Постанова

від 24.09.2024 по справі 320/15369/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15369/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Грибан І.О.,

при секретарі судового засідання Зіньковській Ю.В.

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Кривомаз Ю.В.;

від відповідача (апелянт): Крутоузов Д.Ю. ;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ОЛАМ Україна» звернулось з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просило суд про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2023 за № 32/ж10/31-00-04-02-01 і № 35/ж10/31-00-04-02-01.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що всі господарські операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом були реальними (фактично здійснені), що підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів, операції пов`язані з господарською діяльністю позивача, учасники володіли спеціальною правосуб`єктністю, а тому, висновки контролюючого органу про нереальність (фіктивність) операцій з даним контрагентом є такими, що не відповідають дійсності та не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року та призначено справу до апеляційного розгляду у судове засідання на 25 вересня 2024 року.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Олам Україна» подало до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди липень і серпень 2022 року (реєстр. № 9163831840 від 22.08.2022, № 9187752179 від 20.09.2022), де у рядках 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», 20 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 201-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка:» та 20.2.1 «підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» задекларовано: « 9 406 510 грн., 9 406 510 грн. і 4 647 057 грн.» та « 8 457 561 грн., 8 457 561 грн. і 2 948 427 грн.» відповідно.

Упродовж періоду з 21.11.2022 по 16.12.2022 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до певних наказів та направлень, на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України провело документальні позапланові виїзні перевірки з питань законності декларування позивачем заявлених ним до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість та від`ємного значення податку, яке становить більше 100 тис. грн. по вказаних вище деклараціях (з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків).

У ході перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру податкових накладних у періоди листопад 2021 року і лютий 2022 року ТОВ «Олам Україна» сформувало податковий кредит за рахунок господарських операцій із постачальником товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Лисівка-агро» (код ЄДРПОУ 35100116, адреса місцезнаходження: Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Лисівка, вул. Харківська, 3).

Так, за змістом додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування по взаємовідносинах ТОВ «Лисівка-агро» (період лютий 2022 року), становить суму названого податку 1 472 650 грн.

Згідно ж додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування по взаємовідносинах ТОВ «Лисівка-агро» (період листопад 2021 року), склала 64 849 грн.

У ході проведених перевірок ТОВ «Олам Україна» пред`явило ревізорам-інспекторам договори поставок № 1092/21 від 08.11.2021 та № 0282 від 15.02.2022, що були укладені з ТОВ «Лисівка-агро» щодо поставок партій кукурудзи 3 класу, а також видаткові накладні. Водночас доказів транспортування зернових від ТОВ «Лисівка-агро» на свою адресу ТОВ «Олам Україна» до перевірки не надало. До того ж на рівні Державної податкової служби України реєстрацію податкових накладних, виписаних по операціях, вчинених між ТОВ «Лисівка-агро» й позивачем, було зупинено.

За результатами аналізу інформації, що міститься в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» по контрагенту ТОВ «Лисівка-агро» (код ЄДРПОУ 35100116) встановлено наступне: Товариство зареєстроване як юридична особа 05.06.2007 за № 12971020000003232, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області (Попільнянська ДПІ) та має статус платника єдиного податку 4 групи. Основним видом діяльності є вирощування зернових культур (крім рису). Керівником значиться ОСОБА_2 , а головним бухгалтером - ОСОБА_3 . Засновником ТОВ «Лисівка-агро» є ОСОБА_4 (внесок у статутний фонд якого становить 8571 951грн. Чисельність працюючих (згідно даних поданої звітності за 1-ий квартал 2022 року) - 17 осіб.

ТОВ «Лисівка-агро» відповідно до поданої звітності за формою № 4-сг (річна) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» відзвітувало про наявність облікованих для врожаю за 2021 рік земель (ріллі) в обсязі 1549,30 га. Разом з тим, зарозрахунковими даними контролюючого органу, що ґрунтуються на даних офіційного сайту Державної служби статистики України (а саме статистичній інформації по Житомирській області), для виробництва реалізованої зернової продукції в обсязі 9950,5 тон ТОВ «Лисівка-агро» потребувало 2012,95 га сільськогосподарських угідь, що на 564,65 га менше, від офіційно облікованих. Згідно ж даних статистичного звіту за формою 21-сг (річна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства» ТОВ «Лисівка-агро» вирощено за 2021 рік 9 354,4 тон кукурудзи на земельних ділянках площею 931,3 га, що перевищує обсяг, зазначений вЄдиному реєстрі податкових накладних на 1 558,5 тон. Наведені обставини дали податковому органу підстави для висновку про невідповідність між обсягом вирощеного та реалізованого врожаю.

Крім того, з аналізу відомостей Єдиного реєстру податкових накладних ЦМУ ДПС дійшло висновку, що ТОВ «Лисівкаагро» не користувалося послугами зернових елеваторів (а саме послугами третіх осіб зі зберігання, приймання, очищення зерна). При цьому, на думку перевіряючих, задекларованого названим товариством, як такого, що використовується в господарській діяльності, зерноскладу площею 611,6 кв.м. було недостатньо для зберігання зібраного врожаю зернових.

З огляду на наведене, контролюючий орган по завершенню проведених документальних позапланових виїзних перевірок зробив висновок про відсутність документального підтвердження фактів постачання ТОВ «Лисівка-агро» у листопаді 2021 року й лютому 2022 року на адресу ТОВ «Олам Україна» партій кукурудзи 3 класу згідно виписаних податкових накладних.

19.12.2022 за результатами проведених документальних перевірок відповідачем складені акти за № 1526/Ж5/31-00-04-02-01/33832039 і № 1528/Ж5/31-00-04-02-01/33832039, в яких містяться висновки про вчинення позивачем наступних порушень норм податкового законодавства:

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 і 198.6 ст.198, п.п. 200.1 і 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, що призвело до:

- завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року на 1 472 650,00 грн., а також показника рядка 19 «від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» такої декларації й, як наслідок, завищення суми, заявленої до відшкодування з бюджету на суму аналогічну суму коштів;

- завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року на 64 849,00 грн., а також показника рядка 19 «від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» такої декларації й, як наслідок, завищення суми, заявленої до відшкодування з бюджету на суму аналогічну суму коштів.

19.01.2023 на підставі акта перевірки від 19.12.2022 № 1526/Ж5/31-00-04-02-01/33832039 та керуючись пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 200. 14 ст. 200 Податкового кодексу України відповідач прийнято податкове повідомлення-рішення № 32/ж10/31-00-04-02-01 (форми «В1»), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року на рахунок платника у банку, на 1 472 650,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 736 325,00 грн.;

В той же день на підставі акта перевірки від 19.12.2022 1528/Ж5/31-00-04-02-01/33832039 та керуючись пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 200. 14 ст. 200 Податкового кодексу України відповідач прийнято податкове повідомлення-рішення № 35/ж10/31-00-04-02-01 (форми «В1»), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку, на 64 849,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 32 424,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Олам Україна» подало до Державної податкової служби України 24.01.2023 відповідну скаргу.

Однак, ДПС України прийняла рішення про результати розгляду скарги реєстр. № 7360/6/99-00-06-01-02-06 від 24.03.2023, яким відмовило у задоволенні скарги позивача та залишило без змін податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 09.01.2023 № 32/ж10/31-00-04-02-01 та № 35/ж10/31-00-04-02-01, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог виходив із того, що податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.01.2023 № 32/ж10/31-00-04-02-01 та № 35/ж10/31-00-04-02-01 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач здійснює господарську діяльність та веде бухгалтерський облік у відповідності до вимог чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі- ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до норм підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті 201.1 статті 201 ПК України.

Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами норм пункту 44.1 і пункту 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 22.09.2015 у справах № 810/5645/14 та № 2а-2717/11/2670, в яких було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Крім того, згідно висловленої Верховним Судом у постановах від 05.02.2019 у справі № 822/2373/17 та від 18.04.2019 у справі №813/4430/14 правової позиції, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Так, як встановлено з матеріалів справи, між ТОВ «Олам Україна» (як покупцем), і ТОВ «Лисівка-агро» (як продавця), були укладені договори поставок № 1092/21 від 08.11. 2021 та № 0282 від 15.02.2022.

Наразі, за умовами цих договорів продавець (ТОВ «Лисівка-агро») зобов`язується поставити та передати у власність покупця (позивача) сільськогосподарську продукцію на умовах, передбачених даними договорами, а покупець зобов`язується прийняти у продавця товар (кукурудзу 3 класу, врожаю 2021 року українського походження, виробник - ТОВ «Лисівка-агро»), який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним зазначеними договорами, та оплатити його вартість.

Також сторони зокрема, узгодили порядок і спосіб поставок товару на умовах DАР («поставлено в місці») згідно міжнародних правил Інкотермс у редакції 2010 року, а саме: пункти поставки (за вибором покупця): зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ», ТОВ «СП Рисоіл Термінал», Морський торговельний порт «Чорноморськ», зерновий термінал «Нептун» (ТОВ «М.В. Карго»), Морський торговельний порт «Південний»; спосіб поставки - поставка здійснюється шляхом надання товару у розпорядження покупця на території зернового складу на транспорті, готовому до розвантаження; поставка вважається такою, що відбулася з моменту приймання товару по кількості та якості зерновим складом в місці поставки, що підтверджується видатковими накладними.

Транспортування товару може здійснюватися як автомобільним, так й залізничним транспортом, витрати з навантаження та перевезення товару до місця поставки несе продавець, а витрати з розвантаження - покупець.

Орієнтовна вартість товару, його кількість і вимоги до якості зерна (остаточна кількість, якість та вартість товару визначаються при прийнятті товару зерновим складом/терміналому місці поставки, в тому числі за результатами лабораторного аналізу якості зерна зернового складу/терміналу), а також строки поставки обумовлені в договорах поставки.

Оплата вартості товару проводиться в гривнях, шляхом переказу коштів на банківський рахунок продавця, з урахуванням наступних особливостей:

1) покупець здійснює оплату вартості поставленого (для поставок автотранспортом) або навантаженого на залізничні вагони (для поставок залізницею) товару без урахування суми ПДВ протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів або копій наступних документів: рахунку на оплату, товарно-транспортних (залізничних) накладних, накопичувального реєстру транспорту, прийнятого в місці поставки (для поставок автотранспортом), із зазначенням залікової маси прийнятого товару/накопичувального реєстру відвантажень залізничних вагонів, ветеринарних посвідчень (лише у випадку поставки кормових культур), видаткової накладної (для поставок автотранспортом), доказів походження товару (у випадку, якщо продавець не є виробником товару);

2) остаточний платіж - у розмірі різниці між вартістю поставленого в місце поставки товару та сумою, сплаченою відповідно до п. 7.2 договору, покупець здійснює упродовж 5-ти банківських днів з моменту здійснення поставки та отримання покупцем оригіналів або копій таких документів: видаткової накладної (для поставок залізницею), доказів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оплати/відшкодування витрат на доведення якісних показників товару до відповідних вимог договору поставки, у випадку поставки товару, що не відповідає зазначеним вимогам.

При цьому у разі зупинення/блокування реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, продавець у день такого зупинення /блокування реєстрації зобов`язаний повідомити про це покупця. Покупець, у свою чергу, за своїм вибором серед іншого має право притримати оплати до дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або виправлення помилок.

Так, на підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за вказаними договорами поставок позивачем долучено до матеріалів справи копії наступних документів:

- видаткових накладних від 20.11.2021 № 164, від 25.11.2021 № 165 від 29.11.2021 № 179, від 04.02.2022№23, від 05.02.2022№24, від 18.02.2022 №27, від 18.02.2022 №28, від 19.02.2022 № 29, від 20.02.2022 № 30, від 21.02.2022 № 31, від 22.02.2022 №32, від 23.02.2022 № 33, від 24.02.2022№34;

- рахунків на оплату від 29.11.2021 № 35, від 05.02.2022 № 2, від 18.02.2022 № 3, від 22.02.2022 № 4, від 22.02.2022 № 5, від 24.02.2022 № 6;

- податкових накладних, виписаних постачальником на адресу ТОВ «Олам Україна» від 20.11.2021 № 20, від 25.11.2021 №24, від 29.11.2021№27, від 04.02.2022№ 1, від 18.02.2022 № 12, від 18.02.2022 № 5, від 19.02.2022 № 6, від 20.02.2022 №7, від 21.02.2022 № 8, від 22.02.2022 № 9, від 23.02.2022 № 10, від 24.02.2022№ 11;

- реєстру товарно-транспортних накладних, оформленого листом ТОВ «СП Рисоіл Термінал» (адреса: Одеська обл. м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28) від 15.05.2023;

- реєстрів товарно-транспортних накладних, оформленого листом лист ТОВ «М.В.Карго» (адреса: Одеська обл., Лиманський р-н., с. Визирка, вул. Морська, буд. 1) за №1605/01 від 16.05.2023, №0407/02 від 04.07.2023;

- товарно-транспортних накладних від 16.11.2021 № 160989, від 23.11.2021 № Р23/11, від 25.11.2021 № Р25/116, від 02.02.2022 № 02/02 1, від 02.02.2022 № 02/02 2, від 02.02.2022 № 02/02 3, від 02.02.2022 № 02/02 4, від 02.02.2022 № 02/02 5, від 02.02.2022 № 02/02 6, від 02.02.2022 № 02/02 7, від 02.02.2022 № 02/02 8, від 02.02.2022 № 02/02 9, від 03.02.2022№ 03/02 1, від 17.02.2022 № 17/02-4, від 17.02.2022 № 17/02-3, від 17.02.2022 № 17/02-1, від 17.02.2022 № 17/02-06, від 17.02.2022 № 17/02 9, від 17.02.2022 № 17/02-7, від 17.02.2022 № 17/02-8, від 17.02.2022 № 17/04-2,від 17.02.2022 № 17/02-8, від 18.02.2022 № 18/02-2, від 18.02.2022 № 18/02-1, від 18.02.2022 № 18/02 3, від 19.02.2022 № 19/02 1, від 19.02.2022 № 19/02 2, від 19.02.2022 № 19/02-3, від 19.02.2022 № 19/02-5, від 19.02.2022 №19/02-7, від 19.02.2022 №19/02-11, від 19.02.2022 № 19/02-12, від 19.02.2022 № 19/02-6, від 19.02.2022 № 19/02 13,від 19.02.2022 № 19/02-10, від 19.02.2022 № 19/02-9, від 19.02.2022 № 19/02-8, від 19.02.2022 № 19/02-4, від 21.02.2022 № 21/02-1, від 21.02.2022 № 21/02-12, від 21.02.2022 № 21/026, від 21.02.2022 № 21/02-9,від 21.02.2022 № 21/02-4, від 21.02.2022 № 21/02-8, від 21.02.2022 № 21/02-7, від 21.02.2022 № 21/02-3, від 21.02.2022 № 21/02 2, від 21.02.2022 № 21/0211,від 21.02.2022 № 21/02-5, від 21.02.2022 №21/02-10, від 22.02.2022 № 22/02 1, від 22.02.2022 № 22/02-2, від 23.02.2022 № 23/02-1, від 23.02.2022 №23/02 2, від 22.02.2022№23/02-3;

- платіжних інструкцій від 02.12.2021 № 6185, від 29.07.2022 № 5022, від 11.02.2022 № 1494, від 11.02.2022 № 1497, від 29.07.2022 № 5024, від 29.07.2022№ 5025, від 21.02.2022 № 2107, від 29.07.2022 № 5023, від 23.02.2022 № 2265, від 06.07.2022 № 4871, від 29.07.2022 № 5026, від 09.03.2022 № 2477,від 09.03.2022 № 2478, від 06.07.2022 № 4867, від 06.07.2022 № 4870, від 15.03.2022 № 2522, від 29.07.2022 № 5020, від 15.03.2022 № 2523, від 29.07.2022 № 5021.

Наразі, дослідивши подані позивачем до матеріалів справи копії первинних та інших документів, колегією суддів встановлено, що на виконання договору № 1092/21 від 08.11.2021 ТОВ «Лисівка-агро» у листопаді 2021 року й лютому 2022 року поставило ТОВ «Олам Україна» 356,46 тон кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року, всього на загальну суму 2 803 557,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 344 296,59 грн.), а на виконання договору №0282/22 від 15.02.2022 - у лютому 2022 року поставило позивачу 1104,10 тон кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року на загальну суму 9 716 080 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 193 202,79 грн.).

Перевезення партій товару здійснювалося постачальником з використанням автомобільного транспорту (вантажними автомобілями) з пункту навантаження: вул. Харківська, 3, с. Лисівка, Попільнянського р-ну, Житомирської обл. (що є адресою місцезнаходження ТОВ «Лисівка-агро») до пунктів розвантаження: ТОВ «СП Рисоіл Термінал», вул. Транспортна 28, м. Чорноморськ, Одеська обл. та ТОВ «М.В.Карго», вул. Морська, буд. 1, с. Визирка, Лиманський р-н., Одеська обл., що підтверджується перелічен6ими вище товарно-транспортними накладними і реєстрами терміналів. При цьому, зокрема товарно-транспортні накладні містять відповідні відмітки працівників терміналів (вагарів) про прийняття товару, з урахуванням результатів його зважування та аналізу якісних показників зерна у лабораторіях.

При цьому, у подальшому придбані у ТОВ «Лисівка-агро» партії кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року були реалізовані ТОВ «Олам Україна» відповідно до рамкових експортних контрактів № 8 від 01.09.2019 та № 9 від 01.09.2019, укладених з нерезидентом - компанією «OlamInternationalLimited».

Крім того, колегія суддів враховує, що позивачем надано до матеріалів справи копії документів, що були ним отримані безпосередньо від постачальника перед укладенням договорів поставок, й документів, що засвідчують обставини використання Товариством придбаного в ТОВ «Лисівка-агро» товару у власній господарській діяльності, серед них зокрема: податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік (з Додатком №1 «Відомості про наявність земельних ділянок» та квитанцією №2); повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП від 17.02.2021 і від 30.09.2021, відповідно до яких у ТОВ «Лисівка-агро» наявні на праві довгострокового користування або оренди склад ПММ, зерноплощадка, резервуари пального, огорожа, будинок механізатора, автогараж, вагова, кормоцех; глибокорозрихлювач, мотоблоки, мототрактори, сівалки, плуги, боронаумульчирователь (подрібнювач) тракторний навісний, навісний розкидач твердих добрив, оприскувач, трактори та ін. основні засоби; договору оренди майна № 01/10/2020 від 01.10.2020, укладеного ТОВ «Лисівка-агро» з ФОП ОСОБА_2 , разом із актом прийому-передачі майна в оренду від 01.10.2020, відповідно до яких товариством було орендовано нежитлові будівлі загальною площею 2524,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 (склад ПММ, піднавіс для сіна, комора для зерна, піднавіси, зерносушарка, зерноплощадка, резервуари пального, огорожа)строком до 01.01.2022 р. (з можливістю продовження строку оренди на кожен наступний рік); договору оренди майна № 02/07/2020 від 02.10.2020, укладеного ТОВ «Лисівка-агро» з ФОП ОСОБА_2 , разом із актом прийому-передачі майна в оренду від 02.10.2020, відповідно до яких товариством було орендовано нежитлові будівлі загальною площею 2805,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (будинок механізатора, автогараж, сінопіднавіс, вагова, кормоцех та ін.) строком до 01.01.2022 (з можливістю продовження строку оренди на кожен наступний рік); звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (форми № 4-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівкаагшро» на території с. Лисівка Попільнянського р-ну Житомирської обл. було засіяно 931,3 га кукурудзи (при цьому загальний обсяг земельних ділянок склав 1549,3 га); звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року (форми № 4-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівка-агро» на території с. Лисівка Попільнянського р-ну Житомирської обл. було засіяно 976,25 га кукурудзи (при цьому загальний обсяг земельних ділянок склав 1571,62 га); звіту про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду за 2021 року (форми № 29-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівка-агро» на території с. Лисівка Попільнянського р-ну Житомирської обл. було засіяно 931,3 га кукурудзи та зібрано 8692,07 т кукурудзи; звіту про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду за 2022 року(форми № 29-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівка-агро» на території с. Лисівка Попільнянського р-ну Житомирської обл. було засіяно 616,92 га кукурудзи та зібрано 4318,44 т кукурудзи; звіту про реалізацію продукції сільського господарства за 2021 рік (форми №21-сг) (з квитанцією №2), відповідно до якого ТОВ «Лисівка-агро» реалізувало 9354,4 т кукурудзи; звіту про реалізацію продукції сільського господарства за 2022 рік (форми №21-сг) (з квитанцією №2), відповідно до якого ТОВ «Лисівка-агро» реалізовано 3249,5 т кукурудзи; звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на 01.11.2021 (форми № 37-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівкаагро» на території с. Лисівка Попільнянського р-ну Житомирської обл. було зібрано площу кукурудзи 520 га, а обсяг виробництва кукурудзи склав 6000 тон; звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на 01.12.2021 (за ф. 37-сг), відповідно до якого ТОВ «Лисівкагро» на території с. Лисівка Попільнянського р-ну Житомирської обл. було зібрано площу кукурудзи 700 га, обсяг виробництва кукурудзи склав 7000 тон; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску за 3-тій квартал 2021 року (з додатками 4-ДФ, квитанцією), відповідно до якого на ТОВ «Лисівка-агро» в 3-му кварталі 2021 року працювало за трудовими договорами 20-22 штатних працівників; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску за 2-ий квартал 2022 року (з додатками 1, 4-ДФ і 5, квитанцією №2), відповідно до якого на ТОВ «Лисівка-агро» в 2-му кварталі 2022 року працювало за трудовими договорами 17 - 20 штатних працівників; вантажних митних накладних, разом із документами, що подавалися декларантами ТОВ «Олам Україна» до митного оформлення експортних операцій, тощо.

Також додатково на підтвердження наявності у ТОВ «Лисівка-агро» необхідних для виробництва реалізованої кукурудзи площ земельних ділянок позивач надав суду копії довідок відповідних органів місцевого самоврядування, а саме: довідки Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 05.08.2022 № 21 про наявність у користуванні ТОВ «Лисівка-агро» земельної ділянки загальною площею 608,88 га, довідки Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 05.08.2022 № 313 про наявність у ТОВ «Лисівка-агро» земельної ділянки загальною площею 61,3799 га, довідкиТриліськогостаростинського округу Кажанської селищної ради Київської області від 05.08.2022 № 16-06/28 про наявність у ТОВ «Лисівкаагро» земельної ділянки загальною площею 252,8138 га, довідки Гришківецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області від 05.08.2022 № 201 про наявність у ТОВ «Лисівка-агро» земельної ділянки загальною площею 649,3368 га.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, і в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, а також підтверджують рух активів між учасниками господарських операцій (товарно-матеріальних цінностей і коштів).

Станом момент укладення спірних договорів поставок та виписки податкових накладних за звітні періоди на підставі цих договорів, контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем. Основним з видів господарської діяльності контрагента позивача за даними Єдиного державного реєстру є саме вирощування зернових культур, що відповідає характеру та суті вчинених спірних господарських операцій.

З наявних матеріалів справи колегія суддів вбачає наявність взаємозв`язку між витратами ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» на придбання кукурудзи і здійсненням ним основного виду господарської діяльності - оптова торгівля зерном та відповідно дійшов висновку про підтвердження позивачем належними доказами факту використання у власній господарській діяльності придбаних у контрагентів партій зернових та їх отримання у пунктах поставок.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з придбання зернових, а також наявність зв`язку між фактом придбання такого товару і подальшою господарською діяльністю, що, в свою чергу, є обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

В той же час, апелянт не довів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача і його контрагента-постачальника як платників податків та, як наслідок, виключають право позивача на формування податкового кредиту й від`ємного значення з податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій, з наступних мотивів.

При цьому, доводи апелянта про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом з огляду на відсутність в останнього достатньої кількості земельних ділянок для виробництва задекларованого у поданій звітності сільськогосподарської продукції (зокрема, кукурудзи), із вказівкою виключно на загальну адресу сайту Держкомстатистики й інформацію з поданої товариствами звітності форм № 4-сг, № 21-сг, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони носять характер необґрунтованих суб`єктивних припущень, оскільки податкові органи в силу наданої їм законодавчої компетенції не є тими органами, які уповноважені надавати висновки відносно спроможності сільськогосподарських виробників виробляти обсяги продукції в залежності від розмірів площ земельних ділянок, наявних у користуванні останніх.

Крім того, як вірно було зауважено судом першої інстанції, матеріали справи містять документальні докази наявності у розпорядженні (користуванні) контрагентів позивача земельних ділянок, основних засобів й трудових ресурсів, необхідних для здійснення товарної сільськогосподарської діяльності.

Також, колегія судів зазначає, що твердження відповідача про зупинення (блокування реєстрації) податкових накладних ТОВ «Лисівка-агро», виписаних на адресу ТОВ «Олам Україна» в межах вказаних договорів поставок, спростовуються наявними у матеріалах справи витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 43401 від 16.05.2023, а також рішеннями комісій про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 25.07.2022 № 7104441/35100116, від 25.07.2022 №7104444/35100116, від 25.07.2022 № 7104446/35100116, від 12.07.2022 № 7037253/35100116, від 12.07.2022 №7037254/35100116, від 12.07.2022 № 7037255/35100116, від 08.07.2022 №7024692/35100116, від 08.07.2022 № 7024691/35100116, за змістом яких відповідні податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та у взаємозв`язку із цим про завищення ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» показників податкового кредиту за періоди листопад 2021 року і лютий 2022 року, від`ємного значення з податку на додану вартість, що призвело до неправомірного збільшення заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на 1 472 650,00 грн. і 64 849,00 грн. є безпідставними й такими, що повністю спростовуються матеріалами даної справи, що свідчить про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень податкових повідомлень-рішень від 09.01.2023 за № 32/ж10/31-00-04-02-01 і № 35/ж10/31-00-04-02-01 та необхідність їх скасування.

Отже, проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи та аргументи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.

Колегією суддів враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан

Повний текст судового рішення виготовлено 30 вересня 2024 року.