Ухвала

від 30.09.2024 по справі 380/12036/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12036/23

У Х В А Л А

з питань ухвалення додаткового судового рішення

30 вересня 2024 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СЕРВІС» (місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Максимовича, 9А/21; ЄДРПОУ: 32894314) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090) та Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; ЄДРПОУ: 43005393), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 8583784/32894314 від 06.04.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.01.2023 № 373;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 16.01.2023 № 373 датою її фактичного створення 16.01.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 8583783/32894314 від 06.04.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.01.2023 № 408;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 20.01.2023 № 408 датою її фактичного створення 20.01.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року суд ухвалив адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СЕРВІС» (місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Максимовича, 9А/21; ЄДРПОУ: 32894314) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8583784/32894314 від 06.04.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.01.2023 № 373.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СЕРВІС» (місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Максимовича, 9А/21; ЄДРПОУ: 32894314) податкову накладну №373 від 16.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8583783/32894314 від 06.04.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.01.2023 № 408.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СЕРВІС» (місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Максимовича, 9А/21; ЄДРПОУ: 32894314) податкову накладну №408 від 20.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СЕРВІС» (місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Максимовича, 9А/21; ЄДРПОУ: 32894314) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн. 00коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СЕРВІС» (місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Максимовича, 9А/21; ЄДРПОУ: 32894314) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн. 00коп.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 380/12036/23 без змін.

27.05.2024 представник позивача звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Ухвалою від 05.06.2024 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СЕРВІС» задоволено частково. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року з питань розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 380/12036/23 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційний суд зазначив, що передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Колегія суддів апеляційного суду звернула увагу на те, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження були подані при подані адміністративного позову, тобто в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України, відтак в суду першої інстанції не було процесуальної можливості для залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду. Однак зазначила, що до розглядуваної заяви був долучений акт приймання-передачі наданих послуг №I№V-0007, який складено 24 жовтня 2023 року і, відповідно, не подавався із позовною заявою та долучений з пропуском п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відтак такий доказ може бути відхилений судом, однак при ухваленні додаткового судового рішення про розподіл судових витрат.

Оскільки судом першої інстанції ухвалою від 05 червня 2024 року з питань розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 380/12036/23 не відмовлено в ухваленні додаткового судового рішення, а залишено заяву без розгляду, тому апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про залишення заяви без розгляду, у зв`язку з порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, скасував ухвалу суду, і направив справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Матеріали справи було направлено до Львівського окружного адміністративного суду супровідним листом від 04 вересня 2024 року № 380/12036/23/01-17/51749/24 та отримано судом 19.09.2024.

Відповідачі заяв по суті заявленого клопотання не подали.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 160/7922/20 та додаткових постановах від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною третьою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За частиною п`ятою статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143 КАС України).

За текстом частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що при зверненні до суду представник позивача зазначила як одну з вимог стягнути з Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СЕРВІС» (79031, Львівська обл., місто Львів, вул. Максимовича, будинок 9-А, квартира 21 ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 32894314) витрати, пов`язані із розглядом цієї справи у виді сплаченого судового збору у розмірі 10 736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 00 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

При цьому, позивач до позовної заяви долучив докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, грн. а саме копію договору про надання правової допомоги № 23/05-23 від 23.05.2023, копія рахунку № I№V-0001 від 23.05.2023 на оплату правової допомоги за договором про надання правової допомоги, копія платіжної інструкції № 6106 від 29.05.2023 про оплату за правову допомогу за договором № 23/05-23 від 23.05.2023, копію виписки про рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 29.05.2023. Також позивачем до суду подавався попередній розрахунок судових витрат.

Суд звертає увагу представника позивача, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в справі № 340/2823/21 зауважила, що вказівка у ч.7 ст.139, ч.3 ст.143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте, підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати.

Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст.252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

При цьому, неподання відповідної заяви чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18, від 20.04.2023 у справі № 917/527/18 та від 16.07.2024 у справі №922/2992/23.

Суд зазначає, що у документах, які подавались на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу містилось лише поверхневе зазначення про витрати на відповідну правову допомогу та не містилось покликання на детальний опис наданих адвокатських послуг, як того вимагає стаття 134 КАС України.

При цьому, заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України. Так, вказана заява була подана до суду 27.05.2024, після того як судом було ухвалено рішення по суті справи. Крім того, до розглядуваної заяви був долучений акт приймання-передачі наданих послуг №I№V-0007, який складено 24 жовтня 2023 року і який, відповідно, не подавався і не міг подаватись разом із позовною заявою. Крім того, такий акт було складено та надано до суду з пропуском п`яти днів після ухвалення рішення суду. За таких умов у суду під час розгляду справи по суті були відсутні можливості для повного встановлення обсягу адвокатських послуг, наданих позивачу його представником, їхньої вартості та дослідження питання співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, обсягом наданих робіт, часом, затраченим адвокатом тощо.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №160/16902/20.

Отже, оскільки позивачем не було подано своєчасно усі необхідні докази, які підтверджують понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про їх розподіл.

Керуючись ст.ст.139, 248, 252, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.

Суддя Чаплик І.Д.