Постанова

від 30.09.2024 по справі 520/16164/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 р.Справа № 520/16164/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Труханович В.В., вул. Полтавський шлях, 45, м. Харків, Харківська, 61052, по справі № 520/16164/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО"

до Головного управління Національної поліції в Харківській області , Департаменту патрульної поліції третя особа ОСОБА_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року до Харківського адміністративного окружного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" (надалі позивач, апелянт, ТОВ "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області(надалі відповідач, ГУ НП в Харківській області), третя особа: ОСОБА_2 (далі також ОСОБА_2 ), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Харківській області щодо відмови у складенні протоколу про адміністративне правопорушення на іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Відповідача - ГУ НП в Харківській області скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КупАП, стосовно водія ОСОБА_2 , який 22.09.2023 в селі Шелестове Харківської області по вулиці Сонячній керував транспортним засобом - автомобілем ГАЗ 3302, державний номерний знак НОМЕР_1 та стягнути судові витрати.

16.06.2024 ухвалою Харківського адміністративного окружного суду справу №520/16164/24 передано на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова.

13.08.2024 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову у адміністративній справі за адміністративним позовом ТОВ "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" до ГУ НП в Харківській області, третьої особи ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Залучено до участі у адміністративній справі №520/16164/24 за адміністративним позовом ТОВ "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" до ГУ НП в Харківській областіті, третю особу ОСОБА_1

05.09.2024 рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова у задоволенні позову ТОВ "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ТОВ "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" подало апеляційну скаргу в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт стверджує, що 22 вересня 2023 року о 11-00 годині 20 хвилин в селі Шелестове Харківської області по вулиці Сонячній відбулась дорожньо-транспортна пригоди за участю водія ОСОБА_3 , працюючого менеджером з постачання у ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО», який керував автомобілем DACIA DOKKER, державний номерний знак НОМЕР_2 , та водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем ГАЗ 3302, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Орендарем автомобіля DACIA DOKKER, державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП 22.09.2023, є ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО».

За фактом вищевказаної ДТП, поліцейським з РПП СПД №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції ОСОБА_4 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №010014, за яким представником поліції встановлено порушення ОСОБА_3 пункту 16.11. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУІІАП.

02.11.2023 постановою Коломацького районного суду Харківської області провадження по справі №625/237/23 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Оскільки, за результатом дослідження обставин ДТП протокол було складено лише відносно одного учасника ДТП - ОСОБА_3 і провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності закрито, особу, яка є винною у вчиненні ДТП у судовому порядку не встановлено.

Вказане унеможливлює отримання страхових виплат ТОВ «АГРОТРЕЙД- ВИРОБНИЦТВО», що на думку апелянта може бути захищено у судовому порядку у спосіб зобов`язання відповідача скласти протокол про адміністративне правопорушення на іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_1 ..

Стверджує, що уповноважена особа має обов`язок складення протоколів стосовно обох учасників ДТП.

Також покликався на нерелевантність застосованих судом першої інстанції висновків Верховного Суду, з огляду на відмінність предметів позову.

ГУ НП в Харківській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня 2024 року залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

02.11.2023 постановою Коломацького районного суду Харківської області провадження по справі №625/237/23 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

З вищевказаної постанови вбачається, що 22 вересня 2023 року 11 годині 20 хвилин в селі Шелестове Харківської області по вулиці Сонячній водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем DACIA DOKKER, державний номерний знак НОМЕР_2 не надав дорогу транспортному засобові, який наближався до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ 3302 ДНЗ НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги пункту 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Судом встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №010014 не додано жодних доказів, що вищевказане перехрестя вулиць Борисенко і Сонячної було перехрестям нерівнозначних доріг; схема місця ДТП не містить будь-яких відомостей про розташування біля перехрестя знаків, розмітки тощо, які б вказували на наявність головної та другорядної дороги. Крім того, з фотокарток, наданих ОСОБА_3 , вбачається, що розташування автомобіля Відповідача на місці ДТП не відповідає схемі ДТП (а.с. 9-10).

14.11.2023 постановою Коломацького районного суду Харківської області виправлено описку у постанові від 02 листопада 2023 року, а, саме, виправлено описку у назві місця роботи ОСОБА_3 , і зазначено вірну назву - ТОВ «АГРОТРЕЙД- ВИРОБНИЦТВО» (а.с. 11).

Орендарем автомобіля DACIA DOKKER, державний номерний знак НОМЕР_2 на момент ДТП 22.09.2023, є ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО», згідно Договору найму (оренди) легкового автомобіля №ВА-01/2202-15 від 15.02.2022, який було передано у користування його власником ОСОБА_5 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ). Строк дії оренди було продовжено до 15 лютого 2026 року згідно Додаткової у|оди № 1 від 12 лютого 2024 року (а.с. 19-22, 24).

Як зазначає представник позивача, керування ОСОБА_3 вказаним автомобілем на момент події ДТП було обумовлено виконанням ним трудових обов`язків, як працівника ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО».

Адвокат ОСОБА_6 звернулась до Відділення поліції №1 Богодухівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області із заявою №1/26/03 від 26.03.2024 про вирішення питання щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення на другого учасника ДТП (транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_1 ) з подальшою їх передачею до Коломацького районного суду Харківської області (а.с. 13-14).

22.04.2024 ВП №1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області надало відповідь в якій посилалося на ст, 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення, а також, що подальший розгляд повідомлення припинено в зв`язку з тим, що в матеріалах перевірки відсутні дані, які б вказували на наявність кримінального правопорушення (а.с. 15).

30.04.2024 адвокат Іванченко Д.К. звернулась до ВП №1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області із заявою №1/30/04 (а.с. 16-17).

08.05.2024 ВП №1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області надало відповідь, з якої вбачається, що на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06.09.2023 №1747 «Про тимчасовий розподіл меж обслуговування СПД №1 (смт. Коломак) відділення поліції № 1 (м. Валки) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області» територія Коломацької територіальної громади є зоною обслуговування відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 010014 від 22.09.2023 за адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 , складений старшим сержантом поліції ОСОБА_4 , направлений для прийняття рішення згідно чинного законодавства до Коломацького районного суду Харківської області, адміністративний матеріал у відділенні поліції № 1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області відсутній (а.с.18).

На думку позивача, відповідач протиправно відмовив у складенні протоколу щодо порушення правил дорожнього руху дійснім винуватцем ДТП, який керував автомобілем ГАЗ 3302, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється ними на виконання покладених на них функцій та завдань, а дії зі складання протоколу про адміністративне правопорушення не породжують правових наслідків для позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A, № 93).

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Основного Закону України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частина 2 статті 2 КАС визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом п. 19 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно зі ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Як зазначено у ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

Стаття 258 Кодексу визначає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вирішуючи даний спір, суд пересвідчується у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне зобов`язання його скласти, є безпідставними.

За загальним правилом, кожна особа, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Стосовно поняття «охоронюваний законом інтерес» у тому ж рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в цій справі, обраний позивачем спосіб захисту, як оскарження бездіяльності ГУ НП в Харківській області та зобов`язання скласти процесуальні документи з метою притягнення до адміністративної відповідальності іншу особу, не створить для скаржника жодних юридичних прав та/чи обов`язків.

Крім цього, з огляду на завдання адміністративного провадження, факт притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності не може вплинути на особисті права та/або інтереси заявника.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №826/3585/18, від 14 липня 2020 року у справі 363/3888/17.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що бездіяльність відповідача щодо не складення протоколу відносно ОСОБА_1 , не порушує права позивача, оскільки не породжують, не змінюють та не припиняють його права і обов`язки саме у сфері публічно-правових відносин.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, зокрема п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, повноваження відповідача щодо прийняття будь-яких нормативно-правових актів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу, в даному випадку - Національною поліцією.

Згідно з рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Посилання апелянта на те, що не виконання відповідачем своїх обов`язків щодо складання протоколу стосовно обох учасників ДТП призвело до того, що позивач позбавлений можливості отримати страхові виплати, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції з вище зазначених підстав.

Посилання апелянта на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 по справі № 372/2973/18 колегія суддів до уваги не бере, оскільки в силу приписів ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду, а в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує виключно висновки щодо застосування норм права, які викладені виключно у постановах Верховного Суду.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про правомірність висновків суду першої інстанції та відсутності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня 2024 року по справі № 520/16164/24 - залишити без змін..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін