Рішення від 01.10.2024 по справі 560/9870/24

Справа № 560/9870/24

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії прийняте Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №104650017017 від 12.06.2024 року;

2. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області яка полягала у відмові, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Генічеським РВ УМВС України в Херсонській області 22.03.1999 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зарахувати період роботи в колгоспі з 01.04.1984 року по 18.02.2000 року згідно записів в трудовій книжці від 21.06.1985 року серії НОМЕР_3 до стажу для призначення пенсії, призначити пенсію за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 та заяви про призначення пенсії від 06.06.2024 року - протиправною;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи в колгоспі з 01.04.1984 року по 18.02.2000 року згідно записів в трудовій книжці від 21.06.1985 року серії НОМЕР_3 до стажу для призначення пенсії, призначити мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Генічеським РВ УМВС України в Херсонській області 22.03.1999 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , пенсію за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 та моєї заяви про призначення пенсії від 06.06.2024 року та провести відповідні виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак у її призначенні було відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Ухвалою від 09.07.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області 14.08.2024 подано відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що позивач не перебуває на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України та пенсію не отримує. Позивач звернулась до Пенсійного фонду України у Київській області щодо призначення пенсії за віком. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності розглянуто вище визначену заяву та винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області є неналежним відповідачем, оскільки позивачу відмову Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не надавало. Просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 15.08.2024 подало відзив на позовну заяву, у якому не погоджується із заявленими вимогами. Зазначає, що 06.06.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №104650017017 від 12.06.2024 відмовлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 06.06.2024 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-ІV.

Звертає увагу суду, що до страхового стажу позивачки не враховано період роботи з 01.04.1984 по 18.02.2000 згідно відомостей трудової книжки від 21.06.1985 УКР 1533526, оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).

Враховуючи вищезазначене для зарахування періоду роботи з 01.04.1984 по 18.02.2000 позивачці необхідно надати уточнюючі довідки про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).

Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивачки становить 19 років 06 місяців 8 днів (при необхідних 31), що недостатньо для призначення пенсії за віком.

Вказує, що жодних інших документів, підтверджуючих вищезазначені періоди роботи, передбачені Порядком №637 ОСОБА_1 при зверненні за призначенням пенсії не надано.

Вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні, відтак просить у задоволенні позову відмовити.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Від представника позивача 15.08.2024 надійшла відповідь на відзив, у якій з твердженнями відповідачів, викладеними у відзивах на позовну заяву не погоджується. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.06.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №104650017017 від 12.06.2024 відмовлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 06.06.2024 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до вказаного рішення, що до страхового стажу позивачки не враховано період роботи з 01.04.1984 по 18.02.2000 згідно відомостей трудової книжки від 21.06.1985 УКР 1533526, оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).

Також спірним рішенням позивачку повідомлено, що для зарахування періоду роботи з 01.04.1984 по 18.02.2000 позивачці необхідно надати уточнюючі довідки про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).

Вказано, що згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивачки становить 19 років 06 місяців 8 днів (при необхідних 31), що недостатньо для призначення пенсії за віком.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вважаючи його таким, що порушує передбачене законодавством право на пенсію, позивачка звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788) та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) (в редакціях, чинних на момент прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року.

Під «страховим стажем» згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV розуміють період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Положеннями ст. 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказане кореспондується також з положеннями п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993р. (далі Інструкція) та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 р.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» визначено, що заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції, до трудової книжки вносяться наступні відомості: про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно п. 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції, у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (2.4 Інструкції).

Вказане кореспондується також з положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162 (що була чинна на момент видачі трудової книжки серії НОМЕР_4 від 11.11.1983).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що позивачка при зверненні за призначенням пенсії подала, зокрема, трудову книжку від 21.06.1985 серії НОМЕР_3 та трудову книжку від 11.11.1983 серії НОМЕР_4 .

Відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2024 №104650017017, до страхового стажу позивачки не враховано період роботи з 01.04.1984 по 18.02.2000 згідно відомостей трудової книжки від 21.06.1985 УКР 1533526.

Положеннями ст. 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказане кореспондується також з положеннями постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 р. №310 «Про трудові книжки колгоспників» (далі Постанова №310) та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі Порядок).

Згідно п. 5 Постанова №310 в трудову книжку колгоспника вносяться, в тому числі, відомості про трудову участь, а саме: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві, та стан його виконання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка при зверненні за призначенням пенсії подала, в тому числі трудову книжку колгоспника НОМЕР_3 , в якій містяться такі записи:

- №1 з 01.04.1984 зачислена в члени спецколгоспу Новогригорівський Геніческого району Херсонської області в зв`язку з реорганізацією на посаду бухгалтера;

- №2 з 18.05.1987 виведена з членів колгоспу Новогригорівський за власним бажанням;

- №3 з 25.05.1987 прийнята в члени колгоспу імені Кірова Генічеського району Херсонської області інспектором відділу кадрів;

- №4 з 18.02.2000 звільнена з АПСХП ім. Кірова по переводу.

Крім того, в трудовій книжці колгоспника відображені кількість відпрацьованих трудоднів (час роботи за фактичною тривалістю) за період з 1984 року по 2003 рік, згідно записів позивачкою виконано усі річні мінімуми, а також вказана заробітна плата за згаданий період.

Також у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_3 зроблено запис, що позивачка у 1986 році та 1987 році перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 09.01.1986 року, долученим до матеріалів справи.

Відмовляючи у зарахуванні періоду роботи за трудовою книжкою колгоспника, відповідач посилається на те, що в такій не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).

Проте проаналізувавши записи трудової книжки колгоспника, копія якої наявна в матеріалах справи, суд таких недоліків не встановив.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, нормами ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Суд відхиляє посилання відповідача на необхідність підтвердження такого періоду роботи уточнюючими довідками, оскільки згідно п. 3 Порядку для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, тільки у разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження стажу роботи необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 21 березня 2019 року у справі №227/4564/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (арк. спр. 9) позивачці зарахований до страхового стажу період перебування у відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 18.11.1985 по 17.11.1988, відтак періоди роботи ОСОБА_1 за трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_3 , з 01.04.1984 по 17.11.1985 та з 18.11.1988 по 31.12.1999, підлягають зарахуванню до її страхового стажу.

Страховий стаж з 01.01.2000 позивачці зараховано відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2024 №104650017017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, з огляду на встановлене за результатами розгляду даної справи право позивачки на зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності за трудовою книжкою колгоспника за період з 01.04.1984 по 17.11.1985 та з 18.11.1988 по 31.12.1999, суд вважає, що такий є достатнім для призначення пенсії за віком (більше 31 року).

Оскільки позивачка звернулась за призначенням пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу, з урахуванням спірних періодів, понад 31 рік, вона має право на відповідну пенсію.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивачка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) досягла пенсійного віку 21.05.2024, а звернулась з заявою 06.06.2024 (тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку), то пенсія їй має бути призначена з 22.05.2024.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та приписи ч. 8 ст. 139 КАС України, на користь позивачки необхідно стягнути 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, оскільки рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2024 №104650017017.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: з 01.04.1984 по 17.11.1985 та з 18.11.1988 по 31.12.1999.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з 22.05.2024, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Київська обл., Фастівський р-н, 08500 , код ЄДРПОУ - 22933548)

Головуючий суддя О.О. Михайлов