Постанова

від 30.09.2024 по справі 400/11990/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11990/23

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддів:Єщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, а саме:

- визнання протиправною бездіяльності щодо зарахування пільгової вислуги років до календарної вислуги років за часу служби (роботи), зокрема, за період: з 12 вересня 1994 року по 18 грудня 1994 року в підрозділі відділу ДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді оперуповноважений; з 19 грудня 1994 року по 26 лютого 1995 року в підрозділі відділу ДСБЕЗ ММУ УМВС України в Миколаївській області, на посаді оперуповноважений; з 27 лютого 1995 року по 08 жовтня 1995 року в підрозділі відділення ДСБЕЗ ММУ УМВС України в Миколаївській області, на посаді оперуповноважений; з 09 жовтня 1995 року по 11 лютого 1998 року в підрозділі відділу ДСБЕЗ ММУ УМВС України в Миколаївській області, на посаді старший оперуповноважений; з 12 лютого 1998 року по 13 серпня 1998 року в підрозділі міжрайонного відділення ДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді старший оперуповноважений; з 14 серпня 1998 року по 31 січня 2000 року в підрозділі відділу БЕЗ в базових галузях економіки та нецільовим використанням бюджетних коштів УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді старший оперуповноважений; з 01 лютого 2000 року по 27 листопада 2000 року в підрозділі відділення боротьби зі злочинністю в кредитно-фінансовій та банківській системах і у сфері зовнішньо-економічної діяльності УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді начальник відділення;

- зобов`язання здійснити перерахунок та зарахувати пільгову вислугу років до календарної вислуги років за час служби (роботи), зокрема, за період: з 12 вересня 1994 року по 18 грудня 1994 року в підрозділі відділу ДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді оперуповноважений; з 19 грудня 1994 року по 26 лютого 1995 року в підрозділі відділу ДСБЕЗ ММУ УМВС України в Миколаївській області, на посаді оперуповноважений; з 27 лютого 1995 року по 08 жовтня 1995 року в підрозділі відділення ДСБЕЗ ММУ УМВС України в Миколаївській області, на посаді оперуповноважений; з 09 жовтня 1995 року по 11 лютого 1998 року в підрозділі відділу ДСБЕЗ ММУ УМВС України в Миколаївській області, на посаді старший оперуповноважений; з 12 лютого 1998 року по 13 серпня 1998 року в підрозділі міжрайонного відділення ДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді старший оперуповноважений; з 14 серпня 1998 року по 31 січня 2000 року в підрозділі відділу БЕЗ в базових галузях економіки та нецільовим використанням бюджетних коштів УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді старший оперуповноважений; з 01 лютого 2000 року по 27 листопада 2000 року в підрозділі відділення боротьби зі злочинністю в кредитно-фінансовій та банківській системах і у сфері зовнішньо-економічної діяльності УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді начальник відділення; відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги та додаткових пояснень обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як у позивача наявне право для здійснення перерахунку календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому, на переконання апелянта, положення постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, передбачали можливість призначення пенсії за вислугу років не лише з врахуванням кількості календарних років вислуги, а й з пільговими періодами служби, які отримав позивач.

В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивач не має права на здійснення спірного перерахунку календарної вислуги років.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у підрозділах органів внутрішніх справ та податкової міліції, зокрема, у період:

- з 12 вересня 1994 року по 18 грудня 1994 року у підрозділі відділу ДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді оперуповноважений;

- з 19 грудня 1994 року по 26 лютого 1995 року у підрозділі відділу ДСБЕЗ ММУ УМВС України в Миколаївській області, на посаді оперуповноважений;

- з 27 лютого 1995 року по 08 жовтня 1995 року у підрозділі відділення ДСБЕЗ ММУ УМВС України в Миколаївській області, на посаді оперуповноважений;

- з 09 жовтня 1995 року по 11 лютого 1998 року у підрозділі відділу ДСБЕЗ ММУ УМВС України в Миколаївській області, на посаді старший оперуповноважений;

- з 12 лютого 1998 року по 13 серпня 1998 року у підрозділі міжрайонного відділення ДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді старший оперуповноважений;

- з 14 серпня 1998 року по 31 січня 2000 року у підрозділі відділу БЕЗ в базових галузях економіки та нецільовим використанням бюджетних коштів УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді старший оперуповноважений;

- з 01 лютого 2000 року по 27 листопада 2000 року у підрозділі відділення боротьби зі злочинністю в кредитно-фінансовій та банківській системах і у сфері зовнішньо-економічної діяльності УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, на посаді начальник відділення.

При цьому, 27 листопада 2000 року ОСОБА_1 звільнений у запас Збройних Сил України за підпунктом «ж» ст. 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 29 липня 1991 року № 114.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні.

Листом від 25 вересня 2023 року № С-1468/05/14-2023 Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області повідомила позивача, що станом на день звільнення його календарна вислуга становить 06 років 05 місяців 21 день. Періоди проходження служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах відсутні.

Не погодившись з такими діями Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивачу правомірно відмовлено у здійсненні перерахунку розміру пільгової та календарної вислуги років, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно п. «а» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 17-1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі Постанова КМУ № 393).

Постановою КМУ від 22 червня 2005 року № 497 підпункт «в» п. 3 Постанови КМУ № 393 доповнено абзацом такого змісту: «час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ».

Таким чином, пп. «в» п. 3 Постанови КМУ №393 (у редакції Постанови КМУ від 22 червня 2005 року № 497) встановлював, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Крім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2006 року № 722 затверджено Перелік посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці (надалі - Перелік №722).

В свою чергу, постановою КМУ від 20 липня 2011 року № 780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до п. 3 Порядку №393, згідно з якими абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев`ятий підпункту «в» виключено.

Крім того, згідно наказу Міністерства внутрішніх справ № 546 від 12 серпня 2011 року наказ Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2006 року № 722 втратив чинність.

Між тим, згідно пп. «а» п. 3 Постанови КМУ № 393 (у редакції чинній до 19 лютого 2022 року), до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, у розрахунку один місяць служби за три місяці, наступні періоди: участь у бойових діях у воєнний час; час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих; час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року; таємно; час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, згідно п. 2 Постанови КМУ № 393 (у редакції чинній з 19 лютого 2022 року), до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам із спеціальним званням Бюро економічної безпеки, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

До вислуги років осіб, зазначених у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення із служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в закладах освіти, закладах охорони здоров`я та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.

Згідно п. 2-1 Постанови КМУ № 393 (у редакції чинній з 19 лютого 2022 року), для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Колегією суддів встановлено, що позивач з 06 червня 1994 року по 01 лютого 2000 року проходив службу на різних посадах в органах внутрішніх справ, а саме в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області.

При цьому, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач вважає, що період його служби в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області з 12 вересня 1994 року по 27 листопада 2000 року мав обраховуватись у пільговому обчисленні, а як наслідок ненарахована пільгова вислуга років за відповідний період служби має бути додатково врахована у календарну вислугу на підставі положень Постанови КМУ № 393, які у період з 2005 року по 2011 рік передбачали можливість обрахунку періодів проходження служби на аналогічних посадах в МВС у пільговому розмірі.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимоги, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, як вірно встановлено судом першої інстанції за наслідком здійснення аналізу вищевикладених норм матеріального права, положення Постанови КМУ № 393 у період з 2005 по 2011 роки дійсно передбачали можливість зарахування на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця) час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю, зокрема на посадах оперуповноважених та начальників відділення.

Проте, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, позивача звільнено з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області у листопаді 2000 року, а тому колегія суддів вважає, що останнім правомірно обраховано лише календарну вислугу років позивача, без пільгової вислуги років, керуючись чинними на момент звільнення позивача нормами права.

При цьому, подальша зміна нормативного регулювання спірних правовідносин, після звільнення позивача, не створювала для Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області обов`язку для перерахунку раніше визначеної вислуги років позивача, оскільки позивач вже був звільнений зі служби.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області не допустило протиправної бездіяльності у межах спірних правовідносин.

З іншого боку, щодо можливості здійснення перерахунку наявної вислуги років для призначення позивачу пенсії по вислузі років, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року, у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року, у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року, у справі № 295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року, у справі № 360/1432/19, від 27 березня 2020 року, у справі № 569/727/17, від 23 червня 2020 року, у справі № 750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року, у справі №620/509/19 зробив висновок про те, що для отримання права на призначення пенсії за вислугою років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі.

При цьому, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року, у справі № 805/3923/18-а, відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року, у справі № 295/6301/17, а також з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Крім того, Верховним Судом зазначено, що пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою КМУ № 393.

Проте, чинними положеннями Постанови КМУ № 393 передбачено можливість призначення пенсії по вислузі років лише з врахуванням кількості календарної вислуги років.

Вказаний висновок ґрунтується на положеннях Постанови КМУ № 393, у редакції постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» від 16 лютого 2022 року.

Відповідний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 22 лютого 2023 року (справа № 320/12166/20).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області не порушило прав позивача при обрахунку його вислуги років на момент звільнення зі служби та не може порушувати право позивача на призначення пенсії по вислузі років, оскільки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області не є органом, відповідальним за оформлення документів для призначення позивачу пенсії по вислузі років.

При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а тому колегія суддів вважає не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян