Ухвала

від 30.09.2024 по справі 420/29934/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29934/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 вересня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г. В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

до відповідача Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області (вул. Велика Куликовська, 103, м. Каховка, Херсонська обл., 74800),

про визнання протиправним та скасування розпорядження про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Каховської міської військової адміністрації ОСОБА_2 від 31 травня 2024 року «Про призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану» за №112-к, в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , шляхом виключення ОСОБА_1 з Додатку 1 до розпорядження начальника Каховської міської військової адміністрації від 31 травня 2024 року №112, який має назву «Список працівників виконавчих органів ради, з якими тимчасово призупинено дію трудових договорів з 03.06.2024р. до відновлення можливості виконувати посадові (службові) обов`язки (роботу), але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану» керуючого справами виконавчого комітету міської ради ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Каховську міську військову адміністрацію поновити дію трудового договору з керуючим справами виконавчого комітету Каховської міської ради Чернявським Віталієм Вікторовичем, який обіймає посаду в органах місцевого самоврядування;

- стягнути з Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 58 557 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 94 копійки;

- стягнути з Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме, - витрати по сплаті судового збору в сумі 3 633, 60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Згідно з ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місячного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи зазначене позивачем у позові суд вважає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби.

При цьому, приписами ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Каховської міської військової адміністрації ОСОБА_2 від 31 травня 2024 року «Про призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану» за №112-к, в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , шляхом виключення ОСОБА_1 з Додатку 1 до розпорядження начальника Каховської міської військової адміністрації від 31 травня 2024 року №112, який має назву «Список працівників виконавчих органів ради, з якими тимчасово призупинено дію трудових договорів з 03.06.2024р. до відновлення можливості виконувати посадові (службові) обов`язки (роботу), але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану» керуючого справами виконавчого комітету міської ради ОСОБА_1 .

Однак до суду позивач звернувся 23.09.2024 року (дата направлення позову через систему електронний суд), тобто поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що ознайомився зі спірним Розпорядженням 03.06.2024 року за допомогою використання технічних засобів комунікації, а саме телефонного застосунку месенджера WhatsApр. З 24 лютого 2022 року (з моменту окупації Херсонської області) військами країни агресора, позивач перебуває на тимчасово окупованій території та не має можливості виїхати з тимчасово окупованої території, адже має батьків дуже похилого віку батько ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та мати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач є єдиною дитиною у своїх батьків, крім нього інші родичі, які б могли попіклуватися про них відсутні. Таким чином, позивач вказує, що військова агресія Російської Федерації проти Україна, поставила його в скрутне та дуже тяжке становище, в якому у позивача відсутнє право вибору, адже він як син своїх батьків зобов`язаний піклуватися про них та не може їх покинути на призволяще. А виїзд на підконтрольну Уряду України територію батьки позивача просто фізично не витримають. Також позивач вказує, що вважав за можливе в адміністративному порядку вирішити питання скасування спірного Розпорядження, у зв`язку із чим 11 липня 2024 року позивачем було подано електронне звернення до Державної служби з питань праці. Державна служби з питань праці розглядала електронне звернення позивача з 11 липня 2024 року по 27 серпня 2024 року, тобто, - 48 календарних днів. 27 серпня 2024 року позивачем отримано від Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про розгляд звернення» за №ПД/3.2/778-ЗВ24. Крім того, позивач зазначає, що у зв`язку із тим, що він перебуває на тимчасово окупованій території - це ускладнює процес пошуку спеціаліста в області права (адвоката) для надання кваліфікованої правової допомоги, у зв`язку із чим, він лише 21 вересня 2024 року уклав договір з адвокатом про надання правової допомоги (зміг поспілкуватися по телефону, надати адвокатові необхідні документи та підписати договір про надання правничої допомоги за допомогою електронно цифрового підпису).

Слід зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Тобто, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду із позовом у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся після запровадження воєнного стану, спірні правовідносини між сторонами виникли в період воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Так, в поданій заяві позивач, як на причину поважності пропуску, посилається на те, що він перебуває на тимчасово окупованій території та не має можливості виїхати з тимчасово окупованої території.

Разом з тим, позивачем позов подано через систему «Електронний суд», тобто позивач мав можливість направити позовну заяву в установлені строки через систему «Електронний суд».

Щодо посилання позивача на тривалий розгляд поданого ним електронного звернення до Державної служби з питань праці та отримання лише 27 серпня 2024 листа від Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про розгляд звернення» за №ПД/3.2/778-ЗВ24, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу позивача на те, що направлення електронного звернення до Державної служби з питань праці не є досудовим порядком вирішення спору, передбаченим законом, та не може створити об`єктивні передумови для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та стати належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.

Також, суд зауважує, що вказане звернення позивачем було направлено 11.07.2024 року, тобто після закінчення місячного строку на оскарження спірного розпорядження.

Враховуючи можливість позивача направляти електронні звернення до Державної служби з питань праці та позов до суду через систему «Електронний суд», позивач мав доступ до мережі Інтернет, а тому суд критично ставиться до доводів позивача, що процес пошуку спеціаліста в області права (адвоката) для надання кваліфікованої правової допомоги у нього зайняв більше трьох місяців (з 03.06.2024 року по 21.09.2024 року).

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача наведені в заяві про поновлення строку звернення та вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали звернутися до суду з даним позовом у визначений законом строк.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позов у зв`язку з тим, що підстави, вказані у даному заяві, визнані судом неповажними.

Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відтак, представнику позивача пропонується вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.

Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя робить висновок, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Лебедєва