Постанова

від 23.01.2025 по справі 460/3186/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокуСправа № 460/3186/24 пров. № А/857/28386/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року (суддя Дудар О.М., м.Рівне, повний текст складено 30 вересня 2024 року),

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП) звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці (далі Митниця) в якому просив:

визнати протиправними та скасувати:

рішення Митниці від 13.10.2023 №UA204020/2022/000116/2 про коригування митної вартості товарів (далі Рішення);

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000785 (далі Картка відмови).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В доводах апеляційної скарги вказує, що ним надано усі необхідні та наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів та її складових. Будь-яких вмотивованих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору (вартістю операції) Митним органом в оскаржуваних рішеннях не наведено, а висновки суду спростовуються наявними у справі документами.

Відповідач у додаткових поясненнях заперечує вимоги апеляційної скарги, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи встановлено розбіжності та невідповідності в поданих декларантом документах, висновок відповідача про неправильно визначену декларантом митну вартість товару за першим методом є обґрунтованим та таким, що узгоджується з фактичними обставинами справи.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 04.09.2023 між ФОП (Покупець) та ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) (Продавець) укладено контракт №ESB20230409 (далі Контракт) (а.с.19-23).

Відповідно до пункту 1.1 Контракту Продавець поставляє товар на умовах згідно з Інкотермс 2020.

У підпункті 1.2 пункту 1 Контракту зазначено, що Продавець продає, а Покупець купує Товар, ціна, загальна вартість, маркування, упаковка, країна призначення, умови та час доставки та оплати визначаються цим Контрактом.

Згідно з пунктом 1.3 Контракту товари контракту - це кухонні набори меблів, що складаються з обіднього столу та стільців, ціна та кількість яких зазначені у рахунках-фактурах, що є частиною контракту.

Відповідно до пункту 2.1 Контракту, кількість поставленого за даним контрактом товару визначається в інвойсі.

У пункті 2.3 Контракту зазначено, що Продавець повинен підтвердити замовлення та скласти проформа-рахунок-фактуру.

Згідно з пункту 4.1 Контракту умови поставки - EXW TURKEY KAYSERI, згідно з ІНКОТЕРМС 2020. Умови поставки, зазначені у рахунку-фактурі. Дата доставки: дата видачі відвантажувальних документів.

Відповідно до пункту 4.2 Контракту перевезення Товару оплачується Покупцем, вантажним автомобілем.

У пункті 4.3 Контракту зазначено: Термін доставки: Продавець зобов`язаний підготувати Товар для компанії-перевізника протягом 30 (тридцяти) днів з дати передоплати без відповідальності за транспортування.

Згідно з пунктом Контракту, ціна поставляючого товару узгоджена сторонами і вказаною в інвойсі.

Відповідно до пунктів 5.3, 5.5 Контракту №ESB20230409, валюта контракту: долар США. Загальна сума Контракту: 200000 доларів США.

У пункті 6.1 Контракту зазначено, що оплата здійснюється як передоплата: - 40% від загального замовлення як депозит; - 60% до випуску вантажу. Оплата здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця.

07.09.2023 між позивачем (Покупець) та ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) (Продавець) укладено додаткову угоду №1 до Контракту (далі Додаткова угода №1) (а.с.24).

Згідно із пунктом 1 Додаткової угоди №1, додано пункт 4.6 в наступній редакції: Завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 внесено зміни в пункт 6.1 і викладено в такій редакції: Оплата здійснюється як передоплата:

- 30% від загального замовлення як депозит;

- 70% до випуску вантажу.

Оплата здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця.

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди №1, всі інші умови контракту залишаються незмінними та не втрачають своєї юридичної сили.

04.09.2023 на підставі Контракту ФОП подано замовлення на 200 кухонних наборів, які складаються зі столу розміром 80x130 та 6 стільців (а.с.25).

Після отримання замовлення Продавцем складено проформу-інвойс від 07.09.2023 №ES-124-01 з переліком замовленого ФОП товару. Загальна вартість замовленого позивачем товару становить 19000 доларів США (а.с.26-27).

У інвойсі №IHR2023000000019 від 03.10.2023 зазначені відомості про замовлення позивача: комплект столів та стільців у кількості 200 одиниць, ціна одиниці 95 доларів США, всього 19000 доларів США (а.а.с.91-92).

Згідно з е-рахунком від 03.10.2023, ФОП придбав у ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) комплекти столів та стільців кількістю 200 штук за ціною 95,00 доларів США на загальну суму 19000 доларів США (а.а.с.87-88).

Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIFT) від 12.09.2023 №: (MUR) 26, ФОП було сплачено Продавцю передоплату в сумі 5700 доларів США (а.а.с.28, 95-96).

Деталі платежу: Передоплата за комплект кухонних меблів АСС, договір №ESB20230409. Місце завантаження: Туреччина. Місце розвантаження: Україна. Рахунок-фактура ES-124-01 від 07.09.2023.

Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIFT) від 28.09.2023 №:(MUR) 27, ФОП було сплачено Продавцю передоплату за комплект кухонних меблів 13300 доларів США (а.а.с.29, 97-98).

Деталі платежу: Передоплата за комплект кухонних меблів АСС, договір №ESB20230409. Місце завантаження: Туреччина. Місце розвантаження: Україна. Рахунок-фактура ES-124-01 від 07.09.2023.

Згідно з платіжною інструкцією від 12.09.2023 №26JBKLN9, ФОП сплатив ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) 5700 доларів США за кухонні набори АСС, контракт №ESB20230409 (а.с.30).

Згідно з платіжною інструкцією від 28.09.2023 №27JBKLN9, ФОП сплатив ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) 13300 доларів США за кухонні набори АСС, Контракт (а.с.31).

Платіжні інструкції від 12.09.2023 №26JBKLN9 та від 28.09.2023 №27JBKLN9 сформовані АТ КБ «Приватбанк».

Транспортування придбаного позивачем товару відбулося на підставі договору №UA20/2022 від 05.10.2022 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного між ФОП та компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti (а.а.с.40-48).

Відповідно до інформації про транспортні витрати) від 08.10.2023 №317, вартість маршруту доставки: Кайсері (Туреччина) - до місця розвантаження Мирогоща Друга, Рівненська область (Україна), автотранспортом, автомобіль з причепом, д.н.з автомобіля НОМЕР_1 , причепа - 47АGG846, становить 3900 доларів США, а саме: Кайсері (Туреччина) пункт митного пропуску Порубне (Україна) 2700 доларів США, пункт митного пропуску Порубне (Україна) - Мирогоща Друга, Рівненська область (Україна) 1200 доларів США (а.а.с.99-100).

Перевезення вантажу здійснювалося відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної від 03.10.2023 №15, яка містить інформацію про відправника - ESBI METAL MOBILYA INS. SAN VE TICARET LIMITED SIRKETI, отримувача ФОП ОСОБА_1 , транспортний засіб 47АGG846 (а.а.с.93-94).

У жовтні 2023 року товар було ввезено на митну територію України.

З метою митного оформлення придбаного товару та його вільного випуску в обіг на території України декларантом позивача фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 подано митному органу митну декларацію №23UA204020041039U2 (а.а.с.62-63).

Згідно з поданою митною декларацією було задекларовано такий товар: Меблі з комбінованих матеріалів для столових і житлових кімнат у наборах, у розібраному стані для зручності транспортування: набори меблів: стіл 80х130, стільниця зі скла з нанесеним малюнком, ніжки з металу, з 6-тю стільцями, з оббивкою у комплекті, постачаються в частково розібраному стані для зручності транспортування (MASA SANDALE SET). Загальна кількість наборів 200 шт.

Митну вартість товару заявлено в загальному розмірі 790715,45 грн, з яких: ціна товару 812919,98 грн (19000 доларів США), витрати на транспортування 98383,95 грн (2700 доларів США).

Визначаючи митну вартість товару, декларант обрав перший метод за ціною договору.

На підтвердження митної вартості товару до зазначеної митної декларації декларантом долучені такі документи: пакувальний лист від 03.10.2023 №IHR2023000000019, рахунок-проформу від 07.09.2023 №ES-124-01, е-фатуру від 03.10.2023 №IHR2023000000019 з відповідним перекладом, автотранспортну накладну від 03.10.2023 №15, сертифікат про походження товару від 03.10.2023 Z0816292, акт проведення огляду від 10.10.2023, банківський платіжний документ від 12.09.2023 №:(MUR) 26, банківський платіжний документ від 28.09.2023 №:(MUR) 27, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.10.2023 №HL22023000000091 з відповідним перекладом, інформацію про транспортні витрати від 08.10.2023 №317, специфікацію виробника товару від 03.10.2023 з відповідним перекладом, доповнення до зовнішньоекономічного Контракту, Контракт, договір (контракт) про перевезення від 05.10.2022 №UA20/2022, акт проведення фізичного огляду від 11.10.2023, замовлення від 04.09.2023, каталог малюнків від 04.09.2023, лист від 11.10.2023, фото товару від 11.10.2023, заяву підприємства від 19.01.2023, митну декларацію країни відправлення 23060600ЕХ00035073 від 03.10.2023.

Проводячи контроль правильності визначення декларантом митної вартості заявлених до митного оформлення товарів, відповідач виявив у поданих документах розбіжності та неточності.

У зв`язку з цим, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, відповідачем декларанту позивача 12.10.2023 було направлене електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів (а.а.с.58-59), у якому зазначено таке:

1) у інвойсі від 03.10.2023 № IHR2023000000019 відсутнє посилання на Контракт;

2) у наданому декларантом до митного оформлення документі від 03.10.2023 № e-fatura IHR2023000000019 зазначено, сума до сплати, тобто яка підлягає сплаті, разом з тим оплата за товар здійснена за документами (MUR)26, (MUR)27 12.09.2023 та 28.09.2023 відповідно, що не відповідає даті 03.10.2023 e-fatura IHR2023000000019;

3) платіжні інструкції від 12.09.2023 (MUR)26, від 28.09.2023(MUR)27 відсутні посилання на комерційний інвойс від 03.10.2023 № IHR2023000000019, рахунок платформу від 07.09.2023 №ES-124-01, не вказана дата Контракту.

4) платіжні реквізити покупця у платіжних інструкціях від 12.09.2023 (MUR)26, від 28.09.2023(MUR)27 не відповідають платіжним реквізитам у комерційних документах;

6) транспортна заявка від 02.10.2023 №HLN2023-92 підписана ОСОБА_3 , разом з тим, договір на перевезення від 05.10.2023 №UA20/2022 підписаний ФОП;

7) на сайті продавця товару відсутня цінова інформація товару у вільному доступі.

Враховуючи викладене, відповідач запропонував позивачу надати:

1. Висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

2. Належним чином завірені банківські платіжні інструкції, які можливо пов`язати з оцінюваною партією товару.

3. Виписку з бухгалтерської документації.

4. Прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Відповідачем у Рішенні вказано, що митна вартість імпортованих товарів не можу бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, у зв`язку з наявністю неточностей у поданих до митного оформлення документах. Митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 19.07.2023 №23UA44000400244060U3 - 4,42 usd/кг. У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59 -64 Митного кодексу України (далі МК), відповідач просив повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.

Листом від 12.10.2023 №12/10/2023 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , декларант ФОП надав додатково Митниці платіжні інструкції від 12.09.2024 №26JBKLN9 та від 28.09.2023 27 JBKLN9 з відмітками банку, транспортну заявку від 02.10.2023 №HLN2023-92 підписану ОСОБА_1 , каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та додаткові пояснення.

У цьому ж листі декларант просив прийняти рішення в найкоротші терміни, без урахування часових нормативів, визначених статтею 53 МК.

За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято Рішення, згідно з яким митну вартість товарів збільшено до 2335343,465 грн (а.с.64-65).

У вказаному Рішенні зазначено про те, що:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994;

2) подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять неточності, а саме ті, які були наведені у повідомленні про надання додаткових документів.

ІІ. Митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості товарів, схожих за назвою, призначенням, складом, країною виробництва, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 19.07.2023 №23UA400040024060U3 - 4,42 usd/кг.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) належним чином завірені банківські платіжні інструкції, які можна пов`язати з оцінюваною партією товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно з положеннями глави 9 МК) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями стаття 64 МК.

Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості товарів, схожих за назвою, призначенням, складом, країною виробництва, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 19.07.2023 № 23UA400040024060U3 - 4,42 usd/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 64090 usd, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2335343,465 грн (4,42usd/кг * 14500*36,4385грн/usd).

За наслідками прийняття Рішення складено Картку відмови (а.с.66-68).

Надалі випуск товару у вільний обіг було здійснено за митною декларацією від 23.01.2023 №UA204020041318U6 з урахуванням вимог частини сьомої статті 55 МК (а.а.с.69-70).

Відповідно до частини першої статті 246 МК метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частин першої, другої статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 МК заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга).

Згідно з частиною третьою цієї статті Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За приписами статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя).

Частиною четвертою статті 54 МК встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частини п`ятої статті 54 МК орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Поряд з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості та передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною першою статті 55 МК встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною першою статті 57 МК закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 МК).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 МК, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 МК передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 МК встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 МК визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини другої статті 58 МК метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому, позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

Як встановлено вище, позивач згідно з Контрактом імпортує в компанії Esbi Metal Mobilya Ins. San Ve Ticaret Limited Sirketi (Республіка Туреччина) кухонні набори меблів. Набори складаються з обіднього столу та стільців.

На підставі укладеного Контракту позивачем здійснено замовлення від 04.09.2023 на поставку 200 кухонних наборів, які складаються зі столу розміром 80 x130 та 6 стільців (у відповідності до пункту 2.2. Контракту).

Після отримання замовлення продавцем складено проформу-інвойс №ES-124-01 від 07.09.2023 (у відповідності до пункту 2.2. Контракту №ESB20230409 від 04.09.2023) з детальним переліком замовленого ФОП товару.

Відповідно до проформи-інвойс №ES-124-Ol від 07.09.2023 загальна кількість замовлених столів 80x130 становить 200 шт та загальна вартість - 19 0000 доларів США.

Проформа-інвойс №ES-124-OI від 07.09.2023 містить посилання на укладений між позивачем та продавцем Контракт.

В подальшому продавцем товару складено інвойс №IHR2023000000019 від 03.10.2023, в якому зазначені ідентичні відомості про замовлення позивача: столи 80x130, кількість - 200, загальна вартість 19 000 доларів США.

До інвойсу MHR2023000000019 від 03.10.2023 також складено специфікацію, яка містить таку ж інформацію, яка викладене в проформі-інвойс №ES-124-01 від 07.09.2023.

Проформа-інвойс №ЕБ-124-01 від 07.09.2023 повністю відповідає інвойсу №1НЫ2023000000019 від 03.10.2023: стосується поставки наборів столів зі стільцями 80x130 в кількості 200 шт та загальною вартістю - 19 000 доларів США.

З наведеного вбачається, що Контракт, проформа- інвойс №Е5-124-01 від 07.09.2023 та інвойс №ІНК2023000000019 від 03.10.2023 є взаємопов`язаними документами, підтверджують поставку продавцем для позивача наборів столів зі стільцями 80x130 в кількості 200 шт та загальною вартістю - 19 000 доларів США.

Проформу-інвойс №Е5-124-01 від 07.09.2023 та інвойс №ІНЯ2023000000019 від 03.10.2023 складено після укладення Контракту, тобто на його виконання.

Відсутність у наданому до митного оформлення інвойсі №ІНК2023000000019 від 03.10.2023 реквізитів контракту, на виконання якого він виданий, не впливає на числові значення складових митної вартості.

Аналогічна підстава для коригування митної вартості (відсутність) реквізитів зовнішньоекономічної угоди в інвойсі) також неодноразово спростовувалась Верховним Судом у постанові від 02.11.2018 у справі №821/3874/15-а.

Отже, відсутність в інвойсі посилання на Контракт не може слугувати підставою для відмови у визнанні митної вартості ввезеного товару основним методом.

Щодо посилання в Рішенні на те, що в наданому декларантом до митного оформлення документі від 03.10.2023 e-fatura IHR2023000000019 зазначено, сума до сплати, тобто яка підлягає сплаті, разом з тим оплата за товар здійснена за документами (MUR) 26, (MUR)27 12.09.2023 та 28.09.2023, що не відповідає даті 03.10.2023 e-fatura IHR2023000000019, то суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, здійснення позивачем оплати за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №:(MUR) 26 від 12.09.2023 на суму 5700 доларів США та №:(MUR) 27 на суму 13 300 доларів США.

У призначенні платежу (details of payment): передоплата за кухонні столи та стільці, Контракт, invoice ES-124-Oldd від 07.09.2023.

Додатково надані платіжні інструкції № 26JBKLN9 від 12.09.2023 на суму 5700 доларів США та №27JBKLN9 від 28.09.2023 на суму 13300 доларів США відповідають платіжним інструкціям в іноземній валюті N:(MUR) 26 від 12.09.2023 на суму 5700 доларів США та N:(MUR) 27 на суму 13 300 доларів США.

У призначенні платежу вказаних платіжних інструкціях зазначено: для ESBI Metal Mobilya INS. SAN VE Til/CARET LIMITED SIRKETI2/KARPUZSEKISI MAN.43.CADDE NO: 423/TR/HACILAR/KAYSERITR940006701000000066547875, передоплата за кухонні набори відповідно до Контракту.

Платіжні інструкції M26JBKLN9 від 12.09.2023 на суму 5700 доларів США та M27JBKLN9 від 28.09.2023 на суму 13300 доларів США завірені печаткою банку та підписом надавала платіжних послуг.

У додатково наданих платіжних інструкціях від 12.09.2023 M26JBKLN9 та від 28.09.2023 M27JBKLN9 не може бути вказано посилання на комерційний інвойс від 03.10.2023 №IHR2023000000019, оскільки такий інвойс складений пізніше.

При цьому, суд першої інстанції ставить у провину позивачем відсутність у платіжних документах, які датовані 12.09.2023 та 28.09.2023 посилання на інвойс, який датований 03.10.2023.

З наведеного можна зробити висновок, що судом першої інстанції не з`ясовано обставини справи та не досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Крім того, чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений; банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденти, встановлює «Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.10.2008 за №910/15601 (далі - Порядок №216).

Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб , надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020.

Щодо того, що платіжні реквізити позивача (IBAN рахунок) у зазначених платіжних інструкціях не відповідають платіжним реквізитам, зазначеним у комерційних документах, як підстави для коригування митної вартості, то вказане не відповідає дійсності, оскільки у Контракті наведено такі відомості щодо позивача:

ФОП ОСОБА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , тел: НОМЕР_3 IBAN: НОМЕР_4 , Банк: AT КБ «ПРИВАТБАНК» 01001, Україна, м. Київ, вул. Грушевського ІД SWIFT PBANUA2X.

На підставі проформи-інвойс №ES-124-01 від 07.09.2023 проведено передоплату за товар.

Здійснення позивачем оплати за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті N:(MUR) 26 від 12.09.2023 на суму 5700 доларів США та N:(MUR) 27 на суму 13 300 доларів США від 28.09.2023.

У наданих платіжних дорученнях в іноземній валюті N:(MUR) 26 від 12.09.2023 на суму 5700 доларів США та N:(MUR) 27 на суму 13 300 доларів США від

28.09.2023 наведені дані платника:

ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 НОМЕР_5 . У призначенні платежу (details of payment): передоплата за кухонні столи та стільці, Контракт, invoice ES-124-O1dd від 07.09.2023.

Отже, зазначеним підтверджується здійснення оплати за товар саме позивачем ФОП, а здійснення оплати з іншого банківського рахунку позивача не впливає на митну вартість товару та не може слугувати підставою для коригування митної вартості.

Відносно висновків Митниці про те, що підписання первісно наданої транспортної заявки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 впливає на визначену позивачем митну вартість, то такі є безпідставні та не є, і не могли бути розбіжностями, які викликали б у відповідача обґрунтовані сумніви у розмірі заявленої позивачем митної вартості.

Так, позивачем до митного оформлення надано транспортну заявку від 02.10.2023 № НLN2023-92, яка підписана ОСОБА_1 .

У транспортній заявці №HLN2023-92 від 02.10.2023 сторони узгодили маршрут перевезення TR-BG-RO-UA, вартість перевезення - 3900 доларів США шляхом переказу на банківський рахунок, номер авто - 47АСG739-47АСG846.

Підписання ж первісно наданої транспортної заявки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не впливає на визначену позивачем митну вартість.

Також, апеляційний суд підтримує доводи скаржника про те, що посилання у Рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій як на джерела цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.

Так у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17, 15.10.2024 у справі №520/6058/24.

Відповідно до змісту Рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених пунктом 2 частини першої статті 57 МК, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК.

Крім того, судом не були належним чином досліджені та не надано належної оцінки доказам по справі зокрема: митній декларації від 19.07.2023 №23UA44000400244060U3, яка стала підставою для коригування митної вартості.

Відповідачем надана копія митної декларації, митна вартість визначена за резервним (б методом), про що зазначено в гр. 43 (Код МВВ).

Проте відповідачем не надано суду доказів того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідними вантажними митними деклараціями не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Крім того умови поставки партії товару суттєво відрізняється від партії товару, що оцінюється.

А в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 20.07.2023 у справі №640/22572/20, 26.04.2023 у справі №813/1024/18.

Таким чином, спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, що є самостійною підставою для його скасування.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 № 826/28024/15.

Враховуючи наведене, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару.

Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару і не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

З огляду на вказані норми законодавства та встановлені у справі обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з апелянтом, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч приписами частини другої статті 77 КАС не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості імпортованого товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної у митній декларації. Відтак були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованих апелянтом товарів та прийняття оскаржуваного Рішення та Картки відмови.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача є задоволення позову, шляхом визнання протиправним та скасування Рішення та Картки відмови.

Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.10.2023 №UA204020/2023/000116/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.10.2023 №UA204020/2023/000785

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (ЄДРПОУ: 43958370) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 13449,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 03 лютого 2025 року.