.

Відтак на період воєнного стану ДІАМ не уповноважена проводити планові та позапланові заходів державного нагляду (контролю). Водночас це не означає, що прокурор наділений цими повноваженнями на період воєнного стану і без проведення уповноваженим органом перевірки, за результатами якої встановлено відповідні порушення, одразу звертатись до суду з позовом.

При цьому, виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності реалізується через механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, який здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

У свою чергу, лише у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за наслідками перевірок, у центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, виникає право на звернення до суду з позовом про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду.

Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 31.01.2024 у справі № 380/13877/21 та у постанові від 11.06.2024 у справі №380/9047/22.

Зважаючи на викладене, суд робить висновок про ненадання прокурором доказів, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Державною інспекцією архітектури та містобудування, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи встановлення відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, що у відповідності до наведеного процесуального положення є підставою для залишення позову без розгляду.

Таким чином, клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду підлягає до задоволення.

Згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору підлягає поверненню.

Згідно матеріалів справи, при зверненні до суду з цим позовом, Львівська обласна прокуратура сплатила судовий збір в розмірі 6056,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями від 28.06.2024 №1453 та від 28.06.2024 №1454.

Керуючись статтями 240-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Державної інспекції архітектури та містобудування України до Яворівської міської ради Львівської області, за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант-Захід» про визнання незаконним та скасування наказу та рішення - залишити без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України на користь Львівської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910031) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 30.09.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович