Рішення

від 23.09.2024 по справі 620/6837/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року Чернігів Справа № 620/6837/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Краснової О.Р.,

представника позивача Шмиги Г.С.

представника відповідача Ворони Ж.С.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2024 року №0140254-2410-2508-UA74100170000043593, форми "Ф" на суму грошового зобов`язання 164 206,95 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем безпідставно визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об`єкт нежитлової нерухомості), за податковий період 2023 рік на суму 164 206,95 грн. Вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки цим рішенням нараховано податок на будівлю, яка є будівлею сільськогосподарського призначення у розумінні підпункту "ж" пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України і не підлягає оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Вказав, що майно ним передано фермерському господарству, в якому він є членом, і яке є сільськогосподарським виробником та займається вирощуванням зернових культур. Належну йому на праві власності будівлю використовує для зберігання зерна.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 27.05.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову з підстав, що позивач є власником нерухомості (нежитлова будівля для зберігання майна) та ця нерухомість має статус закінчений будівництвом об`єкт, а отже згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України є об`єктом податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою суду від 27.06.2024 вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15:00 год. 05.08.2024.

Ухвалою суду від 20.08.2024 задоволена заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечено проведення судових засідань, в тому числі засідання, що призначено на 22.08.2024 о 14:00 год, у справі в режимі відеоконференції; проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua/).Ухвалою суду від 22.08.2024 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 15 год 00 хв 10.09.2024.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити позивачу в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Судом встановлено, що позивач є членом Фермерського господарства «Агрофорд» (код ЄДРПОУ 40524728), яке зареєстроване 02.04.2021 та основною метою діяльності якого згідно зі статутом є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою отримання прибутку. Основним видом господарської діяльності ФГ «Агрофорд» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ФГ «Агрофорд» є платником єдиного податку четвертої групи (а.с.66).

Також позивач є власником нежитлової будівлі, загальною площею 1633,9 кв. м на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: ЧНКЗ№1042, виданий 30.08.2019 Чемерською сільською радою за адресою: Чернігівська обл., Козелецький район, с. Чемер, вул. Іржавська, будинок 25, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №197341896 від 23.01.2020 (а.с. 18).

Зазначена нежитлова будівля розташована на земельній ділянці загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 7422089800:79:077:0008, яку Позивач орендує у Чемерської сільської ради на підставі Договору оренди земля б/н від 04.09.2020 (а. с 49).

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору оренди землі, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 01.13. «Для іншого сільськогосподарського призначення» без зміни його цільового призначення, яке знаходиться на території Чемерської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.

Рішенням Чемерської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 04.09.2020 вирішено передати позивачу в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 7422089800:79:077:0008, яка знаходиться за адресою: с. Чемер. Вул. Іржавська, 25 Козелецького району, площею 2,0000 га , для іншого сільськогосподарського призначення, терміном на 49 років.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 15.12.2020 зареєстроване право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 за №237039840, кадастровий номер 7422089800:79:077:0008, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , опис об`єкта іншого речового права: землі сільськогосподарського призначення.

Позивач, як член ФГ «Агрофорд», 02.04.2021 передав нежитлову будівлю, загальною площею 1633,9 кв м, яка знаходиться за адресою: вул. Іржавська, 25, с. Чемер Козелецький район, Чернігівська область ФГ «Агрофорд» для використання у господарській діяльності на праві господарського відання відповідно до статті 136 Господарського кодексу України, що підтверджується протоколом зборів членів ФГ «Агрофорд» від 02.04.2021 №6/21 (а.с.61).

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2024 №0140254-2410-2508-UA74100170000043593, форми "Ф" яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2023 рік на суму грошового зобов`язання 164206,95 гривень за нерухоме майно (нежитлова будівля) площею 1633,9 кв м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.52).

Позивач, вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення, яке стали підставою для виникнення податкового боргу зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки протиправними, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Судом встановлено, що позивач є власником нежитлової будівлі, загальною площею 1633,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: ЧНКЗ №1042, виданого 30.08.2019 Чемерською сільською радою що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №197341896 від 23.01.2020.

З Довідки про технічний стан нерухомого майна №96 від 23 квітня 2024 року, виданої Всеукраїнською громадською організацією Асоціація Експертів Будівельної галузі у сфері архітектурної діяльності, яка видана Позивачу ОСОБА_1 слідує, що нежитлова будівля для зберігання зерна в АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформований 23 січня 2020 року за індексним номером 197341896 на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: ЧН КЗ №1042, виданий 30 серпня 2019 року, видавник: Чемерська сільська рада, дата державної реєстрації 17 січня 2020 року за №2013482074220. Об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля для зберігання зерна, площею 1633,9 кв.м.

У Витязі з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер: ТЮ1:3171-1532-4910-9135 зазначено наступну інформацію: найменування об`єкту інвентаризації - нежитлова будівля для зберігання зерна; тип технічної інвентаризації первинна; вид технічної інвентаризації - будівля сільськогосподарського призначення; адреса - АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля для зберігання зерна; тип: Будівля; код ДКБС: 1271.3 Будівлі для зберігання зерна; вид будівництва: існуюча забудова.

Отже вказана нежитлова будівля є будівлею сільськогосподарського призначення та використовуються фермерським господарством у сільськогосподарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За приписами статті 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Підпунктом «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Верховний Суд у постановах від 22.04.2020 у справі №540/2206/19, від 21.10.2020 у справі № 806/2686/18, від 17.02.2021у справі № 820/3707/17 зазначав, що правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Провівши правовий аналіз зазначеної вище норми права, суд дійшов висновку, що застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абзацем «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов`язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.

В силу вимог підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі промислові та склади.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Отже на підставі вищевикладеного, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Зазначений вище висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.02.2020 у справі №820/3706/17.

Загальні підходи до визначення поняття сільськогосподарського виробника сформульовані у постановах Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 820/6752/16, від 17.02.2021 у справі № 820/3707/17, від 24.04.2020 у справі №540/2206/19, від 10.04.2020 у справі №823/1751/17.

У цих постановах Верховний Суд зазначав, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ «Податок на майно»).

Водночас визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України від 18.01.2001 № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років», під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Так згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції це сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що поняття «сільськогосподарський товаровиробник» не суперечить його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування та як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.

Зазначене дає підстави для висновку, що в розумінні підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власно виробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.09.2021 у справі № 140/2700/19.

Суд звертає увагу на те, що позивач має у оренді землі сільськогосподарського призначення, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями витягів з Реєстру речових прав на нерухоме майно; позивач є членом Фермерського господарства «Агрофорд», предметом діяльності якого є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 4.4 Статуту ФГ «Агрофорд» фермерське господарство здійснює господарську діяльність на основі права власності і може на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому (їм) майном.

З матеріалів справи слідує, що позивач, як член ФГ «Агрофорд», 02.04.2021 передав нежитлову будівлю, загальною площею 1633,9 кв м, яка знаходиться за адресою: вул. Іржавська, 25, с. Чемер Козелецький район, Чернігівська область ФГ «Агрофорд» для використання у господарській діяльності на праві господарського відання відповідно до статті 136 Господарського кодексу України, що підтверджується протоколом зборів членів ФГ «Агрофорд» від 02.04.2021 №6/21 та актом приймання передачі майна до протоколу від 02.04.2021 (а.с. 13, 61).

Зазначені документи підтверджують факт передачі об`єкту нерухомості ФГ «Агрофорд» для використання будівлі у господарській діяльності фермерського господарства для зберігання зерна.

Суд зауважує, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

З урахуванням вказаних обставин суд погоджується з доводами позивача, що належна йому на праві власності будівля використовується для ведення господарської діяльності фермерського господарства, а саме для зберігання зерна.

Суд звертає увагу на те, що позивач є членом ФГ «Агрофорд», яке є сільськогосподарським виробником, видами економічної діяльності якого є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, кореноплодів і бульбоплодів, а нежитлова будівля, що належить позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесена до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником, то у даному випадку не є об`єктом оподаткування, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Водночас, у справі відсутні також належні та допустимі докази, що позивач впродовж 2023 року використовував належний йому, на праві власності, об`єкт нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності, спосіб.

Доказів того, що зазначена нерухомість в 2023 році здавалася позивачем в оренду чи лізинг відповідачем також суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень положеннями частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Проте відповідач в межах спірних правовідносин не довів, що будівля нерухомості, яка належить позивачу на праві власності, не є будівлею сільськогосподарського призначення. Здійснюючи донарахування податку контролюючий орган не довів наступне: чим він керувався при визначенні позивачу розміру податкового зобов`язання, який документ щодо класифікації будівель і споруд використав, чому на стадії податкового адміністрування (контролю) не отримав інформацію щодо класифікації будівель від компетентної установи, що вказує на не дотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 8 частини другої статті 2 КАС України при прийнятті оскаржуваного рішення.

Аналогічний правовий висновок висловлений і Верховним судом у постанові від 09.05.2023 у справі №380/10802/22, що в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковим для суду.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем без з`ясування всіх обставин у справі та без дотримання вимог законодавства, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу частини 1 статті 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2024 року №0140254-2410-2508-UA74100170000043593, форми "Ф" на суму грошового зобов`язання 164206 (сто шістдесят чотири тисячі двісті шість) грн 95 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1907 (одна тисяча дев`ятсот сім) грн 58 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченістаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124).

Суддя В.В. Падій