Постанова

від 30.09.2024 по справі 420/136/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/136/23

Перша інстанція суддя Скупінська О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, заявлено вимоги Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», а саме:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області щодо не видання наказу про встановлення ОСОБА_1 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 03 травня 1994 року по 02 жовтня 1995 року;

- зобов`язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області видати та надати до Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області наказ про встановлення ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень, за період з 03 травня 1994 року по 02 жовтня 1995 року, в розмірі 15% від посадового окладу для приєднання до матеріалів пенсійної справи;

- зобов`язання Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області приєднати до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 наказ про встановлення ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 03 травня 1994 року по 02 жовтня 1995 року, в розмірі 15% від посадового окладу, виданий Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області;

- зобов`язання Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області включити до складу персональних (особових) даних пенсійної справи ОСОБА_1 вислугу 29 років 04 місяці 19 днів, визначену в розрахунку вислуги років на пенсію підполковника міліції ОСОБА_1 при призначенні пенсії, стаж служби 29 років, визначений відповідно до ч. 3 ст. 78 ЗУ «Про Національну поліцію» для застосування при перерахунку пенсії;

- зобов`язання Державної установи Територіального медичне об`єднання МВС України по Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статей 43 і 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у тому числі надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за відповідною посадою в поліції, для заміни раніше наданої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 19 березня 2018 року № 13649 для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року;

- зобов`язання Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статей 43 і 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у тому числі надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за відповідною посадою поліції для заміни раніше наданої ДУ «Територіальне медичне об`єднання» МВС України по Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення від 11 серпня 2021 року № 33/36-2933 для перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року частково задоволено позовні вимоги, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Одеській області щодо видання наказу про встановлення ОСОБА_1 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень у період служби з 03 травня 1994 року по 02 жовтня 1995 року;

- зобов`язано Головне управління МВС України в Одеській області внести до грошового атестату ОСОБА_1 щомісячну надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період з 03 травня 1994 року по 02 жовтня 1995 року в розмірі 15% від його посадового окладу, який надати до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Одеській області».

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головним управлінням МВС України в Одеській області подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як чинними у період служби позивача нормативно-правовими актами не передбачалось виплати надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Крім того, апелянт наголошує на відсутності буд-яких доказів, з яких можливо встановити факт роботи позивача під час проходження служби в ОВС з відомостями, що становили державну таємницю.

В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як позивач у період проходження служби в ОВС за своїми посадовими обов`язками працював з відомостями, що містять державну таємницю, а тому інформація про виплату позивачу компенсації за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, протиправно не включено до документів, з яких призначалась пенсія позивачу.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу УМВС України в Одеській області № 354о/с від 30 вересня 1995 року підполковник міліції ОСОБА_1 звільнений зі служби 02 жовтня 1995 року. Загальна вислуга станом на 02 жовтня 1995 року для призначення пенсії склала 29 років 04 місяця 19 днів. Особиста справа ОСОБА_1 № 1940 передана на зберігання до архіву. З розрахунком вислуги років ОСОБА_1 ознайомлений 14 квітня 1999 року (а.с.19).

Згідно грошового атестату №243, копія якого надана суду ДУ ТМО МВС України в Одеській області, та з висновку про призначення пенсії за вислугу років від 20 жовтня 1995 року, затвердженого керівником УМВС України в Одеській області, копія кого надана суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, вбачається, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії були враховані наступні складові: посадовий оклад; надбавка за умови служби - 50%; оклад за військове звання; надбавка за вислугу років - 35%.

При цьому, згідно з розрахунком вислуги років на пенсію підполковника міліції ОСОБА_1 від 14 квітня 1999 року, позивач проходив службу в Управлінні по боротьбі із організованою злочинністю (УБОЗ) УМВС України в Одеській області: з 10 лютого 1994 року по 03 травня 1994 року на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу кримінальної розвідки, згідно із наказом УВС від 10 лютого 1994 року № 43л/с; з 03 травня 1994 року по 02 жовтня 1995 року (дата звільнення на пенсію) оперуповноваженим з особливо важливих справ відділення тактичної розвідки відділу тактичної розвідки та оперативних розробок по кваліфікованим видам здирництва, бандитизму, незаконному оберту зброї, згідно із наказом УВС від 03 травня 1994 року № 025.

Позивачу оформлено допуск за формою 2 для роботи із секретною інформацією, що мала ступень секретності («цілком таємно» та «таємно»).

На доказ цього, 14 квітня 1994 року позивач отримав іменний вкладиш до службового посвідчення під назвою «Допуск», із переліком повноважень, передбачених ст.12 ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».

Тому, судом встановлено, що у ОСОБА_1 був допуск до державної таємниці.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як Головним управлінням МВС України в Одеській області безпідставно не видано наказу про встановлення ОСОБА_1 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень у період проходження останнім служби з 03 травня 1994 року по 02 жовтня 1995 року, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 1 ст. 12 ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» (в первинній редакції), спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України та їх співробітники мають права, передбачені законами України «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Крім того, згідно п. 2 ст. 12 ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», при здійсненні заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України надаються повноваження:

а) заводити оперативно-розшукові справи. Постанова про заведення справи затверджується начальником спеціального підрозділу;

б) на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від банків, а також кредитних, митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб. Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо - не пізніш як протягом 10 діб;

в) залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів;

г) одержувати інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, відомствами, іншими державними органами України;

д) в разі одержання фактичних даних про організовану злочинну діяльність для їх перевірки витребувати та одержувати від державних органів, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи. Витребовувані документи та інформація повинні бути подані негайно або не пізніш як протягом 10 діб.

Згідно п. 4 ст. 12 ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», при здійсненні боротьби з організованою злочинністю співробітники спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ і Служби безпеки України мають право:

а) за письмовим розпорядженням керівника відповідного спеціального підрозділу входити за службовими посвідченнями на територію, у приміщення, склади та сховища підприємств, організацій і установ (крім іноземних, дипломатичних представництв), незалежно від їх відомчої належності та форм власності, на контрольно-пропускні пункти прикордонних військ та митниць, а також у виробничі приміщення громадян, які займаються підприємницькою діяльністю;

б) за постановою та з санкції відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, а у невідкладних випадках - з наступним повідомленням прокурора протягом доби в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані у розкритті та розслідуванні злочинної діяльності, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про державну таємницю» (у первинній редакції), державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди життєво важливим інтересам України і які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею та підлягають охороні з боку держави.

Згідно ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про державну таємницю» (у первинній редакції), ступінь секретності - категорія, яка характеризує важливість такої інформації, можливу шкоду внаслідок її розголошення, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою. Критерії визначення ступеня секретності інформації встановлює Державний комітет України з питань державних секретів.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про державну таємницю» (у первинній редакції), доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової чи науково-дослідної діяльності і які оформили відповідний допуск у порядку, передбаченому цим Законом.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про державну таємницю» (у первинній редакції), рішення про надання доступу до конкретної інформації, що становить державну таємницю, приймають керівники державних органів, підприємств, установ і організацій, в яких здійснюються роботи або зберігаються носії інформації, пов`язані з цією інформацією.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про державну таємницю» (у первинній редакції), допуск до державної таємниці надається на підставі наказу керівника підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

Згідно ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про державну таємницю» (у первинній редакції), надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи особи з інформацією, що становить державну таємницю; перевірку особи у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе обов`язків щодо збереження державних таємниць, які будуть йому довірятися; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законодавством обмеження прав у зв`язку з допуском до державних таємниць; ознайомлення громадянина з нормами про відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю.

Згідно ч. 4 ст. 22 ЗУ «Про державну таємницю» (у первинній редакції), форми допуску до необхідної громадянину інформації («особливої важливості», «цілком таємної», «таємної») встановлюються залежно від ступеня її секретності.

Згідно ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про державну таємницю» (у первинній редакції), перевірка осіб у зв`язку з їх допуском до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у місячний строк в порядку, встановленому цим Законом і Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Згідно ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про державну таємницю» (у первинній редакції), мотивований висновок органу, який здійснював перевірку, є обов`язковим для посадових осіб, уповноважених приймати рішення про надання допуску до державної таємниці.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення № 414).

Згідно п. 1 Положення № 414, це Положення визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам державних органів, підприємств, установ і організацій, а також військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Згідно п. 2 Положення № 414, особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: - відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; - відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; - відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.

Згідно п. 5 Положення № 414, такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі, на стадії апеляційного розгляду справи, є перевірка правомірності допущеної Головним управлінням МВС України в Одеській області бездіяльності щодо видання наказу про встановлення ОСОБА_1 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень, який мав бути виданим у період служби позивача з 03 травня 1994 року по 02 жовтня 1995 року.

В даному випадку, сторонами у справі не заперечується, що у зазначений період позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Одеській області.

В свою чергу, позивач вважає, що розмір його пенсії, призначеної за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», наразі є заниженим, так як до розміру грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія позивача, не включено щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

При цьому, позивач наголошує, що за своїм посадовими обов`язками він працював з відомостями, що містять державну таємницю, а тому інформація про виплату позивачу компенсації за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, протиправно не включено до документів, з яких призначалась пенсія позивачу.

Між тим, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився із доводами позивача, встановивши, що матеріали справи опосередковано підтверджують факт роботи позивача з відомостями, що становлять державну таємницю.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу, з якого можливо встановити факт виплати позивачу компенсації за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю (Положення № 414), у період проходження служби в ОВС з 03 травня 1994 року по 02 жовтня 1995 року.

Аналогічним чином матеріали справи не містять жодного доказу, з якого можливо встановити надання позивачу допуску до державної таємниці у відповідному періоді, необхідність отримання якого передбачали вищевикладені положення ЗУ «Про державну таємницю».

При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що таким допуском є документ, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи (а.с. 18), оскільки у відповідному документі зазначено про наявність у позивача прав та повноважень, встановлених ст. 12 ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та не має жодної інформації, пов`язаної із ЗУ «Про державну таємницю».

Відсутність відповідних доказів та інформації унеможливлює встановлення розміру компенсації, який залежить від ступеня секретності інформації, до якої мала доступ посадова особа (10%, 15% чи 20%).

Крім того, колегія суддів додатково зазначає, що навіть за умови надання особі права доступу до інформації, яка має ступінь секретності, відповідна особа ще не вважається такою, що безпосередньо працює із інформацією, яка має ступінь секретності.

Тобто, для нарахування компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю необхідно дотримання декілька умов, а саме: отримання посадовою особою доступу до державної таємниці; здійснення постійної роботи посадовою особою, що має доступ до державної таємниці; фіксування цієї роботи посадової особи у встановленому порядку; видання відповідного наказу керівником на виплату компенсації.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів, якими можливо підтвердити факт здійснення позивачем тимчасової або постійної роботи з державною таємницею.

Самі лише посилання суду першої інстанції на положення ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», без дослідження жодного документу, з якого можливо встановити обставини проходження служби позивачем, не доводять факт постійної роботи позивача з інформацією, що містила державну таємницю.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а як наслідок вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції у відповідній частині та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року скасувати, в частині висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В решті, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян