Постанова

від 23.09.2024 по справі 761/9787/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 761/9787/14-ц

номер провадження №22-ц/824/11364/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представник апелянта ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПФБ Кредит» - Васильченка Олександра Валерійовича

на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року /суддя Сіромашенко Н.В./

за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Промислово-фінансовий банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез-Ойл», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПФБ Кредит», Товариство з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ-ОЙЛ», ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження. Заявник просив замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПФБ Кредит» (код ЄДРПОУ 25292831, місце знаходження: квартал 278, буд. 22-Б, м. Кременчук Полтавської області) на його правонаступника - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) з примусового виконання виконавчих листів №761/9787/14-ц, виданих Шевченківським районним судом м. Києва 14.05.2015 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Промислово-фінансовий банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ-ОЙЛ», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним правочином.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року заяву задоволено. Замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПФБ Кредит» (код ЄДРПОУ 25292831, місце знаходження: квартал 278, буд. 22-Б, м. Кременчук Полтавської області) на його правонаступника - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) з примусового виконання виконавчих листів №761/9787/14-ц, виданих Шевченківським районним судом м. Києва 14.05.2015 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Промислово-фінансовий банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ-ОЙЛ», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним правочином. /т. 3 а.с. 108-111/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Фінансова компанія «ПФБ Кредит» - Васильченко О.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, відмовивши у вимогах заяви.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції проігноровано те, що в ході розгляду справи про банкрутство ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ» стягувачем також було заявлено додаткові вимоги на суму 1 738 530,09 грн - заборгованість за нарахованими процентами за кредитним договором за період з 21.03.2014 по 21.12.2015. Вказані вимоги були визнані Господарським судом м. Києва у справі про банкрутство №910/23635/15. Вказував, що у результаті задоволення вимог ТОВ «ФК «ПФБ КРЕДИТ» за рахунок продажу іпотечного майна залишок непогашеної заборгованості станом на дату підписання апеляційної скарги, складав 459 591,89 грн, а саме: - 188 125,16 грн - тіло кредиту; 271 466,73 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання за кредитним договором станом на 21.03.2014 р. Вказані суми, які стягувалися на підставі заочного рішення суду від 19.01.2015 р. та залишилися не погашеними за рахунок набуття права власності на заставне нерухоме майно. Суд першої інстанції не врахував той факт, що за рахунок набутого у власність майна Товариством не було задоволено вимоги до ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ» у повному обсязі, частина вимог, що залишилися після часткового задоволення за рахунок іпотечного майна, є дійсними. А тому Товариство має право задовольнити свої вимоги іншими законними способами, передбаченими укладеними договорами та законодавством України, зокрема, за рахунок майна поручителя ОСОБА_3 . Отже, в даному випадку не відбулося саме вибуття стягувача, оскільки, зокрема, не відбулося повного погашення заборгованості. Окремо вказував на те, що задоволення вимог стягувача відбулося за рахунок майна не тільки ОСОБА_2 , але й ОСОБА_4 . Тому, навіть у разі повного задоволення вимог ТОВ «ФК «ПФБ КРЕДИТ», його заміна одним ОСОБА_2 є незаконною.

ОСОБА_2 та відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника стягувача, в режимі відеоконференції, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні вимог заяви, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 02 квітня 2013 року між ПАТ «ПФБ» та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 29-9031/12 згідно якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ» зобов`язань перед кредитором у повному обсязі, що витікають з Кредитного договору.

23 серпня 2012 року між ПАТ «ПФБ» та ОСОБА_2 , укладено Договір іпотеки, відповідно до якого іпотекою забезпечується виконання ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ» перед ПАТ «ПФБ» зобов`язання, що випливає з Кредитною договору, включаючи погашення основної суми боргу, сплату процентів, неустойки та будь-якого збільшення цієї суми, яке було передбачено Кредитним договором, а також зобов`язання щодо відшкодування збитків ПАТ «ПФБ», які можуть бути завдані порушенням Кредитною договору ПАТ «ПФБ», пов`язаних із пред`явленням вимог чи умов цього Договору, можливих ви зверненням стягнення на Предмет іпотеки трат на утримання, збереження та страхування даного Предмету іпотеки у межах вартості Предмету іпотеки.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2015 року у справі №761/9787/14-ц задоволено позов ПАТ «ПФБ» до ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та солідарно стягнуто із ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПФБ» кошти у розмірі 5 896 626 гривень 93 коп.

На підставі даного рішення, яке набрало законної сили, Шевченківським районним судом м. Києва 14.05.2015 видано виконавчі листи стягувачу, про що свідчить відповідна розписка, яка міститься в матеріалах справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.10.2019 замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Промислово-фінансовий банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПФБ Кредит» з примусового виконання виконавчих листів №761/9787/14-ц, що 14.05.2015 видані Шевченківським районним судом м. Києва з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2015 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Промислово-фінансовий банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез-Ойл», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним правочином.

10 грудня 2020 року на підставі Договору іпотеки за ТОВ «Фінансова компанія «ПФБ КРЕДИТ» зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке було передано ОСОБА_2 в іпотеку, а саме: житловий будинок, заг. площею 265,3 м. кв., жилою площею 68,6 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок, заг. площею 207,7 м.кв., жилою площею 57,9 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,0797 га, кадастровий номер 3223155400:05:028:0149, за адресою: АДРЕСА_4 , земельну ділянку площею 0,0386 га, кадастровий номер 3223155400:05:028:0147, за адресою: АДРЕСА_4 .

Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції керувався нормами ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про іпотеку» про те, що у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 виконавши зобов`язання за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки (майновим поручителем) набув права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, з огляду на вказане, задовольнив заяву.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом першої інстанції не встановлено ані розміру зобов`язання, ані обсягу його виконання.

Судом встановлено, що 19.01.2015 р. заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/9787/14-ц було задоволено позовні вимоги ПАТ «ПФБ» до ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ» та ОСОБА_3 щодо стягнення солідарно на користь позивача грошові кошти у розмірі 5 896 626,93 (п`ять мільйонів вісімсот дев`яносто шість тисяч шістсот двадцять шість) гривень 93 копійки.

В ході розгляду справи про банкрутство ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ» стягувачем також було заявлено додаткові вимоги на суму 1 738 530,09 грн заборгованість за нарахованими процентами за Кредитним договором за період з 21.03.2014 по 21.12.2015. Вказані вимоги були визнані Господарським судом м. Києва у справі про банкрутство № 910/23635/15.

Як вказує апелянт, у результаті задоволення вимог ТОВ «ФК «ПФБ КРЕДИТ» за рахунок майна, переданого в іпотеку, залишок непогашеної заборгованості станом на дату підписання апеляційної скарги, складає 459 591,89 грн, це суми, які стягувалися на підставі заочного рішення суду від 19.01.2015 р. та залишилися не задоволеними за рахунок набуття права власності на заставне нерухоме майно.

Вказана обставина судом першої інстанції жодним чином не досліджувалась.

Отже, не взявши до уваги та не дослідивши пояснення стягувача, суд першої інстанції не врахував той факт, що за рахунок набутого у власність майна Товариством не було у повному обсязі задоволено вимоги до ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ», частина вимог, що залишилися після часткового задоволення за рахунок іпотечного майна, є дійсними. А тому Товариство має право задовольнити свої вимоги іншими законними способами, передбаченими укладеними договорами та законодавством України, зокрема, за рахунок майна поручителя ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Отже, в даному випадку не відбулося саме вибуття стягувача, оскільки, зокрема, не відбулося повного погашення заборгованості.

Крім того, задоволення вимог стягувача, як вбачається з матеріалів справи, відбулося за рахунок майна не тільки ОСОБА_2 , але й ОСОБА_4 . Тому, навіть у разі повного задоволення вимог ТОВ «ФК «ПФБ КРЕДИТ», його заміна одним ОСОБА_2 є передчасною.

За рахунок заставного майна, що належало ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , було частково задоволено вимоги не тільки ті, що були заявлені в межах судової справи №761/9787/14-ц , але й ті вимоги, що додатково заявлялися в рамках справи про банкрутство.

У той же час ОСОБА_2 не визначається в своїй заяві розмір його вимог до ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження, а повна заміна стягувача ТОВ «ФК «ПФБ КРЕДИТ» на ОСОБА_2 , ще й без визначення суми його вимог, порушує права ТОВ «ФК «ПФБ КРЕДИТ» як стягувача та ОСОБА_4 .

Вказані обставини жодним чином не враховані та невідображені в ухвалі суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки останнім не доведено належними доказами виконання зобов`язання у повному обсязі за рахунок іпотечного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПФБ Кредит» - Васильченка Олександра Валерійовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Промислово-фінансовий банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез-Ойл», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПФБ Кредит» /код ЄДРПОУ 25292831/ 3028 грн.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: