Постанова

від 01.10.2024 по справі 160/13359/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/13359/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року (суддя Сіпака Андрій Васильович) в адміністративній справі

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР»

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и в :

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захист осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році в розмірі 1 239 538,07 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору в розмірі 18 593,07 грн.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача 29.05.2024 надійшла заява про передачу справи за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року, позовну заяву Запорізького обласного відділення Фонду соціального захист осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» про стягнення адміністративно-господарських санкцій передано до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків. В мотивувальній частині ухвали суд вказав: позовна заява не містить відомостей щодо наявності чи відсутності у сторін електронного кабінету; до позовної заяви не додано документів, що посвідчують правовий статус позивача як юридичної особи державної організації (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); до позовної заяви не додано доказів на підтвердження даних, зазначених у розрахунку, зокрема, на підтвердження чисельності штатних працівників облікового складу за 2023 рік, чисельності штатних працівників, яким встановлено інвалідність та фонду оплати праці штатних працівників за 2023 рік. При цьому доказів подання відповідачем розрахунку адміністративно-господарських санкцій за 2023 рік або іншої звітності за 2023 рік, з якої вбачається такий фонд оплати праці, матеріали позовної заяви не містять. Також вказано, що позивачу необхідно надати доказ сплати судового збору в розмірі ставки, встановленої статтею 4 Закону України № 3674-VI.

На виконання названої ухвали, позивачем надано платіжну інструкцію від 28.05.2024 № 374 про сплату коштів у сумі 18 593,07 грн.

Суд першої інстанції встановив, що судовий збір сплачено не за реквізитами Запорізького окружного адміністративного суду, а за реквізитами Дніпропетровського окружного адміністративного суду, ухвалою від 28.06.2024 продовжив строк на усунення недоліків позовної заяви Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, на десять днів з дати отримання вказаної ухвали.

В подальшому, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року позовну заяву Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків позовної заяви.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства. Зазначає, що позивачем на виконання ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 направлено до суду платіжну інструкцію від 28.05.2024 № 374 щодо сплати судового збору в розмірі 18 593, 07 грн відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2024. Апелянт вважає, що позовна заява не прийнята до розгляду безпідставно.

У відзиві на апеляційну відповідач просять відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановляючи ухвалу суду від 28.06.2024, якою продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору за реквізитами Запорізького окружного адміністративного суду. Більш того, ухвала суду про повернення позовної заяви також не містить вказівки, які саме недоліки позовної заяви не були виконані позивачем.

Тобто, в межах апеляційного розгляду справи оцінці підлягає та обставина, чи є платіжна інструкція від 28.05.2024 № 374 належним доказом сплати судового збору в справі № 160/13359/24.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 170/129/21 відступила від висновку, висловленого у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року у справі № 805/168/18-а, відповідно до якого при передачі справи до іншого суду за підсудністю судовий збір підлягає сплаті на рахунок того суду, який фактично розглядає справу, а повернення вже сплаченого судового збору здійснюється відповідно до абзацу 2 пункту 5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 № 787 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У постанові в справі № 170/129/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що за приписами статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Зарахування коштів до Державного бюджету України свідчить по те, що з моменту їх зарахування вони стають коштами дохідної частини Державного бюджету України, однак повинні витрачатись на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. При цьому, виходячи зі змісту зазначеної норми, законодавство не визначає, що кошти державного бюджету, які зараховані до Державного бюджету за розгляд певної справи певним судом, повинні витрачатись лише на функціонування цього суду. Розміри судового збору, що надійшли за розгляд справ судами України, враховуються по кожному суду, за їх надходження, застосування пільг щодо сплати судового збору та їх використання суди звітують перед Державною судовою адміністрацією України (далі - ДСА України), а ДСА України - перед Державною службою статистики України (наказ Державної судової адміністрації України від 21 грудня 2012 року № 172 (зі змінами) у редакції наказу ДСА України від 04 листопада 2022 року № 404). Однак це також не означає, що суди як органи судової влади, що здійснюють функції правосуддя, є автономними у цій своїй діяльності, оскільки кошти судового збору є коштами спеціального фонду Державного бюджету України в цілому та вони не спрямовуються лише на здійснення правосуддя виключно тим судом, що розглядає справу. Відтак, виходячи з аналізу зазначеного законодавства, немає підстав вважати, що судовий збір при передачі справи за підсудністю іншому суду повинен сплачуватись повторно на рахунок того суду, де справа розглядається фактично. Перерозподіл сплачених коштів може здійснюватися ДСА України у визначеному нею порядку або у порядку, визначеному іншим компетентним органом держави. Отже, судовий збір є сплаченим з моменту зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України, і суд, який отримав справу у випадку направлення справи за підсудністю, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи.

Використовуючи ці правові висновки, Запорізький окружний адміністративний суд мав врахувати, як належний доказ сплати судового збору в справі № 160/13359/24, платіжну інструкцію від 28.05.2024 № 374.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року в адміністративній справі № 160/13359/24 скасувати.

Справу направити до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з 01 жовтня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 01 жовтня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров