Рішення

від 10.09.2024 по справі 460/3186/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2024 року м. Рівне№460/3186/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Грицай І.О.,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці від 13.10.2023 №UA204020/2022/000116/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000785.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем було надано усі необхідні та наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів та її складових. Будь-яких вмотивованих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору (вартістю операції) митним органом в оспорюваному рішенні не наведено.

Ухвалою суду від 29.03.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду документа про сплату судового збору та належним чином засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

Ухвалою суду від 10.04.2024 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 29.03.2024.

Позивач недоліки позовної заяви усунув у строк і спосіб, встановлений судом. Відтак, позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

19.04.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким вимоги позивача безпідставні, оскільки оспорюване рішення прийнято у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, положеннями Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.

Ухвалою від 14.05.2024 суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання на 18.07.2024.

У судовому засіданні 18.07.2024 оголошено перерву до 10.09.2024 у зв`язку з витребуванням додаткових доказів.

У судовому засіданні10.09.2024 закінчено судовий розгляд ухваленням рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та суду пояснила, що спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним, суперечить встановленому законом порядку коригування митної вартості. ФОП ОСОБА_1 , було подано для митного оформлення усі документи, передбачені Митним кодексом України. У поданій митній декларації митна вартість товару позивачем була визначена за вартістю поставки згідно з контрактом. Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий декларантом перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки ним не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та суду пояснив, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи не містять усіх необхідних даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості. Крім того, в зазначених документах виявлені окремі розбіжності. З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів. У зв`язку з ненаданням усіх витребовуваних митницею додаткових документів та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом було прийнято рішення про коригування митної вартості. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 08.09.2021 (номер запису: 2006050000000009136), зареєстрований як платник податків у контролюючому органі 08.09.2021. Основний вид діяльності підприємця за КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

04.09.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) (Продавець) укладено контракт №ESB20230409 (далі Контракт №ESB20230409) (а.а.с.19-23).

Відповідно до пп.1.1 Контракту №ESB20230409, Продавець поставляє товар на умовах згідно з Інкотермс 2020.

У пп.1.2 Контракту №ESB20230409 зазначено, що Продавець продає, а Покупець купує Товар, ціна, загальна вартість, маркування, упаковка, країна призначення, умови та час доставки та оплати визначаються цим Контрактом.

Згідно з п.1.3 Контракту №ESB20230409, товари контракту - це кухонні набори меблів, що складаються з обіднього столу та стільців, ціна та кількість яких зазначені у рахунках-фактурах, що є частиною контракту.

Відповідно до п.2.1 Контракту №ESB20230409, кількість поставленого за даним контрактом товару визначається в інвойсі.

У п.2.3 Контракту №ESB20230409 зазначено, що Продавець повинен підтвердити замовлення та скласти проформа-рахунок-фактуру.

Згідно з п.4.1 Контракту №ESB20230409, умови поставки - EXW TURKEY KAYSERI, згідно з ІНКОТЕРМС 2020. Умови поставки, зазначені у рахунку-фактурі. Дата доставки: дата видачі відвантажувальних документів.

Відповідно до п.4.2 Контракту №ESB20230409, перевезення Товару оплачується Покупцем, вантажним автомобілем.

У п.4.3 Контракту №ESB20230409 зазначено: Термін доставки: Продавець зобов`язаний підготувати Товар для компанії-перевізника протягом 30 (тридцяти) днів з дати передоплати без відповідальності за транспортування.

Згідно з п.5.1 Контракту №ESB20230409, ціна поставляючого товару узгоджена сторонами і вказаною в інвойсі.

Відповідно до п.п.5.3, 5.5 Контракту №ESB20230409, валюта контракту: долар США. Загальна сума Контракту: 200000 доларів США.

У п.6.1 Контракту №ESB20230409 зазначено, що оплата здійснюється як передоплата: - 40% від загального замовлення як депозит; - 60% до випуску вантажу. Оплата здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця.

07.09.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) (Продавець) укладено додаткову угоду №1 до контракту від 04.09.2023 №ESB20230409 (далі Додаткова угода №1) (а.с.24).

Згідно із п.1 Додаткової угоди №1, додано пункт 4.6 в наступній редакції: Завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 внесено зміни в пункт 6.1 і викладено в такій редакції: Оплата здійснюється як передоплата:

-30% від загального замовлення як депозит;

-70% до випуску вантажу.

Оплата здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №1, всі інші умови контракту залишаються незмінними та не втрачають своєї юридичної сили.

04.09.2023 на підставі Контракту №ESB20230409 ФОП ОСОБА_1 подано замовлення на 200 кухонних наборів, які складаються зі столу розміром 80x130 та 6 стільців(а.с.25).

Після отримання замовлення Продавцем складено проформу-інвойс від 07.09.2023 №ES-124-01 з переліком замовленого ФОП ОСОБА_1 товару. Загальна вартість замовленого позивачем товару становить 19000 доларів США (а.с.26-27).

У інвойсі №IHR2023000000019 від 03.10.2023 зазначені відомості про замовлення позивача: комплект столів та стільців у кількості 200 одиниць, ціна одиниці 95,00 доларів США, всього 19000,00 доларів США (а.а.с.91-92).

Згідно з е-рахунком від 03.10.2023, ФОП ОСОБА_1 придбав у ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) комплекти столів та стільців кількістю 200 штук за ціною 95,00 доларів США на загальну суму 19000 доларів США(а.а.с.87-88).

Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIFT) від 12.09.2023 №: (MUR) 26, ФОП ОСОБА_1 було сплачено Продавцю передоплату в сумі 5700 доларів США (а.а.с.28, 95-96).

Деталі платежу: Передоплата за комплект кухонних меблів АСС, договір №ESB20230409. Місце завантаження: Туреччина. Місце розвантаження: Україна. Рахунок-фактура ES-124-01 від 07.09.2023.

Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIFT) від 28.09.2023 №:(MUR) 27, ФОП ОСОБА_1 було сплачено Продавцю передоплату за комплект кухонних меблів 13300 доларів США (а.а.с.29, 97-98).

Деталі платежу: Передоплата за комплект кухонних меблів АСС, договір №ESB20230409. Місце завантаження: Туреччина. Місце розвантаження: Україна. Рахунок-фактура ES-124-01 від 07.09.2023.

Згідно з платіжною інструкцією від 12.09.2023 №26JBKLN9, ФОП ОСОБА_1 сплатив ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) 5700 доларів США за кухонні набори АСС, контракт №ESB20230409 (а.с.30).

Згідно з платіжною інструкцією від 28.09.2023 №27JBKLN9, ФОП ОСОБА_1 сплатив ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) 13300 доларів США за кухонні набори АСС, контракт №ESB20230409 (а.с.31).

Платіжні інструкції від 12.09.2023 №26JBKLN9 та від 28.09.2023 №27JBKLN9 сформовані АТ КБ "Приватбанк".

Транспортування придбаного позивачем товару відбулося на підставі договору №UA20/2022 від 05.10.2022 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti(а.а.с.40-48).

Відповідно до інформації про транспортні витрати) від 08.10.2023 №317, вартість маршруту доставки: Кайсері (Туреччина) - до місця розвантаження Мирогоща Друга, Рівненська область (Україна), автотранспортом, автомобіль з причепом, д.н.з автомобіля 47АGG739, причепа - 47АGG846, становить 3900 доларів США, а саме: Кайсері (Туреччина) пункт митного пропуску Порубне (Україна) 2700 доларів США, пункт митного пропуску Порубне (Україна) - Мирогоща Друга, Рівненська область (Україна) 1200 доларів США(а.а.с.99-100).

Перевезення вантажу здійснювалося відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної від 03.10.2023 №15, яка містить інформацію про відправника - ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI, отримувача ФОП ОСОБА_1 , транспортний засіб 47АGG846 (а.а.с.93-94).

У жовтні 2023 року товар було ввезено на митну територію України.

З метою митного оформлення придбаного товару та його вільного випуску в обіг на території України декларантом позивача ФОП ОСОБА_2 подано митному органу митну декларацію №23UA204020041039U2 (а.а.с.62-63).

Згідно з поданою митною декларацією було задекларовано такий товар: Меблі з комбінованих матеріалів для столових і житлових кімнат у наборах, у розібраному стані для зручності транспортування: набори меблів: стіл 80х130, стільниця зі скла з нанесеним малюнком, ніжки з металу, з 6-тю стільцями, з оббивкою у комплекті, постачаються в частково розібраному стані для зручності транспортування (MASA SANDALE SET). Загальна кількість наборів 200 шт.

Митну вартість товару заявлено в загальному розмірі 790715грн 45коп., з яких: ціна товару - 812919грн 98коп. (19000 доларів США), витрати на транспортування 98383грн 95коп. (2700 доларів США).

Визначаючи митну вартість товару, декларант обрав перший метод за ціною договору.

На підтвердження митної вартості товару до зазначеної митної декларації декларантом долучені такі документи: пакувальний лист від 03.10.2023 №IHR2023000000019, рахунок-проформу від 07.09.2023 №ES-124-01, е-фатуру від 03.10.2023 №IHR2023000000019 з відповідним перекладом, автотранспортну накладну від 03.10.2023 №15, сертифікат про походження товару від 03.10.2023 Z0816292, акт проведення огляду від 10.10.2023, банківський платіжний документ від 12.09.2023 №:(MUR) 26, банківський платіжний документ від 28.09.2023 №:(MUR) 27, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.10.2023 №HL22023000000091 з відповідним перекладом, інформацію про транспортні витрати від 08.10.2023 №317, специфікацію виробника товару від 03.10.2023 з відповідним перекладом, доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2023, зовнішньоекономічний контракт від 04.09.2023 №ESB20230409, договір (контракт) про перевезення від 05.10.2022 №UA20/2022, акт проведення фізичного огляду від 11.10.2023, замовлення від 04.09.2023, каталог малюнків від 04.09.2023, лист від 11.10.2023, фото товару від 11.10.2023, заяву підприємства від 19.01.2023, митну декларацію країни відправлення 23060600ЕХ00035073 від 03.10.2023.

Проводячи контроль правильності визначення декларантом митної вартості заявлених до митного оформлення товарів, відповідач виявив у поданих документах розбіжності та неточності.

У зв`язку з цим, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, відповідачем декларанту позивача 12.10.2023 було направлене електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів (а.а.с.58-59), у якому зазначено таке:

1) у інвойсі від 03.10.2023 № IHR2023000000019 відсутнє посилання на Контракт;

2) у наданому декларантом до митного оформлення документі від 03.10.2023 № e-fatura IHR2023000000019 зазначено, сума до сплати, тобто яка підлягає сплаті, разом з тим оплата за товар здійснена за документами (MUR)26, (MUR)27 12.09.2023 та 28.09.2023 відповідно, що не відповідає даті 03.10.2023 e-fatura IHR2023000000019;

3) платіжні інструкції від 12.09.2023 (MUR)26, від 28.09.2023(MUR)27 не завірені печаткою банку, підписом;

4) платіжні реквізити покупця у платіжних інструкціях від 12.09.2023 (MUR)26, від 28.09.2023(MUR)27 не відповідають платіжним реквізитам у комерційних документах;

6) транспортна заявка від 02.10.2023 №HLN2023-92 підписана ОСОБА_3 , разом з тим, договір на перевезення від 05.10.2023 №UA20/2022 підписаний ФОП ОСОБА_1 ;

7) у електронній декларації від 03.10.2023 23060600ЕХ00035073 відсутні відмітки митниці відправлення.

Враховуючи викладене, відповідач запропонував позивачу надати:

1.Висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

2.Специфікацію, передбачену п.4.5 Контракту від 04.09.2023 №ESB20230409.

3.Належним чином завірені банківські платіжні інструкції, які можливо пов`язати з оцінюваною партією товару.

4.Транспортну заявку, підписану ФОП ОСОБА_1 .

5.Експортну декларацію з відмітками митниці відправлення.

6.Виписку з бухгалтерської документації.

7.Каталоги, прейскуранти, (прайс-листи) виробника товару.

Відповідач зазначив, що відповідно до ч.6 ст.53 Митного Кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Крім того, відповідач зазначив, що митна вартість імпортованих товарів не можу бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, у зв`язку з наявністю неточностей у поданих до митного оформлення документах. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 19.07.2023 №23UA44000400244060U3 - 4,42 usd/кг. У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59 -64 Митного кодексу України, відповідач просив повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.

Листом від 12.10.2023 №12/10/2023 ФОП ОСОБА_2 , декларант ФОП ОСОБА_1 , надав додатково митниці платіжні інструкції від 12.09.2024 №26JBKLN9 та від 28.09.2023 27 JBKLN9 з відмітками банку, транспортну заявку від 02.10.2023 №HLN2023-92 підписану ОСОБА_1 , каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та додаткові пояснення.

У цьому ж листі декларант просив прийняти рішення в найкоротші терміни, без урахування часових нормативів, визначених ст.53 Митного кодексу України.

За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.10.2023 №UA204020/2022/000116/2, згідно з яким митну вартість товарів збільшено до 2335343,465грн (а.а.с.64-65).

У вказаному рішенні зазначено про те, що:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994;

2) подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять неточності:

- у інвойсі від 03.10.2023 № IHR2023000000019 відсутнє посилання на контракт;

- в наданому декларантом до митного оформлення документі від 03.10.2023 e-fatura IHR2023000000019 зазначено, сума до сплати, тобто яка підлягає сплаті, разом з тим оплата за товар здійснена за документами (MUR) 26, (MUR)27 12.09.2023 та 28.09.2023, що не відповідає даті 03.10.2023 e-fatura IHR2023000000019;

- платіжні інструкції від 12.09.2023 (MUR)26, від 28.09.2023 (MUR)27 не завірені печаткою банку, підписом;

- у додатково наданих декларантом платіжних інструкціях 26JBKLN9 від 12.09.2023 та 27JBKLN9 від 28.09.2023 відсутні посилання на комерційний інвойс від 03.10.2023 №IHR2023000000019, рахунок-проформу від 07.09.2023 №ES-124-01, не вказана дата Контракту від 04.09.2023 NESB20230409;

- платіжні реквізити покупця (IBAN рахунку) у платіжних інструкціях не відповідають платіжним реквізитам у комерційних документах;

- транспортна заявка від 02.10.2023 №HLN2023-92 підписана ОСОБА_3 , разом з тим договір на перевезення від 05.10.2023 №UA20/2022 підписаний ФОП ОСОБА_1 . Декларантом додатково надано транспортну заявку ФОП ОСОБА_1 під тим самим номером та датою;

- на сайті продавця товару http://esbimetal.com відсутня цінова інформація товару у вільному доступі. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі стосовно числових значень митної вартості.

ІІ. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості товарів, схожих за назвою, призначенням, складом, країною виробництва, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 19.07.2023 №23UA400040024060U3 - 4,42 usd/кг.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) належним чином завірені банківські платіжні інструкції, які можна пов`язати з оцінюваною партією товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Відповідно до ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно з положеннями глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості товарів, схожих за назвою, призначенням, складом, країною виробництва, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 19.07.2023 № 23UA400040024060U3 - 4,42 usd/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 64090 usd, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2335343,465 грн (4,42usd/кг * 14500*36,4385грн/usd).

За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 13.10.2023 №UA204020/2022/000116/2 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000785 (а.а.с.66-68).

Надалі випуск товару у вільний обіг було здійснено за митною декларацією від 23.01.2023 №UA204020041318U6 з урахуванням вимог ч.7 ст.55 Митного кодексу України(а.а.с.69-70).

Вважаючи зазначені картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Враховуючи вимоги ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2).

Згідно з ч.3 цієї статті Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За приписами ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3).

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.5 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Поряд з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості та передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз змісту приписів розділу ІІІ "Митна вартість товарів та методи її визначення" МК України дає підстави для висновку, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, відповідно до наведених приписів митного законодавства, наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах є підставою для запитування митницею у декларанта додаткових документів, встановлених ст.53 Митного кодексу України, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, що узгоджується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ /СОТ від 1994р.

Наявність розбіжностей у документах, поданих з митною декларацією №23UA204020041039U2, підтверджується дослідженими судом доказами.

Так, за змістом п.5.1 Контракту №ESB20230409, ціна поставляючого товару узгоджена сторонами і вказана в інвойсі, а п.6.1 передбачає здійснення оплати за товар як передоплати.

Суд звертає увагу, що наданий позивачем інвойс від 03.10.2023 № IHR2023000000019 не містить посилання на Контракт №ESB20230409 (а.а.с.91-92).

У наданому інвойсі від 03.10.2023 №IHR2023000000019, як це передбачено п.5.1 Контракту №ESB20230409, зазначено ціну товару та загальну суму, що належить сплатити позивачу.

При цьому, передоплату проведено, як стверджує ФОП ОСОБА_1 , згідно з платіжними інструкціями в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIFT) від 12.09.2023 №: (MUR) 26 та від 28.09.2023 №:(MUR) 27 (а.а.с.28-29, 95-98).

Тобто, передоплату за імпортований товар позивачем проведено до узгодження 03.10.2023 в інвойсі №IHR2023000000019 ціни та загальної суми товару.

При цьому, у зазначених платіжних інструкціях є посилання на Контракт №ESB20230409, проте зазначено інвойс від 07.09.2023 №ES-124-01.

У додатково наданих платіжних інструкціях від 12.09.2023 №26JBKLN9 та від 28.09.2023 №27JBKLN9, сформованих АТ КБ "Приватбанк" (а.а.с.30-31) відсутні посилання на комерційний інвойс від 03.10.2023 № IHR2023000000019 та не вказана дата Контракту від 04.09.2023 №ESB20230409.

Також платіжні реквізити позивача (IBAN рахунок) у зазначених платіжних інструкціях не відповідають платіжним реквізитам, зазначеним у комерційних документах.

Відповідно до п.5.5 Контракту №ESB20230409, загальна сума Контракту становить 20000,00 доларів США.

Відсутність у платіжних інструкціях від 12.09.2023 №26JBKLN9 та від 28.09.2023 №27JBKLN9 посилання на комерційний інвойс вказує на непідтвердження проведення позивачем оплати в загальній сумі 19000,00 доларів США саме ту за партію товару, що вказана в інвойсі від 03.10.2023 № IHR2023000000019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що у транспортній заявці від 02.10.2023 №HLN2023-92 сторони узгодили маршрут перевезення TR-BG-RO-UA, вартість перевезення 3900 доларів США шляхом переказу на банківський рахунок, номер авто 47АGG739 - 47АGG846 (а.а.с.49-50).

Проте, зазначену транспортну заявку позивачем було подано після зауважень митного органу. При цьому, номер та дата такої заявки співпадає з номером та датою первісно поданої заявки, яка була підписана ФОП ОСОБА_3 .

Наведене дає підстави для сумніву в достовірності фактів, викладених позивачем у адміністративному позові.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконання вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснено.

Аналіз норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення заявленої декларантом митної вартості може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Як встановлено ч.2 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В силу приписів ч.9 ст.58 Митного Кодексу України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено розбіжності та невідповідності в поданих декларантом документах, висновок відповідача про неправильно визначену декларантом митну вартість товару за першим методом суд вважає обґрунтованим та таким, що узгоджується з фактичними обставинами справи.

Суд зазначає, що, запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

Надані позивачем під час подання митної декларації та під час процедури консультацій документи не були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.5 ст.57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 Митного Кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.2 ст.54 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Як вбачається з рішення від 13.10.2023 №UA204020/2023/000116/2, відповідач вважає, що вартість товару не може бути визначена за вартістю, заявленою декларантом у митній декларації, оскільки документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності.

Митним органом вказано про неможливість визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 Митного кодексу України, у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення за методом на основі віднімання вартості (ст.62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником, для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 МК України).

Відтак, митну вартість товарів було визначено відповідачем за резервним методом згідно із ст.64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", а саме: Товар №15- 3,9768 євро за кг (за МД від 06.03.2023 №UA205140/2023/017655); Товар №28-9,9554 євро за кг (за МД від 06.03.2023 №UA205140/2023/017655); Товар №35- 4,3044 євро за кг (за МД від 15.03.2023 №UA205050/2023/020282).

Частиною першою статті 62 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.

За приписами ст.63 МК України, для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:

1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;

2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;

3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Частиною 2 статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження чи довільній або фіктивній вартості.

Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, формулювання підпунктів "а" і "b" дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Як встановлено судом, митним органом було проведено процедуру консультацій з декларантом з метою визначення митної вартості товару, придбаного позивачем, та застосовано послідовність методів визначення вартості товару, що підтверджується змістом оспорюваного рішення.

У зв`язку з неможливістю застосування інших методів, визначена відповідачем вартість ввезеного позивачем товару ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Отже, враховуючи викладене, прийняття уповноваженою особою відповідача спірного рішення про коригування митної вартості товару з урахуванням вищенаведених розбіжностей у документах, які не усунуті позивачем, є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам митного законодавства України.

Відтак, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність спірного рішення підтверджено належними та допустимими доказами. Відтак, позов задоволенню не підлягає.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Рівненська митниця (вул.Соборна, буд.104, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 43958370).

Повне рішення складено 30 вересня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар